RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Стукіт історії по голландській бруківці

Стукіт історії по голландській бруківці

Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!

Це зараз всі знають Голландію як країну тюльпанів, розмаїття яких мимохіть змушує витягти із заплічника фотокамеру. Та, намилувавшись квітами до запаморочення і пірнувши увечері у прохолодну постіль у якомусь закапелку Голландії, не поспішайте засинати. Можливо, у нічній тиші через відчинену кватирку почуєте дивні звуки: кломп-кломп, кломп-кломп. Так стукає по бруківці дерев’яними кломпами сама історія голландського народу.

То й не дивно, бо такі черевики з’явилися років 500 тому. Прості селяни та рибалки важко заробляли собі на хліб, то ж витрати на справжнє взуття часто були для них не по кишені, а вологий і прохолодний клімат змушував шукати вихід. Так і з’явилися дерев’яні мешти, які влітку захищали від вологи, а взимку від холоду завдяки товщині підошви. Часто, щоб зберегти тепло, всередину вкладали солому або папір. Видовбували такі черевики найчастіше з тополі, але й верба, бук чи осика теж підходять для цього.

«Просто, як пара кломпів», – каже голландська народна приказка, як наша «простіше простого». І справді, що там складного: шмат колоди, долото і молоток, дрібка терпіння, трохи чоловічої сили та вправності – і ось вам готові черевики. Та й то було в старовинні часи, а зараз, коли кломпи здебільшого служать як приманка для туристів, їх виготовляють на верстатах за 10 хвилин за допомогою форм на ліву та праву ноги. Потім фарбують, прикрашають різними візерунками, щоб десь там, в далеких країнах, вони нагадували господарям про чарівну, привітну Голландію.

На їхній рідній землі таке незвичайне взуття можна й досі побачити на деяких фермерах чи рибалках. Вірні традиціям, під вінець голландці також ідуть у кломпах. Яскраві, з різьбленнями ручної роботи після весілля вони чудово вписуються в інтер’єри, знаходячи собі місце десь на стіні передпокою чи поблизу каміна. Місцеві жартують, що за кількістю дерев’яних черевичків в оселі можна легко дізнатися про особисте життя господарів.

Можливо, ви здивуєтесь, дізнавшись, що кломпи були сертифіковані Європейським союзом як один з найбезпечніших видів взуття, виготовлений із природних матеріалів. А ще в дерев’яних черевиках ви можете сміливо крокувати як по битому склу, так і по сучасних реагентах, не боячись поранити ноги чи пошкодити чобітки. Голландці твердять, що таке взуття корисне для здоров’я, тому що не здавлює пальці і допомагає м’язам ніг. Вважають навіть, що своїм здебільшого високим зростом місцеві жителі завдячують тому, що їхні предки носили дерев’яні черевики.

Подивитись на різні види кломпів можна у музеї міста Заансе-Сханс. Майстри покажуть вам процес виготовлення взуття, бажаючі зможуть сфотографуватися, сидячи на величезному чотириметровому черевику чи навіть розфарбувати пару на свій смак, щоб потім з гордістю показати друзям і знайомим.

І хто б міг подумати колись, кілька віків тому, що буденне взуття простолюдинів не лише не вийде з обігу в двадцять першому столітті, а й стане національною гордістю. У найвідоміших галереях світу виставлені полотна із зображеннями людей у простому селянському взутті. Придивіться уважно до картин Бернарда Бломмерса «Сімейний обід» та «Діти з дикою вишнею» чи до картини Германа-Фредеріка-Карелатен Кате «Голландські рибалки».

Таке дивовижне взуття можна було зустріти і в інших країнах. Бойки Західної України та українці Полтавщини видовбували його з дерева і взували до худоби. За допомогою сабо французькі робітники взагалі відстоювали свої права. Вони кидали дерев’яні черевики, щоб зупинити механізми машин і звернути увагу на свої проблеми – звідси й виникло слово «саботаж». Та як би не називали схоже взуття: шкарбани, довбанки, клоги чи сабо, та, прислухавшись до стукоту по бруківці, ви ясно чуєте: кломп-кломп, кломп-кломп, кломп-кломп…

Вам це буде цікаво:
Президент прийняв вірчі грамоти у послів Нідерландів, Лівану та Судану
Президент України Петро Порошенко прийняв вірчі грамоти від послів іноземних держав: Королівства Нідерландів – Едуарда Хукса, Ліванської Республіки – Алі Дахера, Республіки Судан – Мохамеда Еіса Ісмаїла Дахаба.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Завдяки Посольству Палестини в Україні OUTLOOK пощастило побувати в цій дивовижній країні і познайомитися з її традиційними ремеслами. Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами Outlook!
В рамках проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомила українок з мистецтвом розпису по тканині
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Пакистану в Україні Сіма Аттар приєдналася до культурно-освітнього проекту OUTLOOK і ГДІП Diplomatic Greetings і провела незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок.
У межах проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомить українок з мистецтвом розпису по тканині
9 грудня у Києві відбудеться незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок, який проведе дружина Посла Пакистану в Україні пані Сіма Аттар.
MUST- WATCH VIDEO: традиції чаювання в світі
Цей напій настільки щільно увійшов у життя людини, що іноді ми самі не помічаємо, як знову поставили чайник на плиту. Існують тисячі способів його приготування. OUTLOOK пропонує вашій увазі кращі з них.
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу. Він і тепер із благоговінням згадує її довге волосся і вважає його однією з головних умов жіночої краси..."
Без кліше
Ви можете собі уявити німця, котрий запізнюється? Або ж японця, що сидить в офісі в робочий час і плює у стелю? Ну або ж хоча б іспанця, який у поті чола працює з ранку до ночі? Навряд, оскільки виною тому стереотипи, які закріпилися за тим чи іншим народом. Сьогодні ми не тільки говоритимемо про них, а й спробуємо ці кліше спростувати.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні Outlook подорожує по найцікавіших з точки зору географії й адміністративного управління містах і країнах, що є анклавами, цілком розташованих на територіях інших держав.
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
У Львові відкрилось Почесне Консульство Королівства Нідерландів
У Львові відкрили Почесне Консульство Королівства Нідерландів. У церемонії відкриття Консульства взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерландів в Україні Кейс Ян Рене Кломпенхаувер, Почесний Консул Королівства Нідерландів у Львові Андрій Гринчук, міський голова Львова Андрій Садовий і перший заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закрити
Outlook facebook page