RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану

Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану

Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші, чиє походження й досі не можуть розгадати науковці.

Високо-високо в горах Гіндукушу, де сходяться кордони Пакистану та Афганістану, у важкодоступному районі Читрал живуть дивовижні та життєрадісні калаші, які навіть зовні мають незвичний для цих місць вигляд. У кількох язичницьких поселеннях мешкає близько шести тисяч жителів, більшість з них ніколи не бували поза своїми територіями. Це обумовлено і самодостатнім способом життя, і тим фактом, що якась подоба дороги до «великої землі» з'явилася лише двадцять років тому зусиллями... греків. Саме цей фантастичний навіть за мірками географії зв'язок горян і жителів Еллади поклав початок романтичній легенді, в основі якої невдалий «індійський» похід Александра Македонського.

За цією теорією, воїни великого імператора, двоє чоловіків і дві жінки, були так виснажені битвами і важкими гірськими переходами, що, чи то знесилившись, чи то вчинивши дезертирство, залишилися в цих місцях. Залікувавши рани й освоївшись на новому місці, колишні солдати взялися за звичну для чоловіків і жінок справу – продовження роду, унаслідок чого виникла народність. Історія гарна і звучить переконливіше за дві інші версії, адже за одною – мешканці Читрала – пращури слов'ян, а за другою – справжні арійці, яких так уперто шукав Гітлер по всьому світу. Ще припускають їхнє інопланетне походження, але це вже надто сміливо...

Як воно насправді – вчені сперечаються й донині, адже, навіть будучи зовні геть несхожими на мусульман, які оточують їх з усіх боків, калаші все ж за такими показниками, як ДНК, пігментація, аналіз крові, подібні саме до пакистанців та афганців. Можливо, тому і число жителів у селах поступово зменшується – багато хто приймає іслам і виїжджає звідти. І все ж, розмовляючи з місцевими, дивуєшся не тільки їхній незайманій свідомості. Приміром, більшість з калашів гадки не мають, що роблять туристи, коли їх фотографують, а також, окрім Греції, вони не знають інших країн.

Грецькі організації, крім дороги, побудували тут кілька шкіл і налагодили електрифікацію, яка в горах працює через раз. Але калаші не звертають уваги на відсутність «цивілізації», бо їхній спосіб життя зі збиранням, полюванням, риболовлею і нескінченною кількістю всіляких ритуальних свят не надто й потребує чогось іще. Попри певне, на перший погляд, дикунство в їхніх поселеннях панує справжня демократія. Так, жінки мають право самі обирати собі чоловіка і спокійно можуть розлучатися. Їхня думка враховується як у сімейних питаннях, так і в громаді, нерідко саме їм довіряють титул старійшини села. Рівність статей спостерігається у всьому, крім роботи – представниці слабкої все ж опікуються хатніми справами, тоді як чоловіки дбають про хліб насущний, навіть примудряються вирощувати пшеницю серед каміння.

І хоч англійської майже ніхто не знає, калаші вельми товариські та відкриті світу. Своїх гостей вони поважають і запрошують узяти участь у святах і обрядах, серед яких головними є Йоші – свято посіву, Учао – свято врожаю і Чоймус – загальне звернення до зими в надії, що вона буде м'якою. Під час кожного з них усі жителі танцюють поблизу святого місця Джештака, розписаного орнаментами, до слова, в грецькому стилі. Найдужче відзначають дні народження і похорони, де плакати взагалі не можна. А ось вино ллється рікою, що не притаманно у цьому регіоні. Опісля можна ще й пограти в гал, якщо сили залишилися. Цей вид спорту схожий на суміш гилки, гольфу і бейсболу. Грають усі, від малого до старого, і на питання: «Скільки вам років?» найчастіше відповідають: «Я не знаю, просто колись я розплющив очі в цій долині, відтоді й живу».

Серед калашів є і свої знаменитості, такі як Лакшан Бібі – смілива жінка, котра зробила кар'єру пілота і створила міжнародну організацію для підтримки свого народу. Знання та слава не змінили її національних рис – вона така ж відкрита, як і її співвітчизники, і продовжує жити серед них у селі Румбурі. Ще одна «зірка» – японка Акіко Вада, яка вийшла заміж за місцевого жителя. Вона – фахівець з вивчення малих народів, каже, що приїхала в гори досліджувати калашів, а згодом залишилася жити з ними. Тепер сюди навідуються й інші японці – її родичі та друзі. Час від часу до калашів приїжджають науковці, яким не дає спокою загадка цього народу, ну а серед туристів лідирують англійці. Вже хто-то, а вони – колишні колоністи і Пакистану, й Афганістану – чудово знають ці місця і усвідомлюють, що тут справді можна насолодитися і природою, і такими незвичайними людьми, для яких щастя – у простоті.

Вам це буде цікаво:
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Закрити
Outlook facebook page