RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Весь світ на мотоциклі. Частина 2

Весь світ на мотоциклі. Частина 2

Ми продовжуємо нашу розповідь про неймовірно сміливу українку, котра сама наважилась вирушити в навколосвітню подорож на мотоциклі!

Перша частина матеріалу

Країни

Подорож я розпочала у східному напрямку – проїхала всю Росію. Потім я була в Таїланді, Малайзії, Сінгапурі, Австралії, Сполучених Штатах Америки, Мексиці, Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі. Зараз я в Нікарагуа, а через кілька днів буду в Коста-Риці. По суті, мені лишилося подолати два величезних континенти – Південну Америку й Африку. Після них поїздка в Європі, через яку я буду повертатися, видається вже зовсім легкою прогулянкою. Хоча все це гадання на кавовій гущі: ніколи не знаєш, що і де з тобою відбудеться.

Ось навіть зараз, коли фінансова складова у порядку, я все одно не знаю, що буде через тиждень чи місяць. Це змушує одночасно і жити сьогоднішнім днем, і планувати своє життя наперед. Єдине, що я точно знаю: незважаючи на те, що я бачу прекрасні міста і країни, і присутня спокуса залишитися чи переїхати потім, жити мені хочеться в Україні. Хоча зізнаюсь, що відчуваючи такі пригоди, як зараз, дуже складно буде всидіти на одному місці. Якщо вже вибирати не рідну країну, то найбільше сподобалося в Австралії, США й азійських країнах. Я кажу це свідомо, адже під час зупинок живу серед звичайних людей, і держава відкривається мені з боку її громадян, без туристичних листівок. Це безцінний досвід.

Їжа

Коли намагаєшся економити, перебірливість зникає сама по собі. Але інколи випадає можливість скуштувати щось зовсім екзотичне. З останнього – м’ясо кенгуру в Австралії. Воно вже дуже на любителя, бо надто солодке. Ще спадають на думку малайзійські смажені жаби, тайські комахи і смажені огірки з Лос-Анджелеса – ці страви, мабуть, вразили найбільше. Загалом кухня – це вкрай важлива частина культури того чи іншого народу. Посидівши з людьми за столом і скуштувавши їхню їжу, починаєш більше розуміти їхній менталітет.

Життя в дорозі

Звичайно, та тисяча доларів, що була у мене при собі у момент, коли поїздка починалася, – не гумова, і вона вже давно скінчилася. Утім, окрім підтримки від різних людей я навчилася і сама потроху заробляти. У мене є фандрайзингова сторінка в Інтернеті, і я ще пишу для кількох видань. Часу не це зовсім обмаль, та коли він є – виливаю свої враження на папір, розповідаю про цікаві місця, маршрути.

Окрім іншого, куди б мене не закидала доля – кругом стараюся не тільки приймати допомогу, а й сама бути корисною: відвідую різноманітні лікарні, дитячі будинки, навчальні заклади, де розповідаю про свій досвід, мотивую людей. Мимоволі доводиться розбиратися у психології, оскільки, зустрічаючи щодня дуже багато найрізноманітніших людей, необхідно вміти з ними спілкуватися, бути терпимим, гнучким і толерантним.

І, незважаючи на те, що країни цікаві й унікальні всі по-своєму, якісь більш комфортні для життя, якісь менш, але прекрасні чуйні люди є всюди. Навіть ті, хто ніяк не може допомогти, завжди пропонують або нічліг, або продукти. Тому інколи мені здається, що у мене є друзі по всій земній кулі. У це складно повірити, але я практично не ночую у наметі, та й у готелях-хостелах теж зупинялася лічену кількість разів. Зазвичай ті, хто надає мені можливість заночувати, потім розповідають своїм знайомим в інших країнах про мою поїздку, і там на мене вже чекають. Інколи просто кидаю клич через соціальні мережі – справжнісіньке сарафанне радіо 21-го століття!

Команда OUTLOOK продовжує надихатися сміливими мандрівниками, котрих не лякають відстані, дороги і ментальні відмінності! Якщо ви також побували в цікавих поїздках і хочете поділитися враженнями з іншими, чекаємо на ваші розповіді!

Вам це буде цікаво:
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Закрити
Outlook facebook page