RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Весь світ на мотоциклі. Частина 2

Весь світ на мотоциклі. Частина 2

Ми продовжуємо нашу розповідь про неймовірно сміливу українку, котра сама наважилась вирушити в навколосвітню подорож на мотоциклі!

Перша частина матеріалу

Країни

Подорож я розпочала у східному напрямку – проїхала всю Росію. Потім я була в Таїланді, Малайзії, Сінгапурі, Австралії, Сполучених Штатах Америки, Мексиці, Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі. Зараз я в Нікарагуа, а через кілька днів буду в Коста-Риці. По суті, мені лишилося подолати два величезних континенти – Південну Америку й Африку. Після них поїздка в Європі, через яку я буду повертатися, видається вже зовсім легкою прогулянкою. Хоча все це гадання на кавовій гущі: ніколи не знаєш, що і де з тобою відбудеться.

Ось навіть зараз, коли фінансова складова у порядку, я все одно не знаю, що буде через тиждень чи місяць. Це змушує одночасно і жити сьогоднішнім днем, і планувати своє життя наперед. Єдине, що я точно знаю: незважаючи на те, що я бачу прекрасні міста і країни, і присутня спокуса залишитися чи переїхати потім, жити мені хочеться в Україні. Хоча зізнаюсь, що відчуваючи такі пригоди, як зараз, дуже складно буде всидіти на одному місці. Якщо вже вибирати не рідну країну, то найбільше сподобалося в Австралії, США й азійських країнах. Я кажу це свідомо, адже під час зупинок живу серед звичайних людей, і держава відкривається мені з боку її громадян, без туристичних листівок. Це безцінний досвід.

Їжа

Коли намагаєшся економити, перебірливість зникає сама по собі. Але інколи випадає можливість скуштувати щось зовсім екзотичне. З останнього – м’ясо кенгуру в Австралії. Воно вже дуже на любителя, бо надто солодке. Ще спадають на думку малайзійські смажені жаби, тайські комахи і смажені огірки з Лос-Анджелеса – ці страви, мабуть, вразили найбільше. Загалом кухня – це вкрай важлива частина культури того чи іншого народу. Посидівши з людьми за столом і скуштувавши їхню їжу, починаєш більше розуміти їхній менталітет.

Життя в дорозі

Звичайно, та тисяча доларів, що була у мене при собі у момент, коли поїздка починалася, – не гумова, і вона вже давно скінчилася. Утім, окрім підтримки від різних людей я навчилася і сама потроху заробляти. У мене є фандрайзингова сторінка в Інтернеті, і я ще пишу для кількох видань. Часу не це зовсім обмаль, та коли він є – виливаю свої враження на папір, розповідаю про цікаві місця, маршрути.

Окрім іншого, куди б мене не закидала доля – кругом стараюся не тільки приймати допомогу, а й сама бути корисною: відвідую різноманітні лікарні, дитячі будинки, навчальні заклади, де розповідаю про свій досвід, мотивую людей. Мимоволі доводиться розбиратися у психології, оскільки, зустрічаючи щодня дуже багато найрізноманітніших людей, необхідно вміти з ними спілкуватися, бути терпимим, гнучким і толерантним.

І, незважаючи на те, що країни цікаві й унікальні всі по-своєму, якісь більш комфортні для життя, якісь менш, але прекрасні чуйні люди є всюди. Навіть ті, хто ніяк не може допомогти, завжди пропонують або нічліг, або продукти. Тому інколи мені здається, що у мене є друзі по всій земній кулі. У це складно повірити, але я практично не ночую у наметі, та й у готелях-хостелах теж зупинялася лічену кількість разів. Зазвичай ті, хто надає мені можливість заночувати, потім розповідають своїм знайомим в інших країнах про мою поїздку, і там на мене вже чекають. Інколи просто кидаю клич через соціальні мережі – справжнісіньке сарафанне радіо 21-го століття!

Команда OUTLOOK продовжує надихатися сміливими мандрівниками, котрих не лякають відстані, дороги і ментальні відмінності! Якщо ви також побували в цікавих поїздках і хочете поділитися враженнями з іншими, чекаємо на ваші розповіді!

Вам це буде цікаво:
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії. Коли ж настає ніч, Квінстаун освітлює сузір’я Південний Хрест.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках, а за помірну плату господар продемонструє всі тонкощі народного промислу з тисячолітньою історією.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Нью-Йорку
Нарешті одна з наших улюблених рубрик «дісталася» до міста, де долари - головна валюта, а, значить, нам не доведеться ходити по обмінних пунктах і постійно концертувати ціни. Отже, вирушаємо в такий різний і захопливий Нью-Йорк витрачати наші 10 доларів.
По рейках над головами: Вуппертальська підвісна дорога
Німецьке місто Вупперталь, згідно зі статистикою, не входить навіть в десятку найпопулярніших туристичних місць Німеччини. Окрім легендарної танцівниці Піни Рауш, котра працювала тут, однойменного футбольного клубу і всесвітньовідомого кінорежисера Тома Тиквера, чия кар’єра розпочиналася у міських кіноклубах, Вупперталю, здається, більше нічим похизуватися. Утім, як тільки дізнаєшся про місцевий транспорт, місто зі своєю унікальною підвісною монорейкою стає жаданим для мандрівників.
Закрити
Outlook facebook page