RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки

Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки

Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.

Прозорий, ніби бурштин, сироп замість фарб і мармурова поверхня, що виконує роль полотна – такого набору інгредієнтів достатньо для створення атмосфери шоу, в якій народжується кондитерський шедевр. Щойно він побачить світ, дуже скоро охолоне і затвердіє, тому досвід, впевнені рухи, знання законів створення зображення і добре поставлена рука фахівця в цій справі дуже важливі.

Незважаючи на те, що історія створення солодких шедеврів налічує багато століть, у наш час розвиток традиційного ремесла напряму пов’язаний із кон’юнктурою ринку: вуличний торговець на очах публіки перетвориться на художника тільки в тому випадку, якщо побачить, що його робота буде реалізована. Зазвичай на столі, за яким автор творить диво ручної роботи, є аналог всім відомої рулетки – круг зі стрілкою, розділений на сегменти. У кожному “квадраті” – зображення тварини, комахи чи квітки, це прототипи майбутнього шедевра. Затамувавши подих, покупець і глядачі стежать, на чому ж зупинить свій рух покажчик. Дрібні змії і метелики викликають зітхання в аудиторії, а от великі золоті дракони, вигадливі птахи-фенікси і павичі з розкішними хвостами – захоплення і радісні вигуки. Гарячі привітання дістаються і малюнкам з літаками, кораблями і героями мультфільмів. Один-два юані – і в дитячих руках опиняються солодкі вироби, як правило, з’їдаються вони відразу після купівлі. Туристи й раді були б відвезти із собою подібний національний сувенір, та його винятково вишукані “форми” роблять такий крок вельми складним.

Фото ses.sh.edu.cn

Зазвичай мистецтво у стилі цукрового живопису оживає під час багатолюдних ярмарків. Для створення картини художнику треба небагато: гасовий пальник, на якому він майже доведе до кипіння цукровий сироп, невелика бронзова чи мідна ложка, плоска лопатка, стіл із мармуру і дерев’яні шпажки. Помішуючи “солодкі фарби”, автор буде намагатися уважно стежити за температурою їхнього нагріву. Практикуючі майстри цукрових справ твердять, що в цьому полягає 60% успіху, ще 40% – в художньому втіленні. Якщо "градус" виявиться недостатнім, кінцевий продукт буде схожий на жувальну гумку, перевищення ж "кондиції" небезпечне чорним і гірким фіналом.

Усього лише за пару хвилин мідна ложка перетворюється на пензель, а сироп – на фарби. За цей час з-під "пера" майстра встигають випурхнути метелики і птахи, розпуститися квіти і навіть вирости дерева. Для того, щоб "солодкий" сюжет побачив світ, автор литиме гарячий сироп із металевої ложки на мармурову поверхню, віртуозно використовуючи техніку малювання тоненькою цівкою.

Фото img.mp.itc.cn

Процес народження "картин" із цукру відрізняється від традиційного живопису. Оскільки солодкий сироп негайно застигає, малювати слід дуже охайно, швидко і точно. Зазвичай простіше справитися з цим завданням художникам, які мають достатню практику створення звичних робіт – олівцем чи фарбами на папері.

Для "цукеркових майстрів", котрих можна зустріти на вулицях міст і сіл провінції, важливо не тільки продати льодяник ручної роботи, а ще й продемонструвати публіці свій рівень професіоналізму. Покупці ж, що збираються довкола майстра, наприклад, під час святкового гуляння, роблять це не тільки через очікування гастрономічних задоволень. Поки художник-кондитер працює, вони насолоджуються атмосферою створення унікального шедевра. Мабуть, тому цукровий живопис називають ще й мистецтвом, яке дарує людям радість.

Фото 5b0988e595225.cdn.sohucs.com

Традиція виготовлення цукрових витворів з’явилася у зв’язку з необхідністю здійснення релігійних ритуалів. У них цифри і дванадцять зодіакальних тварин із застиглого сиропу біли частиною жертвоприношень – так вважають деякі дослідники, які вивчали цей напрям китайського мистецтва. Із часом популярність картин виросла, а візерунки стали різноманітніші. Існує також думка, що оригінальні цукерки придумав поет, якому дуже подобалося ласувати коричневим цукром.

Фото 5b0988e595225.cdn.sohucs.com

На жаль, "цукрових" майстрів у провінції Сичуань стає дедалі менше, тому зараз це унікальне ремесло намагаються зберегти. Уряд країни визнав його національним нематеріальним культурним спадком, а захоплені ентузіасти проводять майстер-класи, спрямовані на поширення культури солодкого живопису і навчання цьому унікальному стилю!

Вам це буде цікаво:
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх, пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Дружина Посла Грузії в Україні провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Ірина Султанішвілі провела зустріч Ambassadors Spouses Club, в рамках якої були продемонстровані зразки традиційного одягу.
Інфраструктура по-китайськи: неймовірний міст, що єднає Макао і Гонконг
Коли скептики кажуть, що все «най-най» уже збудоване людством, і кивають на різноманітні і справді видатні витвори інженерної думки, вони найчастіше погано поінформовані і навряд чи дивляться далі за розвинені західні країни. А тим часом, приміром, у Китаї держава піднімає просто нечувані інфраструктурні проекти. І про один із них, вражаючий Hong Kong – Zhuhai – Macau Bridge ми розкажемо сьогодні.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
За підтримки посольства Швейцарії в Україні в столиці пройшла виставка Swiss Graphic Design
У Київському ArtHall D12 за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Гійома Шойрера пройшла виставка Swiss Graphic Design. Відкриваючи захід, Голова дипломатичної місії привітав усіх присутніх, побажав насиченого і надихаючого вечора.
Архітектурна мімікрія Піднебесної
Немає нічого неможливого для умілих рук китайських майстрів. Жителі Піднебесної дуже допитливий та заповзятий народ. Вони легко копіюють ідеї, а деякі з них пройшовши крізь азійське сприйняття світу, трансоформуються в щось зовсім несподіване…
Піонери моди
Мода – це вчинок. Мода – це прояв волі. Не побоявшись одного разу здатися смішним і незрозумілим, людина ризикує стати частиною модної історії. Чиїсь імена вона запам'ятовує, когось незаслужено не помічає, а для декого стає справою, сенсом усього життя.
За підтримки посольства Білорусі в столиці пройшов спектакль Мінського театру-студії кіноактора
У Київському академічному театрі драми і комедії за підтримки Посольства Білорусі в Україні і Київської міської державної адміністрації пройшов спектакль "Шлюбний договір" Мінського театру-судії кіноактора. Постановка пройшла в рамках гастрольного туру по Україні.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Царство льоду і снігу. Фестиваль Харбін
Щоб серед наших читачів не ставало забагато сумних і плаксивих людей, що лічать дні до літа чи бодай до теплої весни, Outlook розповідає як мінімум про один привід полюбити холодний сезон всім серцем. І привід цей – вирушити в китайське місто Харбін і на власні очі побачити фантастичний за своїм розмахом фестиваль льоду і снігу.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
Закрити
Outlook facebook page