RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки

Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки

Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.

Прозорий, ніби бурштин, сироп замість фарб і мармурова поверхня, що виконує роль полотна – такого набору інгредієнтів достатньо для створення атмосфери шоу, в якій народжується кондитерський шедевр. Щойно він побачить світ, дуже скоро охолоне і затвердіє, тому досвід, впевнені рухи, знання законів створення зображення і добре поставлена рука фахівця в цій справі дуже важливі.

Незважаючи на те, що історія створення солодких шедеврів налічує багато століть, у наш час розвиток традиційного ремесла напряму пов’язаний із кон’юнктурою ринку: вуличний торговець на очах публіки перетвориться на художника тільки в тому випадку, якщо побачить, що його робота буде реалізована. Зазвичай на столі, за яким автор творить диво ручної роботи, є аналог всім відомої рулетки – круг зі стрілкою, розділений на сегменти. У кожному “квадраті” – зображення тварини, комахи чи квітки, це прототипи майбутнього шедевра. Затамувавши подих, покупець і глядачі стежать, на чому ж зупинить свій рух покажчик. Дрібні змії і метелики викликають зітхання в аудиторії, а от великі золоті дракони, вигадливі птахи-фенікси і павичі з розкішними хвостами – захоплення і радісні вигуки. Гарячі привітання дістаються і малюнкам з літаками, кораблями і героями мультфільмів. Один-два юані – і в дитячих руках опиняються солодкі вироби, як правило, з’їдаються вони відразу після купівлі. Туристи й раді були б відвезти із собою подібний національний сувенір, та його винятково вишукані “форми” роблять такий крок вельми складним.

Фото ses.sh.edu.cn

Зазвичай мистецтво у стилі цукрового живопису оживає під час багатолюдних ярмарків. Для створення картини художнику треба небагато: гасовий пальник, на якому він майже доведе до кипіння цукровий сироп, невелика бронзова чи мідна ложка, плоска лопатка, стіл із мармуру і дерев’яні шпажки. Помішуючи “солодкі фарби”, автор буде намагатися уважно стежити за температурою їхнього нагріву. Практикуючі майстри цукрових справ твердять, що в цьому полягає 60% успіху, ще 40% – в художньому втіленні. Якщо "градус" виявиться недостатнім, кінцевий продукт буде схожий на жувальну гумку, перевищення ж "кондиції" небезпечне чорним і гірким фіналом.

Усього лише за пару хвилин мідна ложка перетворюється на пензель, а сироп – на фарби. За цей час з-під "пера" майстра встигають випурхнути метелики і птахи, розпуститися квіти і навіть вирости дерева. Для того, щоб "солодкий" сюжет побачив світ, автор литиме гарячий сироп із металевої ложки на мармурову поверхню, віртуозно використовуючи техніку малювання тоненькою цівкою.

Фото img.mp.itc.cn

Процес народження "картин" із цукру відрізняється від традиційного живопису. Оскільки солодкий сироп негайно застигає, малювати слід дуже охайно, швидко і точно. Зазвичай простіше справитися з цим завданням художникам, які мають достатню практику створення звичних робіт – олівцем чи фарбами на папері.

Для "цукеркових майстрів", котрих можна зустріти на вулицях міст і сіл провінції, важливо не тільки продати льодяник ручної роботи, а ще й продемонструвати публіці свій рівень професіоналізму. Покупці ж, що збираються довкола майстра, наприклад, під час святкового гуляння, роблять це не тільки через очікування гастрономічних задоволень. Поки художник-кондитер працює, вони насолоджуються атмосферою створення унікального шедевра. Мабуть, тому цукровий живопис називають ще й мистецтвом, яке дарує людям радість.

Фото 5b0988e595225.cdn.sohucs.com

Традиція виготовлення цукрових витворів з’явилася у зв’язку з необхідністю здійснення релігійних ритуалів. У них цифри і дванадцять зодіакальних тварин із застиглого сиропу біли частиною жертвоприношень – так вважають деякі дослідники, які вивчали цей напрям китайського мистецтва. Із часом популярність картин виросла, а візерунки стали різноманітніші. Існує також думка, що оригінальні цукерки придумав поет, якому дуже подобалося ласувати коричневим цукром.

Фото 5b0988e595225.cdn.sohucs.com

На жаль, "цукрових" майстрів у провінції Сичуань стає дедалі менше, тому зараз це унікальне ремесло намагаються зберегти. Уряд країни визнав його національним нематеріальним культурним спадком, а захоплені ентузіасти проводять майстер-класи, спрямовані на поширення культури солодкого живопису і навчання цьому унікальному стилю!

Вам це буде цікаво:
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в Outlook.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Закрити
Outlook facebook page