RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Гетто світу: Балат - єврейська міні-держава у Стамбулі

Гетто світу: Балат - єврейська міні-держава у Стамбулі

Величний Стамбул закохує в себе з першого погляду, вражаючи туристів розкішшю, історією, багатогранністю... Проте мало кому вдається забрести в один з найдавніших його районів – Балат, де східна казка відкривається під новим кутом.

Величезний центральний округ Стамбула Фатіх ділиться на 57 кварталів. Кожен з них є такою собі міні-державою, де поділ переважно за етнічним або релігійним принципом. Балат, який розкинувся тут-таки – це єврейський район, заснований ще в часи Візантійської імперії. Його назва походить від слова palatium, що перекладається як палац. Напевно, це якась іронія історії, бо зараз тут немає жодного палацу, за винятком руїн Малого Влахернського. Ну й не біда, адже це місце цікаве не так своїми нечисленними пам'ятками, як особливою атмосферою та іудейським колоритом.

Дістатися сюди з центру найпростіше 93-ім автобусом до зупинки, яка так і називається «Балат». Хоча туристи і самі розуміють, де їм треба виходити, оскільки вичищене і відреставроване Старе Місто різко обривається, і за вікном постає зворотний бік Стамбула. Вузькі та розбиті вулички, пошарпані будиночки, скромні синагоги, надокучливі цигани, спорожнілі й розфарбовані в яскраві кольори середньовічні споруди, які сусідять з новими висотками – ось такий хаос панує тут. Дивовижно, але цей зовсім непарадний бік Стамбула по-своєму харизматичний, а пройнявшись історією і духом району, в нього неодмінно закохаєшся.

Кажуть, до кінця XIX століття тут панувала гармонія – візантійські євреї мирно співіснували з євреями-переселенцями з Іспанії та були добрими сусідами з греками й вірменами, котрі мешкали поряд, у кварталі Фенер. А весь цей багатонаціональний коктейль з усіх боків ще й оточували мусульмани. Ані релігійних, ані національних конфліктів не виникало. Район славився торгівлею, пекарнями та ювелірними майстернями. Та спокій порушив землетрус, який стався 1894 року. Підземні поштовхи спричинили пожежі, перетворивши Балат на обгорілі руїни. Найзаможніші євреї переїхали в інші райони Стамбула, а ті, хто залишився, так до кінця і не змогли відновити зруйнованого. А далі було ХХ століття з усіма його війнами, етнічними чистками і релігійними утисками. Тому, коли утворилася держава Ізраїль, значна частина жителів кварталу емігрувала.

Сьогодні Балат, який хоч і досі вважається іудейським, радше греко-циганський, адже кордону з Фенером і раніше не було, а нині квартали взагалі сплелися в одне ціле як архітектурою, так і населенням. Тому недосвідчений турист одразу і не збагне, де ж він опинився. Криміногенна ситуація тут загалом гірша, ніж в інших частинах центру, тому самі стамбульці оминають район, а туристів сюди просто не водять. А дарма, адже у світлу пору гуляти тут цілком безпечно, а ті нечисленні об'єкти, які дожили до наших днів, заслуговують на увагу. Ось хоча б релігійні споруди, зокрема Влахернська церква Богородиці, де до переїзду в Єрусалим зберігали пояс Богоматері. На її місці звели капличку біля святого джерела, вода якого й донині освіжає спраглих подорожніх.

Привертає увагу такожі найдавніша у місті синагога Ahrida Sinagogu, яка стоїть між Балатом і Фенером. Збудована ще в XV столітті вона і сьогодні дивує внутрішньою катедрою, спорудженою у формі носа корабля. За однією з легенд, під час її зведення використовували матеріал, отриманий після переробки галер, на яких рятувалися гнані з Іспанії євреї. Друга легенда ще більш поетична – за нею, синагогу сконструювали з того, що залишилося від Ноєвого Ковчега.

У декількох кварталах від Ahrida Sinagogu височіє цегляна будівля, прикрашена куполом-обсерваторією. Це Грецький ліцей, який з'явився тут за декілька років до фатального землетрусу і завдяки своїй міцній конструкції вистояв. Закладом керує Патріархат грецької православної церкви, викладання ведеться як мовою Гомера, так і турецькою. Здобувати освіту тут було престижно у всі часи, але і нині кількість студентів не перевищує сотні. Більшість стамбульської управлінської еліти замолоду опановувала науку в цих стінах.

Пам'ятником візантійської культури, безумовно, є музей Каріє, колишня церква Хору. Фрески, якими його оздоблено, оповідають про життя і діяльність Христа й датуються XIII століттям. А просто на сусідніх вулицях містяться знамениті фабрики, де виготовляють вироби зі шкіри та хутра. Тому в районі завжди рояться торгівці й перекупники з усього світу, адже за невеликі гроші можна придбати дуже якісні речі.

Нескінченний гамір вулиць, гучні суперечки, сміх школярів, які пробігають серед розвішаної усюди білизни та... запах супу. Якого саме, сказати важко, але тут справді завжди пахне свіжою їжею, випічкою, спеціями та іншими смаколиками з напівпідвальних їдалень і кафе. Саме з цими пахощами асоціюється Балат у мандрівників, немов старенька, та все ж улюблена комірчина величного Стамбула!

Вам це буде цікаво:
Туреччина - країна природних чудес
Переповнена скарбниця дивовиж Туреччини – суцільне натхнення для казкарів. Коли люди вперше бачать білі гори посеред теплої країни, то у кожного виникає різне бажання: хтось хоче впасти у сліпучі кучугури і зробити «снігового янгола», а дехто уявляє, що гори солодкі на смак, точнісінько, як цукрова вата…
Анкара is the capital of…
У силу різних причин, а головне, завдяки своїй туристичної популярності та розмаху Стамбул сприймається більшістю туристів (ба навіть тими, хто побував у Туреччині) столицею цієї країни, хоча насправді головним містом є Анкара. Саме про неї, таку турецьку та інтернаціональну водночас, ми і розповідаємо сьогодні.
Делегація міністерства туризму Туреччини відвідала туристичну виставку UITT 2017 у Києві
Офіційна делегація Міністерства культури і туризму Туреччини відвідала 23-у міжнародну туристичну виставку UITT 2017: «УКРАЇНА - Подорожі та Туризм», яка відкрилася 29 березня в МВЦ в Києві.
Посольство Туреччини відкрило в Києві виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру"
Посольство Туреччини в Україні та особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Йонет Дж. Тезель відкрили в Національному музеї імені Тараса Шевченка виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру" художника Хікмета Барутчугіля.
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів. Про існування цього ремесла тисячі років тому свідчать експонати, що зберігаються в музеях і приватних колекціях, а також дослідження археологів та істориків.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети… Дивовижно інтригуюче мистецтво зображати візерунки на воді, невипадково назване «ебру»!
Новий рік у Стамбулі: гранат замість «Олів’є»
За стереотипами, Новий рік у Стамбулі – це сірість без снігу, а, отже, нудьга. Outlook на власному досвіді перевірив, чи так це насправді, і тепер ділиться своїми враженнями.
Надзвичайний і Повноважний Посол Туреччини в Україні взяв участь у проекті "Food for Diplomacy"
Надзвичайний і Повноважний Посол Туреччини в Україні Йонет Тезель прийняв участь у турецькій вечері в рамках проекту "Food for Diplomacy", організованого спільно з Центром "Розвиток корпоративної соціальної відповідальності", Kadyr Has University, CSR Turkey та Посольством Туреччини в Україні.
У Києві за підтримки посольcтва Туреччини відбувся концерт Європейська музика при Османському дворі
Вчора у Великому залі Національної Музичної Академії України імені Петра Чайковського за підтримки посольства Туреччини в Україні відбувся концерт Європейська музика при Османському дворі.
Закрити
Outlook facebook page