RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Новий рік по-своєму. Традиції святкування в різних країнах світу

Новий рік по-своєму. Традиції святкування в різних країнах світу

Автор: 30.12.2015 | традиції
У переддень святкової лихоманки ми взяли сани, запрягли туди оленів і пробігли планетою, щоб дізнатися, як саме той чи інший народ зустрічає Новий рік! Наприклад, італійці відзначають свято у ніч проти першого січня. Відомі своїм темпераментом і емоційністю, здається, вони по-іншому просто не вміють жити...

Геть з-перед очей, із шафи – геть!

Італійці відзначають свято у ніч проти першого січня. Відомі своїм темпераментом і емоційністю, здається, вони по-іншому просто не вміють жити. Напевно саме цим можна пояснити експресивну звичку викидати у переддень урочистої дати із свого дому не тільки всякий мотлох, але й усе, що просто набридло. І що ближче години наближаються до заповітної півночі, то небезпечніше стає ходити вулицями, адже прямо на голови летить усе: одяг, побутова техніка, іграшки, посуд, меблі! Вважають, що коли позбутися дрантя до 12-ї години, то у новому році обнов буде тільки більше. Що стосується святкової трапези, без якої італійці просто не сядуть за стіл, – вона складається з лентіке – плоских кружалець із сочевиці, дзампоне – свинячої ноги зі спеціями і котекіно – домашніх ковбасок.

А вранці важливо прокинутися якомога раніше і сходити до колодязя, ну або принаймні в супермаркет, і принести в дім «нову» воду. А вже якщо по дорозі зустрінеться літній чоловік – вважається, що рік точно буде успішним. Особливо забобонні італійці годинами можуть тинятися кварталами у пошуках старичка.

Нагрібаємо щастя

Японці теж дотримуються Григоріанського календаря, тому свято у них припадає на ті ж дати. Цього дня люди відпочивають від роботи, проводять час із близькими і, звісно ж, роблять одне одному подарунки. Головним серед них вважають… граблі. Згідно зі стародавньою традицією, щастя – це не щось ефемерне, і його треба у буквальному сенсі «загрібати» з навколишнього світу у свій дім. Тому знаряддя праці, прикрашене малюнками – найпопулярніший презент. Навіть маленьким дітям їх дарує Сегацу-Сан, тамтешній аналог Санта Клауса.

Урочистий стіл у Країні вранішнього сонця неодмінно складається з макаронів, що символізують довголіття, рису, що означає достаток, і квасолі, яка дарує здоров’я. І ще одна традиція – у перші секунди свята важливо засміятися: це, кажуть, приносить удачу.

Натяк по-еквадорськи

Обов’язковим атрибутом святкування Нового року чи Старої ночі, як його називають в Еквадорі, є спалювання «ангоб’єхо» – фігурок людського зросту, набитих папером і газетами. Замість облич до них кріплять маски з пап’є-маше із зображенням місцевих політиків. Під веселощі і танці ці опудала згорають на центральних площах, а влада з острахом дивиться на цей ритуал, що дійшов до наших днів з часів індіанців. Ті не спалювали своїх вождів, а очищали полум’ям, і тому, якщо чільник племені був заслужено обраний, він не вмирав, а навпаки – з новою енергією ще краще керував громадою.

Очиститися у морі

Голландці, що відзначають свято Oude-Niewe (у перекладі «старий-новий») – справжні сміливці, адже, незважаючи на доволі суворий клімат, перше січня вони проводять на пляжі і купаються у водах Північного моря , котрі неабияк збадьорюють. Після цього неодмінно починається «гаряче» застілля з гороховою юшкою, м’ясними стравами, домашнім печивом. На відміну від тихого і сімейного Різдва, Новий рік у Нідерландах – це вуличні веселощі. Жителі Амстердама, наприклад, збираються на площах LeidsepleinіNieuwmarkt, де п’ють шампанське і милуються феєрверками. Гуляти прийнято до самого ранку, засиджуючись у барах і кафе, зігріваючись традиційним напоєм «слемом», який готують із чаю, кориці, гарячого молока, гвоздики і горіхів.

Короп припливе – Новий рік прийде

У В’єтнамі одне з найважливіших свят називається «Тет». Воно припадає у період між 21 січня і 19 лютого, коли настає рання весна. Саме прихід цієї пори року – чудовий привід повеселитися під гілками квітучих персикових дерев. У ніч торжества прийнято забувати всі образи і галасувати якомога сильніше. Найважливіший атрибут стола – 5 фруктів, склад яких може змінюватися, а кількість – ні. Символ свята – короп. Згідно з легендою, саме на спині цієї риби до людей пливе Весна, тому кожна сім’я старається купити живого коропа, щоб уранці випустити його у воду.

Гасіть світло

Закінчимо нашу добірку дуже зворушливим святкуванням по-болгарськи. У цій країні, де свято відзначають у ніч проти першого січня, збереглася чудернацька традиція вимикати на три хвилини все світло в оселі після того, як годинник проб’є 12. Ці 180 секунд відводяться поцілункам. Вважають, що саме в такий спосіб можна без зайвих слів побажати людині всього найкращого в новому році. 

Вам це буде цікаво:
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Закрити
Outlook facebook page