RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Ніч перед Різдвом і після

Ніч перед Різдвом і після

Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.

Традиційне українське Різдво рукавичками протерло шибки календарів, позначаючи усі свої 13 днів гостювання: від святвечора – шостого, й до Водохреща – дев’ятнадцятого січня.

Раніше до свят готувалися заздалегідь. Прибирали у будинках та біля них, білячи, вдягали їх у нове вбрання, щоб пасувало білосніжним кучугурам, і в новому зустрічали свята. Не забували й про вбрання для родини: заздалегідь готували тканину, вишивали хрестиком візерунки, а водночас навчали діток та молодь різноманітним щедрівкам і колядкам.

Фото: ukranews.com

Святий вечір, що приходить напередодні Різдва, 6 січня, – вдалий час попрактикуватись у кулінарному мистецтві, адже до Вечері на столі має бути цілих 12, але виключно пісних страв. Найошатніша миска цього вечора належить куті – каші, що готується зі злакових зерен, з неї і починають частування. Коли на небі хтось різдвяним сірником запалює мерехтливу першу зірку, тільки тоді годиться куштувати першу ложку за день.

Фото: lovelylife.in.ua

Разом із родиною, яка повним складом намагається зібратися саме цього дня, до вечері долучається й дідівський дух – дідух. До хати його заносять із зіркою, а от збирають задовго до різдвяних свят – з колосся останніх жнив. Причепурюючи до вечері, вдягають на нього намисто з калини, в’яжуть краватку з кольорових стрічок, чи то прикрашають сухоцвітами. І дідух посідає найдостойніше місце – під образами. Усім своїм виглядом він демонструє повагу до пращурів і є уособленням безсмертя роду, добробуту і врожайності.

Фото: www.thetraveller.com.ua

Різдво малює нам яскраві картини: кучугури білого скрипучого снігу, поміж якими в’ється стежка від хати до хати, різьблені віконниці, заметені хуртовиною, та поміж всього цього білого простирадла – яскраві плями дівочих святкових хустин: червоні, мов жар, зелені, мов трава, сині, мов волошки в полі. Гомін і вереск дівчат наздоганяють парубочі густі голоси, а потім вони зливаються разом у різдвяних колядках та вітаннях господарям: «Добрий вечір тобі, пане-господарю...». Різні українські регіони мали й свій день для колядування. Хтось чекав гостей після святвечора, хтось у сам день Різдва, а дехто після нього. І кожен мав свій час та напрямок: малі діти часто ходили лишень по сусідах, де після пісень отримували від господарів солодощі, горіхи й інші гостинці. Дорослі хлопці й дівчата намагались подолати вже більші маршрути, у селах обходили практично всі хати.

Обов’язковим атрибутом колядників була «віфлеємська зірка», зазвичай зроблена з підручних матеріалів: переважно паперу жовтого, помаранчевого чи золотого кольору, прикрашена блискітками, стрічками, ліхтариками. У її центр могли також помістити й зображення Різдвяної ікони.

Фото:www.thetraveller.com.ua

І, звичайно, на свята не обійтися без вертепу! Це у наш час ніякі іграшкові будиночки вже не викликають подиву. Тоді ж люди з цікавістю й захватом зазирали у невеличкі скриньки, у яких містились мініатюрні декорації і герої, що втілювали біблійний сюжет. Часто готували не просто фігурки, а справжній ляльковий театр, який переростав у живу історію завдяки голосам і вправним рухам акторів. З часом вертеп виріс із розмірів маленьких коробочок, і все частіше його можна побачити із героями у людський зріст.

Фото: bp.blogspot.com

Бризками води розставляло всі крапки у закінченні різдвяних свят Водохреще, у переддень якого українці відбували свято Маланки. У ці дати молодь ховалась за масками, приміряючи на себе образи фольклорних персонажів та тварин, і до самої ночі розносила містами й селами голосні щедрівки!

Головне фото: lmbd.ru

Вам це буде цікаво:
Дипломатичний прийом з нагоди національного свята Республіки Сербія
13 лютого відбувся урочистий захід з нагоди головного національного свята Сербії - Дня державності, який відмічається на офіційному рівні з 2001 року і знаменує День початку сербської революції проти Османської окупації в 1804 році.
"Україноканадці". Посол Роман Ващук відкрив виставку в Києві
12 лютого в Музеї української діаспори за підтримки Посольства Канади в Україні відкрилась виставка, присвячена українській діаспорі у Канаді. Метою проекту є відображення для загалу життя українських канадців, їх невпинну роботу у новій країні та вклад, який вони вносять щодня.
Вічна любов. Пам’ятники коханню в Україні
Скільки важить кохання і чи можна виміряти його обсяг? А чи має воно центр ваги і як поводиться у спеку та в снігову заметіль? Певна річ, кохання ефірне і радше нагадує шалених метеликів, що несамовито танцюють у животі. Однак люди, котрі особливо глибоко відчувають, навчилися «творити кохання» і передавати його сенс у камені, дереві, металі для інших.
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
From Київ with торт
Київські аеропорти, вокзали та автобусні станції мало відрізняються від аналогічних об'єктів в інших великих містах. Та це лише на перший погляд. Якщо ж придивитися до пасажирів трохи уважніше, в руках у кожного третього можна побачити круглу біло-зелену коробку. Саме в ній міститься сувенір на згадку – знаменитий «Київський торт».
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, яке здавна вважалось мистецтвом знаті,. Розкажемо ми й про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
СПЕЦПРОЕКТ: Про новорічні та різдвяні традиції. Розповідають Посли.
Звичаї однієї держави відрізняються від іншої, але люди з різних куточків планети однаково чекають на дива, приємні сюрпризи й добру казку напередодні новорічних свят. Тому ми вирішили запитати у дипломатів про особливості святкувань Нового року і Різдва в їхніх країнах.
Знай наших: ДахаБраха
Їхня пісня Sho Z-Pod Duba звучить у серіалі «Фарго» і рекламному ролику з Девідом Бекхемом, тайські школярки вчать «Колискову» на уроці музики, а концерти гурту з нетерпінням чекають по всьому світу. Продовжуючи серію надихаючих історій про талановитих українців у рубриці «Знай наших», Outlook розповідає про найбільш самобутній і популярний за кордоном український колектив «ДахаБраха».
Азербайджан зсередини: заручини
Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.
Амазонки з племені мосо: заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме. У їхній мові немає слів «чоловік» і «дружина», утім, немає і багатьох інших, таких як «ревнощі», «війна» і «зрада», і на долю вони не скаржаться.
«Німецький сад» знову відкрив двері для киян та гостей міста
Посольство Німеччини в України традиційно в вересні організувало день відкритих дверей – «Німецький сад». Кияни та гості міста змогли познайомитись з діяльністю Німеччини в Україні та поспілкуватися з представниками німецьких посередницьких організацій.
Посол Руслан Болбачан: Відносини між Молдовою та Україною набувають нової якості, стають ближчими
На честь 27-ї річниці Незалежності республіки Молдова в українській столиці посольством цієї держави та особисто Надзвичайним та Повноважним Послом Русланом Болбачаном було організовано урочисте святкування.
Посол Гійом Шойрер: Україна зміцнюється і Швейцарія - поруч
Надзвичайний та Повноважний Посол Швейцарії в Україні Гійом Шойрер запросив друзів та партнерів на святкування Швейцарської ночі. У невимушеній атмосфері в заповіднику Софія Київська гості вечора змогли поспілкуватися, налагодити нові контакти та просто насолодитися чудовим вересневим музичним вечором.
Азербайджан зсередини: велике і мале сватання
Українка з азербайджанськими корінням Сабіна Сафарова з трепетом ставиться до своєї малої Батьківщини, є членом Союзу азербайджанської молоді в Україні та популяризує культуру цієї країни. Сьогодні розповіддю дівчини про одну з найцікавіших традицій Азербайджану - сватання, ми запускає нову рубрику, в якій українці іноземного походження розповідають про свою Батьківщину.
Посли іноземних держав відвідали фестиваль «Купальські роси» – 2018
У селі Немиринці Ружинського району Житомирської області відбувся традиційний Міжнародний фольклорно-етнографічний фестиваль «Купальські роси». «Купальські роси» – фестиваль, який відвідують гості не лише з Житомирської області, але й з різних куточків України та світу. Організаторами свята є Павло Жебрівський, український політик, та його сестра Філя Жебрівська.
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Що вони їдять: Україна
Розпещені домашніми борщами, голубцями та котлетами ми наївно вважаємо, що знаємо українську кухню як свої п'ять пальців і нічого примітного в ній немає, хоча насправді гастрономічна спадщина нашої країни значно багатша, аніж нехитре бабусине меню. Настав час згадати оригінальні українські страви, незаслужено забуті в епоху напівфабрикатів і швидкого харчування.
Закрити
Outlook facebook page