RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Ніч перед Різдвом і після

Ніч перед Різдвом і після

Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.

Традиційне українське Різдво рукавичками протерло шибки календарів, позначаючи усі свої 13 днів гостювання: від святвечора – шостого, й до Водохреща – дев’ятнадцятого січня.

Раніше до свят готувалися заздалегідь. Прибирали у будинках та біля них, білячи, вдягали їх у нове вбрання, щоб пасувало білосніжним кучугурам, і в новому зустрічали свята. Не забували й про вбрання для родини: заздалегідь готували тканину, вишивали хрестиком візерунки, а водночас навчали діток та молодь різноманітним щедрівкам і колядкам.

Фото: ukranews.com

Святий вечір, що приходить напередодні Різдва, 6 січня, – вдалий час попрактикуватись у кулінарному мистецтві, адже до Вечері на столі має бути цілих 12, але виключно пісних страв. Найошатніша миска цього вечора належить куті – каші, що готується зі злакових зерен, з неї і починають частування. Коли на небі хтось різдвяним сірником запалює мерехтливу першу зірку, тільки тоді годиться куштувати першу ложку за день.

Фото: lovelylife.in.ua

Разом із родиною, яка повним складом намагається зібратися саме цього дня, до вечері долучається й дідівський дух – дідух. До хати його заносять із зіркою, а от збирають задовго до різдвяних свят – з колосся останніх жнив. Причепурюючи до вечері, вдягають на нього намисто з калини, в’яжуть краватку з кольорових стрічок, чи то прикрашають сухоцвітами. І дідух посідає найдостойніше місце – під образами. Усім своїм виглядом він демонструє повагу до пращурів і є уособленням безсмертя роду, добробуту і врожайності.

Фото: www.thetraveller.com.ua

Різдво малює нам яскраві картини: кучугури білого скрипучого снігу, поміж якими в’ється стежка від хати до хати, різьблені віконниці, заметені хуртовиною, та поміж всього цього білого простирадла – яскраві плями дівочих святкових хустин: червоні, мов жар, зелені, мов трава, сині, мов волошки в полі. Гомін і вереск дівчат наздоганяють парубочі густі голоси, а потім вони зливаються разом у різдвяних колядках та вітаннях господарям: «Добрий вечір тобі, пане-господарю...». Різні українські регіони мали й свій день для колядування. Хтось чекав гостей після святвечора, хтось у сам день Різдва, а дехто після нього. І кожен мав свій час та напрямок: малі діти часто ходили лишень по сусідах, де після пісень отримували від господарів солодощі, горіхи й інші гостинці. Дорослі хлопці й дівчата намагались подолати вже більші маршрути, у селах обходили практично всі хати.

Обов’язковим атрибутом колядників була «віфлеємська зірка», зазвичай зроблена з підручних матеріалів: переважно паперу жовтого, помаранчевого чи золотого кольору, прикрашена блискітками, стрічками, ліхтариками. У її центр могли також помістити й зображення Різдвяної ікони.

Фото:www.thetraveller.com.ua

І, звичайно, на свята не обійтися без вертепу! Це у наш час ніякі іграшкові будиночки вже не викликають подиву. Тоді ж люди з цікавістю й захватом зазирали у невеличкі скриньки, у яких містились мініатюрні декорації і герої, що втілювали біблійний сюжет. Часто готували не просто фігурки, а справжній ляльковий театр, який переростав у живу історію завдяки голосам і вправним рухам акторів. З часом вертеп виріс із розмірів маленьких коробочок, і все частіше його можна побачити із героями у людський зріст.

Фото: bp.blogspot.com

Бризками води розставляло всі крапки у закінченні різдвяних свят Водохреще, у переддень якого українці відбували свято Маланки. У ці дати молодь ховалась за масками, приміряючи на себе образи фольклорних персонажів та тварин, і до самої ночі розносила містами й селами голосні щедрівки!

Головне фото: lmbd.ru

Вам це буде цікаво:
Ukrainian Fashion Week: сенсові акценти інсайдерів та учасників
В столиці України відбувся традиційний тиждень моди. Його розклад наповнили 64 дизайнерських бренда, 45 шоу та презентацій, 5 спеціальних проектів і не тільки.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
OUTLOOK: До Дня Незалежності України...
Подорожуючи і захоплюючись заморською красою, іноді не підозрюєш, що в рідній країні є не менше пам'яток, які важливі для всього людства. І сьогодні в честь Дня Незалежності України OUTLOOK підготував для Вас матеріал про семи об'єктах стоять у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що розташовані на території нашої держави.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Книжковий Арсенал 2019: іноземні гості
IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» завершився, а ми пропонуємо вам ще пролонгувати відчуття ейфорії від перебування в книжковій «оазі» у центрі столиці України. Наш портал, висвітлюючи дипломатичне життя в Україні, приділить свою увагу огляду цікавих заходів, що відбулися за підтримки іноземних посольств, і спілкуванню із закордонними гостями.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
ГДІПу-27. Дипломати вітають!
У Київському національному академічному театрі оперети 16 травня 2019 року відбулося відзначення Дня вишиванки та святкування 27-ї річниці заснування державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв».
Танець заради благодійності. Іноземні дипломати на щорічному балі в ІМВ
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та особисто директор Валерій Копійка запросили усіх охочих підтримати студентську ініціативу Благодійного балу ІМВ-2019.
Життя на воді: 7 маловідомих конкурентів Венеції
Коли ми чуємо вираз «місто на воді», одразу на думку спадає Венеція, чи не так? Неквапливі гондоли, вузенькі вулички по обидва боки, ніжне світло сонця, що заходить, і старовинна архітектура створюють той п’янкий романтичний коктейль, котрий приваблює туристів з усього світу.
Закрити
Outlook facebook page