RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Ніч перед Різдвом і після

Ніч перед Різдвом і після

Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.

Традиційне українське Різдво рукавичками протерло шибки календарів, позначаючи усі свої 13 днів гостювання: від святвечора – шостого, й до Водохреща – дев’ятнадцятого січня.

Раніше до свят готувалися заздалегідь. Прибирали у будинках та біля них, білячи, вдягали їх у нове вбрання, щоб пасувало білосніжним кучугурам, і в новому зустрічали свята. Не забували й про вбрання для родини: заздалегідь готували тканину, вишивали хрестиком візерунки, а водночас навчали діток та молодь різноманітним щедрівкам і колядкам.

Фото: ukranews.com

Святий вечір, що приходить напередодні Різдва, 6 січня, – вдалий час попрактикуватись у кулінарному мистецтві, адже до Вечері на столі має бути цілих 12, але виключно пісних страв. Найошатніша миска цього вечора належить куті – каші, що готується зі злакових зерен, з неї і починають частування. Коли на небі хтось різдвяним сірником запалює мерехтливу першу зірку, тільки тоді годиться куштувати першу ложку за день.

Фото: lovelylife.in.ua

Разом із родиною, яка повним складом намагається зібратися саме цього дня, до вечері долучається й дідівський дух – дідух. До хати його заносять із зіркою, а от збирають задовго до різдвяних свят – з колосся останніх жнив. Причепурюючи до вечері, вдягають на нього намисто з калини, в’яжуть краватку з кольорових стрічок, чи то прикрашають сухоцвітами. І дідух посідає найдостойніше місце – під образами. Усім своїм виглядом він демонструє повагу до пращурів і є уособленням безсмертя роду, добробуту і врожайності.

Фото: www.thetraveller.com.ua

Різдво малює нам яскраві картини: кучугури білого скрипучого снігу, поміж якими в’ється стежка від хати до хати, різьблені віконниці, заметені хуртовиною, та поміж всього цього білого простирадла – яскраві плями дівочих святкових хустин: червоні, мов жар, зелені, мов трава, сині, мов волошки в полі. Гомін і вереск дівчат наздоганяють парубочі густі голоси, а потім вони зливаються разом у різдвяних колядках та вітаннях господарям: «Добрий вечір тобі, пане-господарю...». Різні українські регіони мали й свій день для колядування. Хтось чекав гостей після святвечора, хтось у сам день Різдва, а дехто після нього. І кожен мав свій час та напрямок: малі діти часто ходили лишень по сусідах, де після пісень отримували від господарів солодощі, горіхи й інші гостинці. Дорослі хлопці й дівчата намагались подолати вже більші маршрути, у селах обходили практично всі хати.

Обов’язковим атрибутом колядників була «віфлеємська зірка», зазвичай зроблена з підручних матеріалів: переважно паперу жовтого, помаранчевого чи золотого кольору, прикрашена блискітками, стрічками, ліхтариками. У її центр могли також помістити й зображення Різдвяної ікони.

Фото:www.thetraveller.com.ua

І, звичайно, на свята не обійтися без вертепу! Це у наш час ніякі іграшкові будиночки вже не викликають подиву. Тоді ж люди з цікавістю й захватом зазирали у невеличкі скриньки, у яких містились мініатюрні декорації і герої, що втілювали біблійний сюжет. Часто готували не просто фігурки, а справжній ляльковий театр, який переростав у живу історію завдяки голосам і вправним рухам акторів. З часом вертеп виріс із розмірів маленьких коробочок, і все частіше його можна побачити із героями у людський зріст.

Фото: bp.blogspot.com

Бризками води розставляло всі крапки у закінченні різдвяних свят Водохреще, у переддень якого українці відбували свято Маланки. У ці дати молодь ховалась за масками, приміряючи на себе образи фольклорних персонажів та тварин, і до самої ночі розносила містами й селами голосні щедрівки!

Головне фото: lmbd.ru

Вам це буде цікаво:
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Книжковий Арсенал 2019: іноземні гості
IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» завершився, а ми пропонуємо вам ще пролонгувати відчуття ейфорії від перебування в книжковій «оазі» у центрі столиці України. Наш портал, висвітлюючи дипломатичне життя в Україні, приділить свою увагу огляду цікавих заходів, що відбулися за підтримки іноземних посольств, і спілкуванню із закордонними гостями.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
ГДІПу-27. Дипломати вітають!
У Київському національному академічному театрі оперети 16 травня 2019 року відбулося відзначення Дня вишиванки та святкування 27-ї річниці заснування державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв».
Танець заради благодійності. Іноземні дипломати на щорічному балі в ІМВ
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та особисто директор Валерій Копійка запросили усіх охочих підтримати студентську ініціативу Благодійного балу ІМВ-2019.
Життя на воді: 7 маловідомих конкурентів Венеції
Коли ми чуємо вираз «місто на воді», одразу на думку спадає Венеція, чи не так? Неквапливі гондоли, вузенькі вулички по обидва боки, ніжне світло сонця, що заходить, і старовинна архітектура створюють той п’янкий романтичний коктейль, котрий приваблює туристів з усього світу.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Квіткові долини світу
Квіткові поля і долини вражають і приваблюють увагу найвибагливіших поціновувачів прекрасного. Різнокольорові розсипи духмяних рослин прикрашають простори майже в кожній країні, у найвіддаленіших між собою частинах світу. Ми пропонуємо кілька варіантів таких квіткових килимів на будь-який смак.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Diplomatics Greetings для студентів зі Шкіл молодого дипломата м.Харків та м.Київ
OUTLOOK та ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» (ГДІП) проведуть захід Diplomatic Greetings 23 квітня 2019 року. Наші організації багато років поспіль працюють та реалізовують проекти у співпраці з іноземним дипломатичним корпусом.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Дружини іноземних дипломатів відвідали лекцію про українські традиції
У середу, 9 квітня 2019 року, з ініціативи та організаційного сприяння ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», міжнародного жіночого клубу ASCK у Національному центрі народної культури «Музеї Івана Гончара» відбулася лекція, присвячена традиційному вбранню українок.
У Києві відбувся ХVІ загальноміський конкурс-фестиваль «Діалог держав: партнерство в освіті»
11 квітня 2019 року у Київському Палаці дітей та юнацтва відбувся ХVІ загальноміський конкурс-фестиваль «Діалог держав: партнерство в освіті» під гаслом «Пізнаємо світ – світ пізнає нас», приурочений до Дня Європи у місті Києві.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Українські Сади Семіраміди
Вы колись помічали, як манять парки, коли надворі стає тепліше? І що відбувається, коли раптом опиняєшся там? Час завмирає, а всередині тебе щось починає пульсувати. Пропонуємо відвідати разом з OUTLOOK найкрасивіші парки України, з яких ви вийдете оновленими.
Музеї, що лікують
«Мені, будь ласка, еліксир від головного болю, настоянку на корені мандрагори, пігулки від серця і трохи морфіну…» – приблизно так зверталися до аптекарів пацієнти кілька століть тому. А ті готували різноманітні бовтанки і суміші у фармакологічних лабораторіях, які знаходилися прямо в сусідніх кімнатах.
Історія однієї вулиці: проспект Дмитра Яворницького
Матеріалом про головну вулицю міста Дніпра, проспект Дмитра Яворницького, ми продовжуємо наш цикл, присвячений історіям вулиць. Проспект Дмитра Яворницького – це не просто центральна і найважливіша вулиця Дніпра, він є ще й уособленням багатовікової історії міста.
Закрити
Outlook facebook page