RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера

Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера

Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.

Прямі лінії викликали обурення у Фріденсрайха Гундертвассера ще з дитинства. Ймовірно, усьому виною гнітючі спогади про геометрично бездоганні колони німецьких солдатів, які марширували його рідною Австрією після її аншлюсу нацистами. Відтоді художник оголосив справжню війну правильним формам, що зробило його одним із найбільш впізнаваних архітекторів минулого століття. Куполи, котрі прикрашають будівлі Фріденсрайха, у всьому світі відомі як символ боротьби проти прямолінійності.

Створені Гундертвассером форми можна було б назвати чудернацькими, якби не сувора концепція автора, що поширювалась не тільки на його живопис і літературні роботи, а й на сам спосіб життя. Художник завжди носив різні шкарпетки, свої маніфести проголошував повністю оголеним і виступав проти розширення ЄС як структури, яка відбирає у народів їх автентичність. Гундертвассер – проповідник гармонійного співіснування з природою і одночасно борець за будь-які прояви індивідуальності. Навіть дрібні деталі в його проектах є тому підтвердженням – кожне вікно Фріденсрайха стилістично унікальне, дахи суцільно всіяні травою і тягнуться до неба верхівками висаджених по периметру дерев. Фасади споруд наочно демонструють переконання митця про «віконне право»: будь-який житель багатоквартирного будинку може розмалювати зовнішні стіни своєї квартири настільки, наскільки вистачить довжини його руки.

Фото Finest.se

За архітектуру Гундертвассер взявся вже після того, як набув популярності художника. Значно посприяла цьому його пристрасть до подорожей. До 40 років він об’їздив всю Європу, вивчивши чимало мов, відвідав країни Аравійського півострова і Північної Африки, а також Японію. Ключовою ж точкою в цих переміщеннях стала Іспанія, адже саме там, в Барселоні, наш «віконний» деміург ознайомився з містичною спадщиною Антоніо Гауді. Сам австрієць згодом не раз зізнаватиметься в тому, що перебував під впливом короля модерну.

Вільнодумний Гундертвассер відчував архітектуру, як третю шкіру, нарівні зі шкірою власною та одягом. І всупереч своїй химерності, ця концепція знайшла собі гідний відгук у різних країнах. Будинки Фріденсрайха можна побачити не тільки на його батьківщині, а й у Німеччині, Швейцарії, США, Японії та Новій Зеландії. Серед них і невеликі об’єкти, для яких архітектор продумав редизайн, і повноцінні архітектурні комплекси, і навіть промислові споруди. Гундертвассер не гребував втіленням своїх ідей у творіннях різних масштабів. У найбільш відомому його будинку у Відні розташовуються півсотні квартир, кафе, парковка, тераси, а не менш претензійна будівля в Магдебурзі – Зелена цитадель, завершена вже після смерті архітектора, – розрахована на більш ніж сотню житлових і офісних приміщень, не рахуючи театр і готель. Показовим є те, що за віденський проект Фріденсрайх відмовився взяти плату: йому досить було того факту, що на цьому місці не звели щось потворне.

Фото lh3.googleusercontent.com

Як еколог Гундертвассер завжди цікавився питаннями переробки відходів. Він заявляв, що у природи їх немає, тому відходи й екскременти не повинні викликати у людей огиду. Подібна філософія знайшла собі вихід у проектуванні фабрики зі спалювання сміття у Відні і навіть у зведенні громадського туалету в Новій Зеландії. Обидва об’єкти, незважаючи на свою в буквальному сенсі «трешову» спрямованість, вражають кількістю туристів, які бажають з ними ознайомитися.

Наостанок, повернувшись до нашої «ідейної географії», варто сказати, що з Новою Зеландією Фріденсрайха пов’язувало не тільки WC-будівництво. Нарівні з Іспанією ця країна зайняла в його житті особливе місце. Тут він звів житло своєї мрії, тут же і був похований. Згідно із заповітом – без одягу, без труни, біля коріння дерева.

Заглавное фото Фото Finest.se

Вам це буде цікаво:
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху. Сутінковий край легенд і переказів не відмовить у прихистку стомленому мандрівнику: на стежках духів немає самотніх.
Знай наших: Анатолій Кокуш
Кіно – либонь, найбільш «технічний» вид мистецтва, котрий придумало людство. Скільки б таланту, фантазії і енергії не було у творців будь-якого фільму, практично всі стадії виробництва так чи інакше спираються на техніку, без якої ідеї так і залишаться всього лиш ідеями. Сьогодні Outlook розповідає про, напевно, найбільш відомого «технаря» із світу кіно – володаря двох заповітних «Оскарів» Анатолія Кокуша.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю з режисером Дороном Пазом
OUTLOOK вдалося поспілкуватися з ізраїльським режисером Дороном Пазом, котрий представив у Києві свою нову роботу «Єрусалим». Про спосіб пошуку натхнення через заголовки в журнальних статтях, перспективу кінематографу загалом і про причини вельми стриманого ставлення до критиків читайте далі у матеріалі!
ГДІП провів у Словаччині та Австрії заходи, присвячені 100-річчю української дипломатії
Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв та Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин за підтримки Міністерства закордонних справ України, Посольств України в Австрії, Словаччині та Угорщині реалізували низку заходів із нагоди відзначення 100-річчя української дипломатії.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Посольства Литви та Австралії представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії»
Посольство Литовської Республіки в Україні, Посольство Австралії в Україні i Національний музей Тараса Шевченка представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії».
Історія бренду: Cirque du Soleil
Феєричний шоу-проект Cirque du Soleil здійснив переворот у цирковому мистецтві, нагадавши світові, що цирк може не тільки розважати, але й творити нову реальність. Божевільні експерименти над людським тілом скасовують владу земного тяжіння, а містерія звука і світла заманює глядача у присмерковий лабіринт філософських драм, надаючи змогу пробиратися до сонця разом з героями постановок.
Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича
3 листопада 2008 року, на аукціоні Sotheby's з результатом в $ 60 мільйонів була продана одна з найрідкісніших робіт в історії російського мистецтва - «Супрематічеськая композиція» Казимира Малевича, який дотепер вважається одним з найнезрозуміліших художників 20 століття. Ніби знущаючись з публіки, саме так він підписував деякі свої ранні роботи: «Зміст картин авторові невідомий». OUTLOOK сподівається, що зібрані нами історії, пов'язані з особистістю, творчістю та ім'ям майстра, наблизять читачів до розуміння геніального супрематиста.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
ФОТОПРОЕКТ: Варшава звисока
Ми ловили перші останні промені осіннього сонця на майже порожніх варшавських вуличках в неділю. Коли сонце сховалося за хмарочосами - ми піднялися на найвищий з них, щоб побачити захід.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Закрити
Outlook facebook page