RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера

Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера

Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.

Прямі лінії викликали обурення у Фріденсрайха Гундертвассера ще з дитинства. Ймовірно, усьому виною гнітючі спогади про геометрично бездоганні колони німецьких солдатів, які марширували його рідною Австрією після її аншлюсу нацистами. Відтоді художник оголосив справжню війну правильним формам, що зробило його одним із найбільш впізнаваних архітекторів минулого століття. Куполи, котрі прикрашають будівлі Фріденсрайха, у всьому світі відомі як символ боротьби проти прямолінійності.

Створені Гундертвассером форми можна було б назвати чудернацькими, якби не сувора концепція автора, що поширювалась не тільки на його живопис і літературні роботи, а й на сам спосіб життя. Художник завжди носив різні шкарпетки, свої маніфести проголошував повністю оголеним і виступав проти розширення ЄС як структури, яка відбирає у народів їх автентичність. Гундертвассер – проповідник гармонійного співіснування з природою і одночасно борець за будь-які прояви індивідуальності. Навіть дрібні деталі в його проектах є тому підтвердженням – кожне вікно Фріденсрайха стилістично унікальне, дахи суцільно всіяні травою і тягнуться до неба верхівками висаджених по периметру дерев. Фасади споруд наочно демонструють переконання митця про «віконне право»: будь-який житель багатоквартирного будинку може розмалювати зовнішні стіни своєї квартири настільки, наскільки вистачить довжини його руки.

Фото Finest.se

За архітектуру Гундертвассер взявся вже після того, як набув популярності художника. Значно посприяла цьому його пристрасть до подорожей. До 40 років він об’їздив всю Європу, вивчивши чимало мов, відвідав країни Аравійського півострова і Північної Африки, а також Японію. Ключовою ж точкою в цих переміщеннях стала Іспанія, адже саме там, в Барселоні, наш «віконний» деміург ознайомився з містичною спадщиною Антоніо Гауді. Сам австрієць згодом не раз зізнаватиметься в тому, що перебував під впливом короля модерну.

Вільнодумний Гундертвассер відчував архітектуру, як третю шкіру, нарівні зі шкірою власною та одягом. І всупереч своїй химерності, ця концепція знайшла собі гідний відгук у різних країнах. Будинки Фріденсрайха можна побачити не тільки на його батьківщині, а й у Німеччині, Швейцарії, США, Японії та Новій Зеландії. Серед них і невеликі об’єкти, для яких архітектор продумав редизайн, і повноцінні архітектурні комплекси, і навіть промислові споруди. Гундертвассер не гребував втіленням своїх ідей у творіннях різних масштабів. У найбільш відомому його будинку у Відні розташовуються півсотні квартир, кафе, парковка, тераси, а не менш претензійна будівля в Магдебурзі – Зелена цитадель, завершена вже після смерті архітектора, – розрахована на більш ніж сотню житлових і офісних приміщень, не рахуючи театр і готель. Показовим є те, що за віденський проект Фріденсрайх відмовився взяти плату: йому досить було того факту, що на цьому місці не звели щось потворне.

Фото lh3.googleusercontent.com

Як еколог Гундертвассер завжди цікавився питаннями переробки відходів. Він заявляв, що у природи їх немає, тому відходи й екскременти не повинні викликати у людей огиду. Подібна філософія знайшла собі вихід у проектуванні фабрики зі спалювання сміття у Відні і навіть у зведенні громадського туалету в Новій Зеландії. Обидва об’єкти, незважаючи на свою в буквальному сенсі «трешову» спрямованість, вражають кількістю туристів, які бажають з ними ознайомитися.

Наостанок, повернувшись до нашої «ідейної географії», варто сказати, що з Новою Зеландією Фріденсрайха пов’язувало не тільки WC-будівництво. Нарівні з Іспанією ця країна зайняла в його житті особливе місце. Тут він звів житло своєї мрії, тут же і був похований. Згідно із заповітом – без одягу, без труни, біля коріння дерева.

Головне фото Finest.se

Вам це буде цікаво:
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Закрити
Outlook facebook page