RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Баджо: морський народ Південно-Східної Азії

Баджо: морський народ Південно-Східної Азії

Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.

Це плем’я, що нараховує всього кілька тисяч людей, цікаве тим, що практично весь час перебуває у воді. До суходолу їхні дивовижні човни-будинки, що звуться «лепа», причалюють лише для того, щоб поповнити запаси питної води або щоб когось поховати. Кажуть, організми баджо взагалі не пристосовані до життя на «великій землі»: прекрасні плавці з відмінним здоров’ям, вони буквально на очах хиріють, коли перебувають на суходолі довше ніж зазвичай. Цей феномен наука поки не може розгадати, тому навіть у 21-му столітті доводиться згадувати легенди минулого, адже, згідно з ними, плем’я опинилося у воді після того, як на території Азії став поширюватися іслам.Bajau-Laut-Kids-Boats.jpgФото mabul.com

Оскільки баджо язичники, вони не захотіли приймати нову релігію, тому вирішили «переїхати». Щоправда, постійного «місця проживання» у них нема й досі, тому їхні човни-будинки можна зустріти не лише на території Південно-Східної Азії: очевидці твердять, що інколи «лепи» з’являються навіть біля берегів Австралії. І хоча в це складно повірити, адже відстань між континентами гігантська, і на таких скромних і ненадійних, на перший погляд, плавзасобах нібито далеко не запливеш. Утім коли про баджо дізнаєшся трохи більше, починаєш вірити і в ще більш дивовижні речі…Фото iloveasia.travel

Кілька століть, проведених далеко від берега, змінили не тільки їхню ментальність, а й навіть фізіологію. Вони здатні затримувати дихання на 5-6 хвилин і ловити рибу на глибині понад двадцять метрів, і їхній зір різко загострюється під водою. Оскільки риболовля – основний вид діяльності баджо, навіть малі діти – чудові «мисливці». Перепродаючи свій улов великим компаніям і великим суднам, етнос, за підрахунками, забезпечує у значних обсягах морепродуктами жителів Індонезії, Малайзії і Філіппін. Тому, хоч їх інколи і називають браконьєрами, їхню працю важко переоцінити.Фото iloveasia.travel

Та інколи через відсутність достатнього технічного забезпечення баджо не гребують і підривати рибу динамітом – цьому їхнє плем’я навчилося в роки Другої світової – чи травити воду хімією. Виходить замкнене коло, адже популяція падає, рифи руйнуються, і такими темпами скоро все плем’я буде оголошене поза законом. Тому деякі представники, через силу стають працівниками величезних фірм і корпорацій і навіть переселяються на суходіл. Проте такі випадки поодинокі – значна більшість баджо все ще ловить рибу або руками, або дідівськими методами, дедалі менше для продажу, а лиш для забезпечення себе їжею.

Поспілкувавшись, дивуєшся їхнім уявленням про життя. Здається, що їхня свідомість чиста, як і водні простори регіону. Що таке паспорт, скільки їм років, як користуватися електронікою – ці запитання викликають у них тільки легку усмішку. Прізвищ у них теж немає, але до імені неодмінно додається «син чи дочка такого-то». Головний суддя, прокурор і президент для них старійшина, котрого називають «панглим». При цьому вони дуже привітні і, незважаючи на віддалений від цивілізації спосіб життя, завжди приязні, залюбки позують перед об’єктивами і запрошують разом попірнати. Це, до речі, не рекомендується, оскільки небезпечно для здоров’я: захопившись, можна не помітити, як занурився дуже глибоко, і під час спливання можуть виникнути проблеми з тиском. Баджо це не загрожує, адже ще в дитячому віці їм розривають барабанні перетинки, щоб не відчувати цього дискомфорту при полюванні.srftghnbxsfgth.jpg
Фото survivalinternational.org

Частенько маючи проблеми із законом через браконьєрство, послугами племені за крихітну винагороду почали користуватися злочинці. Вони використовують кочівників у контрабанді алкоголю, сигарет і наркотиків, оскільки пірнальники часто невловимі для прикордонників. Також їх намагаються втягнути в нелегальне видобування перлин. Дивовижно, але навіть люди, які займаються цим промислом професійно, використовуючи спеціальні і сучасні прилади і датчики для виявлення цього коштовного каменя, визнають, що баджо, покладаючись на власне чуття й інтуїцію, працюють не гірше. Здається, сама вода підказує їм, де слід пірнати.

Щоб хоч якось відгородити цей етнос від незаконної діяльності, ООН посприяла у видачі їм особливого статусу громадянства, котрий діє на території Малайзії, Індонезії і Філіппін, і ліцензій для риболовлі в обмежених розмірах. Та, спостерігаючи за ними, здається, що всі ці правові акти, закони для них – лише незрозумілі папірці, у зміст яких ніхто і не думає вникати.834bd783bcd812b061dd21bce77931dc.jpg
Фото pinterest.com

Утім, попри різноманітні проблеми і не найкомфортніший спосіб життя, баджо не нарікають. Вони вважають себе щасливими і незалежними людьми, що роблять те, до чого лежить душа. Вони вже не уявляють себе не те що у великих містах, а й навіть у селах. На «лепах» є все необхідне: спальні місця, вогнища, міні-городи, на котрих жінки примудряються вирощувати і овочі, і фрукти. Вечорами, з’єднуючи кілька човнів, вони влаштовують святкові танці, моляться своїм язичницьким богам і наперед смакують завтрашній день, коли знову можна буде пірнути якнайглибше і, забувши про все, ловити рибу, гармонійно єднаючись із підводним світом, де їм подобається куди більше, ніж у нашому – з папірцями, документами і графіком «робота-дім-робота-вихідні»…

Головне фото blog.tourism.gov.my

Вам це буде цікаво:
Люксембург: встигнути все
Сучасна інфраструктура, лояльна податкова та юридична система зробили Люксембург однією з найбільш привабливих країн для ведення будь-якого виду бізнесу. Щоб досягти такого добробуту, герцогству знадобилося менше ніж півстоліття...
Майстерклас з приготування вареників для Клубу дружин послів від проєкту OUTLOOK та кулінарного експерта Євгена Клопотенко
За ініціативи Клубу дружин послів “Ambassador’s Spouses Club” проєкт OUTLOOK організував кулінарний майстерклас з ліплення вареників від українського шеф-кухаря, співвласника ресторану “100 років тому вперед” Євгена Клопотенка.
Las Jornadas del Olivar y el Aceite: оливковий фестиваль у Баені
На карті Іспанії маленьке містечко Баена обведене у любителів оливок та оливкової олії червоним фломастером. Щороку з 9 до 11 листопада саме туди з’їжджаються гурмани з усього світу. Різноманітні заходи, екскурс в історію і величезна кількість усіляких смаколиків очікують на тих, хто ризикне розкусити кісточку диво-плоду.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Стукіт історії по голландській бруківці
Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Посол Малайзії в Україні Дато Раджа Реза Раджа Заіб провів дипломатичний прийом
В столиці України відбувся дипломатичний прийом з нагоди святкування національного дня Малайзії. Гостей зустрічав Надзвичайний та Повноважний Посол Малайзії в Україні Й.В. Дато Раджа Реза Раджа Заіб Ша.
Живий танець. Полька
У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Зоо-Азія: крокодили, бегемоти і зелений папуга
Однією з найбільших насолод, окрім одвічного споглядання за вогнем, що горить, стрімкою водою і людиною, яка працює, є спостереження за життям і поведінкою тварин. І на цей момент усі ваші мрії зводяться до елементарного – доторкнутись до когось м’якого і зрозуміти мову, переклад якої не знайти в жодному зі словників.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Закрити
Outlook facebook page