RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Departure: Порту

Departure: Порту

Місто елегантних мостів і заплутаних вуличок, переплетених на карті, ніби навушники, недбало кинуті в кишеню. Місце, яке дало назву цілій країні і алкогольному напою, що збивав з ніг суворих моряків. Головний суперник столиці і гордість Півночі в протистоянні з Півднем. Ми говоримо про Порту – другий після Лісабона діловий і промисловий центр Португалії, а в цілому – один із ключових мегаполісів Південної Європи.

Щоб простежити історію героя нашої розповіді, треба копати в бородаті часи Римської імперії. Діставшись до таких глибоких пластів, ми виявимо там невелике поселення Портукале, розташоване в гирлі річки Дору. Насправді ледачі римляни схрестили два містечка, що окупували обидва боки водної артерії. На північному березі оселилися жителі Порту, а на протилежному – мешканці Кале, тепер відомого нам під ім’ям Віла-Нова-ді-Гайя.

ТЕКСТОВАЯ Vila_Nova_de_Gaia.JPG

Згодом латинян, які побудували тут великий порт, замінили маври, котрі постаралися зробити так, щоб про минулих господарів забули якомога швидше. Тож, коли до Порту добралися європейці, споруд часів імперії вони там вже не знайшли. Писати історію міста довелося з чистого аркуша. Стародавню назву Портукале запозичила вся країна, ставши Португалією. А міцний алкогольний напій, який виготовляють поблизу, в долині Дору, здобув популярність під назвою «портвейн». Англійці, не мудруючи, лукаво поєднали в одному слові – «порту» – і вино, і місто, з гаваней якого до них вирушав цей напій.

Перше, що кидається в очі, – це своєрідна забудова Порту. Вулиці тут збилися в зміїний клубок, перетинаючись, часом, під зовсім неймовірними кутами. А будинки наліплені настільки близько один до одного, що нагадують пасажирів метро в години пік. До речі, про підземку: вона тут є, причому з освітленими тунелями. Щоправда, здебільшого шляхи пролягають все-таки зверху, тому поїзди доречніше назвати швидкісними трамваями.

Історичний центр Порту оголошений ЮНЕСКО об’єктом Всесвітньої культурної спадщини. А оскільки власність загальна, то в старій частині міста влаштувалися туристи, котрі по-хазяйськи оглядають численні пам’ятки. Головним символом Порту є 75-метрова вежа Клерігуш – найвища в країні. За нею можна легко орієнтуватися, адже дітище італійського архітектора Ніколо Насоні можна побачити з будь-якої точки міста. Також у ролі маяка виступає кафедральний собор Се, тому остаточно заблукати вийде хіба що у запеклого топографічного кретина, та й то за умови, що він сам поставить собі таку благородну для мандрівника мету.

Крокуючи історичним центром міста, ви обов’язково задивитеся на церкви Седофейта і святого Франсишку, «зафотографовані» до дірок в башточках, а також на граціозний Єпископський палац. До речі, вінчатися туди приїжджали королі з усієї Європи, хіба що в чергу не шикувалися! Можна заглянути і в Біржовий палац, де великою популярністю користується екскурсія до наповненої блиском золота Арабської зали. Головна умова – нічого не чіпати руками ну і, звісно, не розчленовувати на сувеніри...

Порту не приїдається. Навіть в очах туриста, досвідченого в питаннях старовини, він все одно являє собою дивовижне видовище. Горбиста місцевість дозволяє знаходити різноманітні оглядові майданчики, з яких видно жваві набережні і безкрайню гладь Атлантичного океану. Це також місто мостів, їх тут 6 – від Понте-де-Дона-Марія-Піа, спроектованого Ейфелем в XIX столітті, до сучасного металевого Понте-де-Дон-Луїш. 

ТЕКСТОВАЯ мост Эйфеля  The Maria Pia.jpg

На момент будівництва довжина аркового прогону останньої конструкції була найбільшою у світі – 172 метри.

Втім, милуєтеся ви на Порту з висот чи розглядаєте кожну його скручену «тевтонським кренделем» вуличку зблизька, голод, як відомо, не тітка, і навіть чудовими видами його не вгамуєш. Для поповнення сил рекомендуємо зайти до культової кав’ярні Majestic. Згідно з біографією Джоан Роулінг, автора пригод Гаррі Поттера, вона провела чимало часу в цьому закладі, працюючи над першою книгою про юного чарівника. Тож хто знає: можливо, прекрасний асортимент кави в Majestic, разом з аристократичним інтер’єром 1920-х років, спонукне вас до власної письменницької спроби про дива і магію. Якщо так – не будьте жадібними, діліться з нами. Редакція OUTLOOK, та й наші читачі, з радістю почитають ваші «(о)портуністичні» нотатки!

Вам це буде цікаво:
Departure: Кондао
Тиждень пройшов у відчайдушному очікуванні відпустки. Я натхненно тероризував GoogleMaps, то наближаючи, то віддаляючи заповітну крихту суші на тлі темно-синього океану. У зменшеному масштабі я бачив розкриту пащу голлівудського Чужого, якого нахабно дражнить мошка біля самих його ніздрів.
Ці червоні дахи Рібейри…
Порту по праву вважають одним з найкрасивіших міст світу завдяки його південноготичній архітектурі, переплетеній з природними красотами й атмосферою свободи. Тут практично кругом перехоплює подих від пишноти, та найбільше вигуків «вау!» дістається легендарному району Рібейра.
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Що вони їдять: Португалія
Відвідавши Португалію, «на самому крає Європи», Outlook не міг не звернути увагу на місцеву кухню. Про те, що саме їдять жителі і туристи колись однієї з найбільших імперій у світі – в нашому матеріалі.
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Закрити
Outlook facebook page