RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Departure: Порту

Departure: Порту

Місто елегантних мостів і заплутаних вуличок, переплетених на карті, ніби навушники, недбало кинуті в кишеню. Місце, яке дало назву цілій країні і алкогольному напою, що збивав з ніг суворих моряків. Головний суперник столиці і гордість Півночі в протистоянні з Півднем. Ми говоримо про Порту – другий після Лісабона діловий і промисловий центр Португалії, а в цілому – один із ключових мегаполісів Південної Європи.

Щоб простежити історію героя нашої розповіді, треба копати в бородаті часи Римської імперії. Діставшись до таких глибоких пластів, ми виявимо там невелике поселення Портукале, розташоване в гирлі річки Дору. Насправді ледачі римляни схрестили два містечка, що окупували обидва боки водної артерії. На північному березі оселилися жителі Порту, а на протилежному – мешканці Кале, тепер відомого нам під ім’ям Віла-Нова-ді-Гайя.

ТЕКСТОВАЯ Vila_Nova_de_Gaia.JPG

Згодом латинян, які побудували тут великий порт, замінили маври, котрі постаралися зробити так, щоб про минулих господарів забули якомога швидше. Тож, коли до Порту добралися європейці, споруд часів імперії вони там вже не знайшли. Писати історію міста довелося з чистого аркуша. Стародавню назву Портукале запозичила вся країна, ставши Португалією. А міцний алкогольний напій, який виготовляють поблизу, в долині Дору, здобув популярність під назвою «портвейн». Англійці, не мудруючи, лукаво поєднали в одному слові – «порту» – і вино, і місто, з гаваней якого до них вирушав цей напій.

Перше, що кидається в очі, – це своєрідна забудова Порту. Вулиці тут збилися в зміїний клубок, перетинаючись, часом, під зовсім неймовірними кутами. А будинки наліплені настільки близько один до одного, що нагадують пасажирів метро в години пік. До речі, про підземку: вона тут є, причому з освітленими тунелями. Щоправда, здебільшого шляхи пролягають все-таки зверху, тому поїзди доречніше назвати швидкісними трамваями.

Історичний центр Порту оголошений ЮНЕСКО об’єктом Всесвітньої культурної спадщини. А оскільки власність загальна, то в старій частині міста влаштувалися туристи, котрі по-хазяйськи оглядають численні пам’ятки. Головним символом Порту є 75-метрова вежа Клерігуш – найвища в країні. За нею можна легко орієнтуватися, адже дітище італійського архітектора Ніколо Насоні можна побачити з будь-якої точки міста. Також у ролі маяка виступає кафедральний собор Се, тому остаточно заблукати вийде хіба що у запеклого топографічного кретина, та й то за умови, що він сам поставить собі таку благородну для мандрівника мету.

Крокуючи історичним центром міста, ви обов’язково задивитеся на церкви Седофейта і святого Франсишку, «зафотографовані» до дірок в башточках, а також на граціозний Єпископський палац. До речі, вінчатися туди приїжджали королі з усієї Європи, хіба що в чергу не шикувалися! Можна заглянути і в Біржовий палац, де великою популярністю користується екскурсія до наповненої блиском золота Арабської зали. Головна умова – нічого не чіпати руками ну і, звісно, не розчленовувати на сувеніри...

Порту не приїдається. Навіть в очах туриста, досвідченого в питаннях старовини, він все одно являє собою дивовижне видовище. Горбиста місцевість дозволяє знаходити різноманітні оглядові майданчики, з яких видно жваві набережні і безкрайню гладь Атлантичного океану. Це також місто мостів, їх тут 6 – від Понте-де-Дона-Марія-Піа, спроектованого Ейфелем в XIX столітті, до сучасного металевого Понте-де-Дон-Луїш. 

ТЕКСТОВАЯ мост Эйфеля  The Maria Pia.jpg

На момент будівництва довжина аркового прогону останньої конструкції була найбільшою у світі – 172 метри.

Втім, милуєтеся ви на Порту з висот чи розглядаєте кожну його скручену «тевтонським кренделем» вуличку зблизька, голод, як відомо, не тітка, і навіть чудовими видами його не вгамуєш. Для поповнення сил рекомендуємо зайти до культової кав’ярні Majestic. Згідно з біографією Джоан Роулінг, автора пригод Гаррі Поттера, вона провела чимало часу в цьому закладі, працюючи над першою книгою про юного чарівника. Тож хто знає: можливо, прекрасний асортимент кави в Majestic, разом з аристократичним інтер’єром 1920-х років, спонукне вас до власної письменницької спроби про дива і магію. Якщо так – не будьте жадібними, діліться з нами. Редакція OUTLOOK, та й наші читачі, з радістю почитають ваші «(о)портуністичні» нотатки!

Вам це буде цікаво:
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Departure: Ємен
Чимало вчених одностайно сходяться на думці, що Близький Схід, а саме Аравійській півострів – колиска людської цивілізації, оскільки практично кожен тутешній народ – один із найдавніших на нашій планеті. У цьому списку і жителі Ємену, що створили надзвичайно цікаву в туристичному плані країну, котру омивають відразу два моря та Індійський океан.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Алфама – мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Departure: Единбург
Якщо ви бачите похмурі коричневі будівлі, бурі автобуси, затягнуте сірими хмарами небо, а від самого ранку мжичка, та така, що парасоля не рятує від цілковитого промокання, ваша мрія здійснилась: ви в Единбурзі! Але є і гарна новина. Саме в цьому місті найкращі паби, майже немає безробіття і найбільша у світі кількість пам’яток архітектури.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Закрити
Outlook facebook page