RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Піонери моди

Піонери моди

Мода – це вчинок. Мода – це прояв волі. Не побоявшись одного разу здатися смішним і незрозумілим, людина ризикує стати частиною модної історії. Чиїсь імена вона запам'ятовує, когось незаслужено не помічає, а для декого стає справою, сенсом усього життя.

Уперше на публіці в жилетці з'явився англійський король Чарльз II у 1666 році. Раніше смішний жакет з короткими рукавами можна було побачити хіба що на персонажеві французького комічного театру на ім’я Жиль. Спочатку цей предмет гардероба носили винятково під камзол і вдома замість халата. По-справжньому шикарним він став в епоху Французької революції. Жилети шили з оксамиту, шовку, прикрашали вишивкою, мереживом, коштовностями. А в XIX столітті з'явилися безрукавки у квіточку, смужку і картаті. Їхній крій постійно змінювався: довжина, форма горловини, кишень, характер застібки. Цей вид одягу вподобали франти. Деякі вбирали на себе по два-три одночасно. Згодом жилети стали носити й жінки.

Маленька чорна сукня, котра, як мовиться, має бути у кожної з нас, з'явилася на світ 1926 року. Задумувала її Коко Шанель зовсім не як модну новинку. Її коханий загинув в автокатастрофі, і модельєр пошила собі жалобне вбрання. Сукня викликала у сучасників шквал емоцій. Вона мала незвичну для того часу довжину – трохи нижче коліна, без будь-якого оздоблення: ані мережива, ані намиста чи оборок. Зрештою, плаття було чорним! А цей колір на початку минулого століття носили тільки бідняки. Та все ж на творіння Коко чекав неабиякий успіх. Редактори видання «Vogue» тоді ж передбачили, що модель стане універсальною на довгі роки, і не помилилися.

Спочатку підбори вигадали для сильної половини людства, носити їх стали за часів фараонів. Стародавні єгиптяни робили своє взуття трохи вищим, аби було легше долати складні ділянки шляху. За допомогою каблуків кіньми управляли монголи. А першим у Європі подібне взуття надів французький монарх Людовик XIV. «Король-сонце» страждав комплексом неповноцінності, оскільки був невеликий на зріст. Щоб викликати більшу повагу у підлеглих, він став носити вищі туфлі. Подейкують, цю ідею йому підказав Леонардо да Вінчі. Дами звернули увагу на підбори тільки через півстоліття. Але надто швидко втратили почуття міри. У моду ввійшло таке взуття, що стояти в ньому було вкрай складно, не те щоб ходити. Тому на додачу до дивного взуття багато хто використовував тростину, аби не впасти на землю. Однак у сучасному вигляді підбори до нас дійшли завдяки італійцеві Сальваторе Феррагамо. Шпилька належить йому і тепер усім жінкам світу.

Незадовго до початку Другої світової війни модний американський журнал «Vogue» запропонував жінкам вдягнути штани. Це були джинси! Так почалася легендарна хода культового одягу. Дизайнери наполягали – в денімі представницям прекрасної статі буде зручно відпочивати і працювати. Але, мабуть, найбільший фурор викликала застібка. Закрійники запропонували розмістити її не збоку, а спереду, що спричинило найбільшу хвилю обговорень новинки. Багато хто називав це непристойним, засуджуючи джинси в суспільстві та пресі. Боротися з ними навіть намагалися на урядовому рівні. І тільки після 20 років пересудів дівчатам нарешті дозволили спокійно хизуватися в джинсових штанях по вулиці, що залюбки і робила, скажімо, Мерилін Монро.

Оголити одну з найбільш звабливих частин жіночого тіла – ноги – запропонувала 1964 року англійська дизайнерка Мері Куант, винісши на суд громадськості революційну пропозицію – міні-спідницю, або, як вона сама її назвала, «спідницю, в якій можна бігти за автобусом». Щоправда, до цієї ідеї Мері підштовхнула подруга Лінда Квайзін. Одного разу дівчина прибирала квартиру, а довгі подоли спідниці, плутаючись, заважали. Тож, довго не думаючи, Лінда коротко обрізала їх ножицями. Побачивши, який чудовий вигляд має подруга в несподіваній обновці, модельєр нашила багато коротких спідниць і виставила їх на продаж у своїй авторській крамничці на Кінгз-Роуд. Новинку вподобали емансиповані англійки, що принесло неабияке задоволення і чоловічій половині Лондона. Усього за декілька років цей предмет гардероба завоював практично весь світ.

Чорна весільна сукня. Першою під вінець у такому незвичайному вбранні вирішила піти знаменита голлівудська актриса Сара Джесіка Паркер. Їй дуже хотілося, щоби шлюб з Метью Бродеріком помітили всі модні критики, а фотографії пари прикрашали чи не кожне глянцеве видання. І щоб назавжди увійти у фешн-історію, Сара вибрала чорний колір. Для 1997-го це був виклик. Однак витівку актриси сприйняли на «ура», і вже за декілька місяців дизайнери всього світу стали включати до своїх весільних колекцій наречених у чорному.

Порівняно недавно у європейську моду ввійшла «арафатка», або, як кажуть в арабських країнах – куфія. І якщо на Близькому Сході її носять переважно чоловіки, то в північніших широтах вона не має гендерних обмежень. Європейці накидають цю хустку на плечі, нею прикривають шию, перев'язують талію. Спочатку куфія призначалася для захисту обличчя кочівників від пилу і піску. Місцем її народження вважається Ель-Куфа, місто в Аравії. Виготовляють головний убір з бавовни, вовни, рідше із синтетичних волокон. Звичної ж для нас назви «арафатка» арабська хустка набула в ході ізраїльсько-палестинського конфлікту, коли по телевізору стали часто показувати лідера Палестини Ясіра Арафата. Той завжди носив куфію та укладав її особливим чином, щоб її частина, яка залишалась на плечі, нагадувала історичні обриси Палестини.

Одяг з молока – новинка останніх років. Почувши про неї, багато хто здивовано здіймає брови, а модні критики вже називають її екоодягом майбутнього. Автором молочної тканини є німецький мікробіолог Анке Домаске. Досить міцну нитку вона отримує з кислого продукту. У процесі переробки з нього виготовляють порошок, змішують з водою, кип'ятять, пресують. За характеристиками тканина з молока нагадує шовк, вона не має запаху і витримує теплову обробку. Одяг з таких ниток унікальний, стверджує сама Анке. Адже має антибактеріальний ефект і може регулювати температуру тіла. Поки що одяг з молока на широкий потік не поставлено.

Вам це буде цікаво:
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана»
В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії у Києві відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Євробачення в цифрах і фактах
Минулої суботи в столиці України Києві відбувся фінал Євробачення – головного пісенного конкурсу Старого Світу. Поки меломани насолоджувалися гостинним і зеленим Києвом, а самі виконавці виступали в грандіозному шоу, Outlook, щоб підготував найцікавіші факти про легендарний конкурс із більш як 60-річною історією.
А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото
Неможливо уявити, яку кількість знімків зробило людство за більш як півторастолітню історію фотографії. Та серед них є і знакові, відомі всім не так своєю художньою цінністю, як значимістю зображеного моменту або переданого настрою. Саме про такі легендарні кадри далі в Outlook.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Посол Єгипту відкрив виставку сучасного мистецтва «Egyptian Vision»
3 квітня Посол Єгипту в Україні, Й.В. пан Хоссам Ельдін Алі, у МВЦ «Музей історії Києва» відкрив виставковий проект сучасного образотворчого мистецтва “Egyptian Vision” ("Єгипетське бачення"), присвячений 25-річчю встановлення єгипетсько-українських дипломатичних відносин.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
У Києві стартував Тиждень Іспанського кіно
30 березня за підтримки посольства Іспанії в Україні в Культурному центрі Кінотеатр «Київ» відкрився XV Тиждень іспанського кіно. Офіційне відкриття кінематографічного калейдоскопа відвідали дипломати Посольства Іспанії в Україні, представники української кіноіндустрії, громадськість, ЗМІ.
У Києві за підтримки Посольства Аргентини відбувся концерт «Зірки світового танго»
27 березня у Київському національному академічному театрі оперети відбувся концерт «Зірки світового танго» за участю зірок аргентинського танго Нері Піліу, Шанини Кіньонес, Соланж Акости і Макса Ван Де Вурда під акомпанемент «Tango Spleen Orquesta» (Італія).
Посольство Туреччини відкрило в Києві виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру"
Посольство Туреччини в Україні та особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Йонет Дж. Тезель відкрили в Національному музеї імені Тараса Шевченка виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру" художника Хікмета Барутчугіля.
Хайлі Кінг і її картини: Нова Зеландія на межі прекрасного
Художниця з Нової Зеландії Хайлі Кінг працює під брендом FLOX. Її яскраві картини, що відображають красу дикої природи, відомі у всьому світі. Барвисті птахи, мальовничі ландшафти, чарівні тварини ніби нагадують про стародавнє коріння, з якого зароджувалася цивілізація.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
"ЗА ГОДИНУ ДО" балету
OUTLOOK продовжує серію матеріалів «За годину до» і, спеціально до Всесвітнього дня танцю ми пробралися за куліси Національної опери України і дізналися, як готується до виступу артистка балету Ксенія Іваненко. Представляємо вашій увазі закулісся балету "Весілля Фігаро".
Закрити
Outlook facebook page