RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Озера, що змінюють уявлення про силу природи

Озера, що змінюють уявлення про силу природи

Коли згадуєш слово «озеро», в голові з’являється перший-ліпший образ тихої затишної водойми, яку з усіх боків обіймають порослі травою береги. OUTLOOK зробив добірку найбільш вражаючих озер, котрі змінять ваше уявлення про це творіння природи. Кожному з них є чим дивувати, хай то нетиповий колір води чи лячна здатність умертвляти живі організми.

Озеро П’яти Квітів, Китай

Водойма розташована в мальовничій долині Цзючжайгоу біля підніжжя Гімалаїв. Тут здається, ніби реального світу за межами гір, які дихають туманом, не існує – є тільки ця казкова краса.

За легендою, до найчистіших вод П’яти квітів приходять умиватися боги, забарвлюючи водойму в яскраві відтінки. І насправді вода в озері інколи стає жовтою, зеленою, а часами – насичено синьою. Крізь прозору пелену води відкривається зору заворожлива картина невидимого художника: завмерши, повалені дерева створили химерні силуети підводного царства.

Озеро слугує одним із водосховищ заповідника, а за сумісництвом – популярною пам’яткою Піднебесної. Але не тільки очевидна краса П’яти Квітів приваблює сюди туристів. Природа його походження вкрита таємницями, від яких мимоволі пробігає спиною холодок. У той час, як ближні озера час від часу висихають, у райдужній водоймі рівень води не змінюється, більше того, вона не замерзає навіть взимку на відміну від сусідів. Аквалангісти, припускаючи, що там б’ють гарячі джерела, неодноразово занурювались у барвисті води, але гарячих джерел так і не знайшли: заснулі навіки щільним настилом дерева не дають змоги ретельно вивчити дно.

Фото pics.livejournal.com

Метісон, Нова Зеландія

Якщо уявити собі рай, найімовірніше, він буде схожий на неземну панораму озера Метісон. У спокійну погоду поверхня темних вод перетворюється на прозоре дзеркало, в якому відбиваються обриси альпійських гір Аоракі і Тасман, тропічний густий ліс і неповторний багряний захід сонця – звідси його друга назва Дзеркальне. Культовий пейзаж став символом і образом для новозеландських листівок, поштових марок і календарів.

Розташоване озеро на території національного парку Вестленд Таі Путіні. Льодовик Фокс, що сповзає з гір, 14 тисяч років тому проробив у скелі впадину, котра поступово заповнилася водою – так на світ з’явилося Метісон. Через льодовикове походження Дзеркальне збагачене мінералами, що дає йому виняткову здатність відбивати світло і повторювати на своїй поверхні риси навколишнього світу.

Місцеві жителі, котрі вважають його священним, радять прийти сюди на світанку чи під час заходу сонця. Коли день ледь-ледь народжується, з укритих сніговими шапками вершин на озеро ллється холодне блакитне світло. Воно неквапливо розганяє туман і робить картинку на водній гладі більш чіткою, ніби проявляє фотоплівку. Коли ж сонце вирушає на заслужений спочинок, на поверхні Метісона відбиваються багряні вершини вечірніх гір і хмари, що собі пливуть.

Фото infoglaz.ru

Озера вулкану Келімуту, Індонезія

Мало хто за межами Азії знає про існування трьох кольорових озер, але ті, кому доводилося бачити їх на власні очі, називають водойми новим дивом світу. Батьківщина містичних впадин, острів Флорес, – загадкове місце, мало відвідуване туристами через недостатньо розвинену інфраструктуру.

Пролітаючи над загубленим в океані індонезійським островом, уже вдалині виловлюєш поглядом з-поміж буйної зелені рожеву пляму – кратер вулкану, що став згодом одним із легендарних озер Келімуту. Береги трьох водойм – не що інше, як застигла лава. Але найбільш дивовижне не те, як виникли озера-впадини, а колір їхніх вод, котрий постійно змінюється. Феномен має наукове пояснення: водойми містять високий рівень мінералів, що вступають у хімічні реакції з газами вулкану, змінюючи при цьому відтінок води. Та у місцевого племені ліо – своя версія мінливості озер. Там вважають Келімуту священною обителлю примар – останнього пристанища померлих предків.

Західний кратер вулкану зі спокійною зеленою водою назвали Озером Літніх, душі котрих потрапляють сюди по завершенню гідного життя. Інші дві впадини туляться поблизу одна одної, розділені лише стіною кратера: бірюзове Озеро Молодих і Зачароване Озеро криваво-червоного кольору, куди за легендою поміщені духи лихих людей. Загальна стіна між цими двома озерами – це тонка грань між добром і злом. За повір’ям щоразу, коли впадини міняють колір води, настрій душ померлих теж піддається перемінам. Особливою мінливістю вирізняється Озеро молодих – за останню чверть століття воно змінило колір води дванадцять разів.

Фото img1.restbee.ru

Морен, Канада

Ще одне озеро в нашому списку, що зобов’язане появою розталому льодовику. Поглянувши на обрамлену горами долину Десяти піків, спочатку може видатися, що це написана соковитими фарбами картина: найчистіше небо, вкутані сніговими перинами вершини, зваблива сапфірова гладь води і ліс, від якого так і віє хвойною свіжістю раннього ранку. Першовідкривачем озера вважають Уолтера Уїлкокса, котрий виявив водойму близько 200 років тому і дав їй ім’я Морейн. Пізніше він зізнався, що час, проведений наодинці з прекрасним озером, був найщасливішим у його житті – настільки зачарували мандрівника тутешні пейзажі.

Знайшовши своє пристанище на території канадського парку Банф, водойма мирну сусідить з величною горою Венкченма, що милується собою в його ясних дзеркальних водах. Рівень води в озері сильно піднімається в червні, в цей час його глибина відбиває весь спектр синього, що спричинено заломленням світла. У такі моменти неможливо зрозуміти, де закінчується Морейн і починається небо – лінія обрію зливає два блакитних простори воєдино.

Фото i.imgur.com

Накуру, Кенія

Є в Накуру одна відмінність, котрою не може похизуватися жодне озеро на планеті. Вкрите килимом із водоростей, воно приваблює численні зграї граціозних фламінго, що люблять поласувати синьо-зеленою рослиною. Птахи заповнюють кенійське озеро настільки, що з неба може здаватися, як нібито водойма перетворюється на пухнастий рожевий острів. Пернаті почуваються в тутешніх водах вельми комфортно незважаючи на те, що Накуру насичене вуглекислим натрієм, або ж содою, що викликає печію при зіткненні.

Такі властивості озеро отримало через вулканічні джерела, що наповнили Накуру їдкими речовинами. Неймовірно солоне озеро не завдає дискомфорту величним птахам і зовсім не заважає їм сидіти на темній синяві води, як на троні.

Гірські долини, дивовижні ліси молочаю й акації, сонний старий вулкан Мененгай роблять це місце колискою первісної африканської природи, що приваблює чимало туристів. Щоб зберегти цей маленький світ дикої природи, озеро і прибережні зони було взято під охорону як Національний парк, оголосивши ці місця заповідником найкрасивіших птахів на землі – довгоногих рожевих фламінго.

Фото s.photosight.ru

Натрон, Танзанія

Озеро Натрон – це той випадок, коли краса може не тільки приваблювати, але й лякати. Свою назву водойма отримала через наявність у воді мінералу натрона, котрий спрацьовує як пастка для живих організмів. Вся справа в тому, що за підвищення температури до 60 °C цей компонент починає випарюватися, лужність води сягає позамежної точки, пробуджуючи особливі види бактерій. Саме вони й забарвлюють озеро в кривавий колір, роблячи його безмірно небезпечним. Недбалих птахів і тварин, що потрапили у водойму, тут же умертвляють отруйні води Натрона, покриваючи їхні скелети твердою кіркою з мінералів. Численні кам’яні статуї, що навіки канули в Лету, нагадують міфічну картину на поверхні смертельних вод. Вбивчий вплив тутешніх вод на представників фауни вперше виявив Нік Брандт, фотограф, що мандрував по Африці у пошуках диковинних знімків. Він невдовзі і представив громадськості озеро у страшкому, але показному фоторепортажі.

Незважаючи на небезпеку, яка причаїлася у водоймі, її острівки облюбували для себе малі фламінго. Підвищена температура води слугує своєрідним інкубатором для їхніх яєць – довгоногі пернаті висиджують тут своє потомство цілий рік. Крім того, специфічний запах, що йде від озера, відганяє від гнізд падких до легкої наживи хижаків.

Фото s.photosight.ru

Хіллер, Австралія

Рожеве озеро, як його ще величають, розташоване в Західній Австралії, на архіпелазі Речерч. З висоти пташиного польоту озеро схоже на величезний торт, вкритий цукровою глазур’ю – вода в ньому цілком рожева. Хіллер – нерозгаданий природний феномен з дивовижним відтінком, і справа тут не в оптичній ілюзії чи заломленні світла. Аналізуючи природу водойми, дослідники припустили, що така особливість австралійського озера пов’язана з видом водоростей, що живуть на його дні. Але ретельно вивчивши підводний світ з кам’янистим дном, виявили, що ці організми там не живуть, і теорію визнали помилковою. Дістатися до схованого в густих безлюдних заростях евкаліпта Хіллера можна виключно повітряними шляхами, перетинаючи лазурові води Тихого океану. Його пурпурова гладь у білій каймі піску вдалині манить зачерпнути в долоню «киселеву воду» і відчути, як повільно вона вибігає крізь пальці. Хоча рожева водойма і вважається незмірно солоною – вона навіть колись слугувала місцем видобування солі, – зануритися у воду цілком безпечно, але нераціонально: надто вже озеро мілке.

Фото mota.ru

Гіпслендські озера, Австралія

Щоб побачити неонову лампу велетенських розмірів, що розливає ніжне синє світло, натхненні мандрівники вирушають до дивовижних Гіпслендських озер. Відомо, що явище біолюмінесценції можна зустріти лиш у глибинах океану, де денне світло втрачає свою владу, підкоряючись суцільній темряві. Але Гіпслендські озера – рідкісний виняток, коли в неглибокій водоймі це диво природи виявилося у глобальному масштабі. Захопивши увагу туристів, озера володіють особливою магією – вони розстилають у темряві люмінесцентне світіння. Це незвичайне явище викликане мікроорганізмами, що живуть у глибинах водойми і в такий спосіб вивільняють свою енергію. Рідкісний вид водоростей Noctiluca scintillans неозброєним оком побачити неможливо, а от їхнє яскраве північне світло – будь ласка. Сині мерехтливі води, розсип зірок на далекому обрії, нічна прохолода – ці місця мають, чим вражати. 

Фото etotam.com

Заглавное фото fashiongallery.club

Вам це буде цікаво:
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Не забути парасольку і коктейль: найдивовижніші пляжі планети
Із настанням літа багато хто час від часу позирає на календар, чекаючи законної відпустки. А оскільки літній відпочинок найчастіше нерозривно пов’язаний з релаксацією біля води, аж ніяк не можна забувати про пляжі – такі жадані і водночас не схожі один на одного. Навіть якщо ви вже знаєте, куди поїхати і квитки куплені, наша добірка все одно не залишить нікого байдужим.
Квіткові долини світу
Квіткові поля і долини вражають і приваблюють увагу найвибагливіших поціновувачів прекрасного. Різнокольорові розсипи духмяних рослин прикрашають простори майже в кожній країні. Ми пропонуємо кілька варіантів на будь-який смак.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
З небом «на ти»: найбільш високогірні міста світу
Хто бодай раз бував у горах, неодмінно замислювався над тим, щоб залишитися там назавжди. Але вже через кілька годин відчував на собі всі «принади» перебування на такій неймовірній висоті і втікав назад до рідних низин… Так чи можна жити постійно там, де часом важко навіть дихати? Відповідь – так, і сьогодні ми розкажемо про п’ять найцікавіших високогірних міст світу!
Міста у скелях: іспанське видання
Збудувати поселення на рівнині – чи велика премудрість? Зовсім інша справа, коли місцевість норовлива і непоступлива, хоч і складається всуціль із уступів й узвиш. Люди століттями намагалися перемогти рельєф і сказати своє слово в гірському містобудуванні. Та лише ті, кому вдалося знайти із Землею спільну мову, змогли створити справжні романи в камені. Зібрання творів іспанських авторів вражає різноманіттям і красою – і сьогодні OUTLOOK пропонує вам пробігтися по сторінках дбайливо збереженої Філіпом VI бібліотеки.
Затримай дихання. Найнебезпечніші місця для дайвінгу
Після того, як легендарний француз Жак-Ів Кусто за своїми колегами винайшов і вдосконалив акваланг, підводне плавання міцно увійшло у список найбільш популярних,але, на жаль, небезпечних хобі. Outlook попереджує і розповідає про найбільш екстремальні для занурення місця.
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Найробі: тепер я бачив усе
Унікальна природа, головний тектонічний розлам планети, фламінго, жирафи й гепарди на відстані витягнутої руки – про це і багато іншого в нашому новому матеріалі про столицю Кенії Найробі та її околиці.
Даллол – барвиста окраса Ефіопії
Країни часто хизуються своїми природними окрасами: запрошують туристів, дозволяють гарненько роздивитись усі деталі ювелірної роботи, яку виконала планета. Серед таких окрас найбільш неординарні, кольорові, дивні, а іноді для нашого ока навіть дикі – африканські. Ефіопія відхопила собі один з найчарівніших аксесуарів – вулкан Даллол.
Невідома Амазонка. Найцікавіші факти
Амазонка – річка, без якої неможливо уявити не тільки Південну Америку, але й нашу планету – здавалося б, вивчена вздовж і впоперек. Та от тільки щороку вчені знаходять в ній щось таке, про що ми раніше і не здогадувалися. Ми спробували зібрати в нашому матеріалі найбільш цікаві і маловідомі факти про неї.
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Засніжені вершини. Найкращі зимові курорти
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
Критичні температури: не дай собі засохнути
У тих куточках Землі, про які зараз піде мова, люди живуть за особливими правилами природи. Тут дощі не трапляються зненацька, а морози не приходять несподівано. Усе набагато серйозніше. І якщо одного разу вас занесе в один з них – будете вже підготовлені і, можливо, згадаєте OUTLOOK з вдячністю.
Птахам хочеться тепла. Де зимують птахи
У дитинстві я міг годинами дивитись на небо, розглядаючи вервечки птахів, які відлітали у вирій. Для дитини це було справжньою магією. І нехай сьогодні на моїй книжковій полиці майже не зосталось книжок про чародійство, подорожі крилатих до тепла, в надії перезимувати, не залишають мене байдужим.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
В обіймах осені: куди вирушити в оксамитовий сезон?
Осінь обіцяє, що спека плавно зійде нанівець, і одразу ставить перед вибором: продовжити ловити млосні деньки в теплих країнах чи відчути прохолоду вечора і, не відволікаючись на задуху, насолоджуватись архітектурою міст?
Зоо-Азія. Частина ІІ
У теплі розкішні дні зовсім не хочеться згадувати про кам’яні джунглі міст, а хочеться вчепитися за справжню зелену ліану і полетіти у природу. Полетіти саме туди, де гармонійно поєднані рослинний і тваринний світ, флора і фауна, а якщо більш конкретно – дерева, птахи, квіти, звірі, водойми та пагорби … У зоопарк!
Каракол. Все, що варто дізнатися
Природа та історичний спадок з лишком покривають тимчасові труднощі у сферах інфраструктури і сервісу в Киргизстані, котрий уже щосили наближається в туристичному плані до Грузії та Вірменії! Розглянемо це на прикладі затишного містечка Каракол.
Закрити
Outlook facebook page