RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Кожен рано чи пізно приходить до Риму

Кожен рано чи пізно приходить до Риму

Хто добре бачив Італію, а особливо Рим, той більше ніколи не буде зовсім нещасним, – казав Гете. Повністю згоден з цією думкою наш читач і фотограф Роман Матков. Своїми враженнями від міста він сьогодні ділиться.

У нові місця я особливо люблю потрапляти зранку: в цьому є щось особливе – прокидатись у потязі чи літаку зі сходом сонця. Цього разу саме так і вийшло – ніжне ранкове проміння грало на пагорбах і виноградниках, ми наближались до Рима. У нашому хостелі буквально за годину-другу встигли поспілкуватись із хлопцями з Каліфорнії та дівчатами з Еквадору. Щирий життєрадісний хост вручив нам 2 мапи і допоміг прикинути невели-кий план на день (бажано, звичайно, робити це заздалегідь, однак часто лише 10-хвилинна розмова з місцевими ефективніша, ніж кількагодинний серфінг перед цим). Отож, ми вирушили.

Легендарне “вічне місто”, одне з найстаріших взагалі у світі; головний осередок західного християнства, суцільне втілення величі й могутності; ти-сячі років усі шляхи вели саме сюди; важко знайти інше місце, яке б конку-рувало з Римом за кількістю та концентрацією історичних, культурних та мистецьких пам’яток усіх епох. Причому держав, правителів, народів і куль-тур змінилось і справді немало.

Подорожуючи, класно блукати містами без маршрутів, просто орієнтуючись на щось цікаве. Тут же виходило так, що поки ти встигав пока-зати пальцем, куди звернути, очима вже натикався на щось інше, що неодмінно хотілось побачити зблизька. Численні площі, базиліки, собори, тріумфальні арки, мости, палаци, парки, фонтани, сходи, колони, монументи, обеліски, музеї… І просто милі вулички, викладені бруківкою, із затишними кав’ярнями та піцеріями.

Посмакувавши піцою, а це в Римі можна зробити на кожному кроці, ми вирушили в напрямку Колізею. Не розчаровуйтесь, побачивши довжелезну чергу на вхід – а вона там така завжди – квитки краще придбати в касі на вході до Палатинського пагорба поруч, що разом із Колізеєм та Римським Форумом утворюють суцільний комплекс. Є три окремі входи з касою на кожному, але квиток один. Про це, як виявляється, мало хто знає, тому під Колізеєм черга на кілька годин, а під Палатином часом взагалі нікого немає, і зайти можна за лічені хвилини, перейшовши згодом до Колізею вже без черги. До речі, у першу неділю кожного місяця вхід в компекс безкоштовний - у решту днів квиток коштує 12€.

Обійшовши пагорб, варто на нього піднятись – звідти відкривається чудовий вид на Форум – свого часу центр політичної, соціальної та еко-номічної активності імперії.

З глибокої давнини Римський форум був місцем, куди люди приходили дізнатися політичні новини, обмінятися враженнями чи укласти вдалу торговельну угоду.

Винник він ще в часи перших римських царів, приблизно в 7 столітті до н. е., коли на просторі між пагорбами Капітолію, Палатину і Квірінале почали збиратися місцеві жителі. Також на Форумі розташовувалися торгові лавки, майстерні, храми, ораторські трибуни.

Поруч міститься ще один пагорб – Капітолійський. Там знайдете музей і славнозвісний монумент вовчиці. Згідно з легендою, Капітолійський пагорб – один із семи, на яких виникло Вічне місто Рим. Сьогодні Капітолій – центр столиці. І хоч тут вже давно немає ні храму Юпітера, ні храму Мінерви, потік туристів не вичерпується ні на один день. Практично все, що бачить сучасник, створив видатний художник і архітектор Мікеланджело Буонарроті.

Окремий день (а взагалі кілька днів, якщо не тиждень) варто виділити на відвідування музеїв Ватикану і Собору святого Петра. Звичайний квиток у комплекс коштує 16€, але черга на вхід просто епічна! Ми провели 4 годи-ни, хоча і прийшли зранку. Однак є можливість зарезервувати квиток в Ін-тернеті – це спосіб уникнути черги, доплативши додатково 4Є. Комплекс вражаюче грандіозний. Свідчення тому – близько 5 мільйонів відвідувачів щороку. Кожен з музеїв заслуговує на окремий матеріал, так само як про враження від кожного з них можна говорити дуже довго. Антична скульптура, візантійський та європейський живопис; роботи Рафаеля, Тиціана, Міке-ланджело… Я лиш скажу, що Сикстинську капелу я розглядав не менше го-дини і не пожалкував про жодну хвилину, проведену в черзі. До речі, в останню неділю кожного місяця вхід до музеїв безкоштовний.

І насамкінець несправедливо було б не згадати, що Рим славиться своїм нічним життям. Саме в Римі ми вперше спробували Pub Crawl й отримали масу задоволення! Пабкроул або барафон - британська забава, коли група людей, часто не знайомих між собою, організовано випиває послідовно у кількох пабах за ніч. У компанії з італійцями, мексиканцями, американцями та британцями це було неочікувано яскравим завершенням відпочинку.

Фото автора/ заглавна фото idylladmin.com

Вам це буде цікаво:
Таксі по-венеційському: гондоли
Мабуть, на планеті немає людини, яка би хоч краєчком вуха не чула про дивовижне італійське місто на воді. Венеція з її неповторною архітектурою, фантастичними пейзажами і власною атмосферою вже багато століть вабить людей з усіх куточків світу. І щоб відчути її на повну й побачити під несподіваним кутом, треба неодмінно поплавати на легендарних гондолах, про які ми розповідаємо сьогодні в рамках нашого циклу про транспорт-символ.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні Outlook подорожує по найцікавіших з точки зору географії й адміністративного управління містах і країнах, що є анклавами, цілком розташованих на територіях інших держав.
Альберобелло: у світі труллів, вина і чарувань
Стареньке селище, котре колись було розташоване на території сучасного Альберобелло, було знищене і зведене заново не менш ніж сотню разів. І йдеться не про завоювання і нальоти войовничих чужинців. Ні, його свідомо руйнували самі мешканці. Як гадаєте, навіщо?
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Венеційський карнавал: «Маско, я тебе знаю!»
У дні знаменитого карнавалу романтична Венеція ніби знову народжується. Її вулиці сяють у передчутті свята, в очах людей ціла гама радісних емоцій – від ейфорії до знайомого всім «невже це відбувається зі мною?» До речі, за підрахунками, на захід прибуває майже півмільйона туристів.
Ліма is the capital of Перу
Досвідчені мандрівники кажуть, що, коли багато їздити по світу, починаєш приблизно розуміти, як влаштовані мегаполіси. І якщо в Європі, Азії чи США досвіду і кмітливості для орієнтування цілком вистачає, то у південноамериканських містах про свої знання можна забути. Сьогодні ми розкажемо про одне з таких місць, Ліму – столицю Перу.
Departure: Трієст
Спробуйте відгадати, що це за місто і де: тут і там прогулюються хорвати і словенці, п'ють пиво, як у найкращих австрійських броварнях, і при цьому закушують пастою з місцевими морепродуктами. Навряд чи ви одразу збагнете, про що мова, а от ми знаємо, і сьогоднішня наша розповідь про італійський Трієст, який іноді називають «останньою цитаделлю Італії на Сході».
Ми там були: Ізраїль
Розпаковуючи валізу після повернення додому з подорожі, ви виявляєте там не сувеніри, пам'ятні листівки, пару стоптаних кедів, які зберегли відбиток чужини, а щось, що змінило вас, змусивши поглянути на світ ширше, під новим кутом. Я – Олександра Портянко, випусковий редактор theoutlook.com.ua, і це моя історія подорожі.
Якщо в тебе 10 доларів і ти у Болоньї
Неймовірна за своєю фактурою оранжево-червона середньовічна архітектура, величні вулиці-галереї замість звичних тротуарів, що дають змогу здійснювати пішохідні прогулянки за будь-якої погоди, а також статус кулінарної столиці Італії – хіба тільки цих причин замало, щоб вирушити у Болонью? Outlook вважає, що ні, тому і розповідає, як і на що витратити свої гіпотетичні 10 доларів у цьому затишному місті.
Ми там були: Гданськ
З вікна старовинного дому з високими стелями виднілася частина вулиці Огарної. Чепурні вивіски, симпатичні та оригінальні фасади будівель, квіти, вимощена бруківкою проїжджа частина... Саме з цієї вулиці далекого 1949 року почалося відновлення історичної частини Гданська.
ЛІТО НА СПРАВЖНЬОМУ РАНЧО!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо, щоб попрацювати на справжнісінькому гостьовому кінному ранчо під назвою "Sundance".
Помпеї: життя під попелом
Людська історія пам'ятає Дрезден, Хіросіму, Нагасакі. Але очолюють цей сумний список древні Помпеї – жителі, якого стали застиглими пам'ятниками не з власної волі. Місто з видом на Везувій, неподалік сучасного Неаполя, було одним з найбільш розвинених не тільки в Римській імперії, але і в Європі. Свідченням цього є те, що Помпеї лежали на торговельному шляху, який з'єднував Рим і Південну Італію.
Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі
Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака.
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і тепер вже автор Ія Зайцева.
До Перу із комфортом. Практичні поради
Outlook завжди пропонує читачам поділитися своїми враженнями, оскільки саме такий взаємний обмін і робить наш проект цікавим. Сьогодні ми починаємо публікувати цикл розповідей про Перу, написаний активною мандрівницею Ією Зайцевою.
Річард Ганнон: Фарери-овечі острови
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду. Від цих думок ставало лячно, та квиток туди вже було куплено.
Весь світ на мотоциклі. Частина 2
Ми продовжуємо нашу розповідь про неймовірно сміливу українку, котра сама наважилась вирушити в навколосвітню подорож на мотоциклі!
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Закрити
Outlook facebook page