RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  На подіумі: Греція

На подіумі: Греція

Будь-яка мода з часом змінюється, це правило поширюється і на національні костюми. У Греції переміни в національному одязі були настільки кардинальними, що стародавні хітони і гіматії геть загубилися, їх перестали впізнавати в об’ємній багатошаровості фустанел і караугонів. І хоча на сучасних вулицях вже не побачиш національні костюми, їх все ще зберігають до особливих випадків і ставляться до них з повагою.

Якщо спитати першого-ліпшого, який вигляд має грецьке національне вбрання, то він, імовірно, опише давньогрецьку моду з її елегантним драпуванням і легкими плетеними сандаліями. Не дивно, адже саме цей образ найчастіше зустрічається у фільмах і описується в книгах. Одяг язичницької Греції втілював суспільний естетичний ідеал. Зовнішня простота була покликана підкреслювати красу і багатство внутрішнього світу, а драпування – свободу рухів пропорційного і тренованого тіла. Знатні містяни додавали дорогі прикраси і багаті вишивки, однак тканини і фасон лишалися незмінно простими.

Основний одяг давньогрецьких чоловіків – хітон і гіматій. І те, й інше – шматки тканини, котрі спритно драпірували і скріплювали пряжками-фібулами. Хітон складували по вертикалі вздовж лівого боку і закріпляли на плечах. Збоку його або зшивали, або лишали відкритим з однієї сторони. Довжина могла відрізнятися, але найпоширеніший варіант – до коліна. Що стосується гіматія, то це аналог верхнього одягу. Шерстяний відріз тканини розміром приблизно два на чотири метри драпірували по фігурі, а щоб перекинутий через плече вільний кінець матерії не зісковзував, у нього вшивали шматочки свинцю. До речі, спартанські чоловіки не носили хітони, їхня суворість дозволяла їм обходитися гіматіями прямо на голому тілі. На те вони й спартанці, відомі своєю витривалістю. Ще один тип верхнього одягу – хламида. Це теж шматок тканини, котрий накидали на плечі і закріплювали пряжкою. Вона часто асоціюється з воєначальниками, котрі носили хламиди пурпурового кольору.

Давньогрецькі жінки використовували у своєму гардеробі ті ж хітони і гіматії, але більш різноманітні і барвисті. При цьому велику увагу приділяли створенню пропорцій фігури за допомогою відвороту верхнього краю хітона – диплоідія. Він також грав декоративну роль і міг бути іншого кольору, крім того, його прикрашали орнаментом або вишивкою. На плечах жіночий хітон, подібно до чоловічого, скріплювали фібулами і підперізували колпосом. Головна відмінність жіночого одягу і взуття полягала у багатстві кольорів, орнаментів і декору. Сандалії прикрашали золотом і сріблом, зачіски – обручами і квітами.

Така мода в Греції була актуальною до переходу до православного християнства. Разом з тим стали актуальними більш закриті одежі, сандалії змінилися туфлями, а декоровані зачіски – важкими головними уборами. У цей період виникло чимало цілком нових національних костюмів для різних соціальних прошарків і регіонів. Відрізняючись деталями, всі вони мали деякі спільні риси.

Незважаючи на спекотний клімат, традиційний грецький одяг християнського часу відрізнявся багатошаровістю, об’ємністю і матеріалами, цілком здатними підійти для холоднішого клімату. Численні складки, помпони і бахрома, на перший погляд, виконують винятково декоративну функцію. Однак є версії, що у пишних одежах звичайні миролюбні греки ховали зброю, готові за необхідності миттєво перетворитися із селян на озброєних захисників вітчизни.

Один із найбільш знаменитих чоловічих традиційних костюмів – Фустанелла Цоліас – і сьогодні використовується в Національній гвардії. Ключовий елемент – спідниця білого кольору під назвою «фустанелла», що складається з кількох шматків тканини і 400 складок плісировки, котрі символізують кількість років під ярмом Османської імперії. У комплекті обов’язкова також біла сорочка з широкими рукавами, широкий довгий пояс і жилет. Евзони Президентського полку носять бордові жилети, хоча є ще чорний і синій варіанти. Найбільш незвичний елемент із сучасної точки зору – це взуття. Об’ємні туфлі з величезними чорними помпонами підковують важкими цвяхами, щоб кроки евзонів були добре чутні. З такими підковами кожна туфля може важити до п’яти кілограмів, хоча візуально вони не виглядають громіздкими і непідйомними.

Ще один чоловічий національний костюм – врака. У ньому все та ж біла сорочка з широкими рукавами доповнюється натільною білизною панавака, чорними мішкуватими брюками карамані, чорним жилетом коумбоурі, зовнішнім жакетом, довгим широким поясом із бахромою і головним убором, схожим на кепку, під назвою мегало фесі. Здавалося б, у теплому кліматі хітони мали прижитися краще, аж ні, саме врака – один із найпопулярніших костюмів по всій Греції, і навіть зараз його можна регулярно побачити на святах і весіллях.

Жіночі костюми не відстають від чоловічих щодо багатошаровості і складності. Найбільш популярні – дефіна і караугона. Перший був типовим для селянок і складався із довгої білої сукні, вишитого жилета, червоного оксамитового фартуха із золотою вишивкою і білої хустки з бахромою. Другий, караугона, часто грав роль весільного вбрання. Щодо багатошаровості він може вважатися лідером. Тут і біла нижня сукня, і яскраве шерстяне пальто, і довгий червоний фартух, що закриває спідницю з обох боків, і велика хустка на голову з бахромою і намистом. Через велику кількість елементів і прикрас караугона могла бути настільки важкою, що жінкам доводилося з великими зусиллями ходити і навіть рухати головою.

Сьогодні греки і гречанки можуть собі дозволити значно зменшити кількість шарів в одязі і знову дещо наблизитися до давнього естетичного ідеалу, що закликав підкреслювати граційність і спритність людського тіла. Простота знову у моді, хоч і виражається вона вже не в хітонах, а у звичайних сучасних сукнях і легких джинсах, що не затрудняють рухи. Та це не значить, що об’ємні костюми з бахромою забуті. Адже їх і досі можна побачити якщо не у повсякденному житті, то хоча б під час національних свят.            

Вам це буде цікаво:
На подіумі: Гаїті
При згадці одягу Гаваїв умить у пам’яті зринає спідниця «хула» з квітковим леї-намистом і кокосами, так само коштовне сарі одразу огортає Індію, чи туго замотується в шовки кімоно Японія. А от, говорячи про традиційне вбрання Гаїті, одразу чітко вималювати собі образ автентичного місцевого жителя неможливо.
На подіумі: Аргентина
Кожен народ має своїх фольклорних героїв, на котрих хочуть бути схожими і дорослі, і діти. В аргентинців такими вважають гаучо, чий одяг у наші дні лишається традиційним костюмом країни.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Якщо в тебе 10 доларів і ти в Афінах
Унікальні тисячолітні пам'ятки архітектури, смачна кухня, пляжні околиці – чудові Афіни пропонують своїм гостям стільки варіантів дозвілля, що очі розбігаються, а отже, коштів на це може піти чимало. Щоб хоч приблизно усвідомити майбутні витрати перед поїздкою в це дивовижне місто, ми розповідаємо, на що тут стане наших улюблених умовних 10 доларів.
На подіумі: Куба
Напевно, кожна людина на планеті бодай раз отримувала запрошення на вечірку в кубинському стилі, який насправді зовсім не такий простий, як здається на перший погляд. Сьогодні Outlook спробує розібратися в ключових елементах та особливостях «estilo сubano», що переживає своє вже невідомо яке за ліком переродження, проте, як і раніше, надихає дизайнерів по всьому світу.
На подіумі: Норвегія
За повний комплект норвезького національного костюма можна купити доволі нескромний автомобіль. Свій бюнад, прикрашений складними вишивками і орнаментами, нащадки вікінгів звикли створювати виключно вручну, вкладаючи в нього багато сил і терпіння. Ні, звісно, вони більше не носять шоломи з рогами, але величі їхньому національному вбранню не бракує.
На подіумі: Німеччина
Характерною рисою національного німецького костюма завжди вважали його самобутність і комфорт. Напевно, тому помилуватися національним одягом Німеччини в наші дні можна не лише на святах десь у селі чи в книжках з історії, але й на вулицях великих міст.
Що вони їдять: Греція
Традиційна кухня Греції сповнена парадоксів. Меню грецьких таверн суперечить всім законам здорового харчування: нащадки еллінів обожнюють смажене м’ясо, овечий сир і солодощі, вечеряють пізно, шанують бога Діоніса – і лишаються стрункими і підтягнутими до сивини. Не бійтеся помилитися при підрахунку калорій: національні грецькі страви – радість для душі і тіла!
Гетто світу. Асторія: нью-йоркська Еллада
Сьогодні в рамках нашої рубрики, присвяченої національним анклавам, ми розкажемо про один із найбільш яскравих і смачних кварталів Нью-Йорка, про Асторію. Саме її прийнято називати «маленькою Грецією».
На подіумі: Киргизстан
Національні костюми будь-якого народу можуть багато розповісти не тільки про ментальні особливості їхніх власників, історію і риси характеру, але й про спосіб життя. Сьогодні в об’єктиві нашої уваги – традиційний одяг жителів Киргизстану.
На подіумі: Іспанія
Іспанський одяг - це не тільки якісний і недорогий сучасний мас-маркет. Речі з цієї країни з величезною популярністю розходяться по світу вже кілька століть. І це логічно, адже починалося все з тамтешнього національного костюма, котрий надзвичайною красою і витонченістю вразив усю Європу і продовжує вражати й сьогодні.
На подіумі: Бутан
При таких словах, як «народ», «країна», «держава», крім традиційних асоціацій – прапора, архітектурних пам'яток, видатних особистостей – у голові виникають образи, які формуються завдяки національному вбранню. Сьогодні ми говоримо про Бутан, де за законом люди зобов'язані носити традиційний одяг у всіх громадських місцях у світлу пору доби.
Закрити
Outlook facebook page