RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Мьянма від і до...

Мьянма від і до...

Автор: 12.01.2018 | Мьянма
З бірманської мови «М’янма» перекладається як «смарагд» або «діамант». Коли там побуваєш, розумієш, що ця країна не лише одна з найбільш загадкових у Південно-Східній Азії, але й неймовірно красива і незвичайна, мов справжня коштовність. Будь-якого гостя наповал вражає її багата тропічна природа, стародавня й велична архітектура і жителі з відкритим серцем і буддійською гармонією.

Бірма чи Мянма?

Навіть азіати, не кажучи вже про представників інших континентів, плутаються, чи це одна країна, чи все-таки дві різні – Бірма і М’янма? Насправді спочатку ця територія називалася саме М’янмою, але після того, як британці в 19-му столітті захопили країну і перетворили на свою колонію, вони вирішили перейменувати її і назвати за аналогією з населенням деяких регіонів, де жили бірманці. Тільки 1989 року стався зворотний «ребрендинг», і країна повернула собі історичну назву, попутно змінивши і прапор з гербом.

Фото livejournal.com

Столиці по черзі

Близько 85% населення М’янми – буддисти, мабуть, тому вони дуже спокійно ставляться до всього «земного» і меркантильних речей, не боячись не лише перейменовувати державу, а й навіть міняти столиці. Місцеві жителі вважають, що кожне місто має певний «запас щастя», котрий рано чи пізно вичерпується, і, значить, звідси вже не варто керувати. Тим більше, якщо правитель був не найбільш вдалим, значить, його пам'ять ще довго буде заважати, тому потрібно або перенести столицю, або взагалі її збудувати. Нинішнє головне місто Найп’їдо виникло буквально з нізвідки, до 2006 року його взагалі не було на картах. Воно перейняло «естафету» у Янгона, шестимільйонного мегаполіса.

Фото cs5784.userapi.com

Чоловіки у спідницях і незалежні жінки

Ще 100-130 років тому, ступивши на територію М’янми і «відкривши» цю країну для себе, найбільше дивувалися тому, як поводяться місцеві жінки – незалежно й вільно. Навіть Кіплінг писав, що такого не зустріти ні в Європі, ні у США, де в гендерних питаннях суспільство лишалося консервативним. Бірманки спокійно могли розвестися з чоловіком, знайти роботу, вийти заміж вдруге, а то і втретє за живих «перших» чоловіків.

Фото selcdn.com

Для колоністів це було нечувано. Сьогодні становище жінки тільки зміцнилося. Що стосується чоловіків, то вони і дотепер дивують іноземців своїм зовнішнім виглядом, а точніше – носінням вільних спідниць. Цей старовинний атрибут гардероба дуже зручний і практичний у такому спекотному і вологому кліматі, тому вже давно перейшов у категорію «унісекс». Ще туристів можуть збентежити жіночі обличчя, вкриті якимось жовтим кремом. На перший погляд може здатися, що всі представниці прекрасної статі одночасно вирішили зробити собі омолоджувальні процедури, чи починається якийсь фестиваль, але насправді усе через сонце: паста з товченого дерева танака – найкращий засіб для захисту від яскравих променів.

Фото veditour.ru

Що подивитися?

Практично все двадцяте століття М’янма в основному через політичну «турбулентність» і часті військові стани лишалася закритою країною. Тому мільйони туристів віддавали перевагу відвідинам її сусідів – Таїланду чи інших держав, де із власною метою охоче підтримували міф: мовляв, «у Бірмі робити нічого». Утім, коли за останні 20-30 років ситуацію вдалося стабілізувати і влада М’янми, розуміючи, які доходи криються у туристичній сфері, відкрила кордони, стало зрозуміло, що тут не просто є що робити, а закладено величезний потенціал. Теплі білосніжні пляжі, курортні центри, старовинні міста – спадок минулих цивілізацій, дивовижна британська колоніальна архітектура – все це чекає гостей і, звісно, заслуговує на увагу. Якщо складати короткий путівник по «най-най» місцях М’янми, не можна не сказати про наступні пам’ятки.

Фото тourweek.ru

Пагода Чайттийо – буддійская святиня, Золотий камінь, розташований у штаті Мон, немов застиг на краю скелі. Згідно з легендою, він з’явився тут близько 2500 років тому, і впасти вниз йому не дає невидима волосина Будди, прив’язана до пагоди. Жінкам заборонено торкатися до нього і перебувати надто близько: вважають, що енергія Чайттийо руйнівна для представниць прекрасної статі. Не менш легендарний наступний об’єкт – дерев’яний міст У-Бейн. Він простягнувся на 1,2 кілометра і веде через озеро до стародавньої столиці М’янми, міста Амарапура. Ця переправа на даний момент – найдовша у світі з-поміж діючих дерев’яних. Кращого місця для пам’ятної фотографії не знайти, якщо прийти сюди під час заходу сонця. Навіть у любителів знімки виходять чудові.

Фото тourweek.ru

Здається, що й ті туристи, котрі, як вони самі вважають, «бачили вже все», прийдуть у захват, потрапивши у Баган – стародавнє місто цієї країни. Сьогодні воно постає як суцільний релігійний комплекс помаранчевого кольору. Якщо порахувати, місто-монастир складається із 2200 храмів і пагод різного розміру. Пейзаж справді фантастичний. Серед природних багатств найулюбленіше для бірманців – озеро Інле. Не лише на його берегах, але й на водах зосереджені селища, вулиці, торговельні майданчики, основний зв'язок між якими здійснюється за допомогою човнів. 

Фото sfw.so

«Вишенькою на торті» вважають Храм Стрибаючих Кішок. Цей унікальний буддійський монастир, збудований за допомогою бамбукових паль прямо над водою, славиться своїми дресированими кішками. Багато років тому один із настоятелів храму Кей Ті не знав, як йому пережити економічну кризу: споруда потребувала ремонту і могла потонути із дня на день. Тоді йому спало на думку тренувати тварин і давати міні-вистави на людях. Найбільш здібними для акробатичних трюків виявилися саме кішки. Вони і змогли завоювати популярність як серед місцевих жителів, так і серед туристів і врятували місце від забуття, заробивши необхідні гроші. Сьогодні монастир процвітає, але виступи тривають і досі, оскільки видовище справді незабутнє.

Фото static.tonkosti.ru

Корисні поради

Оскільки М’янма все одно ще не так популярна, до поїздки по ній слід підготуватися, щоб не зіпсувати собі відпочинок. Тут дуже гостра їжа, тому, замовляючи страву, слід заздалегідь з’ясувати, наскільки вона гостра – на щастя, англійська мова достатньо поширена, й офіціанти попереджують іноземців про можливу гостроту їжі. У жодному випадку не можна пити воду з крану – тільки бутильовану, та і взагалі про гігієну не слід забувати ні на секунду: тропіки і волога – ідеальне місце для мікробів, тому не зайвим буде і зробити щеплення перед прибуттям. Для подорожі краще брати вільний і легкий одяг, оскільки клімат надзвичайно спекотний, але в той же час не надто відкритий – демонструвати тіло тут не прийнято.

Фото globustur.spb.ru

На вулицях міст дуже багато військових: у країні все ще при владі силові структури, хоч і досить демократичні. Тому ні танки, ні зброю, ні самих людей у формі не слід фотографувати. Також зайвими будуть розмови про політику: жителі М’янми намагаються обходити такі теми. Перед входом у храм неодмінно слід роззутися і, навіть будучи туристом, виявляти до святинь максимальну повагу.  

Заглавное фото static.tonkosti.ru

Вам це буде цікаво:
Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
У ритмі пристрасті. Найцікавіші факти про танго
Стукіт каблуків, шелест спідниці, краплі поту. Пульс прискорений, зіниці розширені, у повітрі літають блискавки. Це танго! Це танго! Сильні руки, зухвалі погляди, пекучі доторки. Це танго, танго, танго!
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Departure: Единбург
Якщо ви бачите похмурі коричневі будівлі, бурі автобуси, затягнуте сірими хмарами небо, а від самого ранку мжичка, та така, що парасоля не рятує від цілковитого промокання, ваша мрія здійснилась: ви в Единбурзі! Але є і гарна новина. Саме в цьому місті найкращі паби, майже немає безробіття і найбільша у світі кількість пам’яток архітектури.
10 фактів про Ісландію
Значною мірою завдяки чемпіонатові Європи з футболу, що відбувся минулого літа у Франції, весь світ зацікавився далекою і нібито холодною Ісландією, оскільки її футболісти, створивши на цьому турнірі кілька сенсацій, голосно розпіарили свою Батьківщину. Щоб не відставати від тренда, Outlook вирішив підготувати власних читачів до можливої поїздки туди і поділитися найбільш цікавими фактами про реальну країну ельфів, вулканів і льодовиків.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Єревані
Вірменія активно просуває сама себе на міжнародному туристичному ринку, завдяки чому про неї знають далеко за межами Кавказу. Щоб трохи зорієнтувати майбутніх туристів в плані цін, наш журналіст Корній Грицюк, який тільки повернувся з вірменської столиці, розповідає, як і на що можна витратити наші умовні і улюблені 10 доларів.
Озера, що змінюють уявлення про силу природи
Коли згадуєш слово «озеро», в голові з’являється перший-ліпший образ тихої затишної водойми, яку з усіх боків обіймають порослі травою береги. OUTLOOK зробив добірку найбільш вражаючих озер, котрі змінять ваше уявлення про це творіння природи. Кожному з них є чим дивувати, хай то нетиповий колір води чи лячна здатність умертвляти живі організми.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети… Дивовижно інтригуюче мистецтво зображати візерунки на воді, невипадково назване «ебру»!
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Завдяки Посольству Палестини в Україні OUTLOOK пощастило побувати в цій дивовижній країні і познайомитися з її традиційними ремеслами. Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами Outlook!
З вітерцем! На собаках по Швейцарії
Перегони собачих упряжок – національна пристрасть швейцарців: неспроста один з найкращих центрів підготовки їздових собак в Європі розташований у лісовому селі Сен-Серж, що причаїлося за перевалами Юрських гір.
В рамках проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомила українок з мистецтвом розпису по тканині
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Пакистану в Україні Сіма Аттар приєдналася до культурно-освітнього проекту OUTLOOK і ГДІП Diplomatic Greetings і провела незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок.
Закрити
Outlook facebook page