RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі

Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі

Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака.

Озеро Тітікака овіяне загадками і таємницями. Передусім дивує сам факт існування озера, та ще й рекордсмена, на висоті 3811 метрів. Воно – найбільш високогірне прісноводне і судноплавне озеро у світі. Дослідники кажуть, що за знахідками, виявленими в його глибинах, можна зробити висновок, що раніше тут взагалі було море. Що ж змусило Тітікаку, де й досі живуть океанські тварини й риби, зменшитися й піднятися в Анди – питання відкрите. Припущення виявляються настільки неймовірними, що, повіривши в них, довелося б перекроїти всю науку.

Перуанці вважають озеро священним, адже саме з нього за легендою вийшли брат і сестра Інті для того, щоб виконати волю батька: створити місто там, де вони зможуть увіткнути дарований богами жезл і покласти початок великої цивілізації. Цим містом став знаменитий Куско – політичний центр давніх і мудрих інків, котрі правили майже на всьому континенті до середини 16-го століття. Так це було чи ні, але архітектурні об’єкти, знайдені тут, ясності не додають, а радше змушують вірити в нереальне. Наприклад, величезні кам’яні блоки в Тіуанако (на території Болівії), збудувати які могли або богатирі величезного зросту або ж звичайні люди, але за допомогою високотехнологічного устаткування і важких підйомних машин. Хто їх звів, і куди подівся секрет будівництва? Місцеві тільки віджартовуються, почувши це запитання, і розповідають легенду, схожу на історію про кінець світу.

Острів Сонця в Тітікаці (сторона Болівії), звідки вийшли засновники імперії інків Манко Капан і Мама Окльо, шамани й духовні наставники Південної Америки, вважають другою чакрою Землі, що відповідає сексуально-творчій чакрі людини. Радіус її дії поширюється в середньому на 777 миль, зокрема, й на гірські Анди й Мачу Пікчу. Центром чакри вважають камінь Тітікака, а взагалі – практично всі околиці озера овіяні легендами й містикою

.Серед пам’яток, зокрема, архітектурних особливе місце належить стіні Араму Муру (Ворота Богів), розташованій неподалік від міста Пуно в степу. Це гігантська кам’яна стіна яскраво-коричневого кольору з вирізаними в камені заглибленнями, що нагадують трисекційні ворота. Перуанці вірять, що це – портал переходу у паралельні виміри. Усім туристам неодмінно розкажуть історію про те, як колись у цьому місці в день національного свята зник цілий народний ансамбль, і тепер ночами жителі чують його жалібні пісні.

 Побувавши там, якраз час сісти на катер і вирушити у подорож самим озером і його островами, котрих понад 40. частина з них належить Перу, частина – Болівії, і багато з них обжиті людьми. Ця прогулянка неодмінно запам’ятається на все життя, оскільки навіть без порталу перенесе вас в інший світ.

Своєю фактурою дивують острови Урос – плаваючі ділянки, виготовлені з тростини, яка тут рясно росте. Місцева народність намагається зберегти традицію створення островів, котра виникла ще в ті часи, коли індіанцям загрожувала небезпека, і вони, тікаючи із сіл, воліли селитися на плавучих островах. Тут живуть комунами, на кожному острові є свій президент, котрий за необхідності виконує роль екскурсовода і на макетах показує принцип створення острова, а також, як влаштовано побут. Тут живуть звичайними життям: працюють (більше по господарству і плетуть сувеніри), народжують і ростять дітей, відправляють їх у школу човном на сусідній острів або у місто Пуно, ловлять рибу і займаються бартером.

Відомий на все Перу острів кохання Амантані площею трохи більш як 9 квадратних кілометрів – дуже популярна серед туристів місцина. Тут немає централізованого електропостачання, немає транспорту, і місцеві жителі (близько 800 сімей) не користуються навіть велосипедами: на них тут просто неможливо їздити, оскільки весь острів фактично – гора. Висадившись на причалі, вам потрібно буде весь час підійматися вгору, щоб досягнути стародавніх храмів індіанців Пачамама і Пачатата, розташованих на вершині острова-гори. Вважають, що бажання знайти кохання всього свого життя, загадане на цьому острові, неодмінно здійснюється.

Там само обов’язковий під час прогулянки острів – Такіле, його площа становить менш ніж 6 квадратних кілометрів. Основана частина села розташована на висоті 3950 метрів. Місцеві жителі залізають туди на своїх двох спритно і без перепочинку, а от мандрівникам доводиться попотіти. Видершись туди, ви забудете про втому і віддячите себе просто божественним краєвидом на озеро. Окрім того, Такіле надзвичайно самобутній і входить у список нематеріального культурного спадку ЮНЕСКО завдяки знаменитій техніці тонкого в’язання з шерсті. Причому в’язанням на п’яти спицях тут займаються виключно чоловіки, а жінки зайняті ткацтвом. Тут немає доріг і немає транспорту, немає поліцейських (через відсутність злочинності), а також собак чи котів. Життєві взаємини побудовані на принципі морального кодексу, встановленого ще інками і збереженого до сьогоднішнього дня: не вкради, не бреши і не лінуйся.  

Вам це буде цікаво:
Інті-Раймі: зустрічаємо сонце разом з перуанцями
Сьогодні в нашому перуанському циклі розповідь про барвисте і колоритне святкування зимового сонцестояння, історія якого бере свій початок ще з часів інкської імперії.
Що вони їдять: Перу
Ми продовжуємо публікувати подорожні нотатки нашої читачки Ії Зайцевої, присвячені Перу. Сьогодні вона ділиться своїми враженнями від перуанської кухні, котру по праву вважають однією з найбільш різноманітних і смачних у світі.
Ліма is the capital of Перу
Досвідчені мандрівники кажуть, що, коли багато їздити по світу, починаєш приблизно розуміти, як влаштовані мегаполіси. І якщо в Європі, Азії чи США досвіду і кмітливості для орієнтування цілком вистачає, то у південноамериканських містах про свої знання можна забути. Сьогодні ми розкажемо про одне з таких місць, Ліму – столицю Перу.
Ми там були: Ізраїль
Розпаковуючи валізу після повернення додому з подорожі, ви виявляєте там не сувеніри, пам'ятні листівки, пару стоптаних кедів, які зберегли відбиток чужини, а щось, що змінило вас, змусивши поглянути на світ ширше, під новим кутом. Я – Олександра Портянко, випусковий редактор theoutlook.com.ua, і це моя історія подорожі.
Ми там були: Гданськ
З вікна старовинного дому з високими стелями виднілася частина вулиці Огарної. Чепурні вивіски, симпатичні та оригінальні фасади будівель, квіти, вимощена бруківкою проїжджа частина... Саме з цієї вулиці далекого 1949 року почалося відновлення історичної частини Гданська.
ЛІТО НА СПРАВЖНЬОМУ РАНЧО!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо, щоб попрацювати на справжнісінькому гостьовому кінному ранчо під назвою "Sundance".
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і тепер вже автор Ія Зайцева.
Кожен рано чи пізно приходить до Риму
Хто добре бачив Італію, а особливо Рим, той більше ніколи не буде зовсім нещасним, – казав Гете. Повністю згоден з цією думкою наш читач і фотограф Роман Матков. Своїми враженнями від міста він сьогодні ділиться.
До Перу із комфортом. Практичні поради
Outlook завжди пропонує читачам поділитися своїми враженнями, оскільки саме такий взаємний обмін і робить наш проект цікавим. Сьогодні ми починаємо публікувати цикл розповідей про Перу, написаний активною мандрівницею Ією Зайцевою.
Річард Ганнон: Фарери-овечі острови
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду. Від цих думок ставало лячно, та квиток туди вже було куплено.
Весь світ на мотоциклі. Частина 2
Ми продовжуємо нашу розповідь про неймовірно сміливу українку, котра сама наважилась вирушити в навколосвітню подорож на мотоциклі!
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Весь світ на мотоциклі. Частина 1
Ще є свіжою пам'ять про кругосвітню мотоподорож знаменитого актора Евана Макрегора, яку він здійснив разом зі своїм другом кілька років тому. Але одне діло – голлівудська зірка, та й сам факт того, що в дорозі – двоє дорослих чоловіків, і геть інша ситуація – коли за кермом мандрує одна-однісінька тендітна дівчина. Outlook розповідає про неймовірно сміливу українку, Ганну Гречишкіну, яка просто зараз на своєму сталевому коні перетинає Землю, реалізуючи проект «I have a dream".
Ми там були: Неаполь
Фотограф та читач OUTLOOK Роман Матков побував у італійському Неаполі! Здійснити усю подорож йому вдалось всього за 160 євро!
Ми там були: Відень
Відень - кровоносна судина старої Європи - аристократичної, вишуканої, музейної. Фотограф Юлія Кочетова розповідає, що в цьому розкішному і прекрасномц місті в обов'язковому порядку треба відвідувати оперу, заходити в царські палаци і пити найсмачнішу каву з вершками. З 80-ти міських музеїв можна і потрібно вибирати, тому починаємо закохуватися у Відень з Музейного кварталу. До моменту знайомства з прекрасним - архітектурною і культурною...
Ми там були: Брюгге
Торік навесні випала нагода побувати в Бельгії. Приблизно 2 роки тому я поставив собі за ціль крутити педалі скрізь, де подорожуватиму. По-моєму, велосипед – найкращий спосіб міського туризму. Так ти завжди учасник життя, а не тільки спостерігач, як-от з вікна автобуса чи авто...
Нормандія очима Корнія Гриицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Від величі до небуття: інки
Сьогодні жителі Перу відзначають День Пуно – неофіційної культурної столиці країни. Це місто нині веселиться і бенкетує. Пишні урочистості відбуваються тут на честь створення імперії інків. За місцевою легендою, їхні прабатьки – Манко Капак, а також його сестра і дружина Мама Окльо – вийшли з вод озера Тітікаки й поряд з ним заснували Пуно.
Закрити
Outlook facebook page