RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Ґранада: мавританський фрукт Іспанії

Ґранада: мавританський фрукт Іспанії

Розкритим гранатом із білими рядами будиночків і насиченими зернами різноманітних абатств, палаців і соборів осіла на пагорбах іспанської Андалусії Ґранада. Місто, в якому поєдналось ніби непоєднуване, що й перетворило його на одне з найпривабливіших місць не тільки в усій Іспанії, а й у Європі.

Ґранада (ісп. Granada) – найсоковитіший скарб Іспанії. Скільки всього встигло пережити це місто! У тутешніх легендах за можливість вважатись засновником прадавньої Ґранади борються біблійний Ной і вималюваний міфами Геркулес.

Ґранада зазнала одне зі своїх піднесень як цивілізація за часів іберійського племені турдетанів, ще будучи поселенням під назвою Іліберрі. А потім, уже під ім’ям Іліберіс, закохувало в себе у складі Римської імперії.

Справжню славу й найбільше піднесення ці землі отримали за господарювання тут маврів, ще в тризначних семисотих роках. З тих часів Ґранада успадкувала найвизначніші архітектурні пам’ятки, ще пізніше – готику і ренесанс, які збереглись уже після того, як потужний осередок маврів-мусульман почав перетворюватись на сучасну Іспанію.

Назва Ґранади так і лопається соковитими зернами червоного фрукта при вимовлянні. Скільки зерен у гранаті, стільки й легенд щодо виникнення як самого міста, так і його назви. З одного боку це місто дійсно схоже на якийсь розкритий гранат з купою споруд, будиночків і вулиць, що щільно туляться одне до одного. Жителі також розповідають, що поселення назвали на честь найкрасивішої дівчини, яку знайшли у гроті біля тутешньої річки Дарро. А от різні історичні папери свідчать про те, що назва Ґранади вибудувалась на рештках давньоєврейських слів «Гарнатха Аль Яхуд», що у перекладі означає «Висока гора».

Білими прожилками тягнуться вузенькі вулички, ледь-ледь розриваючи тісняву міста, але вони ніколи не розчарують знахідками, до яких вас приведуть.

В усій Іспанії важко знайти місце, яке б могло перевершити Палац Альгамбра – найвизначнішу пам’ятку мавританської архітектури й ісламського мистецтва. «Червоний замок», а саме так дослівно перекладається з арабської L`Alhambra, звели ще в XIII-XIV століттях, відводячи йому роль резиденції Ґранадського емірату. Більш ніж на десяти облагороджених гектарах землі дерево, камінь і кераміка утворили запаморочливі орнаменти. Чого лише вартий Левовий двір палацу – в колі витончених, різьблених аркадних галерей розташувався фонтан, котрий тисячоліттями сумлінно підтримують дванадцятеро мармурових левів. 

У поєднанні із садовими ансамблями Альгамбра створює враження, що маври будували тут шматочок «раю на Землі». Як і весь район Альбайсін, що приліг біля його підніжжя і колись вважався центральним у місті. Маври тут гарно налаштували собі побут і на століття залишили свої випрані до білизни будиночки, що тісненько застелили всі пагорби.

Альбайсін перетікає в циганський район Сакромонте, який сповнює ряди білих будівель стукотом підборів, хлопками долонь і цоканням кастаньєт – саме тут народжувалося фламенко.

Поговорюють, що саме з цих місць виходили найчарівніші андалусійки. Секрет Сакромонте – це його печери. Саме там ще з 15-го століття селились іспанські роми – гітанос. Власне, їх і сьогодні можна там відшукати, тільки тепер такі печерні житла мало чим відрізняються від звичайних – побут облаштовано згідно з усіма правилами сучасної цивілізації. В атмосфері мовчання і захоплення публіки в тутешніх печерах влаштовують вечори того самого фламенко.

Спокійно спостерігаючи за голосним життям циганського району, височіє на горі Вальпараісо Абатство Сакромонте, або Бенедиктинський монастир. Роками сонце купало й прало його у своєму промінні, залишивши Абатству зблідлі, вигорілі стіни й димчасті згадки про те, що колись саме тут загинув покровитель Ґранади – Святий Сесіліо.

Місцеві дерева й зелені рослинні паркани римують сьогоднішні кроки перехожих із тими, що відбивались тут декілька століть тому.

Ця поезія стає більш чіткою і милозвучною, якщо прямувати до південного сходу міста. Саме в цій частині Ґранади жив один з найвизначніших іспанських поетів ХХ століття – Федеріко Ґарсія Лорка. «Хто не бачив Ґранади, той нічого не бачив», – закохано казав колись письменник про місто, в якому провів більшу частину свого життя. Напевно, сьогодні можна сказати: «Хто не побував у музеї Федеріко Ґарсія Лорки, той не побував у Ґранаді». Адже як можна відчути місто, не завітавши в гості до його найбільшого шанувальника!

Будинок-музей зберігає велику кількість речей, завдяки яким Лорка перетворював буденність середовища на суцільну поезію і мелодику.

Можна собі уявити, якими довершеними були Сади Семіраміди із Семи чудес світу, коли потрапляєш у парки давніх правителів і бачиш усю їхню досконалість. Хенераліфе саме такий. Від центральної частини цього садово-паркового комплексу – Двору Патіо-де-ла-Асекіа – тягнеться Королівський фонтан, ловлячи своїми таємничими водами зацікавлені відображення допитливих. Усю територію парку охороняє гідний конвой із зелених рослин – геометричних кущів і відточених дерев з квітковими і фруктовими погонами, а невеликі фонтани омивають тіла тисячолітнього каменю. Хенераліфе за відповідних температурних умов консервує у прохолоді свій статус колишньої резиденції арабських правителів.

Гастрономічна Ґранада варта не меншої уваги, ніж її архітектурні пам’ятки. Різноманітні бари, кафе та ресторани приваблюють до себе, чимало з них мають витримку у сто років.

Заходячи в головний Кафедральний собор Ґранади бачиш, як земля поєднується з небом. Височенні білі колони і склепіння тягнуться кудись вгору, ніби намагаються пробити перепону між світом земних і святих. Стіни храму вкриті позолотою і розписами. Кафедральний собор будували практично 200 років, з 1523 по 1703, тому його архітектура увібрала риси всіх епох – від готики і рококо до класицизму і епохи Відродження.

Варто хоча б скуштувати вина із сиром чи шинкою у найстарішому ресторані Taberna Casa Enrique (Таверна Каса Енріке), на стінах котрого – фотолітопис життя закладу, яке почалося далекого 1870 року. Чи завітати у трошки молодше кафе 1907 року Gran Café Bib Rambla (Гранд Кафе Біб Рамбла), щоб оцінити традиційні страви Андалусії. Або ж відчути атмосферу Restaurante Sevilla (Ресторан Севілья), у якому тамували голод такі завсідники, як Сальвадор Далі та Марлон Брандо.

І навіть якщо ви не надумаєте завітати до якогось закладу, вас все одно звабить своїми ароматами місцева вулична їжа. Не опам’ятаєтесь, як у ваших руках опиниться теплий конвертик зі смаженими каштанами, чи з маленькими бараболями в мундирах, помазаних сиром і маслом, або ж не втримаєтесь спробувати їстівний грушоподібний кактус, запиваючи все з’їдене напоєм granizado (гранізадо) зі смаком цитрусових чи кави. Відвідати Ґранаду варто, щоб зрозуміти, який він на смак – цей іспансько-мавританський фрукт. 

Вам це буде цікаво:
Посольство Іспанії в Україні провело урочисті заходи у Києві...
Так, 13 грудня в Національній бібліотеці України для дітей відбулася церемонія дарування книг. Після чого в резиденції пані Посла пройшов дипломатичний прийом.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні Outlook подорожує по найцікавіших з точки зору географії й адміністративного управління містах і країнах, що є анклавами, цілком розташованих на територіях інших держав.
Птахам хочеться тепла. Де зимують птахи
У дитинстві я міг годинами дивитись на небо, розглядаючи вервечки птахів, які відлітали у вирій. Для дитини це було справжньою магією. І нехай сьогодні на моїй книжковій полиці майже не зосталось книжок про чародійство, подорожі крилатих до тепла, в надії перезимувати, не залишають мене байдужим.
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Іспанія: сухим з вина не вийдеш...
Дві войовничо налаштовані «армії» одягнені в традиційну форму – білі футболки грізно поглядають одне на одного, тримаючи зброю напоготові... Битва починається, і білизну наряду розбавляють бордові патьоки – на щастя, не крові, а гарного іспанського вина! Сьогодні в одній із провінцій Іспанії проводиться щорічна «Велика винна баталія».
Посол Іспанії взяв участь в концерті, присвяченому річниці публікації твору іспанського письменника...
За сприяння посольства Іспанії в Україні, в Києві відбувся концерт присвячений сторіччю публікації повісті «Платер і я» відомого іспанського автора Хуана Рамона Хіменеса.
Посол Іспанії представив в Києві картину "Королева Іспанії"
Надзвичайний і Повноважний Посол Іспанії в Україні Херардо Бугайо Оттоне презентував в одному зі столичних кінотеатрів картину "Королева Іспанії" режисера Фернандо Труеба. Серед гостей прем'єри були Надзвичайний і Повноважний Посол Мексики, Тимчасовий повірений у справах Куби, представники кіноіндустрії, громадськість, ЗМІ.
У Києві стартував Тиждень Іспанського кіно
30 березня за підтримки посольства Іспанії в Україні в Культурному центрі Кінотеатр «Київ» відкрився XV Тиждень іспанського кіно. Офіційне відкриття кінематографічного калейдоскопа відвідали дипломати Посольства Іспанії в Україні, представники української кіноіндустрії, громадськість, ЗМІ.
В Україні пройде тиждень іспанського кіно
Спогади і таємниці минулого, заборонене кохання і зрада, докази справжньої дружби, калейдоскоп ексцентричних пригод - СінеФієста повертається в Україну. 30 березня за підтримки посольства Іспанії в Україні в Культурному центрі «Кінотеатр «Київ» відбудеться відкриття XV Тижня іспанського кіно.
Історія однієї вулиці: Рамбла
Столиця Каталонії Барселона – це не тільки курортна зона, а й місто з багатою історією зі своїм неповторним стилем, атмосферою і південним темпераментом. Напевно, кожен турист, потрапляючи сюди, неодмінно здійснює неквапний променад пішохідною вулицею Рамбла, про яку ми сьогодні розповідаємо.
Баски: між Францією та Іспанією
Буваючи в Іспанії, мабуть, кожен турист бодай раз чув про бажання жителів успішної Барселони і сусідніх із нею міст проголосити незалежність. Ця тема час від часу спливає і у міжнародних новинах, перетягуючи на себе загальну увагу і затьмарюючи собою історію басків – ще одного особливого народу на Піренеях.
Менорний настрій
Жителі цього острова до божевілля відбілюють свої будинки, з любов’ю ставляться до кожної рослини і можуть годинами спостерігати за перелітними птахами. Смарагдові долини тут змінюють пустельні пейзажі, а прямовисні скелі межують з лазуровими і рубіновими пляжами. Менорка – як найдорожчий камінь в намисті Балеарських островів.
Міста у скелях: іспанське видання
Збудувати поселення на рівнині – чи велика премудрість? Зовсім інша справа, коли місцевість норовлива і непоступлива, хоч і складається всуціль із уступів й узвиш. Люди століттями намагалися перемогти рельєф і сказати своє слово в гірському містобудуванні. Та лише ті, кому вдалося знайти із Землею спільну мову, змогли створити справжні романи в камені. Зібрання творів іспанських авторів вражає різноманіттям і красою – і сьогодні OUTLOOK пропонує вам пробігтися по сторінках дбайливо збереженої Філіпом VI бібліотеки.
Пальма-де-Майорка: столиця райських островів
Наше сьогоднішнє місто – столиця цілих чотирьох островів: Майорки, Менорки, Ібіци і Форментери. Разом вони утворюють Балеарський архіпелаг, котрий є автономним співтовариством і провінцією Іспанії. Пальма-де-Майорка – це серце Балеарських островів, котре б’ється абсолютно в різних ритмах – то задихаючись на вибухових пляжних вечірках, то розмірено постукуючи в такт середземноморським хвилям.
Саламанка: жабка для мандрівника
Іспанія щедра на міста, які вражають своєю архітектурою. Однак є серед них особливі: ті, в яких пам'ятники давнини і повсякдення сучасників нерозривно взаємопов'язані, тож місто немов живе у двох світах. Сьогодні OUTLOOK пропонує вам насолодитися одним з них – Саламанкою – містом, де жабка приносить удачу не тільки мандрівникам.
На подіумі: Іспанія
Іспанський одяг - це не тільки якісний і недорогий сучасний мас-маркет. Речі з цієї країни з величезною популярністю розходяться по світу вже кілька століть. І це логічно, адже починалося все з тамтешнього національного костюма, котрий надзвичайною красою і витонченістю вразив усю Європу і продовжує вражати й сьогодні.
Нобелівський лауреат Маріо Варгас Льоса відвідав Київ
11 листопада в КНУ ім. Тараса Шевченка відбулася лекція відомого перуанського драматурга і прозаїка Маріо Варгас Льоси. Про подію – далі у нашій фотогалереї.
Las Jornadas del Olivar y el Aceite: оливковий фестиваль у Баені
На карті Іспанії маленьке містечко Баена обведене у любителів оливок та оливкової олії червоним фломастером. Щороку з 9 до 11 листопада саме туди з’їжджаються гурмани з усього світу. Різноманітні заходи, екскурс в історію і величезна кількість усіляких смаколиків очікують на тих, хто ризикне розкусити кісточку диво-плоду.
Більше ніж клуб – футбол по-каталонськи
Якщо розкадрувати історію футбольної «Барселони» на моменти, якими можна похвалитися, у неї будуть вагомі підстави зазнатися. OUTLOOK вирішив заглибитися в історію команди та обвести маркером імена «винуватців» її майже безпрецедентного успіху. Тільки за сезон 2008/2009 вона зібрала всі можливі значні клубні трофеї, а за її протистоянням з мадридським «Реалом» світ щоразу спостерігає з екзальтованим тремтінням.
Закрити
Outlook facebook page