RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Перфекціонізм – справа ювелірна

Перфекціонізм – справа ювелірна

Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...

Це ім'я викликає особливий резонанс в аукціонних залах. Вироби Фаберже, які свого часу полишили батьківщину за безцінь, – предмет боротьби між найзапеклішими колекціонерами та бізнесменами, що б'ються як за унікальну майстерність, так і за гарантоване підвищення статусу. Та разом з тим такий колосальний попит породив і безліч підробок, які осіли в будинках хазяїв з претензією на приналежність до еліти. Не дивно, що у багатьох «цінителів мистецтва» при грошах можна зустріти найбільш ласу частину спадщини маестро – яйця Фаберже, які при найближчому розгляді виявляються лише їх грубуватою копією.

Фото buro247.ru

Більшість же оригінальних виробів, у кількості 52, стали великоднім подарунком для імператриць Романових, 7 яєць були виготовлені для дружини великого золотопромисловця Варвари Кельх, ще 10 – потрапили до приватних колекцій, тодішні власники яких здебільшого досі невідомі.

Перше пасхальне яйце у Фаберже було замовлено імператором Олександром III для його дружини, Марії Федорівни, у 1885 році. Порівняно з наступними екземплярами воно вийшло досить простим: біла емальована шкаралупа, золотий «жовток» і виконана з того ж дорогоцінного металу курка з рубіновими очима, захована всередині. У самій квочці, за принципом матрьошки, крився ще один «сюрприз» – мініатюрна корона. Фаберже діяв напевно: він взяв за основу сувенір давніх років, що зберігався в рідній для імператриці Данії. Марії Федорівні так сподобався великодній подарунок, що вона, а потім і її невістка, дружина Миколи II Олександра Федорівна, отримували його щороку аж до революції.

Фото jahanc.files.wordpress.com

При розробці дизайну чергового яйця ювеліри опиралися на три постулати: унікальність, наявність «сюрпризу» всередині і відображення в ньому актуальних для країни чи государя подій. Над цим завданням ревно працювали найкращі майстри будинку Фаберже: Михайло Перхін, Франсуа Бірбаум, Генрік Вігстрем. У процесі створення виробів реалізовувалися найскладніші конструкційні рішення, які вдихали життя в заховані іграшки, заново народжувалися старовинні прийоми, такі як гільйоширування емалі та смілива гра з колірною палітрою.

Фото tn.new.fishki.net

Прийнято вважати, що найбільшою колекцією яєць Фаберже (та й інших витворів маестро) серед приватних осіб володіє російський олігарх Віктор Вексельберг, який у 2004 році придбав зібрання Малкольма Форбса. Ця угода викликала чимале обурення серед інших бажаючих обзавестися ювелірними шедеврами, оскільки нащадки видавця спочатку планували виставити їх на аукціоні. Однак Вексельберг зумів домовитися з власниками про продаж 15 яєць (11 з яких – імператорські) до старту загальних торгів. Ціна питання невідома, та називаються цифри від 130 до 250 мільйонів доларів…

Що стосується нинішньої вартості яєць Фаберже, то вона за останні кілька десятиліть подолала рубіж у 7 нулів. Наприклад, вищезгаданий Вексельберг придбав композицію «Коронаційне» приблизно за 20 мільйонів доларів. На ціну впливає низка факторів, починаючи від належності яйця до імператорської колекції і закінчуючи станом самого предмета (зламані і навіть реставровані практично непридатні для продажу), а також складністю роботи (особливо цінується наявність годинникового механізму). Крім того, враховується вартість на момент створення виробу, від якої ювеліри «танцюють» вельми своєрідно. Наприклад, яйце «Зимове» у 1913 році оцінювалося у 24 600 рублів, що за мірками 1994 року, коли воно було виставлене на аукціон, становило 246 000 доларів. Проте з молотка творіння Фаберже пішло більше ніж за 5 мільйонів доларів, а через 8 років його перепродали практично вдвічі дорожче.

Фото tn.new.fishki.net

Тож імператорський подарунок є не тільки елітним видом колекціонування, а й чудовим шансом заробити. Достатньо підтримувати виріб у хорошому стані кілька років, і витрати на придбання з лишком відіб'ються завдяки новим бажаючим доторкнутися до великого. Завершимо статтю словами Віктора Скрулова, експерта аукціонного дому «Крістіс»: «Знаєте, чому твори будь-якого художника після смерті відразу стають у п'ять разів дорожчими? Тому що майстер уже неповторний! Ось чому діючі фірми ʺКартьєʺ і ʺТіффаніʺ не мають таких цін, як ʺФабержеʺ».

Фото buro247.ru

Вам це буде цікаво:
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх, пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Дружина Посла Грузії в Україні провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Ірина Султанішвілі провела зустріч Ambassadors Spouses Club, в рамках якої були продемонстровані зразки традиційного одягу.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
За підтримки посольства Швейцарії в Україні в столиці пройшла виставка Swiss Graphic Design
У Київському ArtHall D12 за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Гійома Шойрера пройшла виставка Swiss Graphic Design. Відкриваючи захід, Голова дипломатичної місії привітав усіх присутніх, побажав насиченого і надихаючого вечора.
Піонери моди
Мода – це вчинок. Мода – це прояв волі. Не побоявшись одного разу здатися смішним і незрозумілим, людина ризикує стати частиною модної історії. Чиїсь імена вона запам'ятовує, когось незаслужено не помічає, а для декого стає справою, сенсом усього життя.
За підтримки посольства Білорусі в столиці пройшов спектакль Мінського театру-студії кіноактора
У Київському академічному театрі драми і комедії за підтримки Посольства Білорусі в Україні і Київської міської державної адміністрації пройшов спектакль "Шлюбний договір" Мінського театру-судії кіноактора. Постановка пройшла в рамках гастрольного туру по Україні.
Закрити
Outlook facebook page