RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Джайпур. Рожеве місто

Джайпур. Рожеве місто

Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.

Джайпур вривається у світ гостя. Він сигналить, свистить, мекає, верещить, щось смажить на узбіччі, торгується, кривляється, пропонує скуштувати найсмачніший у світі йогурт і щедро наливає у склянку сік манго. Він гудить довго і мелодійно підвиває. Сигналить допотопними клаксонами, звук котрих нагадує вереск оскаженілого верблюда, кидається під колеса і дивом звертає вбік за мить до зіткнення. Тут ніхто не звертає увагу на колір світлофора, корови лягають спочити, де їм заманеться, а мавпочки влаштовують посиденьки у самісінькій людській гущині. Нескінченний потік жує, вдивляється в телефони, фотографує, спілкується, викидає сміття, сварить дітей, молиться, продає, купує і просто вдивляється в далечінь, покурюючи запашний тютюн. Джайпур наступає на ноги, допитливо зазирає в очі, намагаючись зрозуміти, чого ж ти хочеш від нього, іноді намагається витягнути гаманець чи просить тебе сфотографуватися з ним на пам'ять. Він дивує шовками, самоцвітами, яскравим полиском срібла, злата і наполегливо кличе помилуватися спадком магараджів.

Фото triphunter.club

Перше, що кидається у вічі новачку – колір міста. Він рожевий, хоча дехто наполягає, що теракотовий. Одна половина містян пояснює це тим, що засновник Джайпура Джай Синг ІІ поклонявся Шиві, а улюблений колір божества – рожевий. Інші твердять, що він символізує гостинність. Використовуючи його для оформлення будівель у Джайпурі, індуси хотіли продемонструвати цю свою рису перед членами королівської сім’ї Британії. Однак, скоріш за все, у зодчих не було іншої альтернативи, адже на околицях міста, звідки брали будівельний матеріал, повно рожевого піщаника, з котрого і звели більшість стін.

Джайпур, чи як його ще називають «Переможне місто», порівняно молодий. Звів його ще у 18-му столітті король Амберу Джай Сингх ІІ, котрий вирішив поміняти суворі гори на м'який клімат сусідньої долини. Уже з перших днів Джайпур ставив рекорди. Мало того, що його збудували всього за вісім років, міські квартали було закладено в чітких прямокутниках, а це було досить новим для Індії тих часів. Головний палац зайняв рівно 1/7 всієї території. Після набуття країною незалежності від англійської корони Джайпур став столицею штату Раджастан. Варто відзначити, що спадкоємці засновника міста Сингха Другого й досі проживають у покоях магараджів. А заробляють вони собі на життя тим, що забирають одну п’яту частину виручки від проданих квитків туристам.

Фото f.kolumb.kz

Милуватися Джайпуром можна без кінця. У місті чимало пам’яток. Справжнім дивом тут вважають побудований із рожевого піщаника палац Хава-Махал чи, як його ще називають, – Палац вітрів. Він вже давно перетворився на символ Раджастану. Тому часто у путівниках, представляючи регіон, зображають саме цю рожеву будівлю. Ажурна, неймовірно витончена, схожа на серветку чи медові стільники, вона виконана у формі корони індуїстського бога Кришни. Палац був призначений для численних дружин і наложниць магараджі, тому будівельники старалися. У його центральній стіні, що виходить на головну вулицю Джайпура, проробили 953 маленьких вікна, щоб жінки, визираючи з-за них, мали змогу спостерігати за життям вулиці. Вікна настільки малі, що розгледіти жінок з вулиці було практично неможливо. 

Фото fotorelax.ru

Крім того, часті отвори в стіні гарантували постійну вентиляцію і прохолодне повітря у самому палаці. Помилуватися будівлею, що нагадує про кохання, приходять практично всі туристи, що приїжджають у Джайпур. Тут же призначають побачення закохані й ті, хто загубився серед галасливих міських вулиць. Особливо тісно біля Хава Махал рано вранці або увечері, коли стіни будівлі потопають у золотих променях сонця. До речі, є й такі туристи, котрі йдуть від будівлі розчарованими. Багато хто очікує за таким величним екстер’єром побачити настільки ж яскраві і незвичайні покої численних наложниць магараджі. Однак Хава Махал скоріше фасад чи красива стіна, за котрою ховається лиш невеликий простір.

Фото st.pixanews.com

Хава Махал – частина Міського палацу, що служив не одному поколінню правителів Раджастану. Нині на його території розташований музей, у якому можна помилуватися стародавнім одягом, зброєю, меблями, предметами домашнього вжитку. З останніх особливе захоплення викликають два величезних глечики. Вони занесені у книгу рекордів Гінесса як найбільші вироби із срібла. Однак незвичні не лише їхні розміри, але й історія. А, як вона свідчить, 1902 року магараджа Мадхо Синг Другий збирався на коронацію майбутнього короля Англії Едварда Другого, але індійський правитель боявся вирушати в таку далеку подорож, адже йому довелося б тривалий час обходитися без звичної для нього води з річки Ганг. Пити іншу воду він боявся, оскільки йому пророкували втрату влади і люту смерть, якщо він бодай ковтне з іншого джерела. І ось він знайшов вихід із ситуації – вирішив взяти воду Гангу із собою. Щоб змайструвати глечики небаченого ще розміру, було розплавлено 57 тисяч срібних монет, котрі ковалі перекували в глеки. Кожен вмістив у себе понад вісім тисяч літрів води. Її виявилося достатньо для далекої поїздки, і правитель Джайпура після повернення прожив ще довгі роки. Слухаючи цю історію, туристи дивуються, як можна взагалі пити з Гангу, адже вода там мутна і не схожа на питну. Утім, декотрі з них розповідають, що самі пробували набрати її в посудини. Спершу зеленувата і зовсім не прозора, постоявши деякий час, вона ставала кришталево чистою.

Фото triphunter.club

Тут же на території Головного палацу розташовані кілька музеїв. В одному з них демонструють старовинну зброю: щити, шаблі, арбалети, мечі, шпаги, рушниці, ятагани, пістолети, кинджали, кастети, обладунок. Серед них чимало дивних для європейців речей. Наприклад, кинджали з двома лезами для полювання на тигрів, бойові опахала, меч для страти злочинців. Фотографувати в цьому музеї заборонено.

Жінок більше надихає музей текстилю. У ньому зібрано найкрасивіший і найбагатший одяг багатьох поколінь володарів Джайпура і їхніх дружин і наложниць. Дивовижно, що деякі з суконь важать понад 15 кілограмів кожна. Жінки в них ходили не без зусиль, тим більше у спеку. Тому у кожної з них на палацових церемоніях були помічники, котрі буквально носили красунь на руках.  

Головне фото explore.stayzilla.com

Вам це буде цікаво:
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Особистий досвід: як добре погуляти на індійському весіллі
Героїні нашого матеріалу – консультантові з етикету, любительці кінного спорту і подорожей Катерині Лисенко – пощастило зануритися в атмосферу справжнього індійського фільму з його запальними танцями, круговертю сарі та яскравими барвами. Сьогодні вона залюбки розповідає про дивовижний досвід – наповнене колоритом, традиціями і веселощами індійське весілля.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Посол Індії презентував книгу “Індійська філософія крізь призму сучасної науки"
29 травня у Медіа-центрі ДП «ГДІП» відбулася презентація книги Надзвичайного і Повноважного Посла Індії в Україні Маноджа Кумарі Бхарті "Індійська філософія крізь призму сучасної науки".
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Закрити
Outlook facebook page