RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Продається все: найкращі ринки планети

Продається все: найкращі ринки планети

20.07.2018 | традиції
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.

Великий базар, Стамбул

У східних народів природжена пристрасть до торгівлі. Практично кожна людина звідти вміє і купувати, і продавати, спілкуючись із клієнтом на найвищому рівні. Тому будь-який гість Стамбула неодмінно має відвідати найзнаменитіший ринок цього міста – Капали Чарши, щоб на власні очі побачити, що торгівля може бути високим мистецтвом. Уперше тут почали укладати угоди ще далекого 1403 року, коли саме місце стало діловим серцем Туреччини: тут працювали біржі і банки. З часом бізнес пішов звідси у висотні будівлі, але торговці лишилися і зайняли ще більшу площу. Сьогодні Гранд Базар – це справжнє «місто у місті», що складається з 50-ти вуличок, де магазинів і прилавків навіть не злічити. Мабуть, у всій Туреччині немає такого товару, який би тут не знайшовся. Торг – просто неписане правило поведінки на цій території.

Цукіджі, Токіо

Токійці жартують, що цей ринок неможливо загубити чи не знайти: ваш ніс сам приведе вас сюди, оскільки Цукіджі - найбільший у світі рибний базар, і пахощі свіжо виловлених морепродуктів розносяться по всьому мегаполісу. Щоб на повну зануритися в тутешню атмосферу, доведеться раненько прокинутися: все відкривається о четвертій ранку, коли більшість японців ще сплять, а головні клієнти – ресторатори: ці ранні пташки змітають з прилавків все найбільш необхідне для їхнього меню. Тому якщо з порожніми руками звідси ще можна піти, то з порожніми шлунками точно ні: на території Цукіджі працюють кілька десятків кафе і точок вуличної торгівлі, де подають такі страви, зокрема, суші, що ніколи не забудеш, настільки все свіже і смачне.

Портобелло, Лондон

Практично в кожному англійському фільмі, де є сцени, пов’язані з торгівлею, ми бачимо кадри, зняті на головному ринку Королівства – Портобелло. Він не лише ідеальна декорація для екранізації як сучасних історій, так і вікторіанських, але й чудовий варіант прогулянки по Лондону. Розташований у західній частині міста, у престижному районі Ноттінг Хіл, він чекає на своїх покупців у всі дні тижня, крім неділі. Придбати тут можна предмети старовини, одяг і «непотрібні речі з даху». Серед покупців не тільки жителі міста, зірки естради і туристи, але й професійні арт-дилери і колекціонери, що вміють знаходити у мотлоху справжні шедеври, котрі потім ідуть на аукціони і продаються за шестизначні суми. Можна сказати, що Портобелло – це суміш секунд-хенду і блошиного ринку, загорнута у британську «упаковку»: один одному прийнято казати «сер», поважати особистий простір і обов’язково пити чай о 5-тій вечора.

Чандні Чоук, Делі

Базар, розташований у жвавій частині Делі – це як медаль з двома сторонами. З однієї – він, безумовно, найбільш колоритний, барвистий і завдяки спеціям «пахучий», а з іншої – найбрудніший у світі. Однак у такому поєднанні, мабуть, і вся його привабливість для туристів: довкола постійно спрацьовують спалахи від фотоапаратів і чутно здивовані вигуки, явно не місцевою мовою. Ключові позиції для продажу – прянощі, тканини і прикраси. Окрема категорія – чай, без спеціаліста його просто не вибрати – стільки видів і сортів. Торгуватися індійці люблять, тому не варто звертати увагу, як вони охають і пускають очі під лоба – це частина гри.

Хан-Ель-Халілі, Каїр

Головний ринок всієї Африки, немов величезний музейний експонат, нагадує як самим єгиптянам, так і мандрівникам, який вигляд мала ця велика країна тисячі років тому. Вулички-ряди, наповнені всім, що можна тільки уявити, працюють до глибокої ночі, даруючи жадану прохолоду і свіжість розуму, таку необхідну при розрахунках. Всілякі статуетки, ефірні олії і навіть папірусні сувої заповнюють прилавки і тішать око. Поблукаєш тут кілька годин – і взагалі губишся в часі і вже ледве розумієш, в якому столітті ти живеш – галюциногенний стан, що досягається за допомогою жвавої мови продавців і пахощів, не полишає ще якийсь час навіть після того, як покидаєш це місце.

Ринок королеви Вікторії, Мельбурн

Цей ринок славиться не тільки своєю багатою 130-річною історією і широким асортиментом товарів. Усі сім гектарів торгових площ постачають сонячною енергією: на дахах павільйонів встановлено гігантські батареї, що робить мельбурнський маркет найбільш екологічно чистим у світі серед таких же гігантів. Європейські та азійські туристи обожнюють його за ювелірні вироби аборигенів та екзотичні для них продукти – м'ясо коали і кенгуру, а самі австралійці, що сприймають це як даність – за красу архітектури: весь комплекс внесено у список спадку Вікторіанської доби. Тому тут приємно не лише робити покупки, а й просто гуляти, насолоджуючись помпезністю і витонченістю будівель.

Пайк-плейс, Сіетл

«Усе велике починається з малого» – це якраз про один із найстаріших американських ринків. 1907 року його заснували вісім сміливих фермерів, які вирішили покласти край діяльності міських перекупників і розпочати напряму продавати товари людям. Завдяки згуртованості і непоступливості вони залучили на свою сторону і рибалок, і мисливців, і інших фермерів, тому, щоб місця вистачило всім, через кілька років тут було зведено перший критий павільйон, під дахом якого з’явилося понад сто прилавків. Сьогодні ринок помітно розрісся і займає понад десять будівель, розкиданих на чотирьох гектарах. Це місце вважають «душею» міста: жителі проводять там уїк-енди, водночас і затарюючись, і попиваючи каву чи пиво в затишних кафе. Самі продавці, більша частина яких – фермери, нащадки «праотців-засновників», влаштовують безкоштовні екскурсії, знайомлячи з історією Пайк-плейса, котра дуже часто переплітається з історією всієї країни і боротьби американців за свої права. Без чого не можна звідси йти – так це щука, котра, за словами продавців, «сама пливе до вас на кухню».  

Фото blog.tripsta.ru, 29palms.ru, miridei.com, sameshille.com, amazonaws.com, mtvstat.in.com, kiplingtravel.ru, travel.rambler.ru, turmarokko.com

Вам це буде цікаво:
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Завдяки Посольству Палестини в Україні OUTLOOK пощастило побувати в цій дивовижній країні і познайомитися з її традиційними ремеслами. Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Закрити
Outlook facebook page