RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана

Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана

Автор: 28.07.2017 | Франція
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…

…Поклали тіло великомученика Тропіса, обезголовленого за наказом жорстокого царя Нерона, в човен, поруч покоїлися півень і собака. І носило їх по хвилях, доки не прибуло судно до берегів незнайомого міста.. Ні, це не фантазії авангардних художників (котрих, втім, теж причаровував Сен-Тропе), а легенда про те, чому знаменитий французький курорт отримав таку назву. А що ви знаєте про Saint-Tropez – улюблене туристичне містечко, де кінозірок на пляжі, як зірок на небі?

Проходячи зигзагами історії

Усе, що було відомо людям про Сен-Тропе до XX століття, легко вкладається в кілька рядків. Грецька колонія II століття, вторгнення арабів, вигнання іновірців за межі міні-держави… До середини століття місто віддали управляти ченцям, але сила релігії не змогла втримати дрібних князьків від міжусобних війн, унаслідок яких Сен-Тропе було завдано шкоди. Аж у XV столітті місту повернули колишню міць, оточивши його кам’яними стінами. Переможний момент, котрий історія приховувала від громадськості протягом кількох століть, стався 1637 року: тоді чотири судна, що входили у склад флоту Сен-Тропе, розбили двадцять іспанських кораблів. Утім, навіть ця славна перемога не подарувала містечку популярності: ще довгі роки його вважали сільцем, придатним лише на те, щоб рибу ловити.

Фото tripsy.ru

Кому Сен-Тропе зобов’язаний популярністю

В елітних колах про Сен-Тропе дізналися наприкінці XIX століття, коли місто відвідав Гі де Мопассан. Через кілька років після цієї події у невеличке рибальське селище на яхті «Олімпія» прибув французький художник-неоімпресіоніст Поль Синьяк. Рятуючись від депресії і тяжких думок після смерті двох своїх друзів Вінсента ван Гога і Жоржа-П’єра Сьора, Синьяк плавав морем у пошуках усамітнення: «Щойно повернувшись із Бретані, я вже хочу знову їхати… досить з мене, там надто часто йде дощ». Сен-Тропе Сигньяк обрав за рекомендацією свого друга Анрі Кросса, корий часто запрошував художника відвідати незвичайні місця, ніби створені для того, щоб тут писати картини: «Схили, порослі соснами і дубами, м’яко спускаються до моря і затухають зовсім, по дорозі перетворюючись на піщаний пляж, де зернятка піску такі, яких не буває на Ла-Манші. Неподалік гострі скелі, під самі їхні вершини підходить ліс. І майже всюди плавні хвилясті лінії». Так одного разу зачарований тутешніми околицями Синьяк пронизує власні пейзажі сонячним світлом, чого раніше на його полотнах не спостерігалося; з-під його пензля виходять картини «Сен-Тропе. Шторм» (1895), «Порт у Сен-Тропе» (1901). Коли ж у гості до Синьяка приїхав Анрі Матісс, Сен-Тропе і на останнього справив незабутнє враження, подарувавши душевну гармонію, про що свідчить картина Матісса «Розкіш, спокій і насолода» (1904).

Фото safiullin.su

Справи кіношні

ХХ століття знаменує для Сен-Тропе початок кіно епохи. Режисер Роже Вадим заїжджав у це містечко задовго до зйомок культового фільму «І Бог створив жінку» з Брижит Бардо в головній ролі. Місце, що стало притулком для «французького кохання» і з’ясування стосунків між вільною від забобонів Жульєтти і її ревнивого чоловіка Мішеля, було обрано невипадково: Роже Вадима полонили невеликий порт і причал, на якому розкинулися приморські ресторанчики. Антураж чудово доповнювала каплиця Святої Анни, куди раніше заходили моряки просити благословення перед далеким плаванням, а тепер зазирають туристи відпочити у спекотний день коло мальовничого вівтаря.

Фото cms.sainttropeztourisme.com

Наступний фільм, що прославив Сен-Тропе, розповідає про пригоди жандарма, котрий прибув у невелике містечко, щоб навести там лад, а в результаті посіяв хаос. Так-так, мова йде про кінокартину «Жандарм із Сен-Тропе», першу із серії комедій режисера Жана Жиро про веселого і трохи непутящого жандарма Крюшо з французьким актором Луї де Фюнесом у головній ролі. Кажуть, вибір локації спав на думку режисерові, коли той відпочивав на пляжі в Сен-Тропе, де в нього вкрали відеокамеру. Обурений Жан Жиро прийшов скаржитись у жандармерію, а там почув: мовляв, вони такими дрібницями не займаються. От і взявся Жиро за зйомки фільму, покликаного висміяти подібне ставлення до роботи.

Усе в тому ж Сен-Тропе відбувається дія фільму Жака Дере «Басейн» з Аленом Делоном і Ромі Шнайдер, в якому головний герой – ревнивий до божевілля письменник – топить у басейні колишнього коханця своєї жінки. Хоча, звичайно, опинитися на місці героїв фільму навряд чи комусь захотілось би, різні travel-видання м’яко натякають туристам на те, що в районі Л’Умед можна зайти на розкішні вілли з не менш привабливими басейнами.

Сен-Тропе – місто відкриттів

З’їжджаючись у Сен-Тропе з усього світу, туристи часто відпочивають на пляжах Лазурового берега, насолоджуючись літнім сонцем. Але що відкриє французьке курортне містечко шанувальникам активного відпочинку?

За адресою Rue Etienne Berny, 9 в Сен-Тропе розташований рай для колекціонерів. «Maisondes Papillons» відомий серед україномовних туристів як «Будинок метеликів». Крім згаданих чудових комах, тут можна побачити сімейство мурашок і чимало павуків-птахоїдів. Музей з’явився в Сен-Тропе на початку XX століття, коли син фотографа Жака Генрі Лартинга поселився на Лазуровому березі. Його колекція метеликів нараховувала 4500 екземплярів, і тоді ця цифра здавалася чимось неймовірним. Нині серед приколотих до стендів чи навіть порхаючих по оранжереї метеликів знаходять понад 20 000 особин.

Фото parisgid.ru

Ще одне місце, котре варто відвідати, щоб відчути дух Сен-Тропе, – старовинна фортеця з непереможною історією. У XVI столітті воєначальники переймалися питанням державного значення: як укріпити місто і захистити його від можливих вторгнень? Розгортається будівництво цитаделі, котрому завзято протидіяли місцеві жителі Сен-Тропе. Король, у свою чергу, придушив повстання – будівництво головної башти, що збереглася до наших днів, було завершено 1607 року. Чергова реліквія, котрою й досі милуються туристи, – огорожа, яка служила заслоном від піратів і войовничих турків. Що стосується призначення фортеці в наш час, то тепер в її стінах розташовується Музей військово-морського флоту.

Гуляючи центром міста, обійшовши капелу Благовіщення, уважний подорожній неодмінно загляне в Художній музей del'Annonciade. Там зібрано роботи французьких художників, що насолоджувалися сонячними променями Сен-Тропе і грали зі світлом на полотнах шедеврів. Мистецтвознавців та й просто поціновувачів порадують картини Жана Вюяра, П’єра Боннара, Моріса Дені, а також Анрі Матісса, Андре Дерена, Пабло Пікассо і Жоржа Брака.

Найбільш допитливим мандрівникам радять зробити експеримент – проходячи вулицями Сен-Тропе, сфотографувати кілька примітних панорам, а потім, уже перебуваючи у музеї, порівняти фотографії з картинами Поля Синьяка «Сен-Тропе, набережна» і «Краєвиди Сен-Тропе, захід сонця над сосновим бором». Повірте, відмінності знайти буде вкрай складно.  

Фото color-travel.net

Заглавное фото visitefrance.ru

Вам це буде цікаво:
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак (Anton Sak) переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Уже кілька років він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті затятого мандрівника.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Посол Франції Ізабель Дюмон провела урочистий прийом на честь Дня взяття Бастилії
Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон провела урочистий дипломатичний прийом на честь національного свята - Дня взяття Бастилії, а також 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Францією.
ВІДЕО: Загадка на півдні Франції - печера Шове
У 1994 році в горах на півдні Франції була виявлена печера, всередині якої знаходилося більше тисячі наскельних зображень, що датуються 34 століттям до нашої ери. На думку експертів, це сліди першої цивілізації на території Європи. Чудовою якістю збережених малюнків печера зобов'язана тому, що в результаті обвалення каменів вона була законсервована протягом останніх 23 тисяч років. Сьогодні OUTLOOK проведе для вас екскурсію по місцю, куди неможливо потрапити звичайній людині!
Гетто світу: азійський квартал Парижа
Париж справедливо вважається одним з найцікавіших мегаполісів світу, адже будь-яке місто – це не тільки архітектура, а і його мешканці. Якщо говорити безпосередньо про столицю Франції, то вона неймовірно барвиста й атмосферна, оскільки там живуть, напевно, всі національності світу. Сьогодні ми розповімо про дивовижний 13-ий округ, який називають азійським.
Посольства Бельгії, Канади, Лівану, Марокко, Франції та Швейцарії проведуть «Дні Франкофонії в Україні»
Посольства Бельгії, Канади, Лівану, Марокко, Франції та Швейцарії, Міністерство закордонних справ України, Французький інститут в Україні та мережа «Альянс франсез в Україні» проводять з 10 по 30 березня «Дні Франкофонії в Україні» - фестиваль, спрямований на популяризацію франкомовної культури та французької мови як мови спілкування, демократичних цінностей, дотримання прав людини та підтримки культурної різноманітності.
Діжон очима Ірини Плескач
Франція надто велика і різнопланова країна, щоб побачити лише Париж і померти. Після кількох днів у місті Монмартра та Єлисейських полів можна собі дозволити вибратися в менш розрекламовані місця. Скажімо, відносно недалеко від столиці розкинулось бургундське містечко з назвою Діжон. Воно цілком гідне, аби його відвідали, і здатне приємно дивувати. Не дарма кажуть: маленьке, та вдатненьке.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Абатство Мон-Сен-Мішель: побачити і закохатися
Уявіть собі величну картину: посеред безкраїх хвиль раптом нізвідки перед вашим оком виростає стародавня таємнича споруда – бенедиктинське абатство, що височіє на самісінькій вершині скелі… А довкола острова, на якому воно розташоване, вирують потужні відпливи і припливи, стрімкість яких багато хто порівнює зі швидкістю коня, що мчить галопом. Навіть Віктор Гюго не міг стримати захоплення від подібного пейзажу, назвавши Мон-Сен-Мішель «пірамідою в океані».
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Гетто світу: Кольоровий Париж
Сьогодні в нашому циклі про етнічні гетто світу розповідь про один із найбільш небезпечних районів – паризький квартал Барбес. Французи кажуть, що відомий фільм, до якого доклав руку сам Люк Бессон – «13-й район» – навіяний якраз життям у кварталі Барбес.
Бельвіль: паризький Вавилон
Напевно, кожна людина знає міф про знамениту Вавилонську вежу, яку так і не судилося побудувати різним народам. Дивно, але те, що не вийшло в легенді, відбувається насправді – десятки різних етносів мирно уживаються в паризькому кварталі Бельвіль і зводять вежу Толерантності на наших очах.
Аерофобам протипоказано. Найкращі авіашоу світу
З моменту створення першого літака пройшло більше ста років, але цей комфортабельний вид транспорту досі викликає тремтіння в колінах у багатьох його пасажирів. Сьогодні ми підготували для вас добірку найбільш захоплюючих авіашоу, які щорічно проходять по всьому світу. І вже повірте від деяких з них у вас дійсно піде земля з-під ніг.
Нормандия очима Корнія Грицюка: Останній прихисток Жанни Д’арк
Корній Грицюк завершує цикл подорожніх нотаток про французьку Нормандію. Після Довіля і Шербура-Октевіле ми запрошуємо вас до головного міста північної частини великої країни – до Руана.
За підтримки посольства Франції Україна приєдналася до всесвітньої кулінарної акції
Сьогодні, 19 березня, у Києві та Львові пройде вечір французької кухні в рамках проекту Смак Франції, організований з ініціативи відомого французького кухаря Алена Дюкаса та Міністерства закордонних справ і міжнародного розвитку Франції.
У Києві відбулась вистава французького ілюзіоніста Самюеля Ганангелі
У суботу, 7 лютого, в Києві відбулась вистава французького ілюзіоніста Самюеля Ганангелі. Шоу, організоване Французьким інститутом в Україні, зібрало велику кількість гостей. Помилуватися дивами прийшли, як малюки, так і дорослі. Всі глядачі активно брали участь в ілюзіоні Ганангелі і навіть змогли повчитися у нього деяким трюкам.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль.
Нормандія очима Корнія Гриицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Довіль. Курортний театр
Коли театр виходить на вулицю, починається найцікавіше. Адже ті, хто ще недавно сидів у м’якому кріслі залу для глядачів, опиняються в гущі подій і отримують свій шанс стати героєм вистави. А якщо поєднати вуличний театр і Різдво, виходить взагалі казка. Це регулярно доводять у французькому Довілі.
Підземеллями Європи: Париж, Берлін, Прага
Блукаючи мальовничими вуличками старої Європи, ми роздивляємося на всі боки і навіть не підозрюємо, скільки цікавого лежить у нас під ногами.
Закрити
Outlook facebook page