RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Альпійське містечко під Сіетлом

Альпійське містечко під Сіетлом

Автор: 17.04.2016 | США
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.

Від вігвамів до баварського стилю за 70 років

Розташований у двох годинах їзди від Сіетла, головного міста штату Вашингтон, крихітний Лівенворс має доволі багату історію. Ці землі, неподалік від канадського кордону, прославились племенами вільнолюбних індіанців, котрі господарювали тут до самого кінця 19-го століття, поки їх все-таки не змусили капітулювати шукачі золота і корисних копалин. Дивовижно, але три невеликих племені – Yakima, Wenatch и Chinook – протягом кількох десятиліть давали відсіч чужоземцям, оснащеним куди більш сучасною зброєю. Тільки 1890 року промисловці зітхнули спокійно і заклали перший камінь майбутнього міста.

У найближчі кілька десятиліть Лівенворс став важливою точкою на шляху прокладання залізниці всеамериканського значення. Компанія «Great Northern Railway Company» створила тут свій штаб, населення росло, як на дріжджах, інфраструктура розвивалася, однак до 1920 року керівництво країни вирішило змінити маршрут «залізки», і молоде місто несподівано опинилося без діла. Майже всі його підприємства, за винятком кількох лісопилок, моментально закрилися, а більшість робітників почали роз’їжджатися у пошуках кращої долі і заробітку. Близько 30-ти років Лівенворс балансував на грані життя і смерті і існував переважно на дотації, вважаючись депресивним місцем, звідки виїжджала практично вся молодь.

Ніхто не знає, чим би закінчилась ця історія, але в 1960-х місцевій владі спала на думку дивовижна ідея – зробити містечко у стилі німецьких альпійських селищ і почати заробляти на туризмі. Оцінивши її потенціал і вивчивши околиці з їхніми чудовими лісами, прозорими ріками і величними горами, інвестори дали згоду, заодно і кредити. Почалося грандіозне будівництво, на якому, здається працювала кожна сім’я Лівенворса, і лише через десять років його вигляд змінився до непізнаваності. Ті, хто виїхав звідси у кризові часи, повертаючись, не впізнавали свою малу батьківщину, оскільки замість депресивного недобудованого промислового центру їх зустрічало розкішне і типове баварське селище.

Що було потім?

Слава про дивовижне перевтілення Лівенворса поширилася не тільки завдяки «сарафанному радіо», але й за допомогою всесильної американської реклами. На неї було кинуто останні кредити, і вона дала практично моментальний результат. У лічені місяці з усіх кінців США сюди попрямували туристи, які вирішили побачити це диво на власні очі, оскільки в 1960-х-1970-х люди ще не так активно мандрували по планеті і Німеччину багато хто бачив тільки за фільмами і військовою хронікою. Туристичний бізнес запрацював тоді, а хвиля інтересу до міста не слабшає й досі. Щороку його відвідує не менше 1,5 мільйона туристів, котрих приваблює настільки нетиповий для Америки зовнішній вигляд і повільне й розслаблене життя.

Серед американців прийнято їздити сюди цілий рік, а в жовтні і грудні ще й європейці приїжджають. Усе тому, що знаменитий Октоберфест проводять тут з не меншим розмахом, ніж у самому Мюнхені, а місцевий різдвяний ярмарок вважають одним із найкращих у США. Хоча кожна пора року в Лівенворсі по-своєму гарна і незвична, оскільки фестивалі, національні свята тут не закінчуються. Крихітне містечко з населенням у кілька тисяч людей буквально живе туризмом. Колишні лісоруби і залізничники перекваліфікувалися на бакалійників, гідів, спеціалістів з хендмейду. Їхні цехи і майстерні перетворилися на затишні громадські простори, крамнички, арт-кафе і бари, від яких приїжджі у захваті.

Туристові

Сьогодні, гуляючи по Лівенворсу, складно повірити, що колись це місто ледве виживало, оскільки зараз воно буквально блищить і світиться. Ні, не від шалених грошей, а завдяки геніальній ідеї і її копіткому виконанню. Місцеві жителі дуже пишаються виконаною роботою, заряджаючи своєю позитивною енергетикою і туристів. Ті, окрім дивовижного перенесення у часі-просторі, насолоджуються не лише витонченою архітектурою і незайманою природою, а й тутешніми пам’ятками, наприклад, знаменитим на весь світ Музеєм лускунчиків. У ньому налічується близько 6-ти тисяч лускунчиків, деяким з котрих кілька століть. Директор і автор проекту Арлін Вагнер у молодості серйозно займалася балетом. Зі своєю колекцією вона об’їхала всю планету.

Окрім цього, на особливу згадку заслуговують тамтешні броварні, котрі сміливо можна назвати своєрідними пам’ятниками міста. За останні двадцять років сюди переїхало чимало німців і австрійців, котрі вирішили пожити в «інших Альпах». Вони відкрили відразу кілька барів, де подають неймовірне пиво, цілком можливо, найкраще у США, а від домашніх сосисок і смажених ковбасок не відірвуться навіть прихильники здорової їжі. На свіжому повітрі це все йде на ура. Також неодмінно слід пройтись по крамничках і шоу-румах, де можна купити одяг і вироби з натуральної шкіри, цікаві сувеніри і прикраси, зроблені ще за індіанськими технологіями.

Навесні Лівенворс заполоняють любителі лицарів і ролевих ігор з усього світу: вони з’їжджаються на Майфест і влаштовують яскраві турніри і вистави, а вечорами наряджаються в середньовічні костюми і завзято танцюють і веселяться під живу музику. А взагалі здається, що тут завжди танцюють і веселяться, а вулицями час від часу ходять люди в тірольських і баварських національних костюмах. За словами старожилів, коли місто обновлялося, вирішили створити не тільки унікальну архітектуру, але й передати веселий і вільний дух альпійських селищ, де люди живуть простим, але щасливим життям серед розкішної природи. Можна з певністю сказати, що Лівенворсу і його громадянам це вдалося сповна. Звичайно, в цьому крихітному містечку навряд чи затримаєшся довше, ніж на уїк-енд, але навіть і двох днів, наповнених подібною атмосферою, буде достатньо, щоб перезарядити батарейки і набратися нових вражень. 

Вам це буде цікаво:
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Гетто світу: український квартал Чикаго
Як показує практика, етнічні анклави – це переважно автономні та замкнуті системи, адже, живучи там, їхні представники далеко не завжди асимілюються та інтегруються в іншу культуру. Такого не скажеш про вже знаменитий на всю Америку Ukrainian village – український район Чикаго.
Гетто світу: польський квартал Нью-Йорка
Нью-Йорк справедливо вважається одним з найцікавіших міст планети. Причин цьому безліч, у тому числі і його унікальний етнічний склад з більш як двадцятьма великими громадами. Самі ньюйорківці жартують, що їм і не надто потрібно подорожувати – досить просто проїхатися національними анклавами та познайомитися ближче з новими культурами.
ЛІТО НА СПРАВЖНЬОМУ РАНЧО!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо, щоб попрацювати на справжнісінькому гостьовому кінному ранчо під назвою "Sundance".
Декілька граней багатогранного Бостона
Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена. Тут виявлять щось цікаве для себе люди з геть різними інтересами і для кожного знайдеться своя яскрава грань.
Гетто світу. Асторія: нью-йоркська Еллада
Сьогодні в рамках нашої рубрики, присвяченої національним анклавам, ми розкажемо про один із найбільш яскравих і смачних кварталів Нью-Йорка, про Асторію. Саме її прийнято називати «маленькою Грецією».
США: корисно знати
Близько 70 мільйонів туристів з усієї планети щороку відвідують Сполучені Штати. А оскільки США – країна своєрідна, як, утім, і будь-яка інша, більшість мандрівників раз по раз стикаються з різними проблемами: від ментальних до юридичних. Ми хочемо допомогти вам не потрапити в незручну ситуацію, тому зібрали невелику добірку порад, корисних під час відпочинку в Америці.
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Аерофобам протипоказано. Найкращі авіашоу світу
З моменту створення першого літака пройшло більше ста років, але цей комфортабельний вид транспорту досі викликає тремтіння в колінах у багатьох його пасажирів. Сьогодні ми підготували для вас добірку найбільш захоплюючих авіашоу, які щорічно проходять по всьому світу. І вже повірте від деяких з них у вас дійсно піде земля з-під ніг.
Гетто світу: китайський розмах у Сан-Франциско
Ми продовжуємо серію матеріалів про національні гетто. Сьогодні Outlook розповість про найбільший етнічний анклав американського міста Сан-Франциско – про місцевий Чайна-таун, або Китайський квартал.
Американський футбол: спорт не для слабаків.
Літо – найкращий час не тільки, щоб освоїти новий вид спорту, але й кинути виклик самому собі, випробувавши на міцність, стійкість і витривалість. А отже, зазіхнути можна навіть на таку непросту гру, як американський футбол. Перш ніж з головою зануритися в цей захопливий адреналіновий раж, Outlook пропонує вашій увазі трохи теорії і дивовижних фактів про головне хобі Нового Світу.
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не теплої пори року підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому Outlook розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Ми були там: Sequoia vs Kings Canyon
Об’їздити на машині добру половину Штатів, обійняти волохаті секвої і набити оскому від сандвічів Subway? Легко. Маркетолог Анна Вітряченко і бізнесмен Едуард Федоров діляться своїми дорожніми нотатками про каліфорнійські національні парки і не тільки.
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Мене звуть Гарвард
Сьогодні 376 років, як мені присвоїли моє ім'я, запозичене в мецената Джона Гарварда. Моїми коридорами ходили майбутні нобелівські лауреати, призери Оскара і Пулітцерівської премії. У моїх бібліотеках сиділи творці Microsoft і Facebook. Мене називали alma mater 8 американських президентів і найбагатша людина планети. Мене звуть Гарвард, я живу в Кембриджі, штат Массачусетс.
ВІДЕО: Мюзикл починається з болота
Вважається, що якщо ти побував в Нью-Йорку і не відвідав це місце, то можна навіть і не хвалитися своєю подорожжю. Тутешні театри і концертні майданчики - найкращі у світі. Сьогодні ми покажемо вам Бродвей!
Світові гетто: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Першим у нашому циклі буде Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Shopping in LA. Частина 2
OUTLOOK продовжує публікувати матеріали Каті Жилки, котра просто з Лос-Анджелеса ділиться з нами власними відкриттями про цікавинки цього міста. Далі читайте другу частину статті, де Катя розповідає про бутики, які має відвідати кожна модниця, прибувши до Міста янголів!
Закрити
Outlook facebook page