RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Що вони їдять: Перу

Що вони їдять: Перу

Ми продовжуємо публікувати подорожні нотатки нашої читачки Ії Зайцевої, присвячені Перу. Сьогодні вона ділиться своїми враженнями від перуанської кухні, котру по праву вважають однією з найбільш різноманітних і смачних у світі.

Кажуть, що навіть в’їдливі дослідники з Книги рекордів Гіннеса збилися з рахунку, коли включали туди перуанську кухню як найбагатшу на страви. Нарахувавши кілька тисяч назв, вони просто махнули рукою на подальші підрахунки і вписали місцеву їжу, забувши про традиційну точність. Загалом усі, хто прямує у Перу, можуть бути спокійні – від голоду тут померти неможливо, і кожен знайде щось, що сподобається саме йому.

Причому йдеться не тільки про шлунок, а й про кишеню. У цілому обід в туристичному місці у пристойному закладі обійдеться в 10-12 доларів на одну людину. Корисна порада: навіть якщо ви дуже зголодніли, не поспішайте з великим замовленням, оскільки приготовлена для вас страва може перевершити ваші сподівання як за смаковими властивостями, так і за розміром порції – їсти тут прийнято багато, особливо в обід. На одній тарілці можуть опинитися одночасно риба/м'ясо, картопля, солодка картопля, квасоля і багато рису.

Що стосується картоплі, то тут латиноамериканцям взагалі немає рівних. Самі перуанці хваляться, що їм відомі близько 4000 сортів цієї культури, і тільки місцеві жителі розуміються на тому, який сорт найбільше пасує для того чи іншого способу приготування страви. Не меш важливу роль у раціоні відіграє кукурудза. Місцеві селяни вирощують понад 50 сортів кукурудзи, котру, на думку істориків, люди, що проживають на цій території, вміли вирощувати ще 5 тисяч років тому. Кукурудзу тут не тільки їдять вареною, разом із солоним сиром чи як гарнір – також із неї роблять кашу масаморра, спеціальний компот чичаморада і навіть слабоалкогольне пиво.

Однією з відомих страв, котрими славиться ця країна, є севіче – свіжа риба, маринована в лимонному соку з цибулею. Також одна з особливостей – традиційна смажена на рожні морська свинка, справжня диковинка для закордонних туристів. Традиція її приготування криється в далеких часах мудрих інків. Місцеві жителі на вихідні спеціально виїжджають за місто, щоб насолодитися смаком цього свіжоприготовленого м’яса, хоча і у містах можна знайти ресторани, котрі спеціалізуються на приготуванні цієї ніжної страви, що нагадує кролика. Дуже популярні курка, свинина, а ще – м'ясо альпаки.

Місцеве населення не вважає хліб всьому головою, тут на «аперитив» подають кукурудзу або смажену квасолю. Тому, якщо ви хочете, щоб вам його подали, скажіть про це офіціанту. Неодмінно слід покуштувати круглі хлібні коржі, порожні всередині із солодкувато-прісним смаком. Їх продають на ринку буквально за копійки і подають до сніданку, оскільки їх дуже зручно використовувати для бутербродів.

Важливим для місцевого раціону десертом вважають Манхар Бланко – солодку молочну пасту, котру використовують як начинку для випічки, так і як повноцінну страву, що завзято їдять ложками. Ще одні популярні солодощі – Пікаронес, яскравий приклад змішування латиноамериканської та іспанської кухонь. Від цих гарбузово-картопляних ковбасок у цукровій пудрі й сиропі за вуха не відтягнути.

Перу – це країна, де за будь-якої пори року можна насолодитися смаком натуральних щойно зібраних фруктів і ягід. Кавуни, дині, папайя, банани, маракуя, черемоя, виноград якщо і не ростуть в обраному для відпочинку регіоні, їх обов’язково привезуть з іншої частини країни. Держава витягнута вздовж Тихого океану, тому будь-якої пори року тут неодмінно знайдуться тепло і волога, необхідні для вирощування фруктів і овочів. До речі, для любителів авокадо ця країна – рай. Те, що в європейських магазинах продається дорого, місцевими жителями і не вважається «хорошим авокадо». Авокадо має бути темним, у міру цупким і достатньо м’яким (достатній ступінь м’якості зрозумілий тільки місцевим).

Переходимо до напоїв. Варто сказати, що воду слід купувати у магазинах чи кіосках, пити з-під крану категорично заборонено. Із традиційного місцевого питва треба скуштувати Інка-колу, напій жовтого кольору, котрий поверне туристів із пострадянських країн у дитинство і нагадає про ситро «Буратіно». Національний алкогольний коктейль, обов’язковий для дегустації – піско-сур – готується із соку лайма, піско (місцевої виноградної горілки в середньому 35-50 градусів міцності), збитого яєчного білка і льоду. Зверху напій посипають корицею і подають для розігріву апетиту. Важливо пам’ятати, що Перу – один із найбільших виробників кофе. Утім, парадокс: самі перуанці не володіють хорошими технологіями обсмажування і приготування. Будьте готові, що в ресторані на сніданок вам подадуть кавовий екстракт, а в деяких кафе вам із гарячих напоїв запропонують тільки чай із коки, анісу чи ромашки.

Цікавий факт, але Перу – єдина країна у світі, де офіційно дозволяють вирощувати і використовувати листя коки. Основні плантації віддано компанії CocaCola, але на будь-якому ринку їх повно. Місцеві жителі жують листя і п’ють чай із листя коки постійно. Також чай із листя, схожого на лавровий лист, пропонують туристам для акліматизації на високогір’ї. Цей збадьорюючий напій здатний творити дива: він тонізує і повертає до життя, нормалізує тиск. Саме листя коки повсюдно використовують місцеві шамани з ритуальною метою, вважаючи цю рослину священною. Вони вірять, що «мама кока» дає благословення і з її допомогою можна передбачати майбутнє. 

Фото static1.squarespace.com, aquaexpeditions.com, spicedroots.com, 1.bp.blogspot.com, static.cntraveller.ru, img-s1.onedio.com, wariquenyc.com, seriouseats.com

Вам це буде цікаво:
Що вони їдять: Україна
Розпещені домашніми борщами, голубцями та котлетами ми наївно вважаємо, що знаємо українську кухню як свої п'ять пальців і нічого примітного в ній немає, хоча насправді гастрономічна спадщина нашої країни значно багатша, аніж нехитре бабусине меню. Настав час згадати оригінальні українські страви, незаслужено забуті в епоху напівфабрикатів і швидкого харчування.
Інті-Раймі: зустрічаємо сонце разом з перуанцями
Сьогодні в нашому перуанському циклі розповідь про барвисте і колоритне святкування зимового сонцестояння, історія якого бере свій початок ще з часів інкської імперії.
Що вони їдять: Малайзія
Збудливий аромат малайської кухні простіше відчути, ніж описати. Спробуйте кинути у киплячий казан дрібку Індії, жменю Китаю, приправити пекучим настоєм Індонезії, спекотливим духом Марокко, додати пару капель Сіаму і томити на повільному вогні кількасот років, спостерігаючи, як дрібні розсипи португальських вливань тануть у строкатій амальгамі кулінарних традицій народів Малайзії – і ви пізнаєте блаженство.
Ліма is the capital of Перу
Досвідчені мандрівники кажуть, що, коли багато їздити по світу, починаєш приблизно розуміти, як влаштовані мегаполіси. І якщо в Європі, Азії чи США досвіду і кмітливості для орієнтування цілком вистачає, то у південноамериканських містах про свої знання можна забути. Сьогодні ми розкажемо про одне з таких місць, Ліму – столицю Перу.
Що вони їдять: Латвія
Прийнято вважати, що Латвія – це ризьке узбережжя, старовинні й затишні міста та прекрасний клімат. Усе це вірно, от тільки багато хто забуває про місцеву кухню. Outlook, побувавши там, не може не поділитися розповіддю про смачні, а інколи й дуже незвичайні страви.
Що вони їдять: Киргизстан
Із плином часу страви жителів цієї країни не перестали вражати своєю ментальністю і ґрунтовним підходом до приготування домашньої трапези. Солоний чай, кислі супи, закуски з конини – сміливі поєднання продуктів й ароматів кидають виклик банальності, тішать гурманськими знахідками корінне населення і дивують гостей, що зазирнули в долину Небесних гір.
Що вони їдять: Велика Британія
Кухня Великої Британії – нічний кошмар дієтологів, гурманів та інших експертів зі здорового харчування. Типовий англієць не вельми шанує кухарське мистецтво і задля економії часу перекушує на ходу, а свіжі овочі та фрукти є в раціоні суто номінально. Та якщо дуже постаратися, то і в Альбіоні можна отримати яскраві гастрономічні враження, знаючи, що і де шукати.
Що вони їдять: Греція
Традиційна кухня Греції сповнена парадоксів. Меню грецьких таверн суперечить всім законам здорового харчування: нащадки еллінів обожнюють смажене м’ясо, овечий сир і солодощі, вечеряють пізно, шанують бога Діоніса – і лишаються стрункими і підтягнутими до сивини. Не бійтеся помилитися при підрахунку калорій: національні грецькі страви – радість для душі і тіла!
Що вони їдять: Бельгія
Жодна країна не натерпілася так від ресторанних критиків, як Бельгія. Лише поверхово торкаючись хвиль французько-італійського мейнстриму, глянцеві видання немилосердно розпікають бельгійців за провінційні смаки і всеосяжний культ картоплі. Треба ж, який моветон – заїдати морепродукти вульгарною картоплею фрі та подавати картопляну запіканку як основну страву!
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі
Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака.
Що вони їдять: Болівія
Болівійська кухня – це багатогранність смаків, переважно успадкованих від давніх індіанців. Тільки у Болівії ви скуштуєте автентичні страви, приготовлені за їхніми справжніми рецептами, що не піддалися впливу європейських тенденцій. А після щедрої вечері з бананового пюре із м’ясом альпака, влаштувавшись зручно у кріслі-гойдалці з кухликом традиційного мате, спостерігатимете вражаючий захід сонця на схилах мальовничих гір.
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і тепер вже автор Ія Зайцева.
До Перу із комфортом. Практичні поради
Outlook завжди пропонує читачам поділитися своїми враженнями, оскільки саме такий взаємний обмін і робить наш проект цікавим. Сьогодні ми починаємо публікувати цикл розповідей про Перу, написаний активною мандрівницею Ією Зайцевою.
Що вони їдять: Португалія
Відвідавши Португалію, «на самому крає Європи», Outlook не міг не звернути увагу на місцеву кухню. Про те, що саме їдять жителі і туристи колись однієї з найбільших імперій у світі – в нашому матеріалі.
Що вони їдять: Албанія
Ароматний «Чомлек», життєдайний «Таратор» і «Скандербег», який зігріває душу – про що це ми? Якщо балканські країни від вас далеко, й останню відпустку ви провели не біля Адріатичного моря, то сьогодні ми заповнимо прогалину і запросимо вас до Албанії. І не просто на екскурсію, а на кухню. Тож, якщо вам пощастить повернутися звідти без зайвих кілограмів, медаль за стійкість вам можна сміливо вручати.
Від величі до небуття: інки
Сьогодні жителі Перу відзначають День Пуно – неофіційної культурної столиці країни. Це місто нині веселиться і бенкетує. Пишні урочистості відбуваються тут на честь створення імперії інків. За місцевою легендою, їхні прабатьки – Манко Капак, а також його сестра і дружина Мама Окльо – вийшли з вод озера Тітікаки й поряд з ним заснували Пуно.
Закрити
Outlook facebook page