RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Ужупіс – Монмартр по-литовськи

Ужупіс – Монмартр по-литовськи

Автор: 24.05.2017 | Литва
Ужупіс – найвідоміший район у всій Прибалтиці. І хай вона невелика, цей вільнюський осередок свободи, гармонії і креативу заслуговує на свою славу. Ми провели там кілька чудових днів, тому з радістю ділимося своїми враженнями.

Історична довідка

Невеликий район, відділений від Старого Вільнюса рікою Вільняу, – один із найстаріших у місті. Перші згадки про нього датуються ще 14-м століттям. Тоді його населяли мірошники і чорнороби, котрі збудували кілька мостів, з’єднавши Ужупіс із центром. І хоча річка доволі мілка, а мости ні тоді, ні зараз не вирізнялися довжиною чи особливою конструкцією, жителі Заріччя (саме так перекладається слово «Ужупіс») не соромилися брати гроші за проїзд, і приїжджі, знаючи особливу вдачу місцевих хлопців, платили. Будь-які спроби якось знизити ціну чи посперечатися часто закінчувалися серйозними конфліктами. Тому відтоді і донедавна про район ходила слава як про дуже суворий, а самі жителі Вільнюса старалися обходити його десятою дорогою. На щастя, територіально він ізольований і до сьогодні: з одного боку вода, з іншого – схили, а з третього промзона, збудована ще за комуністів. І туристів туди, ясна річ, не водили.

visitlithuania.net

У 90-ті роки минулого століття Ужупіс, як і вся Литва, переживав кризу. Реформи тільки почалися, економіка країни перебувала в занепаді, промисловість зупинилася. Робітники заводів і фабрик Заріччя виїжджали із застиглої в очікуванні кращого життя столиці. І якраз у цей час у місто почала з’їжджатися творча молодь з усієї Прибалтики. Художники, музиканти, артисти й режисери, як це завжди буває, хотіли жити в найкрасивішому центрі Вільнюса, котрий навіть включили у спадок ЮНЕСКО, але грошей на оренду чи тим більше купівлю житла у них не було. Із цілком прозаїчної причини їхній вибір місця проживання зупинився на Ужупісі, звідки до самого центру, як свідчать вказівники, рівно 300 метрів, а половина будинків пустувала. Так район отримав друге дихання.

img-fotki.yandex.ru

Із околиць в Республіку

Творчі особистості змінили не лише соціальний контингент Заріччя, але й тамтешню атмосферу. Власним коштом вони реконструювали будівлі, декотрим з яких на той момент було понад 500 років, відкривали модні заклади, влаштовували вуличні гуляння й фестивалі. Міська влада Вільнюса всіляко допомагала їм у цьому, а 1997 року муніципалітет спільно з жителями придумав маркетинговий хід, котрий мав привабити і в саму столицю, і конкретно в район більше іноземних туристів – оголошення Ужупісом автономії. Заріччя отримало всі формальні ознаки держави – президента, котрим і сьогодні є знаменитий литовський поет і режисер Ромас Лілейкіс, конституцію, котру вважають найбільш демократичною і «хіповою» у світі, і навіть армію, що складається з 12 людей. На окрему згадку заслуговує флот – паперові кораблики місцевих дітлахів. Також республіка має близько 320 консульств по всьому світу, почесних громадян, серед яких Далай-лама, і навіть власні паспорти-квитки, котрі перевіряють у туристів перед великим парадом-фестивалем на День Незалежності – 1-го квітня. Символи Ужупіса – янгол, встановлений на головній площі, і русалка, котра зустрічає гостей біля мосту.

artifex.ru

Що подивитися?

Хоча сама «держава» дуже молода, в Заріччі вистачає пам’ятників архітектури, оскільки ці землі мають багату історію. На жаль, не все вціліло до наших днів: кілька чудових особняків і храмів так і не були відновлені, але сьогодні Литва докладає всіх зусиль щодо реставрації свого найбільш відвідуваного району. Тому хоч територія і невелика, гуляти тут можна довго, заходячи у підворіття, розмальовані графіті, і розглядаючи крихітні вулички. Своєю розкішшю і величезними як для маленького міста розмірами вражає палац Гонестів, котрий на своєму віку був і пекарнею, і готелем, і корчмою, а сьогодні частину приміщень віддали під супермаркет, частину під квартири. Не менш легендарна споруда – Костел Святого Варфоломія, переданий під управління білоруським католикам. Щонеділі тут проводять служби кількома мовами. Сам храм збудували ще в 17-му столітті. Бернардинський цвинтар – один із найстаріших некрополів Литви, тут поховано відомих громадських і державних діячів, представників творчої інтелігенції. У наші дні йде активна реконструкція кладовища, серйозно зруйнованого в часи наполеонівських війн.

curiouscatontherun.files.wordpress.com

Із більш сучасних об’єктів заслуговують на увагу Академія мистецтв, всілякі галереї і шоу-руми. Художники і дизайнери займають майже всі горища, підвальні заклади і гаражі, перетворюючи свої майстерні у міні-музеї. Культовим місцем вважається Інкубатор мистецтв, де що два тижні з’являються все нові експозиції, а їхня особливість у тому, що практично всі представлені роботи можна відразу й купити. Таким чином, кожен турист потрапляє не в запилений музей, а на живий ринок, де панує постійний рух.

Далекі від світу високого арту можуть знайти не менш захопливе заняття – прогулятися по місцевих барах, котрі однозначно найкращі у місті, оскільки відпочивати і веселитися в Ужупісі вміють як ніде. Найважливішим вважають паб «Шнекутіс», де варять власне пиво і подають смачнючий суп у хлібі на перше, а на друге – цепеліни, картоплю з м’ясом. Філіал цього бару є і в центрі, але, як кажуть відвідувачі, – «той для туристів». Випити смачної кави з десертом можна в «Кафе у янгола» або в закладі з промовистою назвою «Кайф».

daumantas.eu

Однак головне в Ужупісі, незважаючи на його модні заклади і пам’ятники архітектури, все одно – атмосфера свободи, створена місцевими. Тільки тут можна побачити людей у піжамах, що вигулюють собак, чи добродушних хазяйок, котрі на другий день Паски виносять столи до річки і запрошують всіх перехожих попоїсти – так відзначають День білих скатертин. Жителі не просто люблять свій район, вони вважають себе його частиною і разом приймають рішення про його майбутнє, будучи хай і фіктивною республікою. але справжньою комуною. Може, й дивно, але це абсолютна правда – навіть багатолітній мер Вільнюса Арту́рас Зуо́кас, що проживає в Заріччі, ходить тут без охорони і нарівні з усіма облаштовує район у вихідні і пропускає стаканчик-другий в «Шнекутісі» після важкого дня. Так що комплекси, якщо вони є, слід залишити на другому безері Вільняу, а сюди йти відпочивати і бути самим собою, адже, як твердить тамтешня Конституція – «Кожен може бути вільним». 

efoto.lt

Вам це буде цікаво:
В Одесі пройшли Дні Литви і бізнес форум, присвячений туристичному потенціалу країни
З 14 по 18 червня в Одесі рамках вже традиційних Днів Литви пройшов бізнес форум, присвячений туристичному потенціалу Литви і відкриття литовської ярмарки "Казюкас".
В Одесі представлять туристичні можливості Литви
16 червня в Одесі відбудеться бізнес форум, присвячений туристичному потенціалу для представників туристичних послуг України, представників українських та литовських державних установ і посольств, членів громад та представників засобів масової інформації.
Посол Литви нагородив переможців конкурсу «Я – європеєць»
У Посольстві Литовської Республіки в Україні відбулося нагородження 26 переможців і призерів IV Всеукраїнського конкурсу есе «Я – європеєць», які представили 16 регіонів України. Урочисте нагородження відбулося за участю Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Марюса Януконіса.
У Києві презентують туристичні можливості Литви
Навесні цього року можливості зростаючого сектору туризму Литви будуть представлені для трьох країн Східної Європи – Польщі, Україні і Білорусії. Перший захід відбудеться 28 березня, о 13 годині, у Києві, у Посольстві Литовської Республіки в Україні.
У Києві пройшла публічна дискусія, присвячена 25-річчю дипломатичних відносин між Литвою і Україною
13 грудня в Дипломатичній академії України відбулася публічна дискусія Литва-Україна 25 років дипломатичних відносин, організована посольством Литви та Інститутом світової політики.
Публічна дискусія про 25-річчя дипломатичних відносин між Литвою і Україною
13 грудня в Дипломатичній академії України відбулася публічна дискусія Литва-Україна 25 років дипломатичних відносин, організована посольством Литви та Інститутом світової політики.
Якщо у тебе 10 доларів і ти у Вільнюсі
Сьогодні ми знову будемо витрачати заповітну хрустку зелену папірчину, на котрій зображений видатний американський фінансист Александр Гамільтон. На що нам її вистачить у затишному литовському Вільнюсі – далі в Outlook.
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх , пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Українські художники на Art Vilnius' 14
Молоді українські художники представили роботи на міжнародному арт-ярмарку. Участь в експозиції дала можливість продемонструвати свої досягнення і ознайомитися з творчістю іноземних колег.
Закрити
Outlook facebook page