RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Гетто світу. Асторія: нью-йоркська Еллада

Гетто світу. Асторія: нью-йоркська Еллада

Сьогодні в рамках нашої рубрики, присвяченої національним анклавам, ми розкажемо про один із найбільш яскравих і смачних кварталів Нью-Йорка, про Асторію. Саме її прийнято називати «маленькою Грецією».

Асторія розташована на північному заході бороКвінс. За мальовничі вулиці, чудові ресторани і гарні місця для прогулянок самі жителі Великого Яблука люблять її не менше, ніж Манхеттен. Ще одна очевидна перевага цього району – у порівнянні з іншими частинами мегаполіса він достатньо тихий, а машин і хмарочосів тут в рази менше. Своєю поетичною назвою квартал завдячує американському промисловцю Джону Джейкобу Астору. Неймовірно багатий – 1840 троку його статок оцінювали приблизно в 20 мільйонів доларів, що з урахуванням інфляцій сьогодні дорівнювало б 100 мільярдам – він володів багатьма об’єктами в цих землях. Місцеві жителі запам’ятали його як діловитого господарника, але і як людину з дивацтвами: Астор міг зайти пообідати в найбільш простацький паб і влаштувати там бійку з роботягами чи, приміром, викинути у вогонь тисячу доларів, перебуваючи у поганому настрої. При цьому він часто віддавав злидарям все, що було на ньому, залишаючись буквально у спідній білизні. Слава про нього і його вчинки розійшлась по всій Америці, тому недивно, що район, де була зосереджена основна частина його підприємств і в чию інфраструктуру він чимало інвестував, почали називати спочатку неофіційно, а потім і офіційно на його честь.

Асторія, як і весь Нью-Йорк, що тоді, що загалом і зараз, була місцем мігрантів, оскільки в жодній країні світу, крім США, приїжджі не почуваються настільки вільно і комфортно. До самого початку двадцятого століття у кварталі проживали «всі потроху»: і німці, й голландці, і чехи. Ніхто з них не претендував на лідерство, адже за кількістю людей їх було приблизно порівну. Усе змінилося після Другої світової, коли Асторію буквально заполонили греки, кіпріоти і вихідці з Балкан. Залізну завісу, прихід комуністів до влади й економічну кризу можна назвати головною причиною такого масового переселення жителів європейського півдня в далеку Америку. Дивовижно, але буквально за кілька десятиліть їм вдалося не лише звикнути до іншого клімату, нового способу життя і країни, але й внести свою лепту в образ нинішнього Нью-Йорка. Сьогодні вулиці Асторії з їхніми кав’ярнями, сімейними кафе і фруктовими ятками скоріше нагадують закутки Афін чи Салонік, ніж ділові квартали Сіті чи «одноповерхову Америку». Здається, що тут навіть погода інша і повітря тепліші у порівнянні з тими ж Манхеттеном чи Брукліном.

Багато місцевих жителів старшого покоління, особливо з числа перших переселенців, хоч і щиро люблять США, але так і не вивчили англійську, вважаючи це пустою тратою часу: за межі району вони вибираються рідко, оскільки все необхідне для життя є тут, а в самому кварталі вони можуть порозумітися з кожним третім. Близько 35% населення Асторії – греки. Такої щільності немає ні в італійських, ні в ірландських кварталах, котрі традиційно вважаються в Нью-Йорку лідерами серед мігрантів. 

Окрім специфічної атмосфери, чудової кухні і гарного настрою, «маленька Греція» цікава ще й тим, що тут є свої пам’ятки. Місцевий парк, звідки відкриваються чудові краєвиди на Манхеттен і незвичні ракурси на міст Трайборо – улюблене місце відпочинку і занять спортом просто неба серед тамтешніх жителів. Його перлина – відкритий літній басейн. Кіностудія «Асторія», куди водять екскурсії – легендарна для всієї країни «фабрика кіно», збудована ще в 1920-ті. Сьогодні вона спеціалізується на випуску телевізійних шоу, найбільш знамениті з яких – «Вулиця сезам» і «Степфордські дружини». Якщо говорити про культові споруди, то найважливіший релігійний об’єкт району – церква святого Джорджа, котрій вже понад 170 років. Також слід додати, що саме в Асторії жив один із найпопулярніших американських музикантів Вільям Стейнвей, і дотепер тут працює заснована ним фабрика-музей із виготовлення фортепіано, а одна з вулиць названа на його честь.

Любителям гастротуризму тут взагалі нудьгувати не доведеться: у гурманів очі розбігаються: на кожному кроці або зовсім дешеві, але неймовірно привабливі булочні, де можна придбати справжній грецький хліб з оливками, сир, вино і вирушити на пікнік, або недорогі таверни, в яких легко об’їстися так, що на жодну прогулянку потім не захочеться. Серед останніх особливо вирізняються Kefalos і Agnanti, де туристи, щойно скуштувавши щось, одразу переносяться в Середземномор’я. Німецький спадок сьогоднішньої Асторії – пивниця Beergarden, що відчинила свої двері ще далекого 1900 року. Рецептура напою і сам формат меню відтоді особливо не змінилися, тому сюди ходять сім’ями, і можна побачити епічні картини, коли і дід, і син, і онук, потягують пиво, оскільки його чудовий смак подобається всім поколінням.

Сьогодні за найскромнішими підрахунками у США живуть близько 2,5 мільйонів греків. Їхня діаспора вважається однією з найбільш шановних, оскільки вони, хоч і гарячі прибульці з півдня, ніколи не були замішані в конфліктах чи неповазі до своєї нової Батьківщини. Потомки Одіссея вносять свою лепту в розвиток Америки у всіх сферах, тому вони удостоєні такої великої честі, як проведення власних свят у Білому домі. Окрім них подібним привілеєм можуть похизуватися хіба що ірландці. Тому «грецьку столицю» Асторію так люблять всі. Греки почуваються тут як вдома, а самі американці, приїжджаючи сюди, відпочивають і розслабляються у приємній атмосфері. Можна сказати, що саме в цьому кварталі ці два народи знайшли одне одного.  

Вам це буде цікаво:
Гетто світу: китайський розмах у Сан-Франциско
Ми продовжуємо серію матеріалів про національні гетто. Сьогодні OUTLOOK розповість про найбільший етнічний анклав американського міста Сан-Франциско – про місцевий Чайна-таун, або Китайський квартал, якому, гарантуємо, є чим вас здивувати!
Кабраматта: «маленький В’єтнам» на теренах Австралії
Бажаєте подивитися на в'єтнамське гетто в Австралії, а заразом зрозуміти, чому азіати наганяють страху на місцевих жителів? Як будете в Сіднеї, обов'язково відвідайте Кабраматту, тільки не забудьте прихопити із собою фотоапарат, а також… охорону. Річ у тім, що місце, яке вважається діловим центром Сіднея, б'є рекорди за розмахом злочинності.
Гетто світу: азійський квартал Парижа
Париж справедливо вважається одним з найцікавіших мегаполісів світу, адже будь-яке місто – це не тільки архітектура, а і його мешканці. Якщо говорити безпосередньо про столицю Франції, то вона неймовірно барвиста й атмосферна, оскільки там живуть, напевно, всі національності світу. Сьогодні ми розповімо про дивовижний 13-ий округ, який називають азійським.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Якщо в тебе 10 доларів і ти в Афінах
Унікальні тисячолітні пам'ятки архітектури, смачна кухня, пляжні околиці – чудові Афіни пропонують своїм гостям стільки варіантів дозвілля, що очі розбігаються, а отже, коштів на це може піти чимало. Щоб хоч приблизно усвідомити майбутні витрати перед поїздкою в це дивовижне місто, ми розповідаємо, на що тут стане наших улюблених умовних 10 доларів.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не теплої пори року підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому Outlook розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Що вони їдять: Греція
Традиційна кухня Греції сповнена парадоксів. Меню грецьких таверн суперечить всім законам здорового харчування: нащадки еллінів обожнюють смажене м’ясо, овечий сир і солодощі, вечеряють пізно, шанують бога Діоніса – і лишаються стрункими і підтягнутими до сивини. Не бійтеся помилитися при підрахунку калорій: національні грецькі страви – радість для душі і тіла!
Літо на справжньому ранчо!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо...
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Листівки з Греції
Ви пам'ятаєте, що завтра вже наступає літо!? Для особливо завзятих працівників просто пропонуємо переглянути світлини Павла Хоменського, який нещодавно повернувся з Греції, де зранку їх частували свіжими галатопітою, тіропітою та тіганітесом. На обід мандрівники збагачувались знаннями про історію та культуру, а на вечерю їх чекала прогулянка вздовж узбережжя Єгейського моря... Відчуваєте морський бриз?
З екрану в реальність і назад: місця, де знімали відомі фільми
Скільки буває видів туризму? Гастро, екотуризм, шопінгтури - різновидів, напевно, стільки, скільки і самих мандрівників - кожному подавай своє. Сьогодні ж ми розповідаємо про людей, які відвідують місця, що стали локацією для зйомок відомих фільмів. Згідно з різними опитуваннями, близько 40% опитаних хоча б раз думали відвідати місця, де створювалися відомі фільми.
Квіткові долини світу
Квіткові поля і долини вражають і приваблюють увагу найвибагливіших поціновувачів прекрасного. Різнокольорові розсипи духмяних рослин прикрашають простори майже в кожній країні, у найвіддаленіших між собою частинах світу. Ми пропонуємо кілька варіантів таких квіткових килимів на будь-який смак.
На подіумі: Греція
Будь-яка мода з часом змінюється, це правило поширюється і на національні костюми. У Греції переміни в національному одязі були настільки кардинальними, що стародавні хітони і гіматії геть загубилися, їх перестали впізнавати в об’ємній багатошаровості фустанел і караугонів. І хоча на сучасних вулицях вже не побачиш національні костюми, їх все ще зберігають до особливих випадків і ставляться до них з повагою.
Музеї, що лікують
«Мені, будь ласка, еліксир від головного болю, настоянку на корені мандрагори, пігулки від серця і трохи морфіну…» – приблизно так зверталися до аптекарів пацієнти кілька століть тому. А ті готували різноманітні бовтанки і суміші у фармакологічних лабораторіях, які знаходилися прямо в сусідніх кімнатах.
Закрити
Outlook facebook page