RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Священні тварини інків

Священні тварини інків

Автор: 07.05.2016 | традиції, Перу
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.

Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Усе живе, на їхню думку, мало свою енергію, свою свідомість, котру не можна виміряти чи оцінити в якийсь спосіб, але потрібно приймати і поважати як частину всього процесу життя на землі. Мандруючи цією дуже релігійною країною, ви неодмінно почуєте багато легенд і повір’їв, серед яких буде розповідь місцевих гідів про три світи, три рівні свідомості, котрі представлені андійським (інкським) хрестом, знаком під назвою «чакана». Вона символізує три світи: підземний – світ померлих предків, земний – сьогодні, тут і зараз, небесний – оселя богів. Зображення чакани зустрічається повсюди – від стін релігійних споруд до сучасних графіті і муралів.

Кожен із трьох рівнів хреста представлений священною твариною, а «перевернутий» нижній рівень символізує царство смерті, а також надра землі, місце, звідки все приходить: ріки, дерева, гори і печери. Це місце, де все бере початок, де все зароджується. Хоча саму смерть інки вважали не кінцем, а скоріше початком нового циклу. Їхні предки вірили, що час нелінійний, але все має свій цикл, котрий закінчується і починається знову.

Перший ступінь представлено змією. У багатьох культурах ця тварина вважається священною, втіленням сили і влади, що захищають від злих духів. Також давні інки вважали, що людина, подібно до змії, що міняє шкіру, помираючи, просто змінює своє тіло на нове, проходячи процес реінкарнації. Як змія міняє шкіру і рік від року стає більш зрілою і мудрою, так і ми маємо, пізнаючи свої темні сторони і знаходячи відповіді на найскладніші питання, повертатися мудрішими, змінивши своє мислення і карму.

Другий рівень, світ нинішнього, – це життя на планеті Земля. Це світ живих, в якому все взаємопов’язано: людина, тварини і природа. Усе має свою енергію, і людина має дбати про те, щоб перебувати у повній гармонії і з природою, і з іншими живими істотами. Пращури вірили, що людина, живучи в любові і повазі, – лише тимчасовий пасажир на цій землі, вона приходить і йде додому. Даний рівень представлено пумою, хазяйкою Амазонії і засніжених гірських вершин. Ця тварина символізує мужність і силу. Пума має цупку шкіру і не боїться морозів, що дає їй змогу проживати у природному середовищі і лишатися майже непомітною. У неї розвинені зір і слух, вона добре орієнтується в дикій природі, у неї гострий нюх, завдяки довгому хвосту пума легко зберігає рівновагу, рухаючись м’яко і майже безшумно. Саме ці характеристики робили пуму шанованою серед інків. Її прийнято сприймати не інакше як міфічну істоту, що пов’язує підземне царство і космос, місце перебування богів. Вважали, що житель Анд має досягти стану, що робить його рівним пумі, коли він здатен пристосовуватися до різних умов проживання, стати невидимим для диких тварин, бути сильним, мужнім і готовим до переходу на новий цикл, новий рівень.

Третій рівень – це світ, де живуть боги: верховний бог Віракоча, бог Сонця Інті, Мама Кілья – Місяць, а також грім, блискавка, райдуга, зірки, сузір’я, духи. Найбільш шанованим після верховного бога Віракочі вважали бога Сонця Інті. Його шанували як люблячого батька, що дає життя, захист, животворний вогонь, життєвий імпульс і полум’я. Цей ступінь чакани представлено величезним птахом кондором, котрий має триметровий розмах крил, живе дуже високо на скелях в Андах і згори бачить все.

Кондор символізує повітря, а його крила і пір’я – сходження і свободу. Він переносить дух померлої людини в небеса, в горішній світ і є посланцем божеств. Щоб досягти стану кондора, людина має змінити себе, попрощатися зі своїм старим менталітетом, змінити себе, як змій, досягти мудрості і стабільності пуми, після чого йому буде відкрито дорогу додому, в небеса.

Пума, змія і кондор овіяні містицизмом, про них ходять багато легенд і казок. Є гіпотеза, що навіть легендарне і священне для інків місто Куско (у перекладі з мови кечуа «пуп землі» або «центр світу»), колись столиця величезної держави, що займала територію сучасної Болівії, частину Аргентини, північну частину Чилі, північ Перу і Еквадор, було побудовано стародавніми у вигляді пуми. Якщо роздрукувати карту Куско, то чітко видно, що своєю формою місто нагадує тіло тварини, а фортеця Саксайваман – її голову. Більше того, в кожній точці, де умовно має бути розташована одна з чакр (енергетичних центрів) пуми, збудовано один із храмів…

Вам це буде цікаво:
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Завдяки Посольству Палестини в Україні OUTLOOK пощастило побувати в цій дивовижній країні і познайомитися з її традиційними ремеслами. Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами Outlook!
В рамках проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомила українок з мистецтвом розпису по тканині
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Пакистану в Україні Сіма Аттар приєдналася до культурно-освітнього проекту OUTLOOK і ГДІП Diplomatic Greetings і провела незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок.
У межах проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомить українок з мистецтвом розпису по тканині
9 грудня у Києві відбудеться незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок, який проведе дружина Посла Пакистану в Україні пані Сіма Аттар.
MUST- WATCH VIDEO: традиції чаювання в світі
Цей напій настільки щільно увійшов у життя людини, що іноді ми самі не помічаємо, як знову поставили чайник на плиту. Існують тисячі способів його приготування. OUTLOOK пропонує вашій увазі кращі з них.
Гастрономічне Перу. Розповідає ресторатор Анна Козаченко
Анна Козаченко – засновник і керівник популярних київських закладів Milk Bar і Dogs & Tails – зовсім недавно повернулася з поїздки по Перу. Вона привезла звідти не лише море туристичних вражень, але й професіональний розбір місцевої кухні, ресторанів і кулінарних традицій цієї далекої країни. Ми з великим задоволенням ділимося соковитими й апетитними враженнями Анни і закликаємо інших наших читачів також писати нам про свої захоплюючі поїздки!
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу. Він і тепер із благоговінням згадує її довге волосся і вважає його однією з головних умов жіночої краси..."
Без кліше
Ви можете собі уявити німця, котрий запізнюється? Або ж японця, що сидить в офісі в робочий час і плює у стелю? Ну або ж хоча б іспанця, який у поті чола працює з ранку до ночі? Навряд, оскільки виною тому стереотипи, які закріпилися за тим чи іншим народом. Сьогодні ми не тільки говоритимемо про них, а й спробуємо ці кліше спростувати.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, а також про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Інті-Раймі: зустрічаємо сонце разом з перуанцями
Сьогодні в нашому перуанському циклі розповідь про барвисте і колоритне святкування зимового сонцестояння, історія якого бере свій початок ще з часів інкської імперії.
У Києві пройшов фестиваль Кореяда-2017
Познайомитися ближче з дивовижною і різноманітною корейською культурою змогли жителі і гості столиці в рамках Всеукраїнського фестивалю корейської культури і мистецтва «Кореяда-2017», який пройшов 14-15 червня в Українському домі.
Закрити
Outlook facebook page