RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Таксі по-венеційському: гондоли

Таксі по-венеційському: гондоли

Автор: 09.11.2017 | Італія
Мабуть, на планеті немає людини, яка би хоч краєчком вуха не чула про дивовижне італійське місто на воді. Венеція з її неповторною архітектурою, фантастичними пейзажами і власною атмосферою вже багато століть вабить людей з усіх куточків світу. І щоб відчути її на повну й побачити під несподіваним кутом, треба неодмінно поплавати на легендарних гондолах, про які ми розповідаємо сьогодні в рамках нашого циклу про транспорт-символ.

Від римлян до наших днів

Венеція цікава не тільки своїми незвичайними ландшафтами, а і власним законодавством, де головним пунктом є заборона використовувати в історичному центрі колісний транспорт. А враховуючи, що середмістя практично повністю у воді, то лишається всього два варіанти: або ходити пішки, що вдається не завжди, або плавати на гондолі чи муніципальних кораблях. 

Матеріали за темою: Життя на воді: 7 маловідомих конкурентів Венеції

Так заведено тут уже давно, тому до човнів не те що звикли, вони буквально в крові у венеціанців. Ще древні римляни в IV-V століттях призвичаїлися використовувати місцеві канали як своєрідні магістралі, єдиною проблемою була їхня вузькість. Коли ж Венецію, попри «підтоплення», стали розбудовувати і вона набула важливого торговельного та адміністративного для всієї Італії статусу, стало очевидно, що човен має бути вузьким, аби не створювати заторів та аварійних ситуацій.

Фото: trаvos.ro

У XVII столітті було регламентовано параметри гондоли, яких дотримуються донині. Відповідно до них, довжина човна становить 11,5 м, ширина – 140 см, вага без пасажирів – 400 кг. Гондольєр не може використовувати два весла – тільки одне, знову-таки через вузькість каналів. Корпус покривають спеціальним лаком. Що стосується кольору, то всі венеціанські «лебеді» – чорні. Сьогодні ніхто вже не знає напевно, чому так склалося, але будь-який житель міста залюбки розповість романтичну історію із Середньовіччя. 

Матеріали за темою: Венеційський карнавал: «Маско, я тебе знаю!»

У ній ідеться про те, як молода дружина місцевого багатія і політика таємно ночами зустрічалася зі своїм коханим, який припливав до її дому на чорній гондолі, надто примітній для сусідів, адже тоді човни фарбували в будь-який колір. Розгніваний чоловік нічого не міг удіяти, адже розлучення у ті часи не практикували, тому, щоб хоч якось приховати ганьбу, видав указ, за яким усі гондоли мали бути чорними. Минули століття, але і зараз не зустріти човнів іншого кольору – навіть святкові, які використовують для весіль або інших урочистих церемоній, забарвлені так само. Цей зовнішній аскетизм став невід’ємною частиною їхнього стилю.

Фото: tаpeciarnia.pl

Найпрестижніша професія Італії

За часів Римської імперії гондолами веслували раби – зазвичай витривалі чорношкірі чоловіки, привезені до країни для найважчої роботи. Однак через деякий час ця професія стала вельми престижною, оскільки вміння майстерно лавірувати вузькими каналами, не спізнюватися і підтримувати особливу атмосферу на борту надто цінували. Мистецтво керування човном уже багато століть передають у спадок, діти в сім'ях гондольєрів змалечку опановують усі ази і готуються до іспитів, скласти які щастить лише найкращим. Венеційська асоціація гондольєрів ретельно стежить за роботою своїх членів і з кожним роком підносить планку вимог. Щоб стати гондольєром, потрібно блискуче володіти хоча б англійською мовою, досконало знати історію Венеції та й усієї Італії, а також мати гарні манери. І, певна річ, уміти добре плавати, адже тільки збоку здається, що в цьому немає нічого складного. Насправді далеко не кожен зможе впоратися з човном.

Фото: wоrld-travel.uz

Нині на всю 260-тисячну Венецію працює лише 425 човнярів і 150 напарників, які їх змінюють. Робочий день триває 15 годин, за дрес-кодом обов’язково треба бути у смугастій футболці та солом'яному брилі. Оскільки туристів у місті сила-силенна ( щороку не менше 20-ти мільйонів), цей бізнес вельми вигідний. Базова 40-хвилинна поїздка коштує 90 євро, кожні 20 хвилин зверху – ще 50 євро. Попри податки і витрати, пов'язані з експлуатацією, гондольєри все одно заробляють чимало, особливо в сезон.

Водний світ

Треба розуміти, що весь центр Венеції пересувається на гондолах. Крім туристичних, канали заповнені тими, хто збирає сміття, доставляє продукти і пошту. Поліція, швидка допомога та комунальники теж використовують човни. Ті 60 тисяч венеціанців, що живуть у Старому місті, зазвичай мають хоча б один плавзасіб на сім'ю. При цьому човен неможливо купити в магазині, їх роблять тільки за спецзамовленням на верфях. Вартість найпростішого – 35-40 тисяч доларів, але межі тут немає. Термін експлуатації – 15 років.

Фото: ci.cоm.br

Утім, не всі жителі Венеції можуть подужати такі витрати, центр стрімко порожніє – місцеві продають за шалені кошти свою нерухомість заможнішим, а самі перебираються на околиці і в передмістя, де води немає, а колісний транспорт дозволено. За прогнозами деяких футурологів, через 30-40 років історичне середмістя буде заповнено тільки туристами і найбагатшими людьми регіону із власними гондолами. До слова, для цього вже все готово – практично скрізь обладнано місця для паркування, у двориках замість звичних автосервісів – майстерні, де можна відремонтувати човни. На найжвавіших водних перехрестях і магістралях – світлофори і «дорожні» знаки. Це справді якийсь інший світ, звикнути до якого надто складно, якщо ти приїжджий. Тут усе просякнуте автентичними, невловимими деталями: обличчями, усмішками, ароматами, мостами, бруківкою і плиткою. Усе фактурне, незвичайне і закарбовується в пам’яті переважно завдяки гондолам, цим чорним венеційським лебедям, котрі безшумно плинуть по воді величного міста.

Фото: weddingstrеet.in

Цікаві факти

 Завдяки конструкції гондоли човняр прикладає однакові зусилля для її руху незалежно від кількості пасажирів, але, за технікою безпеки, на борт беруть не більше шести осіб.

 На носі човна закріплено залізний гребінь «ферро». Його встановлюють не для естетики, а заради рівноваги, оскільки гондольєр перебуває позаду і може перекинути гондолу. У формі «ферро» шість виступів – стільки ж у Венеції і районів.

Матеріали за темою: Тут побудують каравелу: кораблі з Кувейту

 Приймальна комісія з Асоціації на іспиті може попросити претендента заспівати. Це вміння негласно вважають обов'язковим для тих, хто прагне стати човнярем, адже туристи на романтичних прогулянках люблять слухати пісні в живому виконанні.

 2010 року гондольєром уперше стала жінка. 24-річна Джорджія Баскало отримала ліцензію і продовжила справу свого батька, який сумлінно працював понад сорок років і здобув величезний авторитет серед колег і городян.

 Для виробництва одного човна потрібні матеріали, вирізані з дерев восьми видів: дуба, в'яза, лайма, модрини, ялиці, вишні, горіха і червоного дерева. З них виготовляють 280 окремих елементів для створення головного символу Венеції.

Головне фото: tеpegaste.com

Вам це буде цікаво:
Посольства Литви та Австралії представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії»
Посольство Литовської Республіки в Україні, Посольство Австралії в Україні i Національний музей Тараса Шевченка представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії».
Монголія очима Павла Петрушко
Монголія з неймовірними просторами вражаючої незайманої природи – зараз один з найбільш модних туристичних напрямків. Цього року авторитетний міжнародний рейтинг включив її в ТОП-10 найяскравіших країн світу, рекомендуючи разом із Колумбією, Бермудами й Ефіопією до обов’язкового відвідування. Ця країна далеко не найбільш комфортна для відпочинку, але надзвичайно цікава і колоритна. Для європейця – це просто неймовірна цивілізація, і поїздка туди – на кшталт екстремального туризму. Про свій незвичайний досвід подорожі у Монголію нам розповів телеоператор Павло Петрушко.
На валізах: Олег Верняєв
За спиною олімпійського чемпіона зі спортивної гімнастики Олега Верняєва десятилітній стаж подорожей. Міжнародні змагання, показові виступи, реабілітація – все це передбачає часті переїзди. Багато хто скаже, що атлет щасливчик. Та чи завжди це йому приносить радість? А також чим найкращого спортсмена України підкорили ісландці, і чому він так і не скуштував суші в Японії? Усе це читайте в нашій вже традиційній рубриці про подорожі успішних людей.
Посольство Індонезії поповнило експонатами Київський музей мініатюр
Посольство Республіки Індонезія встановило п'ять індонезійських архітектурних мініатюр в парку-музеї Києва "Україна в мініатюрі". Презентація екзотичних шедеврів відбулася 10 листопада. В експозицію включені Храм Боробудур, Кафедральний собор Джакарти - церква Пресвятої Діви Марії, Мечеть Істікляль - найбільша мусульманська святиня Південно-Східної Азії, Храм Улун Дану.
Посольство Аргентини в Україні познайомить киян з танцювальним мистецтвом Гаучо
За підтримки Посольства Аргентини в Україні, 11 листопада в приміщенні МЦКМ (Жовтневий палац) у Києві вперше глядачі зможуть насолодитися захоплюючим шоу талановитого чоловічого аргентинського танцювального ансамблю «Che Malambo». Маламбо - це танець, який вже підкорив серця глядачів всього світу сумішшю запаморочливих па, експресії ударних, ритмічних танців і спекотної музикою південноамериканських ковбоїв Гаучо.
У Києві за підтримки Посольства відбудуться “Тижні Німеччини”
Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні 10 листопада розпочне проведення цьогорічних “Тижнів Німеччини в Україні”, які передбачають проведення близько 70 заходів у 14 містах України.
Хто поскаче зі Стокгольма на Бронзовому Коні цього року?
Уже зовсім скоро, 8 листопада, парадний вхід найвідомішого стокгольмського культурного центру «Скандія» буде прикрашено червоною доріжкою, котрою пройдуть сотні світових кінознаменитостей на честь відкриття престижного "Stockholms film festival" . Саме про нього, вельми значущого і важливого в сучасному світі кіно, ми сьогодні і розповідаємо.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак (Anton Sak) переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Уже кілька років він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті затятого мандрівника.
Якщо у тебе 10 $ і ти в Найробі
Сьогодні ми вирушаємо на шопінг по-кенійськи. Це буде занурення у всі сфери південної стихії. Будемо остерігатися злодюжок, торгуватися на місцевих ринках, куштувати фантастичний чай і закутуватися у строкатий африканський текстиль. Дізнаємося, які місця недоступні для скромних бюджетів, не засмутимося і піднімемо настрій фантастичним заходом сонця на узбережжі Індійського океану.
Історія бренду: Amouage
Якби кожна історична подія мала свій власний неповторний запах, то ця, імовірно, запам’яталась усім неповторною сумішшю ладану, сандалу, мускусу, амбри і мирри. Ідеться про історію появи на світ дому Amouage чи, як його ще часто називають, «скарбу Оману».
Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича
3 листопада 2008 року, на аукціоні Sotheby's з результатом в $ 60 мільйонів була продана одна з найрідкісніших робіт в історії російського мистецтва - «Супрематічеськая композиція» Казимира Малевича, який дотепер вважається одним з найнезрозуміліших художників 20 століття. Ніби знущаючись з публіки, саме так він підписував деякі свої ранні роботи: «Зміст картин авторові невідомий». OUTLOOK сподівається, що зібрані нами історії, пов'язані з особистістю, творчістю та ім'ям майстра, наблизять читачів до розуміння геніального супрематиста.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Посольство Казахстану презентувало проект про життя Тараса Шевченка в Казахстані
Посольством Республіки Казахстан в Україні та Почесним консульством Казахстану в Західній Україні був реалізований проект «Кобзар в степах Казахстану», який оповідає про життя і творчість Тараса Шевченка в період його заслання в Казахстані.
Гастрономічне Перу. Розповідає ресторатор Анна Козаченко
Анна Козаченко – засновник і керівник популярних київських закладів Milk Bar і Dogs & Tails – зовсім недавно повернулася з поїздки по Перу. Вона привезла звідти не лише море туристичних вражень, але й професіональний розбір місцевої кухні, ресторанів і кулінарних традицій цієї далекої країни. Ми з великим задоволенням ділимося соковитими й апетитними враженнями Анни і закликаємо інших наших читачів також писати нам про свої захоплюючі поїздки!
Де «запалюють» зірки
Мало що може зрівнятися з яскравим зоряним небом під акомпанемент тиші. Саме про зірки OUTLOOK і розповість, а точніше про місця, де на них відкривається найкращий вид. У Європі дивитися на зірки радять не де-небудь , а... в Словенії. Справа в тому, що ця невелика країна – одна з найчистіших у світі, а отже, й атмосфера тут не настільки забруднена смогом.
Символ Канади - Кленовий сироп. Що це таке і з чим його їдять?
Поряд з фаст-фудом, колою і пластівцями з молоком, продуктом, про який нав’язливо згадують мало не в кожному американському фільмі, є кленовий сироп. Ним «приправляють» млинці, оладки, кекси, тости... Загалом, все, що зроблено з борошна. На прилавки ж європейських супермаркетів він потрапив зовсім недавно, одразу загнавши в глухий кут покупців, які прагнуть скуштувати недоступні раніше страви з медово-деревним смаком, але не знають, як їх приготувати.
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу. Він і тепер із благоговінням згадує її довге волосся і вважає його однією з головних умов жіночої краси..."
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море. Юрате забула, що безсмертним заборонено насолоджуватися простим людським щастям, потягнула юнака на дно моря у свій замок з бурштину, і закохані втратили лік дням і ночам. Дізнавшись про це, повелитель богів Перкунас вирішив покарати їх, пронизавши блискавкою юнака і назавжди прикувавши ланцюгами неслухнянку до її коштовних володінь. Відтоді богиня плаче, а її жовтогарячі сльози води Балтики виносять на берег на радість людям.
Дьордь Оравець. Інтерв'ю з угорським піаністом, чиї руки підносяться над клавішами
Ось уже сім років поспіль осінній Київ наповнюється звуками чарівливих мелодій і пронизливих етюдів видатного угорського композитора Ференца Ліста. Доброю традицією для Посольства Угорщини стало запрошувати в Україну кращих музикантів і відданих учнів маестро напередодні його Дня народження. У цьому році для виконання легендарних творів Ліста в столицю прибув знаменитий піаніст Дьордь Оравець ... Проекту OUTLOOK пощастило поспілкуватися з іменитим музикантом.
Закрити
Outlook facebook page