RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Гра аристократів. Крикет

Гра аристократів. Крикет

Вищий світ Англії та крикет – майже як чай з молоком. Можуть існувати й порізно, та разом все-таки «смачніше». А якщо ви досі плутаєте крикет, крокет і крокети, не хвилюйтеся – зараз все пояснимо.

В останній травневий день 1787 року на Туманному Альбіоні був заснований перший професійний крикетний клуб. Втім, історія цієї спортивної дисципліни йде куди глибше і впирається практично в початок епохи інквізиції…

Перші згадки про крикет датовані ще XIII століттям – так проводили час тодішні селяни. Його батьківщиною прийнято вважати графство Кент в Англії. Справжній же успіх прийшов до нього лише у XVIII сторіччі разом з усталеними правилами і формуванням професійних клубів. Перший із них був заснований у місті Хемблдон графства Гемпшир. Чверть століття цій команді не було рівних в умінні кидати і відбивати м'яч, проте поступово професійний крикет переїхав до Лондона.

У країнах, які свого часу входили до складу Британської імперії, крикет вельми популярний. Особливо шанують цей хитромудрий вид спорту в Австралії, Новій Зеландії, Індії, Пакистані, ПАР, Намібії, Зімбабве і Канаді. У 1990 році його навіть внесли до програми Олімпійських ігор, але через відсутність достатньої конкуренції на світовому рівні це починання провалилося.Правила крикета непідготовленій людині зрозуміти складно. Гра може тривати від трьох з половиною годин до декількох днів. Дія відбувається на овальному майданчику, вкритому травою, з розміщеною всередині лінією подачі, її ще називають «пітч» – твердий прямокутник, з обох боків якого встановлені ворітця. Складаються вони з трьох рейок із двома перекладинами.

У кожній команді налічується одинадцять учасників. Ролі на полі розподілені таким чином: ті, що подають (bowler), відбивають (betsmen) і захисник ворітець (wiсket-keeper). Той, хто подає, намагається розбити ворітця суперника, який повинен цього не допустити, вчасно відбити м'яч і здійснити пробіжку: якщо вона буде успішною – команді зарахують очко. При цьому відбувається заміна бетсмена. У разі якщо противник заволодів м'ячем до завершення пробіжки, вона вважається програною і «відбиваючий» залишає гру. Для останнього вона також закінчена, якщо м'яч був спійманий у повітрі або подача не була відбита. Матч складається з двох інінгів, кожен з яких завершується, коли з гри вибуває десять учасників.

Не варто плутати крикет з крокетом, якому присвячена глава в казці Льюїса Керролла «Аліса в Країні чудес». Крокет на відміну від крикета – гра не настільки травматична. Її суть полягає в тому, щоб ударами спеціального молоточка загнати м'яч у ворота. У творі Керролла в Аліси замість молотка був фламінго, а роль м'ячика виконував їжак. На їхнє щастя, сучасні реалії гри в крокет значно прозаїчніші і не вимагають подібних викрутасів.

Крикет – це гра джентльменів. У ньому немає жодного натяку на симуляцію чи брудні хитрощі, які вже всім набридли у футболі. Наприклад, вважається поганим тоном не повідомити суддю про порушення правил, якщо він цього не помітив. В англійській мові навіть є прислів'я – «It's not cricket», що трактується як «Це нечесно». Тому поряд з точністю, швидкістю і силою удару в крикеті цінується порядність спортсмена.

Фото http://dublincricket.com, http://static.wixstatic.com, http://mirvkartinkah.ru

Вам це буде цікаво:
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Британська глибинка: у пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
В Києві пройшов Кубок дипломатичних місій із бігових лиж – 2018
В Києві у Парку Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського" відбулися четверті щорічні змагання з бігових лиж для дипломатів і всіх охочих, організаторами яких були Український гірськолижний клуб спільно з посольствами Швейцарії, Австрії, Норвегії та Швеції, за підтримки однієї з найбільших українських фабрик бігових лиж Fischer.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Завдяки Посольству Палестини в Україні OUTLOOK пощастило побувати в цій дивовижній країні і познайомитися з її традиційними ремеслами. Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами Outlook!
Закрити
Outlook facebook page