RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Азулежу – історія з кахлю

Азулежу – історія з кахлю

Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.

Незвичне для слов’янського вуха слово «азулежу», яке скоріше схоже на якийсь музичний термін, насправді португальською означає глазурований кахель. Зазвичай азулежу – це обпалена і розписана глиняна плитка, а виникла вона від «полірованого камінця» – zulaycha або zuleija, яким араби прикрашали стіни будівель, а потім завезли його із собою до Іспанії та Португалії. Португальці ж, знані у світі як знамениті мореплавці та винороби, виявилися ще й неабиякими майстрами.Фото liveinternet.ru

Перші зразки кахлю, що дісталися до Португалії через іспанську Севілью, мали тільки чотири кольори: білий, жовтий, блакитний і зелений. Нерівності на поверхні запобігали змішуванню цих фарб, а орнаменти були здебільшого лаконічно-геометричні. Творчим та талановитим тутешнім майстрам здалося цього замало – мазок за мазком, крихта за крихтою вони ніби додавали до азулежу палючого південного сонця, блакитного неба, білої морської піни, доки виробництво кахлю не стало справжньою візитівкою країни.Фото my-pt.ru

З Італії запозичили техніку майоліки – нанесення фарби на пласку поверхню, вкриту цинковою поливою, нуднуваті геометричні фігури змінилися на живі біблійні та міфологічні сюжети, сценки полювання чи мореплавства. Варто згадати одного з перших майстрів азулежу Марсала ді Матуша, який жив ще в XVI столітті. Марсал ді Матуш та його учні спричинили справжнісінький сплеск популярності кахлю у Португалії, пік виробництва якого припадає на XVII – XVIII століття.plaza_de_espana_03 уыамЫВпмыА.jpgФото trekeart.com

Панно на історичні теми та зображення життя святих виконані у синьо-білих кольорах. Ці витвори, спочатку запозичені у голландців, а потім швидко освоєні місцевими творцями, мали за честь тримати у своїх маєтках найзаможніші та найвідоміші португальці. Попит на азулежу так стрімко зростав, що за сприяння тодішнього прем’єр-міністра було відкрито першу велику фабрику у місті Рату.Фото redlipsjournal.com

Неймовірну красу художніх витворів з кахлю не соромно показати навіть Богу, отже священнослужителі залюбки наймали майстрів для оформлення церков. У місті Порту, наприклад, можна годинами розглядати гігантське керамічне панно на стінах церкви Ігрежаду Карму, де зображені сцени заснування ордену кармелітів. Автор панно – Сільвештре Сільвештрі. Ніби саме небо хлюпнуло синькою на фасад церкви Санту Ілдефонсу, що на площі Баталья у Порту. Майже 11000 плиток азуленжу використав художник Жорже Коласу. Синьо-білі кахлі оживляють історію з зображенням інфанта Енріке – ще відомого, як принц Генріх-Мореплавець – улюбленця Португалії, на панно в церкві, де його хрестили ще 1394 року.Фото mafaldajonny.files.wordpress.com

Азулежу у Португалії можна зустріти в цілком неочікуваних місцях: на ринку, на вокзалі, на фасадах більшості будинків, заклякнути з подиву і забути, навіщо сюди прийшов і що мав робити далі.5c7eeb874d22f.jpegФото pinterest.com

Таке історичне та культурне надбання держава не могла залишити непоміченим. У Лісабоні був заснований Національний музей азулежу, що не має аналогів ніде у світі. Головна частина експозиції – це якраз виставка плиток. Азулежу розписується вручну, тому двох однакових зразків ви вже точно не зустрінете. Суміш кольорів, сюжетів, технік вражає. Від кахлю XV століття, до якого страшно доторкнутися, щоб не здмухнути пил історії, до сучасного, що іноді дивує технікою виконання та неочікуваними сюжетами. Інші експозиції присвячені виготовленню плитки або ж документам, пов’язаним із виробництвом азулежу.Фото ic.pics.livejournal.com

Цікаво, що сам музей розташований у церкві Божої Матері, яка збереглася з XVI століття, з часів монастиря Божої Матері. Португальці вірять, що під таким захистом небес національна гордість країни не щезне ніколи.

Головне фото Plaza de España de Sevilla viajesoceanic.com

Вам це буде цікаво:
Посол Елена Летісія Тереса Мікусінскі провела дипломатичний прийом, почесним гостем став всесвітньо відомий аргентинський співак Хіронімо Рауч
Колонна зала КМДА 11 червня приймала гостей Посольства Аргентинської Республіки в Україні з нагоди національного свята. Надзвичайні та Повноважні Посли, представники уряду та державних органів, партнери посольства, бізнес спільнота та ЗМІ вишикувалися у довгу чергу, аби привітати очільницю іноземної дипломатичної установи та висловити свої вітання дружній Аргентині.
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Ми там були: Португалія - місце для романтиків
Олена Шікіта, графічний дизайнер, одного разу відвідавши друзів в Португалії, так закохалася в цю чудову країну, що вирішила повернутися і перезимувати. Зупинившись в невеликому місті Кашкайш, насолодилася красою, смачною їжею і, звичайно ж, ласкавим сонцем цієї південно-європейської перлини. Олена поділилася з нами своїми враженнями...
Книжковий Арсенал 2019: іноземні гості
IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» завершився, а ми пропонуємо вам ще пролонгувати відчуття ейфорії від перебування в книжковій «оазі» у центрі столиці України. Наш портал, висвітлюючи дипломатичне життя в Україні, приділить свою увагу огляду цікавих заходів, що відбулися за підтримки іноземних посольств, і спілкуванню із закордонними гостями.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Байру-Алту: в ритмах фаду
Повернувшись з теплої і гостинної Португалії, ми не можемо не поділитися незліченними історіями про міста, людей та архітектуру цієї дивовижної країни. Сьогодні OUTLOOK розповість про один з найвеселіших районів Лісабона – запальний Байру-Алту.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Відпустка в радість, або де відпочити в тиші і спокої?
Літо вже зовсім скоро, а це значить, що час планувати відпустку, пакувати валізи і складати список місць must visit. Ми розуміємо, що в шумному місті важко знайти місце, де б панувала повна тиша. А людина так влаштована, що іноді спокій їй просто необхідний.
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Камасан: Поселення із шедеврами на Балі
Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
Superflat: суперплощина японського мистецтва
Любителі аніме ніколи не пройдуть повз сучасне японське мистецтво. Особливо, якщо цей напрямок безпосередньо належить до коміксів манга. Художник Такаші Муракамі був першим, хто замислився, як назватим те мистецтво, котре ловить натхнення в черговому аніме, але говорить про вічні цінності.
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Скляний handmade
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Закрити
Outlook facebook page