RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу

Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу

Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках, а за помірну плату господар продемонструє всі тонкощі народного промислу з тисячолітньою історією.

Королівство Марокко здавна славилось майстерністю ручної вичинки шкір. У місті Фесі, оточеному безкраїми пасовищами, селилися умілі ремісники, що закупали у кочових племен недорогу сировину високої якості. Вочевидь, марокканські чинбарі вчилися у стародавніх єгиптян, які практикували замшування шкур з античних часів.

Ємності із замші, знайдені при розкопках єгипетських полісів, виявляють подібність із ранніми виробами з Марокко, однак із плином часу учні перевершили своїх наставників. До початку XI століття марокканці оволоділи ефективними прийомами чинення і фарбування шкір, котрі лягли в основу виробництва сап’янів дивовижної ніжності і м’якості. Старозавітні технології дійшли до наших днів практично в незмінному вигляді: місцеві ремісники наполегливо тримаються дідівських методів. Усі маніпуляції виконують вручну, а із засобів механізації доступні тільки шланги для подачі води із річечки, що дзюрчить неподалік.

Фото webdiscover.ru

Хоч у строкатому мурашнику медини Фес-ель-Балі заблудитися простіше простого, важкий дух вологості і тліну безпомилково виводить допитливого мандрівника до чинбарного кварталу Шуара. Що поробиш, у склад сумішей, що використовують для розм’якшення застиглих шкур, входять природні компоненти з неприємним запахом на кшталт сечі віслюка чи пташиного посліду. Меткі підмайстри послужливо підносять туристам листя м’яти, хоча протигаз був би більш доречним.

Фарбарні містяться у внутрішніх дворах, а з боку вулиці йде жвава торгівля готовими шкіряними виробами. На товкучках знайдеться все – від бесаги до чохла під айфон останньої моделі. Із плоских дахів сусідніх будинків відкривається захопливий краєвид на шеренги глинобитних ванн, що застали династію Маринидів. Чани, наповнені різнокольоровими рідинами, нагадують кювети з акварельними фарбами, а свіжопофарбовані шкіри, які сохнуть на терасах, проступають пустотливими ляпками на кам’яному полотні.

Фото ceastudyabroadblog.com

У майстернях, прямо скажемо, брудненько, зате кожна шкірка оточена турботою і увагою. Чудовому перетворенню ослизлого жмута шкіри в ексклюзивну колекцію дамських сумочок чи палко любимі дизайнерами марокканські пуфи передує низка карколомних процедур, гідна елітного спа-салону. Щоправда, на вході діє суворий фейс-контроль: свинячим шкірам вхід заборонено! На переробку приймають шкіри овець, кіз, корів і верблюдів – чистих тварин, м’ясо яких Коран дозволяє споживати.

Підготовка шкір до фарбування починається з тривалого вимочування в негашеному вапні, що руйнує волосяні фолікули і захисний жировий шар. Для розм’якшення загрубілих шкур використовують пекельну суміш на основі концентрованого соляного розчину з додаванням органічного азоту. На даному етапі дуже потрібне пильне око і практичний досвід майстра: найменше перетримання може зіпсувати заготовку. Для оцінки ступеню готовності сировини шкури періодично виймають із ванни і ретельно промивають на барабанах свіжою водою, підкисленою соком лайма. Рештки шерсті видаляють металевими скребками. Загалом вимивання жиру і солей з глибоких шарів дерми потребує близько місяця.

Фото 29palms.ru

Після короткочасної сушки шкіри поміщають у дубильні ванни, встигаючи змінити не менш ніж десяток чанів по мірі просування від слабких напівпрозорих розчинів до міцного концентрованого зілля, що різко віддає дьогтем. Підбір активних речовин залежить від призначення матеріалу. Особливо цінні екземпляри, відібрані для шиття одягу і традиційних чув’яків із загнутими носками, обробляють сполуками хрому після чого шкіра стає м’якою, тягучою і ніжною на дотик. При дубленні галантерейної сировини застосовують екстракти кори дуба, каштана і ялини з високим вмістом таніну, що підвищує потенціал пружності шкіри. У результаті сумки чудово тримають форму, а чепурні візерунчасті пуфики, що надходять у продаж без набивки, покірливо переносять транспортування у згорнутому вигляді.

У процесі фарбування видублених шкір використовують тільки натуральні пігменти: червону фарбу отримують із паприки, зелену із м’яти, коричневу – з кори мімози, а поєднання шафрану і гранатової кірки дають різні відтінки жовтого. Змішуючи барвники в різних пропорціях, народні умільці отримують складні багатогранні тони, що не поступаються в яскравості промисловим барвникам. На ринковій площі цілісінький день працює млин, що ретельно перетирає висушені рослинні інгредієнти для фарбуючих порошків.

Фото afktravel.com

На фарбування овчини і козлини йде близько тижня, коров’яча шкура фарбується вдвічі довше, а верблюжа – протягом місяця. Час від часу робітники забираються в чани і топчуть шкури, домагаючись рівномірного розподілу пігменту по всій товщині шкіри. Паралельно проводять фінішну обробку сап’янів: масляна інфільтрація і натирання воском готують шкіру до поєдинку зі стихіями, уберігаючи соковиті південні фарби від вигоряння. Ретельно виполоскані свіжовичинені шкіри висихають швидко, не лишаючи закрійникам ні хвилини спокою.

Хоча торгуватися в ремісничій крамниці – священне право туриста, не зайве згадати, в яких умовах трудяться фарбарі, котрі дали путівку в життя симпатичній сумочці з етнічним орнаментом. Плисти проти течії ріки часів – велика розкіш, за яку доводиться платити, та й дзвінка монета – доволі скромна плата у порівнянні з витраченим здоров’ям і хронічними злиднями. 

Фото assets.bwbx.io

Головне фото orig14.deviantart.net

Вам це буде цікаво:
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Розчарування туристів: від Франції до Македонії
Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.
Ми там були: Марокко – дивовижна країна
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з доволі повільним пересуванням, якщо порівнювати з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття, дивлячись на нашу добірку, ви напевно в зайвий раз замислитесь, як же все-таки добиратися до пункту призначення.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Для тієї країни, чия територія розташована у межах кордонів іншої держави, ця територія називається ексклав, а для тієї країни, всередині котрої є частина, що перебуває під чужим контролем – анклав. Сьогодні Outlook подорожує по найцікавіших з точки зору географії й адміністративного управління містах і країнах, цілком розташованих на територіях інших держав.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Канберра is the capital of...
Австралія підсвідомо залітає до наших вух разом із гучним інтро з мушлі сіднейської опери, і лише потім ми згадуємо, що столицею цієї країни є Канберра. Багато хто розглядає це місто як зупинку між Мельбурном і Сіднеєм, але Канберра вже не тільки виношує, але й перетворює у реальність план із завоювання сердець усіх австралійських туристів.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Закрити
Outlook facebook page