RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Золота земля Соломона

Золота земля Соломона

Соломонові острови на зорі свого заселення мали репутацію далеко не найгостиннішого місця. І якщо флорентійці можуть попередити про свою підступність, архіпелаг цілком невинно простягнувся на далеку відстань в 1500 кілометрів і збурював цікавість не одного мандрівника своїм специфічним розташуванням і легендами про золото Ельдорадо.

Уперше берег познайомився з чужоземцем в особі іспанського мореплавця дона Альваро де Менданья. Отримавши жорстку відсіч з боку місцевих жителів і не дізнавшись, що таке тропічна лихоманка і процедура «кай-кай» (а це просто з’їдання), європеєць вирушив вздовж незвіданої землі. Він наносив на мапу острови, що плещуться у водах Тихого океану, даючи кожному іспанські імена: о. Малайа, о. Улава, о. Санта, о. Сан-Крістобаль – як одні з найбільших. Загалом же нараховується 900 плямоподібно розкинутих п’ятачків-країн, 347 з яких заселені людьми, а частина належить до Папуа-Нової Гвінеї.

Фото static5.businessinsider.com

Архіпелаг оманливо видав себе за міфічну землю Офір, де чекали на свій час коштовні метали царя Соломона. Цей факт і забезпечив голосну назву. Чимало особистостей вдавалися до спроб спорядити експедиції, та лише французам вдалося зійти на берег 1768 року. Джек Лондон у рамках навколосвітньої подорожі відвідав державу пізніше, ще застав часи канібалізму і виніс свій вердикт: «Будь я королем, заслання на архіпелаг було б найстрашнішим покаранням». Під враженням він написав оповідання «Страшні Соломонові острови».

Фото travelseelove.com

Зараз ця острівна держава на чолі з англійською королевою, зі столицею Хоніаре і білявими місцевими жителями-меланезійцями увійшла в історію завдяки «Битві за Гуадалканал» між Японією і США в часи Другої світової війни. Битва лишила слід останками кораблів – таке «залізне дно» приваблює увагу не одного драйвера. Далекосяжні руки цивілізації розкрили себе у вигляді фешенебельних готелів, екстремальних турів, етнографічних екскурсій, організованої риболовлі.

Фото dylanmurray.com

Західна частина вибилась у лідери щодо запаморочливих краєвидів і славиться першокласною інфраструктурою: 16 відомих курортів на чолі з UepiIslandResortу найбільшій солоній лагуні Марово. У цій же частині більше, ніж у будь-якій іншій, розташувалися гори заввишки дві з половиною тисячі метрів. Згідно з переказами, дикарі Муму з корінням замість ніг населяють цю землю. Кожному пристанищу є що розказати: о. Кеннеді 1943 року врятував життя президенту і його команді, а зараз приймає плавців у рамках змагання за призJFK. Амавон – він же «Острів Черепах» – став прилистком для розмноження рідкісного виду рептилій біссів. Лагуни Ланг-Ланга – чемпіони зі свят на честь акул. Дивовижна комбінація поклоніння хижаку і водночас полюванню на нього за допомогою ганчірки і списа. Особливе мистецтво полягає у приманюванні і приспанні носіїв зябер. Без молитви на полювання не вибирається жоден місцевий житель. Сан-Хорхе дарує як сувенір тканину з паперової шовковиці, пофарбовану соком орхідей. Оваріки і Стар-Харбор демонструють найбільш колоритні первісні танцювальні вистави під акомпанемент сопілок, укулеле і бамбукових трубок. Острівець Малупу, місце спочинку померлих, раз на рік приймає риб боніт, котрі доставляють душам рибалок зірвані гачки.

Фото flysolomons.com

Земна куля подарувала багато райських куточків, але тут як ніде є всі шанси злитися з природою в одному ритмі. Рослинний світ проник у всі куточки: пальмове листя слугує сережками, дахом хатин, павутину павуків використовують для полювання на водних жителів і склеювання щелеп риб сарганів; дерево як основа для тотемів і статуеток-сувенірів. Деревина стала основою для виготовлення каное і захисних щитів. Коралові пляжі, кришталево чиста вода, діючі вулканічні утворення (доступні ще для відвідування), густі ліси і плантації, що ведуть у комуни сіл…

Фото image.northropandjohnson.com

Обряди і звичаї зародилися з першими поселеннями папуасів ще тридцять дві тисячі років тому і збереглися й дотепер. Шаман вправі звинуватити одну із сімей у безперервних зливах і, щоб умилостивити злих духів, вимагати принести жертву. Вождь живе у великому домі в центрі села і на знак привітання від простого жителя чує: «З’їж мене!» Життя проходить через всі «так» і «ні». «Так» має вираз в легендах і міфах, поклонінні духам предків, дбайливому ставленні до флори, традиціям відкриття сезону ловлі, наставницькому ставленні до учнів. «Ні» проходить заборонами у багатьох сферах життя: харчування, вбрання (чорний і червоний одяг, наприклад, не схвалюється), стосунках у сім’ї. Жінка не може виситися над чоловіком, а меланезійці в свою чергу не можуть стояти вище вождя села. Особливу увагу приділяють присяганню – за його порушення можна здобутися на ув’язнення. Туристам рекомендують бути «на ви» з рослинами і плодами – вони відносяться до приватної власності, і їх краще не чіпати. А от милуватися орхідеями під спів рогатих жаб ЮНЕСКО рекомендує на о. Реннел в Національному парку дикої природи. Та й самі хатини острів’ян представлені певним ботанічним садом – будинки плантаторів визирають з-за квітів: гібіскуси, фламбойяни, кущі бугенвілю. У долинах розсипаються пальмові гілки, динні дерева і цукрова тростина.

Фото eefrainforest.com

У долю острова протягом багатьох років намагалися внести свою лепту різні національності: японці й американці, індійці, араби і китайці. Культура, звісно, прогнулася під хвилею мандрівників, але уклад простого життя і фантазія фольклору продовжують і досі дивувати решту світу. 

Заглавное фото mudgeediveandtravel.com

Закрити
Outlook facebook page