RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону

Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону

Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.

Батьківщина великого Шекспіра і геніального Шерлока Холмса не може залишити байдужим жодного поціновувача камінного затишку і витончених манер, котрі передаються у британців від покоління до покоління як фамільна реліквія. Британський архіпелаг щороку приваблює юрби туристів, що жадають на власні очі переконатися у величі старовинних замків, неодноразово оспіваних у благородній англійській літературі і численних кінострічках, скуштувати класичного йоркширського пудингу і погомоніти з господарями природорожніх забігайлівок про погоду, цілком пройнявшись духом Туманного Альбіону. Щоб пізнати квінтесенцію англійських традицій, примірявши на себе титул «сер» чи «мадам», передусім варто вирушити у маленькі міста і села, густо розкидані у передмістях мегаполісів. На відміну від міст-мільйонерів, де змішалися різноманітні етноси, захоплені у вир вічного руху і поспіху, крихітні поселення Британії несуть у собі виняткову атмосферу консервативної автентичності, геть позбавленої метушні.

Касл Комб

Це село англійського графства Вілтшир газета The Times нагородила титулом одного з найкрасивіших міст Англії. Побудований тут замок Комб, що дав назву прилеглій території, слугував колись римською фортецею, а потім був зруйнований і розібраний жителями для стін їхніх жител, багато з котрих сьогодні використовуються як готелі і ресторани. Окрім гармонійно вибудуваних домів, тут розташована старовинна церква Святого Андрія, історичну цінність якої важко перебільшити. Її каплицю прикрашає середньовічний годинник, механізм якого й досі справний і повністю функціонує. Відома ця земля ще й тим, що стала останнім пристанищем одного з лицарів Хрестових походів, за твердженням дослідників, похованого тут 1270 року.9530260278_b21cbca104_b.jpgФото flickr.com

Особлива риса сільця – неймовірна тиша, що розтікається поміж рядів кам’яних домів ніби туман. Воно й не дивно – у межах Касл Комб мешкають всього 350 людей, а приїжджі туристи через відсутність парковок лишають машини при в’їзді і далі пересуваються пішки. Навіть магазини і сувенірні крамниці тут незвично тихі й облаштовані на власний лад. Не варто дивуватися, якщо, прогулюючись під променями ранкового сонця, ви побачите, як, виходячи зі свого двору, привітна бабця ставить на придорожній столик підніс і з гарячими булочками, а поруч – банку для плати, і повертається поливати квіти в ідеально доглянутому саду.

Неймовірно живі, казкові пейзажі села не могли позбавити увагою як британський, так і американський кінематограф. Касл Комб став зіркою «оскароносного» «Бойового коня», фігурував в епізодах «Пуаро» Агати Крісті і брав участь у зйомках фантастичного «Зіркового пилу».

Гластонбері

Село відоме завдяки щорічній музичній події – ContemporaryPerforming ArtsFestival, що відбувається прямо в тутешніх зелених луках. Але не кожен знає, що в Гластонбері, прозваному містичним серцем Англії, є свої секрети, які варто пізнати. Загальну увагу до сільця приковує легендарний пагорб Гластонбері-Торн із самотньою вежею на вершині – залишками найстарішого абатства. Вважають, що ця колись болотиста місцевість приховувала у своїх заростях таємничий острів Авалон – вхід у загробний світ кельтів. Довкола самої вежі крутиться вир містичних переказів, пов’язаних із чарівником Мерліном і шляхетним королем Артуром. Згідно з одним із міфів, на пагорбі, де зосереджені сильні потоки енергії, поховані мощі рятівника Британії, а також його коханої супутниці Гвіневри. У XII столітті під час реконструкції церкви після пожежі біля вівтаря ченці знайшли два скелети, жіночий і чоловічий – останній виявився понад два метри завдовжки, що імовірно доводить його спорідненість із засновником Круглого столу. За іншим переказом, Йосип Аримафеський привіз у Гластонбері Священний Грааль і залишив його на дні колодязя, викопаного біля підніжжя гори. Колодязь Чаші дивовижний тим, що вже кілька тисяч років поповнюється водами джерела, що не пересихає навіть у спеку. DJI_0073-1200x800.jpgФото redsearch.org

Ще одне диво містечка – місцевий глід, що, за повір’ям, виріс із посоха все того ж Йосипа Аримафейського. Кущ покривається квітом не тільки навесні, як родичі його виду, але й на Різдво. Така особливість не повторюється на інших землях: скільки не пересаджували гластонбернську роздолину – пагонами чи насінням – буйним квітом в інших місцях він тішить тільки навесні.

Щоб цілком пройнятися духом легенд Гластонбері, було б непогано затриматися тут на пару днів. У розпорядженні поціновувачів вікторіанської архітектури – готель TheGeorgeHotelandPilgrims' Inn. Вибудуваний у XVстолітті, він тривалий час слугував приміщенням для найстарішого пабу південно-західної Англії, а, перетворившись на заїжджий двір, анітрохи не втратив своєї автентичності.

Дивіться також: Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком

Лідфорд

Невелике сільце з істинно англійськими сільськими пейзажами і будиночками із сірого каменя старанно сховалося серед пагорбів національного парку Дартмур, що розкинувся на сотні кілометрів у графстві Девоншир. Свого часу сам Артур Конан Дойл зупинявся у місцевому готелі CastleInn. Пізніше автор описав її на сторінках повісті «Собака Баскервілів», пройнявшись атмосферою потопаючих у місячному сяйві долин і мовчазних боліт, що зусібіч оточували Лідфорд. Не менш видатна пам’ятка – Лідфордська ущелина, котра вражає непролазними заростями папороті і силою, з якою падає в них мантія водоспаду, прямуючи в котловину під назвою «Котел Диявола». Навіть за світлого часу доби сюди рідко проникає сонячне світло, перетворюючи місцину у потенційні декорації фільму хоррору. Своєю дикою красою і вражаючою для південно-західної Англії глибиною ущелина завдячує річці Лід, що буквально вирубала у скелі вузький грот багато років тому. Схована від сторонніх очей ущелина заробила лиху славу у місцевих жителів, котрі страждали від набігів зграї бандитів Габбінс, котрі влаштували тут своє кубло. Згодом гірський масив став природним музеєм для численних відвідувачів і був взятий під охорону владою села. Тут обладнали підйом спеціальними доріжками, стоянкою, і, звичайно ж, чанним будиночком, щоб насолоджуватися краєвидами було ще приємніше. Протягом дня плата за вхід на територію стягується в розмірі шести фунтів, але, прокинувшись із першими променями сонця, можна пройти в заповідну зону безкоштовно – ворота тут завжди відчинені.Drogo_103660706.jpgФото whitehartdartmoor.co.uk

Полперро

Дивне сільце, що примостилося на південному узбережжі Корнуолл, прекрасне своїми вузькими горбистими вуличками, будиночками, що нагадують гнізда ластівок, міцно приліпленими до прибережних скель. Тут є кілька музеїв і затишна бухта, де за гарної погоди видно, як захід сонця повільно потопає у бірюзових водах протоки, погойдуючи на хвилях рибальські кораблики.

Перші згадки про поселення датовані XIIстоліттям, викриваючи його контрабандистське минуле. Ховаючись від податків, у порт Полперро на продаж звозили дорогі тканини, рідкісні спеції, сигари, парфуми й алкоголь. Більша ж частина простого населення заробляла на життя риболовлею аж до 60-х років. Із розвитком цивілізації і популяризацією туризму рибальський промисел відчутно розслабив свої сітки, щодня випускаючи у морські води лише 12 суден. Більша частина улову йде на обслуговування численних ресторанчиків, де можна скуштувати як традиційні страви на основі камбали, крабів, любимого містянами морського окуня, так і вигадливі закуски із морського чорта. Якщо ви давно мріяли скуштувати традиційні англійські ласощі «fishandchips», саме час і місце це зробити – рибна гастрономія Полперро здивує навіть найбільш досвідченого гурмана.Фото turizm.world

Щодо культурного проведення часу туристи віддають перевагу музеям риболовлі і контрабанди, походам по місцевих крамничках, не цураються і піших прогулянок під легким вечірнім бризом. Приємний шелест хвиль, морська прохолода і нічна тиша – так і манять вибратися на скелястий пагорб і крізь ґратований паркан випадкового дворика спостерігати, як місячне сяйво купається в глибоких водах Ла-Манша.

Уздовж всього села протікає річка, що робить пересування корінних мешканців вельми неквапливим, підкреслюючи загальну атмосферу умиротворення. Більшість хазяйських човнів пришвартовані біля будинків, а деякі висять, прикріплені прямо під вікнами – така собі маленька Венеція. Однак дзеркальна гладь річки часто буває оманливою. У Полперро доволі часто трапляються повені, тому місцями розставлені заміри рівня води, щоб уберегти тиху заводь англійських традицій від вируючої стихії.

Дивіться також: Кокні: глузлива британська говірка

Амберлі

Розташоване в Західному Сассексі це казкове місце сягає своєю історією далеко в середні віки: найстаріший будинок було зведено тут більш як триста років тому.

Кожна будівля в сільці заслуговує на окрему увагу і захват. Хоча це місце і нагадує країну ельфів своїми чудернацькими будиночками, вулицями із зігнутими арками, квітниками і мініатюрністю деталей. Амберлі – «живе» поселення, де хочеться говорити пошепки, щоб не порушити дбайливо створену ідилію. Місцеві жителі обожнюють свої садиби, а тому дають їм імена замість бездушних цифрових номерів. Так, на кожному маєтку красується табличка з назвою дому, додаючи місцевості особливої романтики: IvyCottage, BartonCottage, OldStackCottage. Кожен будинок – це симбіоз простоти і водночас індивідуальності, чому ще більше сприяють солом’яні стріхи з орнаментами чи кованим декором, які по-старосвітському прикрашають місцеві маєтки.large.jpgФото viaggiamo.it

Окремою Прітцерівською премією хочеться нагородити замок-готель Amberley Castle – колишню резиденцію королівської знаті. Здалеку вражаючий масивними дерев’яними воротами і птахами різних порід, що безтурботно походжають поблизу, цей готель класу люкс поєднує середньовічний шарм і сучасний комфорт. Він закритий від поглядів випадкової публіки, і, щоб потрапити всередину, необхідно заздалегідь бронювати екскурсію. У розпорядженні гостей – дев’ятнадцять кімнат із антикварними меблями, сад, що духмяніє пахощами камелій, із ставом і павичами, котрі розгулюють доріжками, а також повна тиша на кілька кілометрів. З настанням ночі замкові ворота опускаються, даючи мешканцям відчуття повного занурення в часи колишньої слави фортеці AmberleyCastle.Фото esosedi.ru

Головне фото thestylescribe.com

Вам це буде цікаво:
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам урбаністів XX століття, трамвай як вид громадського транспорту зміг не лише вистояти у боротьбі з метро та іншими засобами пересування, але й здобув друге дихання вже в наш час. Початок XXI століття з його неймовірними технологіями увійде в історія як епоха «трамвайного ренесансу».
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Вірменські хачкари: Поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Departure: Амстердам
Якщо ви подумки знайшли рішення для всіх проблем світобудови в нескінченній черзі в Rijksmuseum і за якісь кілька годин вас тричі мало не збили на дорозі – не сумнівайтеся: цей день пройшов саме в Амстердамі. Популярний британський письменник Террі Пратчетт не дуже й перебільшував, кажучи: «Моє враження від Амстердама – це...
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Закрити
Outlook facebook page