RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Кагосіма: місто з репутацією камікадзе

Кагосіма: місто з репутацією камікадзе

Автор: 16.07.2016 | Японія
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі. І справді, що тут такого – жити всередині активного стратовулкана?

Стародавнє портове місто Кагосіма вітає гостей густими хмарами кіптяви. Курний конус вулканічного острова Сакурадзіма біля південного узбережжя Кюсю час від часу стріляє в лазурове небо струменями сажі й попелу. Щодня пором доправляє сюди галасливі юрби курортників, котрі поспішають до гарячих джерел на пагорбах вогнедишної гори. З оглядового майданчика Юнохіра відкривається чудовий краєвид південного піка Мінамідаке і розкішний океанаріум із зоною для дайвінгу, а улюбленим місцем для медитацій слугує лавова обсерваторія Арімура. Внизу простирається нерівне поле застиглої магми, по якому розкидані вигадливо вигнуті чорні сосни, схожі на ієрогліфи, начертані пензлем каліграфа.

Завдяки поверхневому заляганню термальних вод в околицях Кагосіми розвинене землеробство і садівництво. Про видатні успіхи остров’ян у вирощуванні фруктів свідчить застаріла назва південної частини Кюсю – Сацума, що у перекладі означає «Цитрус». У наш час урожай знімають двічі-тричі на рік. Чарівні аромати сливової наливки «Хонбо Сюдзо» і солодкої бататової горілки сьотю заманюють гурманів у бари і винні крамниці. Найдорожчі напої розливають у винокурні «Галлерія Хонбо», власник якої дотримується старовинних рецептів.

У періоди Хейян й Едо землі нинішньої префектури Кагосіми належали могутньому кланові Сімадзу, чий статок багатократно перевищував скромні запаси імперської казни. До честі самураїв, дбали вони не тільки про набивання власних кишень. Чудовий пейзажний сад Сенганен, закладений даймо Міцухіса 1658 року, відображає духовні пошуки кількох поколінь правлячої династії. На підтвердження відомої буддійської тези про приховану сутність речей садові ландшафти створюють оптичну ілюзію неймовірного масштабу: Сакурадзіма здається крихітним пагорбом, а затока Кінко має вигляд декоративного ставу.

Композиції підсвічуються кам’яними ліхтарями, а вздовж стежок чинно розсаджуються продавці сувенірів, навіюючи перехожим неправедну думку негайно розтратити всю готівку на цасумський кольоровий кришталь та ексклюзивну кераміку. До речі, до історичної гончарної фабрики Ісо Оніваяке звідси рукою подати. За бажання можна поспостерігати за роботою майстрів й увічнити на плівці народження чергового шедевра.

Багата експозиція краєзнавчого музею Сьоко Сюсейкан відслідковує розвиток промисловості і ремесел в Кагосімі. В окремому залі розміщено колекцію машин, з котрих починалася індустріалізація країни, зокрема, реконструйовану відображальну піч для виплавки артилерійських гармат, що прикрашають садові алеї. Запізніла технічна революція виправдала сподівання: 1970 року Японія стала четвертою країною світу, що запустила на орбіту штучний супутник Землі. Чотирьохступінчаста ракета-носій стартувала з космодрому «Утіноура», розташованого у півгодини їзди від міста.

Технологічна перевага Кагосіми, обумовлена тісним контактом з європейською культурою, обумовила результат кампанії проти сьогуната, до якої вдався Сімадзу ХІсаміцу за підтримки кланів Морі і Ямауті. Жвава гавань з виходом до Східно-Китайського моря від початку не вписувалася в ізоляційну стратегію роду Токугава. 1549 року князь Такахіса вперше впустив у порт кораблі португальських місіонерів на чолі з єзуїтом Франциском Ксав’є. Селяни неохоче вслухалися у благу звістку, і розчаровані проповідники незабаром перебралися на Хірадо, зате в розпорядженні правителів Сацума опинилися аркебузи «рудих варварів», доведені до ладу тутешніми умільцями. Наглухо забите вікно у Європу злегка відкрилося, а через три сотні років з гуркотом розчахнулося навстіж, відкривши дорогу до Реставрації Мейдзі – доби японського модерну.

У затяжному конфлікті між реформаторськими прибічниками феодальних порядків Кагосіма відіграла неоднозначну роль, пройшовши звивистий шлях від локомотива революції до форпосту реакції. Що характерно, у фокусі подій перебувала одна й та сама постать. Блискучий воєначальник Сайго Такаморі розбив армію сьогуна лиш для того, щоб через десять років очолити заздалегідь приречене Сацумське повстання і скласти голову на мальовничій горі Сіраяма. Фортечні стіни зруйнованого замку Цурумару досі зберігають сліди від куль, випущених у дні заколоту.

Біографія Такаморі лягла в основу голосної голлівудської стрічки «Останній самурай». Заради зовнішнього ефекту сценаристи навіть не спробували розібратися у політичному підґрунті і реальних мотивах полководця, сходу підмінивши яскраву самобутню особистість зручним міфом. Хочете дізнатися правду про життя і смерть героя? До ваших послуг меморіальний комплекс «Сайго Нансю» у парку Нансю Камітацуо.

Сьогоднішня Кагосіма не пам’ятає старих образ і живих в ритмі вічного свята. Місцеві жителі люблять забавляти туристів і охоче веселяться самі, змагаючись у мистецтві піщаної скульптури, влаштовуючи бої павуків й урочисто спалюючи старі пляжні парасольки з нагоди початку нового купального сезону.

У листопаді танцюристи Країни вранішнього сонця з’їжджаються на конкурс традиційного танцю «Охара Мацурі». Барвиста карнавальна хода в день відкриття фестивалю має великий успіх в іноземців. Напевно, Ніцше мав рацію: жити біля підніжжя вулкана, можливо, й страшнувато, але не нудно і дуже по-самурайськи. 

Вам це буде цікаво:
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків. Насправді в національних стравах зосередилася часточка душі народу, його історії і культури.
Посол Японії в Україні разом з Київським міським головою та Ректором КНУ імені Тараса Шевченка висадили в Києві сакури.
11 квітня 2017 року Посольство Японії в Україні висадило в Києві сакури. Захід відбувся в Ботанічному саду імені ак. О.В. Фоміна, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Японії в Україні Шігекі Сумі та ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського, а також біля Національної опери України за участі Київського міського голови Віталія Кличка
Посол Японії і Міністр інформаційної політики України висадили в Києві першу сакуру
Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі та Міністр інформаційної політики України Юрій Стець висадили в Києві першу сакуру в рамках акції «2500 сакур», присвяченої Року Японії в Україні та 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між нашими державами.
Посольство Японії висадить понад тисячу сакур у 20 містах України
Цьогоріч виповнюється 25 років з часу встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною і вже активно проводяться заходи в рамках святкування «Року Японії в Україні». Оскільки сакура є символом Японії, Посольство розпочинає кампанію із висадження дерев сакури по всій території України, щоб якомога більше українців мали змогу насолодитися її красою.
Ніхонгамі: жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Східний макіяж як традиція: чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином, щоб повністю закривати фігуру. Тому все, що їм лишається, це зачарувати чоловіка поглядом.
ПОГОВОРИМО ЯПОНСЬКОЮ, АБО ЯК ЗРОЗУМІТИ ЯПОНЦІВ
Попри назву, в цій статті йтиметься не про особливості японських ієрогліфів і їхньої вимови. Адже для цього, по-перше, є купа спеціальної літератури, а, по-друге, якщо ви не вивчаєте японської мови, то такі знання, може, і розширять ваш кругозір, але на практиці не принесуть жодної користі.
Гетто світу: Самураї на карнавалі.
Сьогодні в нашій уже традиційній рубриці про національні гетто розповідь про один із найбільш екзотичних для Бразилії районів Сан-Паулу – Лібердаді. Саме тут живе найчисленніша японська діаспора у світі.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
В Японії розквітла сакура
У минулі вихідні в Японії стартував фестиваль милування сакурою О-ханамі. Це дивовижне барвисте видовище буде вабити своїм ароматом гостей до середини квітня, поки останні пелюстки не укриють землю білим килимом. За офіційну точку відліку початку цвітіння прийнято брати час розпускання перших квіток на сакурі, що росте в стародавньому буддійському храмі Ясукуні в Токіо.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4
Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
День культури Японії
Сьогодні, 3 листопада, в Японії відзначається День культури. Напевно, це одине з найбільш вражаючих свят у світі, адже нащадки самураїв гуляють дуже феєрично. І що найважливіше, такі заходи проходять по всьому світу. Напевно і японці в Україні сьогодні теж бенкетують. Тому, якщо у вас є знайомі представники цієї народності – сміливо напрошуйтесь в гості.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток туди...
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Закрити
Outlook facebook page