RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Декілька граней багатогранного Бостона

Декілька граней багатогранного Бостона

Автор: 19.07.2016 | США
Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена. Тут виявлять щось цікаве для себе люди з геть різними інтересами і для кожного знайдеться своя яскрава грань.

Починати процес пізнання Бостона варто з підручника історії, бо без знання деяких фактів важко оцінити глобальний масштаб цього затишного міста на історичній мапі США. Зокрема, саме тут «чаювання Бостона» поклало початок американській революції, яка привела розрізнені колонії до незалежності. Духом цих подій досі сповнені центральні вулиці, і це всіляко підтримується та культивується. Туристам рекомендують обов'язково пройтися Шляхом Свободи, який заснували і позначили 1953 року за пропозицією одного з ініціативних місцевих журналістів. Це чотирикілометровий маршрут у центрі міста, влаштований таким чином, що збитися з нього неможливо. Потрібно лише іти доріжкою з червоної цегли й читати одну за одною інформаційні таблички шістнадцяти пам'яток. Це дасть загальне уявлення про важливі події, які тут відбувалися.

Починається маршрут у найстарішому американському парку Бостон Коммонс, і хоча він менший за легендарний Централ Парк у Нью-Йорку, тут є і затінок дерев, і велосипедні доріжки, і симпатична водойма. Відпочивши на цьому острові природи, можна потім оглянути Капітолій штату Массачусетс і церкву Парк-стріт, зазирнути на цвинтар Гранарі, віддати данину великому Бенджамінові Франкліну, пам'ятник якому встановили на місці першої публічної школи, а також відвідати стару книгарню Олд-Корнер та побачити деякі інші визначні будівлі. Кожна з них заслуговує, певно, на окрему розповідь, а не тільки на кинутий мимохідь погляд. Завершує екскурсію найстаріший збережений у доброму стані вітрильний корабель під назвою «Конституція», який біля берегів сучасної Америки на тлі хмарочосів має вельми незвичний вигляд. На цьому можна історичну програму-мінімум вважати завершеною і сміливо переходити до наступних пунктів.

Вражає тут не тільки незвична для США історична монументальність. Наприклад, моя особиста дружба з Бостоном розпочалася з неймовірно зручного громадського транспорту. Усі, хто подорожував Америкою, особливо центральними та західними штатами, знають, що це не найсильніший бік добре розвиненої у багатьох аспектах країни. І тим приємніше було виявити, що бостонський муніципальний транспорт дає змогу запросто дістатися будь-якої точки без плутанини, незручностей і переплат. Усе об'єднано у велику мережу MBTA так, що, купивши один квиток, можна доїхати куди завгодно, навіть у передмістя. Причому мережа включає в себе й пороми. Наскільки зручно ними користуватися, нагоди оцінити мені не випало. Зате вдалося випробувати метро, і ось воно дуже здивувало. Ні, воно не супершвидкісне і не двоповерхове. Просто, крім звичайних ліній з електропотягами, є ще срібна лінія зі швидкісними підземними тролейбусами. Мабуть, єдина їхня відмінність від наземних електричних побратимів – це неможливість потрапити в затор, звідти і швидкість. Загалом щодо організації міського побуту американська Нова Англія дуже схожа на стареньку Європу. Недарма культура та архітектура цього регіону вважається найбільш європейською. І навіть численні сучасні будівлі вписалися органічно і не порушують гармонійної картинки вікторіанського стилю історичних кварталів.

Погортавши будь-який путівник, одразу звертаєш увагу на велику кількість музеїв у Бостоні. Мені завжди здавалося, що я їх не надто люблю, адже треба ходити тихо і навіть кашляти тільки в кулачок, щоб не накликати докірливих поглядів суворих доглядачок. Та в бостонському музеї науки (Science Museum) усе виявилося зовсім не так. Він інтерактивний, розважальний і після наших музеїв навіть здається дещо поверховим. Таблички повідомляють тільки короткі дані, а в деяких випадках про природу експонатів можна лише здогадуватися. Зате тут багато чого зрозуміло без пояснень. І це неймовірно цікаво не тільки дітям, які можуть торкнутися хутра ведмедя й послухати, як кумкає та чи та жаба, а й дорослим, які давно забули про практичні досліди на уроках біології, хімії та фізики. Мене ж найбільше вразив інкубатор з прозорим дахом, крізь який можна розглядати, як курчата розколюють шкаралупу і проводять перші години життя (цікаво, куди їх потім забирають з цього музейного конвеєра). А ще досліди з електрикою та іншими фізичними процесами, які нині поступово стають доступними і в Україні, але на той момент здавалися чимось фантастичним. Хай там як, а хоч би один музей на свій смак відвідати варто, щоб принаймні подивитися на різницю в організації.

Ще одне яскраве враження – бостонські набережні. Наприклад, район навколо Акваріума, куди можна прийти пішки з історичного центру, щоб переварити інформацію і просто відпочити. Тут хмарочоси зустрічаються з невеликими цегляними будинками позаминулого століття, а насичений зеленню парк Христофора Колумба – з мальовничою гаванню Waterboat. Варто запастися сандвічами і посидіти на одному з кам'яних парапетів. Тут відкривається чудовий краєвид не тільки на затоку і численні кораблі, а й несподівано на літаки. Злітно-посадкові смуги аеропорту по інший бік бухти створюють відчуття, що вони відштовхуються від води і на неї ж сідають. Природна стихія гармонійно співіснує тут з технічними досягненнями людства, не напружуючи і не вступаючи в протиріччя.

Обов'язково хочеться ще розповісти про одну менш інтелектуальну, але не менш важливу розвагу в Бостоні – про походи на бейсбольні матчі, де всі неодмінно вболівають за місцеву команду «Red Socks». Навіть коли вона програє одну за одною гру, вірні фанати не впадають у відчай і не зменшують градуса підтримки. Завдяки цьому на стадіоні панує атмосфера радості та свята незалежно від результату поєдинку. У цьому контексті сама по собі гра, якщо чесно, відбувається досить нудно. Люди здебільшого просто спілкуються між собою, ніби заради цього прийшли, поглинають хот-доги і випивають літри коли або пива. Але тільки-но пролунає спеціальний сигнал, як усі підхоплюються на ноги і суголосно співають традиційні пісні, підтримуючи улюблену команду. Така ось національна розвага, яка заодно допомагає всім заправкам і крамничкам довкола стадіону непогано заробити на паркуванні тисяч машин. Разом зі своїм транспортним засобом за один вечір можна залишити там від двадцяти до сорока доларів, залежно від заповзятливості власників, зручності паркувального місця та віддаленості від місця основної події.

А якщо і після бейсбольного матчу матимете вільний час, то вирушайте на Кейп Код. Цей півострів здався мені таким собі продовженням Бостона. Там надзвичайно гарно, тихо і спокійно. Дрібні затоки й мілини з одного боку, галасливий і грізний Атлантичний океан – з другого. Це саме те місце, де хочеться багато гуляти пішки, думати про щось своє і знаходити заспокоєння. Недарма чимало американських письменників згадують Кейп Код у своїх творах або навіть роблять його основним місцем подій, як-от у «Будиночку на краю землі» Генрі Бестона, де автор описує природу пляжу з боку океану. Приділив увагу цій місцевості також і Йосип Бродський, написавши вірша до двохсотліття США під назвою «Колискова Тріскового мису» (саме так називається півострів у перекладі на українську мову). Сам поет потім заявляв, що вийшло це не навмисно. Але ж ми знаємо, що випадковостей не буває, чи не так?

І, як кажуть в Америці, останнє, але не найбільш незначне, що варто згадати – Гарвард. Той самий, навчання в якому саме по собі вважається мало не найбільшим досягненням у житті. Цей іменитий університет стоїть у Кембриджі, невеликому містечку Бостонської міської агломерації. Щось не сходиться, можете подумати ви, адже не менш знаменитий Кембриджський університет зовсім на іншому континенті. І це справді так. Є Гарвард в американському Кембриджі та Кембридж в англійському Кембриджі. Головне не переплутати! І відзначити для себе ще одну паралель з європейським минулим Нової Англії. Вона відчувається також у фундаментальності освіти і підході до наукової бази. Студентам на території Гарварда значно цікавіше, ніж туристам, але можна спробувати бодай уловити атмосферу всесвітньо відомої альма-матер.

На завершення хочеться відзначити, що в Бостоні можна провести кілька днів, місяців або років, і при цьому він все одно періодично дивуватиме. Поєднання історичного минулого і впевненого поступу в майбутнє постійно змінює своє співвідношення залежно від району, пори року та особистого настрою людини, яка це споглядає. Такий собі кубик Рубіка, який можна довго крутити в руках і намагатися зібрати. Можливо, комусь це вдається з першого разу. Але мені хотілося б повернутись, побачити ще більше і пролити світло на нові грані, щоб образ солідного массачусетського джентльмена став повнішим.

Вам це буде цікаво:
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Гетто світу: український квартал Чикаго
Як показує практика, етнічні анклави – це переважно автономні та замкнуті системи, адже, живучи там, їхні представники далеко не завжди асимілюються та інтегруються в іншу культуру. Такого не скажеш про вже знаменитий на всю Америку Ukrainian village – український район Чикаго.
Гетто світу: польський квартал Нью-Йорка
Нью-Йорк справедливо вважається одним з найцікавіших міст планети. Причин цьому безліч, у тому числі і його унікальний етнічний склад з більш як двадцятьма великими громадами. Самі ньюйорківці жартують, що їм і не надто потрібно подорожувати – досить просто проїхатися національними анклавами та познайомитися ближче з новими культурами.
ЛІТО НА СПРАВЖНЬОМУ РАНЧО!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо, щоб попрацювати на справжнісінькому гостьовому кінному ранчо під назвою "Sundance".
Гетто світу. Асторія: нью-йоркська Еллада
Сьогодні в рамках нашої рубрики, присвяченої національним анклавам, ми розкажемо про один із найбільш яскравих і смачних кварталів Нью-Йорка, про Асторію. Саме її прийнято називати «маленькою Грецією».
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
США: корисно знати
Близько 70 мільйонів туристів з усієї планети щороку відвідують Сполучені Штати. А оскільки США – країна своєрідна, як, утім, і будь-яка інша, більшість мандрівників раз по раз стикаються з різними проблемами: від ментальних до юридичних. Ми хочемо допомогти вам не потрапити в незручну ситуацію, тому зібрали невелику добірку порад, корисних під час відпочинку в Америці.
Аерофобам протипоказано. Найкращі авіашоу світу
З моменту створення першого літака пройшло більше ста років, але цей комфортабельний вид транспорту досі викликає тремтіння в колінах у багатьох його пасажирів. Сьогодні ми підготували для вас добірку найбільш захоплюючих авіашоу, які щорічно проходять по всьому світу. І вже повірте від деяких з них у вас дійсно піде земля з-під ніг.
Гетто світу: китайський розмах у Сан-Франциско
Ми продовжуємо серію матеріалів про національні гетто. Сьогодні Outlook розповість про найбільший етнічний анклав американського міста Сан-Франциско – про місцевий Чайна-таун, або Китайський квартал.
Американський футбол: спорт не для слабаків.
Літо – найкращий час не тільки, щоб освоїти новий вид спорту, але й кинути виклик самому собі, випробувавши на міцність, стійкість і витривалість. А отже, зазіхнути можна навіть на таку непросту гру, як американський футбол. Перш ніж з головою зануритися в цей захопливий адреналіновий раж, Outlook пропонує вашій увазі трохи теорії і дивовижних фактів про головне хобі Нового Світу.
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не теплої пори року підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому Outlook розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Ми були там: Sequoia vs Kings Canyon
Об’їздити на машині добру половину Штатів, обійняти волохаті секвої і набити оскому від сандвічів Subway? Легко. Маркетолог Анна Вітряченко і бізнесмен Едуард Федоров діляться своїми дорожніми нотатками про каліфорнійські національні парки і не тільки.
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Мене звуть Гарвард
Сьогодні 376 років, як мені присвоїли моє ім'я, запозичене в мецената Джона Гарварда. Моїми коридорами ходили майбутні нобелівські лауреати, призери Оскара і Пулітцерівської премії. У моїх бібліотеках сиділи творці Microsoft і Facebook. Мене називали alma mater 8 американських президентів і найбагатша людина планети. Мене звуть Гарвард, я живу в Кембриджі, штат Массачусетс.
ВІДЕО: Мюзикл починається з болота
Вважається, що якщо ти побував в Нью-Йорку і не відвідав це місце, то можна навіть і не хвалитися своєю подорожжю. Тутешні театри і концертні майданчики - найкращі у світі. Сьогодні ми покажемо вам Бродвей!
Світові гетто: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Першим у нашому циклі буде Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Shopping in LA. Частина 2
OUTLOOK продовжує публікувати матеріали Каті Жилки, котра просто з Лос-Анджелеса ділиться з нами власними відкриттями про цікавинки цього міста. Далі читайте другу частину статті, де Катя розповідає про бутики, які має відвідати кожна модниця, прибувши до Міста янголів!
Закрити
Outlook facebook page