RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Прованс: від Марселя до Монако

Прованс: від Марселя до Монако

Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.

У другому столітті римляни не гаяли час: вони впевнено завойовували землі, наповнюючи їх оливковими садами і виноградниками, зводячи на своєму шляху дороги і мости, театри й арени. Вони подарували назву Provincia Romana, прикрасили поезією давньої архітектури область між Альпами і Середземним морем. Уже пізніше розквіт доби «Римського світу» змінився нападами варварських племен, неврожаями й епідемією чорної чуми. Велика французька революція пройшла під гаслом «Свобода, рівність, братерство» і під звуки «Марсельєзи». Землі півдня дробилися і ділилися, були частково окуповані в в сорокові роки Італією і встигли отримати назву Лангедок, що у перекладі означає «мова ок». Так чи інакше, ураган агресивних подій стих – французи без поспіху отримують насолоду від життя і щедро діляться таким вмінням з усіма. А отримують вони таку насолоду щосекунди!

Марсель

Це 16 кварталів з мальовничими буржуазними будинками на півдні і оселями, що мають недобру славу, на півночі – знамениті «марсельські ґетто». Місто пройшло шлях від невеличкого села до великого промислового центра і торгового порту країни. Як найстаріше місто в Європі запрошує пройтись вузькими вуличками, починаючи з найголовнішої – Канеб’єр. На початку двадцятого століття англійські моряки називали її на свій манер «canofbeer», тобто банкою пива, знаходячи тут безліч таверн. Любителі конопель впізнають у назві сорт дурманних стеблин. На що соромно не поглянути? На Кафедральный Собор Сент-Марі-Мажор. Він велично височіє завдяки зусиллям грецьких та італійських майстрів. Якщо затрималися у місті ненадовго, встигніть розслабитися і побути трохи безтурботними. Хоча що тут казати: сьорбнувши місцевого марсельського напою пастису, відразу розчиняєшся у блаженстві поєднання анісу і локриці. Якщо знайомитися із соборами, тоді це, наприклад, Нотр-Дам-де-ла-Гард і Сент-Марі-Мажор. Можна ласувати морепродуктами, купуючи на рибному ринку устриці і мідії. У найстарішому кварталі La Panier зустрітися з представниками богеми в арт-галереї, зазирнути у музей археології і милуватися нескінченними арочними будівлями і затишними майданчиками. Провести ніч в «Осяйному місті» або ж на манер місцевих жителів у «Домі безумця», зведеному французьким архітектором Ле Корбюзьє. Усе виконано в найкращих традиціях минулого століття з басейном на даху і парком довкола.

Сан-Тропе

Чи пам’ятають знаменитості, вирушаючи за засмагою на один із найдорожчих курортів, що ще 60 років тому він був всього лише рибальським селом? Місцеві жителі не забувають цей факт і щороку на початку літа відзначають його виразною ходою в традиційних костюмах з хороводами і салютом. У цьому місті необхідно встигнути все! Особисто переконатися, що більше до душі – гальковий пляж Пассабль чи піщаний Памполон? А, може, Ла Палома, де кришталево чиста вода щоранку, а хвацькі гілки пальм слугують капелюхами від сонця? Зазирнувши у знаменитий порт, де вишукані яхти змагаються в розкоші, закусити враження десертом «тарт троп’єзен». Ще на початку п’ятдесятих років минулого століття польський кондитер Алесндр Мік залишив на пам’ять про себе повітряне поєднання булочки, цукру і крему. І майте на увазі партію у петанк! Не сьогодні, так завтра захочеться повернутися на площу Пляс де Ліс, де французи і гості країни практикуються у влучності і почутті дистанції.

Арль

Арль, типове провінційне містечко, зустрічає нас населенням у п’ятдесят дві тисячі жителів. Зазирнемо всередину? Сила давнини там тяжіє над усім сучасним. Громадський транспорт не поспішає вас підхопити і промчати вздовж бульварів, житлове будівництво не надто активне на просторах міста. Та ми знаємо, що завдяки пам’ятникам давньоримської культури Арль занесено у список всесвітнього спадку ЮНЕСКО. Римська Арена відкриває свої двері для видовищ у вересні і на Великдень. У той час, як тут проводять спектаклі і концерти, вона ще добре пам’ятає перегони на колісницях і гладіаторські бої. Музей давнього міста підкаже принцип дії терм і покаже макети галло-романських творінь. І, крім того, неможливо обійти місце, що надихало Ван Гога протягом 15 місяців.

Вердонское ущелье

Глибоко дихати альпійським повітрям і знаходити порівняння з Гранд-Каньйоном в Аризоні. Припинити зіставляти і спуститися до бірюзової води, що живитися снігами із сусідніх гір. Ущелина ховається між містечками Кастеллан і Мутьє-Сент-Марі на річці Вердон, котра в’ється на відстані 25 кілометрів. Близько двохсот мільйонів років тому гігантська впадина ще була дном океану, обростаючи пластами вапняку. Із плином часу водні простори стали поступатися поселенням сіл і туристичним стежкам. Любителі екстриму знайдуть віддушину в рафтингу, вітрильному спорті, а також скелелазінні. Естетам для подвійної порції прекрасного по дорозі до ущелини рекомендуємо прокласти шлях через лавандові поля поблизу містечка Р’є повз село Мустьє-Сант-Марі. Варто провернути все це саме в серпні, у період цвітіння «фіолетових хмар». «Місто під зіркою» органічно злилося зі скелями, нібито сама природа народила на світ трактири і будиночки. Із важливого: піднятися по стежці до монастиря Нотр-Дам-де-Бовуар, пригубити чашечку кави, закусити випічкою. І, ясна річ, лавандовий мед! І далі, не марнуючи ані хвилини, ловити віддзеркалення у блакитних водах озера Сен-Круз, переміщуючись від точки до точки всіма оглядовими майданчиками каньйону до головної мети – Критської дороги, що дарує найбільш надихаючі краєвиди.

Монако

Завершимо свою подорож відвідинами мініатюрного князівства Монако, скромно розділеного на чотири райони. На цьому скромність завершується: вечірки А-класу, азарт казино, всесвітньовідомі пляжі St-Jean-Cap-Ferrat і Raphael-Frejus, найпрестижніше автозмагання Формула-1. Монте-Карло, Ла-Кондамін, Фонв’єй, Монако-Вілль – всі ці комуни зберігають середньовічний характер, розбавляючи його винятковими готелями і ресторанами. Можна сказати, що весь сенс розкоші саме тут, у другій мікроскопічній країні світу. 

MONACO from Gleb Voloshin on Vimeo.

Фото: letstravels.ru, www.adventure-sports.co.uk, lonelyplanetimages.imgix.net,s1.1zoom.ru

Вам це буде цікаво:
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
На екскурсію – до кінотеатру!
Подорожі світом дедалі більше манять нас, і як прикро буває, коли на шляху до їхньої реалізації виникають всілякі перешкоди. Outlook пропонує вам не зневірюватись, якщо вирушити у мандри не випадає. Краще надихніться фільмами, де самі міста грають не менше, ніж актори. Ми розповімо про п'ять кінокартин, які, маючи беззаперечну художню вартість, ще й слугують непоганими гідами.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Саламанка: жабка для мандрівника
Іспанія щедра на міста, які вражають своєю архітектурою. Однак є серед них особливі: ті, в яких пам'ятники давнини і повсякдення сучасників нерозривно взаємопов'язані, тож місто немов живе у двох світах. Сьогодні OUTLOOK пропонує вам насолодитися одним з них – Саламанкою – містом, де жабка приносить удачу не тільки мандрівникам.
Міста у скелях: іспанське видання
Збудувати поселення на рівнині – чи велика премудрість? Зовсім інша справа, коли місцевість норовлива і непоступлива, хоч і складається всуціль із уступів й узвиш. Люди століттями намагалися перемогти рельєф і сказати своє слово в гірському містобудуванні. Та лише ті, кому вдалося знайти із Землею спільну мову, змогли створити справжні романи в камені. Зібрання творів іспанських авторів вражає різноманіттям і красою – і сьогодні OUTLOOK пропонує вам пробігтися по сторінках дбайливо збереженої Філіпом VI бібліотеки.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
У Йорданію до моря. Місто-курорт Акаба
Дев’ять місяців на рік в Акабі чудова погода. Це час для вітрильного спорту, снорклінгу, водних лиж, дайвінгу чи сонячних ванн. Мандрівники, що приїжджають у це південне місто з півночі, кажуть, що Акаба подібна до ковтка свіжого повітря, дуже бажаного після гарячих вітрів, котрі віють серед рожевих пісків Йорданії.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Закрити
Outlook facebook page