RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Несповідимі шляхи щастя: де загадувати бажання в Латвії?

Несповідимі шляхи щастя: де загадувати бажання в Латвії?

Мандрівка в Латвію обриває ланцюг повсякденності, впускаючи у світ потаємні фантазії, котрим немає виходу в коловороті буднів. Блукаючи у вікових соснах, свіжий балтійський бриз млосно перебирає струни очікування чогось незвичного. Мрії справді збуваються – тільки треба знати, де загадувати бажання. Якщо ви готові впустити невідоме у своє життя, візьміть до уваги живі місця сили в Латвії.

Вистежуючи синього птаха щастя серед руїн латвійських замків, намагайтеся триматися подалі від екскурсій і звертати на себе увагу. Чарування не терпить шуму, суєти і марної цікавості, допомагаючи тільки тим, хто дотримується правил гри і ставиться з повагою до народних вірувань.

Найвідоміші місця сили в Латвії пов’язані із сердечними справами: кохання потребує надійного захисту від мінливості долі. Романтичним парам благоволить Міст закоханих на тропі Динабурга в заповіднику «Даугавас локі», що веде до стародавнього городища і зруйнованої фортеці. Спустіться дерев’яними сходинками від стоянки до яру, і ви побачите, як під тендітним дощатим настилом зливаються два джерела. Якщо ваші почуття чисті, наче джерельна вода, можете розраховувати на покровительство добрих духів, але не сподівайтеся на шлюб за розрахунком – тутешня магія розриває союзи, скріплені корисливістю. Також вважається доброю прикметою прив’язати дзвіночок до гілки старого дуба у Біріні в день одруження.

У Ризі молодята приїжджають фотографуватися до третього будинку по вулиці Алкснаю. У строкату мозаїку бруківки вмонтовано дивовижний камінь, на якому розбірливо проглядається цифра «два», утворена прожилками кварцу. Наречений і наречена мають одночасно стати на це диво природи і поцілуватися, щоб жити в достатку і згоді. А коли у подружніх стосунках настає штиль, старожили прямують у церкву Сумуючої Богоматері: вівтар, зведений у центрі розореного капища богині Мари, має властивість пробуджувати пригаслу пристрасть.

У разі невдач на особистому фронті рекомендовано відвідати Дундагський замок в околицях Вентспілса. За легендою в лівонській цитаделі живе привид – Зелена діва, жорстоко покарана королем гномів за розладжене весілля – жінку живою замурували в кріпосну стіну. Відтоді привид страдниці намагається вимолити прощення, єднаючи закохані серця. Камінь коханців біля замкової вежі дарує примирення після безглуздої сварки, а тому, хто ще не зустрів свою другу половинку, варто зазирнути в колодязь у внутрішньому дворі – і велике кохання мимоволі спіткає протягом року.

Жителі міста Огре повіряють свої амурні таємниці Серце-каменю – талісману дендропарку «Лаздукалс». Ваш коханий неприступний, як сирійський анахорет? Розшукайте на схилі пагорба важкий валун рожевого відтінку і погладьте шорсткувату поверхню – тоді ваш обранець пом’якшає і піде на зближення. Ще один культовий мегаліт, що, за переказом, слугував ложем богатирю Лачплесісу, розташований на території музею Лієлварде. Виконується будь-яке щире бажання, але оголосити свою волю слід голосно!

До слова, сам по собі дендрарій, створений ентузіастом-одинаком Янісом Шпаковським, наділений потужною позитивною енергетикою. Через обмежений бюджет Яніс купував у лісорозсаднику вибракувані саджанці, та жодне деревце не загинуло: відгукуючись на турботу, насадження стрімко розросталися ввись і вшир, перетворюючи безлюдний схил на квітучий сад. Прогулянка парком відганяє геть втому і печаль, зриваючи з душі свинцеву печать відчаю і звільнюючи сили для творчості і боротьби.

За міцним здоров’ям і довголіттям ідуть до Латвійського етнографічного музею, розташованого на березі озера Югла у півгодини їзди від Риги. У земгальському секторі експозиції встановлено магічний стовп, доторк до якого приносить полегшення при хронічних хворобах. А в Латгалії при болях у спині радять піднятися на гору Маконькалнс до руїн фортеці Фолкенберг – ефект зберігається на два-три роки.

Деякі зачаровані місця опікуються честолюбцями, що претендують на високе становище в суспільстві. Поїздка до єпископського замку Крустпілс дає імпульс кар’єрному зростанню, що забуксувало через інтриги: щойно ви доторкнетесь до хреста на дверях, підступи заздрісників розвіються, як дим. Можна звертатися і з іншими проханнями, але доведеться запастися терпінням: задумане збудеться не так швидко, як хотілося б, зате напевно! Подейкують, нібито допомогою чудотворного хреста скористалася юна сирота Марта Скавронська, що служила на мизі неподалік від Крустпілського замку. Хто б міг подумати, що безрідна селянка зійде на престол Російської імперії під іменем Катерини I і залишить країні блискучий спадок – Великий Царскосільський палац?

На караульній вежі зберігається ще один легендарний артефакт – Дзвін бажань, в котрий варто подзвонити, закликаючи янголів на підмогу. Щоправда, небожителі не згідні просити за грішників безоплатно – перш ніж смикнути за шнур, киньте монетку в таз.

Заручитися підтримкою небес можна, навіть не виїжджаючи за межі столиці. Якщо задумали відкрити власну справу, підніміться на гору Дзегужкалнс з боку вулиці Дзірцієма та уявіть у барвах світле майбутнє свого бізнесу, проходячи через паркові ворота. Якщо ж ви налаштовані на корпоративну кар’єру, та відчуваєте, що переросли свою посаду, сходження краще розпочати з правого флангу – у такому випадку привід виявити себе й домогтися підвищення з’явиться дуже скоро. Підстрахуватися можна, потерши носи відлитим у бронзі бременським музикантам, що стережуть вхід у собор святого Петра або приклавшись до розп’яття на фасаді будинку №22 по вулиці Яунієла, в якому шанувальники радянського кіно з радістю впізнають будинок Шерлока Холмса, увічнений у стрічці Ігоря Масленнікова.

Не бійтеся загадувати бажання – в Латвії все збувається точнісінько так, як задумано!

Вам це буде цікаво:
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Хаапсалу: естонський настрій
Ми знаємо Естонію як батьківщину Skype і самобутніх страв на кшталт молочного супу з овочами, ми дивуємось відсутності майбутнього часу в національній мові. А сьогодні розглянемо крихітку-країну більш предметно, заскочивши в «осиновий гай» – місто Хаапсалу, столицю Ляенеського повіту держави.
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на травневі свята у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see цими святами! Гайда з нами!
З ківі не пропустять. Митні заборони на вивезення
Туристи з очима, повними сліз від того, що з їхніх валіз витрусили статуетки, черепашки та інші придбані на згадку сувеніри, – явище на митниці звичайне. Щоби вашу мандрівку не затьмарило подібне, OUTLOOK пропонує ознайомитися з добіркою дивних інколи предметів, заборонених до вивезення у різних країнах.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Гайдусобосло: скупатися в золоті
Місцеві мешканці, певно, знали, що роблять, коли вирішили залити гектари своєї землі водою з дивним кольором і запахом. Сьогодні ж Гайдусобосло купає в «киплячому золоті» мільйони відпочивальників, заробляючи на цьому золото справжнє.
Музеї, що лікують
«Мені, будь ласка, еліксир від головного болю, настоянку на корені мандрагори, пігулки від серця і трохи морфіну…» – приблизно так зверталися до аптекарів пацієнти кілька століть тому. А ті готували різноманітні бовтанки і суміші у фармакологічних лабораторіях, які знаходилися прямо в сусідніх кімнатах.
Листівки з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
Закрити
Outlook facebook page