RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Оманливий пензель пані Хокусай

Оманливий пензель пані Хокусай

Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.

Жінка, оповита таємницею

Невловима японка залишила по собі більше запитань, ніж відповідей. Наскільки багато відомо про життя «Леонардо Сходу», настільки ж мало про його протеже і головну помічницю. Навіть дату народження обговорюють. Хоча більшість науковців все-таки зійшлися на думці, що сталася ця подія близько 1800 року. Де, коли саме? Невідомо. Але той факт, що Ой була не менш ексцентрична, ніж батько, лишається поза будь-якими сумнівами. Вона любила спостерігати пожежі, пити саке і з насолодою курила люльку (до речі, через цю пристрасть навіть якось зіпсувала картину, необережно скинувши на неї попіл). До того ж, окрім таланту до образотворчого мистецтва, художниця успадкувала норовистий характер і повну відсутність інтересу до домашнього господарства. М’яко кажучи, незвичні характеристики для дівчини Едо. Чи не так?

Років у двадцять Кацусіка вийшла заміж. Її обранець Мінамізава Томей був власником крамниці, що торгувала оліями для волосся, і теж цікавився живописом. Разом вони опановували укіє-е у Цуцумі Торін. Та, як би там не було, довго щасливий союз не протривав. Ой постійно жорстоко висміювала художні навички чоловіка і зрештою із ним розвелася, повернувшись до свого попереднього життя. Цуюкі Іцу, останній учень Хокусая, згадував, що Кацусіка ніколи більше не брала шлюб і взагалі хотіла стати просвітленою жінкою.

Фото images.metmuseum.or

Наступні роки батько з дочкою працювали разом. Вони проводили дні за малюванням, ніколи не прибиралися і не готували, купуючи їжу в кіосках і поступово перетворюючи місце свого проживання на звалище. Близько 1842-43 років один із учнів Хокусая створив ескіз їхньої студії. Зображений був сам майстер і Ой з курильною трубкою. Це, либонь, єдиний її портрет. Та само загадкова, як народження, смерть художниці. Де, як, коли це сталося – невідомо. Можна хіба що припускати. Деякі джерела називають 1866 рік – через 17 років після смерті Хокусая, деякі - 1857. адже, поховавши батька, Кацусіка переїхала і попервах жила відлюдницею чи то в Асакусі, чи то в Аоямі (околицях Едо). А потім подорожувала по країні, десь там і знайшовши вічне пристанище.

Більше того, таємницею оповите не тільки життя незвичайної жінки, але й саме її ім’я. Варто почати з того, що «Ой» – псевдонім, котрим вона підписувала роботи. Існує кілька версій його значення, і найбільш кумедне з них свідчить, що (японський еквівалент «гей, ти») – це вигук, яким Хокусай постійно кликав дочку. Щодо справжнього імені художниці теж нічого не ясно. Одні джерела твердять, що її звали Омей, інші – Оей.

Гра тіней

Разом із батьком Ой працювала майже чверть століття, малюючи «образи мінливого світу» і відвідуючи різні заходи. Хокусай навіть був упевнений, що вона куди більш обдарована у зображенні жінок, ніж він. Либонь, тому Кацусіка часто допомагала йому писати портрети бідзін-га, розфарбовувала «весняні картинки» (гравюри еротичного характеру) і навіть створила деякі з найвідоміших його творів. Приміром, «Старий тигр на снігу». Витончений звір, примарні сніжинки і неймовірна легкість у всьому… На момент написання картини Хокусаю було понад 80 років, він страждав на частковий параліч і навряд чи був здатний на таку делікатність ліній і невагомість зображення. А от стиль Ой славився саме це цим. Не дивно, що чимало видавців, розміщуючи замовлення, радо приймали роботи обох художників. Інколи спеціально віддавали перевагу «сердитому пензлеві» батька м’який стиль дочки. Утім, кінцевий продукт неодмінно підписувався брендом , котрий краще продавався на ринку – «Хокусай». Можливо, це і пояснює дивовижний дефіцит робіт з її підписом? Усього дві книги ілюстрацій і 10 картин. Зате яких! Найбільш відомі роботи «Нічна сцена в Есівара» і «Красуня милується цвітінням вишні вночі» неймовірно привабливі. Гра тіней, світлові ефекти роблять їх живими, дихаючими, таємничими, нетрадиційними – як сама художниця. «Нічна сцена в Йосівара» зображає людей, що розглядають крізь ґрати куртизанок в районі насолод. Там, де японські укіє-е художники представляють нічні композиції яскраво, як удень, Ой вводить світлотінь і перспективу, роблячи їх більш реальними. У той же час «Красуня милується цвітінням вишні вночі» не менш новаторська і більш чуттєва картина. Ліхтарі освітлюють обличчя і кімоно жінки, довкола неї видніються силуети сосен і вишні, а небо всіяне зорями. Що цікаво, зображені вони не у вигляді білих цяток чи кіл (як це було характерно в той час), а мають сині і червоні пігменти.

Фото tehne.com

Деякі роботи художниці і зараз перебувають у музеях за межами Японії. Бостонська гравюра «Три жінки грають на музичних інструментах» виконана на шовку. Вона зображає куртизанку, гейшу і містянку, котрі грають на кото, сямісені і кокю відповідно. А головний персонаж картини з Клівлендського музею – давній китайський генерал Гуань Юй. Він дозволив пустити собі кров, щоб уникнути поширення отрути від стріли ворога по тілу. При цьому воєначальник із серйозним обличчям рішуче грає в го. Ця картина значною мірою може похвалитися тією ж увагою до світлотіні, що й найкращі роботи Оей.

Фото tehne.com

На жаль, світ мистецтва сповнений незаслужено забутих майстрів. І пані Хокусай мало не найяскравіший скарб із цієї скриньки. Вона була особливою, справді незвичайною жінкою. Тим більше для доби Токугава. Її ексцентричність, дивні захоплення і байдужість до всього, що не стосується творчості – дивують. Час не пощадив художницю. Та навіть та невелика кількість підписаних робіт, що існує на сьогодні, дає змогу судити про її неабиякий талант і сміливість. А якщо уважно придивитися, то хто знає.. Можливо, ми навіть не здогадуємося, який насправді великий внесок оманливого пензля Ой у спадку її батька.

Заглавное фото oboi-colibri.ru

Вам це буде цікаво:
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху. Сутінковий край легенд і переказів не відмовить у прихистку стомленому мандрівнику: на стежках духів немає самотніх.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Посольства Литви та Австралії представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії»
Посольство Литовської Республіки в Україні, Посольство Австралії в Україні i Національний музей Тараса Шевченка представили в Києві виставку фотографій «Олєґас Труханас – легенда Литви та Австралії».
Історія бренду: Cirque du Soleil
Феєричний шоу-проект Cirque du Soleil здійснив переворот у цирковому мистецтві, нагадавши світові, що цирк може не тільки розважати, але й творити нову реальність. Божевільні експерименти над людським тілом скасовують владу земного тяжіння, а містерія звука і світла заманює глядача у присмерковий лабіринт філософських драм, надаючи змогу пробиратися до сонця разом з героями постановок.
Не тільки чорний. Невідомі факти про Казимира Малевича
3 листопада 2008 року, на аукціоні Sotheby's з результатом в $ 60 мільйонів була продана одна з найрідкісніших робіт в історії російського мистецтва - «Супрематічеськая композиція» Казимира Малевича, який дотепер вважається одним з найнезрозуміліших художників 20 століття. Ніби знущаючись з публіки, саме так він підписував деякі свої ранні роботи: «Зміст картин авторові невідомий». OUTLOOK сподівається, що зібрані нами історії, пов'язані з особистістю, творчістю та ім'ям майстра, наблизять читачів до розуміння геніального супрематиста.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана»
В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії у Києві відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків. Насправді в національних стравах зосередилася часточка душі народу, його історії і культури.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Євробачення в цифрах і фактах
Минулої суботи в столиці України Києві відбувся фінал Євробачення – головного пісенного конкурсу Старого Світу. Поки меломани насолоджувалися гостинним і зеленим Києвом, а самі виконавці виступали в грандіозному шоу, Outlook, щоб підготував найцікавіші факти про легендарний конкурс із більш як 60-річною історією.
Закрити
Outlook facebook page