RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Оманливий пензель пані Хокусай

Оманливий пензель пані Хокусай

Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.

Жінка, оповита таємницею

Невловима японка залишила по собі більше запитань, ніж відповідей. Наскільки багато відомо про життя «Леонардо Сходу», настільки ж мало про його протеже і головну помічницю. Навіть дату народження обговорюють. Хоча більшість науковців все-таки зійшлися на думці, що сталася ця подія близько 1800 року. Де, коли саме? Невідомо. Але той факт, що Ой була не менш ексцентрична, ніж батько, лишається поза будь-якими сумнівами. Вона любила спостерігати пожежі, пити саке і з насолодою курила люльку (до речі, через цю пристрасть навіть якось зіпсувала картину, необережно скинувши на неї попіл). До того ж, окрім таланту до образотворчого мистецтва, художниця успадкувала норовистий характер і повну відсутність інтересу до домашнього господарства. М’яко кажучи, незвичні характеристики для дівчини Едо. Чи не так?

Років у двадцять Кацусіка вийшла заміж. Її обранець Мінамізава Томей був власником крамниці, що торгувала оліями для волосся, і теж цікавився живописом. Разом вони опановували укіє-е у Цуцумі Торін. Та, як би там не було, довго щасливий союз не протривав. Ой постійно жорстоко висміювала художні навички чоловіка і зрештою із ним розвелася, повернувшись до свого попереднього життя. Цуюкі Іцу, останній учень Хокусая, згадував, що Кацусіка ніколи більше не брала шлюб і взагалі хотіла стати просвітленою жінкою.

Фото images.metmuseum.or

Наступні роки батько з дочкою працювали разом. Вони проводили дні за малюванням, ніколи не прибиралися і не готували, купуючи їжу в кіосках і поступово перетворюючи місце свого проживання на звалище. Близько 1842-43 років один із учнів Хокусая створив ескіз їхньої студії. Зображений був сам майстер і Ой з курильною трубкою. Це, либонь, єдиний її портрет. Та само загадкова, як народження, смерть художниці. Де, як, коли це сталося – невідомо. Можна хіба що припускати. Деякі джерела називають 1866 рік – через 17 років після смерті Хокусая, деякі - 1857. адже, поховавши батька, Кацусіка переїхала і попервах жила відлюдницею чи то в Асакусі, чи то в Аоямі (околицях Едо). А потім подорожувала по країні, десь там і знайшовши вічне пристанище.

Більше того, таємницею оповите не тільки життя незвичайної жінки, але й саме її ім’я. Варто почати з того, що «Ой» – псевдонім, котрим вона підписувала роботи. Існує кілька версій його значення, і найбільш кумедне з них свідчить, що (японський еквівалент «гей, ти») – це вигук, яким Хокусай постійно кликав дочку. Щодо справжнього імені художниці теж нічого не ясно. Одні джерела твердять, що її звали Омей, інші – Оей.

Гра тіней

Разом із батьком Ой працювала майже чверть століття, малюючи «образи мінливого світу» і відвідуючи різні заходи. Хокусай навіть був упевнений, що вона куди більш обдарована у зображенні жінок, ніж він. Либонь, тому Кацусіка часто допомагала йому писати портрети бідзін-га, розфарбовувала «весняні картинки» (гравюри еротичного характеру) і навіть створила деякі з найвідоміших його творів. Приміром, «Старий тигр на снігу». Витончений звір, примарні сніжинки і неймовірна легкість у всьому… На момент написання картини Хокусаю було понад 80 років, він страждав на частковий параліч і навряд чи був здатний на таку делікатність ліній і невагомість зображення. А от стиль Ой славився саме це цим. Не дивно, що чимало видавців, розміщуючи замовлення, радо приймали роботи обох художників. Інколи спеціально віддавали перевагу «сердитому пензлеві» батька м’який стиль дочки. Утім, кінцевий продукт неодмінно підписувався брендом , котрий краще продавався на ринку – «Хокусай». Можливо, це і пояснює дивовижний дефіцит робіт з її підписом? Усього дві книги ілюстрацій і 10 картин. Зате яких! Найбільш відомі роботи «Нічна сцена в Есівара» і «Красуня милується цвітінням вишні вночі» неймовірно привабливі. Гра тіней, світлові ефекти роблять їх живими, дихаючими, таємничими, нетрадиційними – як сама художниця. «Нічна сцена в Йосівара» зображає людей, що розглядають крізь ґрати куртизанок в районі насолод. Там, де японські укіє-е художники представляють нічні композиції яскраво, як удень, Ой вводить світлотінь і перспективу, роблячи їх більш реальними. У той же час «Красуня милується цвітінням вишні вночі» не менш новаторська і більш чуттєва картина. Ліхтарі освітлюють обличчя і кімоно жінки, довкола неї видніються силуети сосен і вишні, а небо всіяне зорями. Що цікаво, зображені вони не у вигляді білих цяток чи кіл (як це було характерно в той час), а мають сині і червоні пігменти.

Фото tehne.com

Деякі роботи художниці і зараз перебувають у музеях за межами Японії. Бостонська гравюра «Три жінки грають на музичних інструментах» виконана на шовку. Вона зображає куртизанку, гейшу і містянку, котрі грають на кото, сямісені і кокю відповідно. А головний персонаж картини з Клівлендського музею – давній китайський генерал Гуань Юй. Він дозволив пустити собі кров, щоб уникнути поширення отрути від стріли ворога по тілу. При цьому воєначальник із серйозним обличчям рішуче грає в го. Ця картина значною мірою може похвалитися тією ж увагою до світлотіні, що й найкращі роботи Оей.

Фото tehne.com

На жаль, світ мистецтва сповнений незаслужено забутих майстрів. І пані Хокусай мало не найяскравіший скарб із цієї скриньки. Вона була особливою, справді незвичайною жінкою. Тим більше для доби Токугава. Її ексцентричність, дивні захоплення і байдужість до всього, що не стосується творчості – дивують. Час не пощадив художницю. Та навіть та невелика кількість підписаних робіт, що існує на сьогодні, дає змогу судити про її неабиякий талант і сміливість. А якщо уважно придивитися, то хто знає.. Можливо, ми навіть не здогадуємося, який насправді великий внесок оманливого пензля Ой у спадку її батька.

Заглавное фото oboi-colibri.ru

Вам це буде цікаво:
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана»
В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії у Києві відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків. Насправді в національних стравах зосередилася часточка душі народу, його історії і культури.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Євробачення в цифрах і фактах
Минулої суботи в столиці України Києві відбувся фінал Євробачення – головного пісенного конкурсу Старого Світу. Поки меломани насолоджувалися гостинним і зеленим Києвом, а самі виконавці виступали в грандіозному шоу, Outlook, щоб підготував найцікавіші факти про легендарний конкурс із більш як 60-річною історією.
А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото
Неможливо уявити, яку кількість знімків зробило людство за більш як півторастолітню історію фотографії. Та серед них є і знакові, відомі всім не так своєю художньою цінністю, як значимістю зображеного моменту або переданого настрою. Саме про такі легендарні кадри далі в Outlook.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Посол Японії в Україні разом з Київським міським головою та Ректором КНУ імені Тараса Шевченка висадили в Києві сакури.
11 квітня 2017 року Посольство Японії в Україні висадило в Києві сакури. Захід відбувся в Ботанічному саду імені ак. О.В. Фоміна, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Японії в Україні Шігекі Сумі та ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського, а також біля Національної опери України за участі Київського міського голови Віталія Кличка
Посол Японії і Міністр інформаційної політики України висадили в Києві першу сакуру
Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі та Міністр інформаційної політики України Юрій Стець висадили в Києві першу сакуру в рамках акції «2500 сакур», присвяченої Року Японії в Україні та 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між нашими державами.
Посол Єгипту відкрив виставку сучасного мистецтва «Egyptian Vision»
3 квітня Посол Єгипту в Україні, Й.В. пан Хоссам Ельдін Алі, у МВЦ «Музей історії Києва» відкрив виставковий проект сучасного образотворчого мистецтва “Egyptian Vision” ("Єгипетське бачення"), присвячений 25-річчю встановлення єгипетсько-українських дипломатичних відносин.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
У Києві стартував Тиждень Іспанського кіно
30 березня за підтримки посольства Іспанії в Україні в Культурному центрі Кінотеатр «Київ» відкрився XV Тиждень іспанського кіно. Офіційне відкриття кінематографічного калейдоскопа відвідали дипломати Посольства Іспанії в Україні, представники української кіноіндустрії, громадськість, ЗМІ.
У Києві за підтримки Посольства Аргентини відбувся концерт «Зірки світового танго»
27 березня у Київському національному академічному театрі оперети відбувся концерт «Зірки світового танго» за участю зірок аргентинського танго Нері Піліу, Шанини Кіньонес, Соланж Акости і Макса Ван Де Вурда під акомпанемент «Tango Spleen Orquesta» (Італія).
Посольство Туреччини відкрило в Києві виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру"
Посольство Туреччини в Україні та особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Йонет Дж. Тезель відкрили в Національному музеї імені Тараса Шевченка виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру" художника Хікмета Барутчугіля.
Закрити
Outlook facebook page