RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Історія одної вулиці: Пікаділлі Стріт

Історія одної вулиці: Пікаділлі Стріт

Лондон – це місто, котре просто не може не вражати. Кожен його гість неодмінно чимось захоплюється: хтось архітектурою, хтось божевільним ритмом життя, а хтось вікторіанським духом і аристократичною атмосферою в нашому XXI столітті. Його вулиці – справжня скарбниця для власних досліджень, а починати їх слід з легендарної Пікаділлі Стріт, оскільки прогулявшись лише нею самою, відразу збагнеш, що ж таке Лондон і з чим його їдять.

Саме слово Пікаділлі, хоч уже міцно асоціюється зі столицею Великобританії, все-таки не надто англійське, погодьтесь. Утім, і вулицю, і і її початок – площу Пікаділлі – лондонці не те, що люблять, вони вважають все це справжнім серцем свого міста. І назва їм зовсім не ріже слух, тим більше, якщо бодай трохи зазирнути в історію. До XVII століття Пікаділлі Стріт була португальською, і хтозна, як би ми називали її сьогодні, якби 1612 року місцевий бізнесмен Роберт Бейкер не купив там велику ділянку для зведення особняка і крамниці комірців при ньому. Саме цей магазин, де продавали модні на той час жорсткі комірці-пікадили, не тільки дав змогу Бейкеру сколотити божевільний статок, але й поклав початок спершу народному, а потім й офіційному перейменуванню – замість Португальської вулиці лондонці отримали вулицю Пікаділлі.

Слідом за Бейкером в цю частину мегаполіса потягнулись й інші успішні бізнесмени і промисловці, і вона стала перетворюватися на фешенебельний район, чия основна забудова відбулася в середині XVII століття. І саме архітектурою тих часів і стилів милуються як туристи, так і корінні містяни. Сама ж площа, одна з головних пам’яток, нерозривно пов’язаних з Пікаділлі Стріт, з’явилася у своєму нинішньому вигляді набагато пізніше – вже в XIX столітті. Тоді міська влада вирішила створити тут транспортний і торговий вузол, з’єднавши одразу кілька центральних вулиць. Двадцяте століття додало просторові станцію метро і гігантські рекламні екрани, котрі за всю свою історію були вимкнуті лише кілька разів, наприклад, у дні смерті Черчилля чи принцеси Діани.

Нашу прогулянку по Пікаділлі Стріт ми розпочнемо з місця, звідки починаються майже всі екскурсії, а закохані призначають побачення – біля фонтану з фігурою оголеного янгола. Його свого часу замовив лорд Ешлі Шафтсбері – знаменитий філантроп і меценат. За задумом дизайнерів і замовника, статуя Антероса символізує зріле й обдумане кохання. При цьому самі лондонці у всі часи ставилися до неї дещо скептично і придумували куди більш вульгарні концепції. Як би там не було, фонтан має величезну популярність. Рухаємося далі, а точніше спускаємося під землю, але не для того, щоб проїхатися на метро, а щоб потрапити в … театр. Легендарний Критеріон-театр, що прославився сміливим постановками і революційними технічними ефектами, розташувався практично під землею. Це дало йому змогу не тільки пережити кілька масштабних перебудов центру міста, але й стати в роки Другої світової війни стратегічно важливим об’єктом: на час бомбардувань тут не тільки ховалися перехожі, але й співробітники Бі-бі-сі використовували його як резервну студію, щоб безперебійно вести трансляції. У наш час Критеріон-театр – це цілий розважальний комплекс із власними студіями, галереями, де можна культурно і приємно провести цілий день.

Наступна наша зупинка – будівля з листівок, ще один символ Лондона – Королівська академія мистецтв. Напевно, легше назвати художників, котрі тут не вчилися чи не викладали, оскільки серед випускників – всі зірки британського і світового живопису. Сама помпезна будівля, тихі двори, що рідкість для центру, і, звісно ж, творча атмосфера – вже багато століть допомагають талановитим тутешнім студентам вивчати високе мистецтво. Що цікаво, хоч академія і королівська, вона живе завдяки виставкам і внескам за навчання і не приймає жодної фінансової допомоги ні від уряду, ні від королівської сім’ї.

Ще один цікавий об’єкт на Пікаділлі Стріт – найрозкішніший британський готель – «Рітц». Збудований 1906 року, він має бездоганну репутацію і слугую пристанищем для впливових і забезпечених гостей, що відвідують Лондон. На початку нашого століття всередині було проведено генеральну реконструкцію номерів, котра додала і без того чудовому британському стилю високої технологічності. Тут справді переплелися і нові технології, і традиції, котрі свято шанують. Тому, навіть якщо ви зупинилися в скромнішому готелі, але готові розстатися з енною сумою грошей, неодмінно заходьте в «Рітц» на п’ять годин вечора, попередньо замовивши столик в готельному ресторані – тут проводять щоденне англійське чаювання.

Як би ми не поспішали на файф-о-клок, не можна не зазирнути у магазин Фортнума і Мейсона, котрому вже майже триста років, оскільки саме тут можна прикупити продукти, що потрапляють на королівський стіл. Шоколад, випічка, чай на вагу, делікатеси – все це тепер і до послуг заможних відвідувачів, котрі мріють власним шлунком відчути, чим харчуються члени королівської родини.

Загалом на Пікаділлі все або королівське, або богемне, тому, якщо бюджет обмежений, достатньо просто споглядати навколишню красу і відкласти дегустації і відвідини до кращих часів. Це справді найбільш фешенебельна і дорога вулиця зовсім недешевого у принципі Лондона, наповнена окрім тих об’єктів, про які ми розповіли, ще десятками закритих, елітних – клубів, ресторанів, співтовариств. Там можна посидіти в кріслі Чарльза Дарвіна, на власні очі побачити посмертну маску Наполеона чи випити віскі за столом, сколоченим із дощок судна адмірала Нельсона. Щоб потрапити туди, часто не вистачить навіть серйозних статків: у багато місць вхід суворо за приналежністю до знатних сімей, за походженням або заслугами перед Королівством, оскільки кругом будуть сидіти лорди, сери і найближчі родичі Корони. Пікаділлі Стріт сміливо можна назвати двосторонньою вулицею: перша її сторона галаслива, відкрита для туристів, а друга – закрита, наповнена таємним форматом «тільки для своїх». І в цьому, напевно, ще одна принада, оскільки, гуляючи тут, можна не лише розглядати, але й фантазувати.    

Вам це буде цікаво:
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
З екрану в реальність і назад: місця, де знімали відомі фільми
Скільки буває видів туризму? Гастро, екотуризм, шопінгтури - різновидів, напевно, стільки, скільки і самих мандрівників - кожному подавай своє. Сьогодні ж ми розповідаємо про людей, які відвідують місця, що стали локацією для зйомок відомих фільмів. Згідно з різними опитуваннями, близько 40% опитаних хоча б раз думали відвідати місця, де створювалися відомі фільми.
Тупик Мері Кінг: сукні і ляльки для маленької Енн
На полотні шотландських легенд вишиті містичні візерунки. Місцеві жителі вірять у примар, привидів і в те, що за ними щодня з висоти пташиного польоту спостерігають душі предків. Знамениті шотландські перекази лишилися не тільки на сторінках книг. Сьогодні OUTLOOK розповість про секрети, сховані в тупику Мері Кінг.
Кокні: глузлива британська говірка
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
Що вони їдять: Велика Британія
Кухня Великої Британії – нічний кошмар дієтологів, гурманів та інших експертів зі здорового харчування. Типовий англієць не вельми шанує кухарське мистецтво і задля економії часу перекушує на ходу, а свіжі овочі та фрукти є в раціоні суто номінально. Та якщо дуже постаратися, то і в Альбіоні можна отримати яскраві гастрономічні враження, знаючи, що і де шукати. Ми-то точно знаємо де шукати і з радістю поділимося з вами!
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Бути квітам! Найкращі квіткові фестивалі світу!
Найкращий подарунок для мами – квіти. І справді, це неймовірно романтично і красиво, пасує кожному вікові і статусу. Особливо гарно, коли квітів багато. Дуже багато! А де можна побачити більше подібної краси, як не на фестивалі? Ми підібрали п’ять найбільш знаменитих і найбільш квіткових.
MUST- WATCH VIDEO: традиції чаювання в світі
Цей напій настільки щільно увійшов у життя людини, що іноді ми самі не помічаємо, як знову поставили чайник на плиту. Існують тисячі способів його приготування. OUTLOOK пропонує вашій увазі кращі з них.
Гра аристократів. Крикет
Вищий світ Англії та крикет – майже як чай з молоком. Можуть існувати й порізно, та разом все-таки «смачніше». А якщо ви досі плутаєте крикет, крокет і крокети, не хвилюйтеся – зараз все пояснимо.
Гетто світу: Валійська Аргентина
Аргентинська Патагонія славиться не тільки своєю неймовірною природою і величезними покладами нафти. Провінція Чубут, розташована там – дивовижна земля, де вже півтора століття у мирі і злагоді живуть південноамериканці і валлійці, яких туди занесла доля.
Історія вулиці: Паломники Бервік-стріт
Усе ще мрієте перейти дорогу на Еббі-роуд, як легендарні The Beatles, чи жадаєте почути стукіт серця свінгуючого Лондона на Карнабі-стріт? Тоді вам варто добре вивчити шлях на Бервік-стріт і долучитись до улюбленого місця паломництва шанувальників музики і не тільки.
Гетто світу: До Лондона за боллівудськими шедеврами
OUTLOOK продовжує свій цикл матеріалів про національні гетто – масові поселення емігрантів далеко від Батьківщини. На черзі розповідь про Саутолл – передмістя Лондона, яке значно більше нагадує індійське містечко.
Говорить і показує BBC
Дуже часто ЗМІ сприймаються як зброя політиків та олігархів. Люди звикли нікому не довіряти. Проте одна компанія за неповні 100 років діяльності підняла свій авторитет доволі високо. Ми говоримо, звичайно ж, про BBC...
Wimbledon: Витоки британських традицій
Завершився Wimbledon 2014 - третій у цьому сезоні турнір серії Великого шолома. Його історія містить у собі тисячі зіграних сетів і... не меншу кількість цікавих фактів.
ТОП незвичайних маловідомих країн
Якщо побіжно кинути оком на мапу світу, то деякі маленькі країни можна взагалі не помітити, надто, якщо ті не на слуху. Утім, OUTLOOK вважає, що у світі не існує нецікавих місць. І тому сьогодні ми підготували для вас матеріал про те, як і чим живуть держави, назв яких ви, можливо, навіть не знали.
Закрити
Outlook facebook page