RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Історія одної вулиці: Пікаділлі Стріт

Історія одної вулиці: Пікаділлі Стріт

Лондон – це місто, котре просто не може не вражати. Кожен його гість неодмінно чимось захоплюється: хтось архітектурою, хтось божевільним ритмом життя, а хтось вікторіанським духом і аристократичною атмосферою в нашому XXI столітті. Його вулиці – справжня скарбниця для власних досліджень, а починати їх слід з легендарної Пікаділлі Стріт...

... оскільки прогулявшись лише нею самою, відразу збагнеш, що ж таке Лондон і з чим його їдять.

Саме слово Пікаділлі, хоч уже міцно асоціюється зі столицею Великої Британії, все-таки не надто англійське, погодьтесь. Утім, і вулицю, і її початок – площу Пікаділлі – лондонці не те, що люблять, вони вважають все це справжнім серцем свого міста. І назва їм зовсім не ріже слух, тим більше, якщо бодай трохи зазирнути в історію. До XVII століття Пікаділлі Стріт була португальською, і хтозна, як би ми називали її сьогодні, якби 1612 року місцевий бізнесмен Роберт Бейкер не купив там велику ділянку для зведення особняка і крамниці комірців при ньому. Саме цей магазин, де продавали модні на той час жорсткі комірці-пікадили, не тільки дав змогу Бейкеру сколотити божевільний статок, але й поклав початок спершу народному, а потім й офіційному перейменуванню – замість Португальської вулиці лондонці отримали вулицю Пікаділлі.dc595ad538dcfbeb426eb56c1035f24e.jpgФото pinterest.co.uk

Слідом за Бейкером в цю частину мегаполіса потягнулись й інші успішні бізнесмени і промисловці, і вона стала перетворюватися на фешенебельний район, чия основна забудова відбулася в середині XVII століття. І саме архітектурою тих часів і стилів милуються як туристи, так і корінні містяни. Сама ж площа, одна з головних пам’яток, нерозривно пов’язаних з Пікаділлі Стріт, з’явилася у своєму нинішньому вигляді набагато пізніше – вже в XIX столітті. Тоді міська влада вирішила створити тут транспортний і торговий вузол, з’єднавши одразу кілька центральних вулиць. Двадцяте століття додало просторові станцію метро і гігантські рекламні екрани, котрі за всю свою історію були вимкнуті лише кілька разів, наприклад, у дні смерті Черчилля чи принцеси Діани.

Нашу прогулянку по Пікаділлі Стріт ми розпочнемо з місця, звідки починаються майже всі екскурсії, а закохані призначають побачення – біля фонтану з фігурою оголеного янгола. Його свого часу замовив лорд Ешлі Шафтсбері – знаменитий філантроп і меценат. За задумом дизайнерів і замовника, статуя Антероса символізує зріле й обдумане кохання. При цьому самі лондонці у всі часи ставилися до неї дещо скептично і придумували куди більш вульгарні концепції. Як би там не було, фонтан має величезну популярність. Рухаємося далі, а точніше спускаємося під землю, але не для того, щоб проїхатися на метро, а щоб потрапити в … театр. Легендарний Критеріон-театр, що прославився сміливим постановками і революційними технічними ефектами, розташувався практично під землею. Це дало йому змогу не тільки пережити кілька масштабних перебудов центру міста, але й стати в роки Другої світової війни стратегічно важливим об’єктом: на час бомбардувань тут не тільки ховалися перехожі, але й співробітники Бі-бі-сі використовували його як резервну студію, щоб безперебійно вести трансляції. У наш час Критеріон-театр – це цілий розважальний комплекс із власними студіями, галереями, де можна культурно і приємно провести цілий день.shutterstock_1258419229.jpgФото theculturetrip.com

Наступна наша зупинка – будівля з листівок, ще один символ Лондона – Королівська академія мистецтв. Напевно, легше назвати художників, котрі тут не вчилися чи не викладали, оскільки серед випускників – всі зірки британського і світового живопису. Сама помпезна будівля, тихі двори, що рідкість для центру, і, звісно ж, творча атмосфера – вже багато століть допомагають талановитим тутешнім студентам вивчати високе мистецтво. Що цікаво, хоч академія і королівська, вона живе завдяки виставкам і внескам за навчання і не приймає жодної фінансової допомоги ні від уряду, ні від королівської сім’ї.

Ще один цікавий об’єкт на Пікаділлі Стріт – найрозкішніший британський готель – «Рітц». Збудований 1906 року, він має бездоганну репутацію і слугую пристанищем для впливових і забезпечених гостей, що відвідують Лондон. На початку нашого століття всередині було проведено генеральну реконструкцію номерів, котра додала і без того чудовому британському стилю високої технологічності. Тут справді переплелися і нові технології, і традиції, котрі свято шанують. Тому, навіть якщо ви зупинилися в скромнішому готелі, але готові розстатися з енною сумою грошей, неодмінно заходьте в «Рітц» на п’ять годин вечора, попередньо замовивши столик в готельному ресторані – тут проводять щоденне англійське чаювання.sfgbhgbh.jpgФото fonday.ru

Як би ми не поспішали на файф-о-клок, не можна не зазирнути у магазин Фортнума і Мейсона, котрому вже майже триста років, оскільки саме тут можна прикупити продукти, що потрапляють на королівський стіл. Шоколад, випічка, чай на вагу, делікатеси – все це тепер і до послуг заможних відвідувачів, котрі мріють власним шлунком відчути, чим харчуються члени королівської родини.

Загалом на Пікаділлі все або королівське, або богемне, тому, якщо бюджет обмежений, достатньо просто споглядати навколишню красу і відкласти дегустації і відвідини до кращих часів. Це справді найбільш фешенебельна і дорога вулиця зовсім недешевого у принципі Лондона, наповнена окрім тих об’єктів, про які ми розповіли, ще десятками закритих, елітних – клубів, ресторанів, співтовариств. Там можна посидіти в кріслі Чарльза Дарвіна, на власні очі побачити посмертну маску Наполеона чи випити віскі за столом, сколоченим із дощок судна адмірала Нельсона. Щоб потрапити туди, часто не вистачить навіть серйозних статків: у багато місць вхід суворо за приналежністю до знатних сімей, за походженням або заслугами перед Королівством, оскільки кругом будуть сидіти лорди, сери і найближчі родичі Корони. Пікаділлі Стріт сміливо можна назвати двосторонньою вулицею: перша її сторона галаслива, відкрита для туристів, а друга – закрита, наповнена таємним форматом «тільки для своїх». І в цьому, напевно, ще одна принада, оскільки, гуляючи тут, можна не лише розглядати, але й фантазувати. 26_4.jpgФото jaani.net

Головне фото telegraph.co.uk

Вам це буде цікаво:
Історія вулиці: Паломники Бервік-стріт
Усе ще мрієте перейти дорогу на Еббі-роуд, як легендарні The Beatles, чи жадаєте почути стукіт серця свінгуючого Лондона на Карнабі-стріт? Тоді вам варто добре вивчити шлях на Бервік-стріт і долучитись до улюбленого місця паломництва шанувальників музики і не тільки.
Історія однієї вулиці: Рамбла
Столиця Каталонії Барселона – це не тільки курортна зона, а й місто з багатою історією зі своїм неповторним стилем, атмосферою і південним темпераментом. Напевно, кожен турист, потрапляючи сюди, неодмінно здійснює неквапний променад пішохідною вулицею Рамбла, про яку ми сьогодні розповідаємо.
Камініто: Вулиця у ритмі танго
Ми продовжуємо наш цикл «Історія однієї вулиці» і сьогодні розповідаємо про одну з найгарніших і веселих вулиць Буенос-Айреса під назвою Камініто. Вона простяглася в знаменитому кварталі Ла Бока, заснованому в 19 столітті італійськими емігрантами.
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Історія однієї вулиці: Талія: «Єлисейські поля» Саудівської Аравії
Сьогодні OUTLOOK повідає про життя в Саудівській Аравії, прогулюючись головною вулицею шанованого паломниками другого за величиною міста й «економічної столиці» – міста Джидди. Тут, на вулиці Талії, особливо явно можна прослідкувати, як стрімко в арабську культуру вливаються західні мотиви, вносячи в це місце легкий дисонанс…
З екрану в реальність і назад: місця, де знімали відомі фільми
Скільки буває видів туризму? Гастро, екотуризм, шопінгтури - різновидів, напевно, стільки, скільки і самих мандрівників - кожному подавай своє. Сьогодні ж ми розповідаємо про людей, які відвідують місця, що стали локацією для зйомок відомих фільмів. Згідно з різними опитуваннями, близько 40% опитаних хоча б раз думали відвідати місця, де створювалися відомі фільми.
Тупик Мері Кінг: сукні і ляльки для маленької Енн
На полотні шотландських легенд вишиті містичні візерунки. Місцеві жителі вірять у примар, привидів і в те, що за ними щодня з висоти пташиного польоту спостерігають душі предків. Знамениті шотландські перекази лишилися не тільки на сторінках книг. Сьогодні OUTLOOK розповість про секрети, сховані в тупику Мері Кінг.
Історія однієї вулиці: проспект Дмитра Яворницького
Матеріалом про головну вулицю міста Дніпра, проспект Дмитра Яворницького, ми продовжуємо наш цикл, присвячений історіям вулиць. Проспект Дмитра Яворницького – це не просто центральна і найважливіша вулиця Дніпра, він є ще й уособленням багатовікової історії міста.
Кокні: глузлива британська говірка
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
Що вони їдять: Велика Британія
Кухня Великої Британії – нічний кошмар дієтологів, гурманів та інших експертів зі здорового харчування. Типовий англієць не вельми шанує кухарське мистецтво і задля економії часу перекушує на ходу, а свіжі овочі та фрукти є в раціоні суто номінально. Та якщо дуже постаратися, то і в Альбіоні можна отримати яскраві гастрономічні враження, знаючи, що і де шукати. Ми-то точно знаємо де шукати і з радістю поділимося з вами!
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Історія однієї вулиці: Дизенгоф
Прогулюючись вулицею Дізенгоф у самісінькому центрі Тель-Авіва, можна спіймати себе на думці, що це не вулиця, а якийсь телепорт, адже тут змішалося все: торгові ряди, практична та лаконічна архітектура баугаус, модні шоуруми, котрі не поступаються міланським. Проте все це нагромадження аж ніяк не надмірне, а цілком природне, тому пройдімося вулицею.
Бути квітам! Найкращі квіткові фестивалі світу!
Найкращий подарунок для мами – квіти. І справді, це неймовірно романтично і красиво, пасує кожному вікові і статусу. Особливо гарно, коли квітів багато. Дуже багато! А де можна побачити більше подібної краси, як не на фестивалі? Ми підібрали п’ять найбільш знаменитих і найбільш квіткових.
Історія однієї вулиці: Брівібас
Сьогодні в нашому циклі, присвяченому найцікавішим вулицях планети, ми розповімо про Брівібас – головну та одну з найцікавіших вулиць Риги. Старе місто Риги – справжня перлина латвійської столиці, яка прекрасно збереглася.
Історія однієї вулиці: Янг-Стріт
Люди, котрі вперше приїхали до Торонто, мають всі шанси попастися на вудочку місцевих сюрпризів. Наприклад, вам можуть запропонувати: «Чи не бажаєте доїхати до пункту призначення через вулицю Янг-Стріт?» А коли ви погодитесь на цю авантюру, вас перепитають: «Ви що, зібрались проїхати по всій вулиці?» І коли зніяковілий мандрівник вникне в деталі, він виявить: довжина зачарованої вулиці під назвою Янг – 1896 кілометрів. А якщо ви виявите ще трохи допитливості і вирішите почитати історію найдовшої вулиці на світі, вас чекає захоплююча подорож у світ індіанців, європейських завойовників і зіткнення культур. Отже, починаємо…
MUST- WATCH VIDEO: традиції чаювання в світі
Цей напій настільки щільно увійшов у життя людини, що іноді ми самі не помічаємо, як знову поставили чайник на плиту. Існують тисячі способів його приготування. OUTLOOK пропонує вашій увазі кращі з них.
Історія однієї вулиці: проспект Андраші в Будапешті
Майже в кожному туристичному путівнику написано, що Будапешт – це східноєвропейський Париж, і сперечатися з цим твердженням не варто, оскільки угорська столиця, так само як і французька, вражає своєю розкішшю, помпезністю і бездоганним смаком. А ще й сам Ейфель разом зі своїм архітектурним бюро додав їй французького шарму. Виходячи з усього цього, не дивно, що головну артерію міста – проспект Андраші – називають будапештськими Єлисейськими полями.
Закрити
Outlook facebook page