RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Східна музика суфіїв: Кавалі

Східна музика суфіїв: Кавалі

«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.

Суфії не уявляли свого життя за замкненими дверима, намагаючись подолати будь-які обмеження, хай то узи сім’ї, межі одного дому чи кордони країни. Вони мали відмовитися від комфортних умов, долаючи тягу до земного. Так кочовий спосіб життя стали трактувати як єдино можливий спосіб духовного розвитку, позбавлення від прив’язаностей до звичних речей і людей. Суфії вбиралися в шерстяний одяг («суфи»), що виглядав просто і трохи грубо, чимось нагадуючи недбало зіткану волосяницю. Звідки ми знаємо про це зараз? Звісно, із стародавніх пісень, єдиної речі, що лишилася у швидкоплинному житті після того, як її розвіяли по вітру. Один із суфійських поетів Румі говорив про це так: «Душа на Землі – у в’язниці, і вона лишатиметься там, доки живе на Землі».

Фото indiaprwire.com

Суфійські Кавалі прийнято ділити на два типи. Один, що зветься Рінд, оспівує вільне життя «одним днем». Рядок за рядком суфії говорили про те, що, тільки зупинивши бурхливу діяльність і поглянувши на життя, яким воно є, можна відчути дух вічності. Ці люди, багато з яких вели духовне життя, зверталися до народів, пропонуючи філософськи відчужений погляд на світ. На їхню думку, людині властиво жити або споминами минулого, або планами майбутнього, і це заважає їм насолоджуватися життям, що протікає тепер. Послідовники напрямку Рінд допускали можливість короткочасних розваг, головним критерієм було отримання найвищого задоволення тут і тепер. Однак така філософія була піддана жорсткій критиці іншою течією – Салік. Це слово у перекладі означає «той, що іде містичним шляхом». Прочани і шукачі духовності прямували шляхом відречення від земних благ, виступали за певний аскетизм у житті, відмову від розкоші і плотських насолод. Вони виконували божественні обітниці і ритуали, що називали одним словом «радіння», під акомпанемент музичних інструментів, провідна роль з-поміж яких належала флейті нея.

Перш ніж стати суфієм, співак мав пройти особливе навчання, котре за своєю складністю можна порівняти із сучасною університетською освітою. Суфій мав досконало оволодіти знаннями теоретичної філософії, бути поінформованим в нюансах різноманітних культур, а також володіти кількома мовами (арабською, персидською та урду). До речі, щоб підтвердити знання мов, суфій складав величезний іспит, декламуючи понад п’ятсот віршів.

Фото religionama.files.wordpress.com

У середовищі суфіїв пісні Кавалі вважали духовною практикою, адже в їхніх текстах зустрічалися згадки про той чи інший проміжок земного шляху, котрий проходить людина, яка бажає пізнати свій внутрішній світ. А саме Кавалі розповідають про необхідність каяття (Штауба), утримання (вара), відмови від матеріальних ресурсів (зухд), уповання на Божу справедливість (таваккул), смиренного долання злиднів (факр), терпіння (сабр) і проголошення подяки не тільки за блага, але й за випробування (шукр).

Серед найдавніших представників суфійської течії в історії лишилося ім’я Джалалладіна Румі (XIII століття). Руні був чільником ордена дервішів, у своїх віршах проповідуючи принципи людської рівності незалежно від соціального і матеріального статусу. Один з найбільш відомих літературних творів Румі під назвою «Диван» об’єднав східні жанри – касиди, газелі і рубаї. У своїх піснях Румі радив прямувати дорогою суфіїв. Що за нагорода чекає слухняних послідовників? Виконавці Кавалі говорили про душевну гармонію, котру розуміли як поєднання Божественної присутності, любові, умиротворення, надії, пристрасті, довіри, спокою і, нарешті, глибокої впевненості у своїх силах.

У кожному вірші, котрим суфії надавали музичних ритмів, звучала любов. Утім, звернення до Укоханого не передбачало освідчення, адресованого конкретній людині. Таким чином суфії зверталися до вищих сил, закликаючи добро в суспільство, бо вони вірили, що ворожнеча і ненависть походять через відсутність любові і мудрості в людини. Про це символічно співав Румі в Кавалі, що розповідає про те, як чотири друга вирішили купити виноград. Щоправда, ці люди походили з різних країн, де цей плід називався по-різному – «ангур», «узум», «стафіль» и «айнаб». Не бажаючи чути докази одне одного, друзі всерйоз посварилися. Звичайно, насправді це притча не про недалеких дружків, котрі не змогли знайти спільну мову в такому простому питанні, а про політичні і релігійні тертя в різних країнах, де кожна держава бажає дбати тільки про власні інтереси, не думаючи про інші національності. Тому наприкінці Кавалі Румі твердить: «Тоді б умить закінчилась війна: /Слова різняться – суть у них одна,/І тільки лиш мудрець неложний/ Безглуздим спорам край покласти може!»

Фото unikaz.asia

Румі заснував братство мандрівних і танцюючих дервішів і тим самим започаткував суфійську традицію запального танцю під живу музику. Утім, танець у пісенному обряді Кавалі мав особливі правила: він повинен був представляти крутіння з постійним підніманням рук до неба, що символізувало молитву людини. Дервіші поставали перед випадковими глядачами релігійного дійства, вдягнені в очіпки і чорні накидки. Під час танців останні падали на землю, і дервіші лишалися у білому вбранні. При цьому чорний колір вважали символом смерті, а білий – наступним за фізичною загибеллю воскресінням душі. Поєднання танцю і мелодій суфії вважали найбільш дієвим засобом очищення емоцій, адже музика містить найщиріше і непідкупне звернення до серця людини.  

Заглавное фото travelcalendar.ru

Вам це буде цікаво:
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Знай наших: Ежен Деслав
У рубриці «Знай наших» ми зазвичай розповідаємо про видатних українців, котрі досягли значного успіху в тій чи тій сфері. Однак нашого сьогоднішнього героя – Ежена Деслава, або Євгена Слабченка – важко вписати в певні рамки, оскільки він досяг висот одразу в кількох сферах, будучи не тільки справжньою Людиною епохи Відродження XX століття, але й патріотом своєї України.
Валга. Місто на перехресті
Люди, які люблять подорожувати, зазвичай відвідують одні й ті самі місця. Париж, Венеція, Рим, Краків, Дрезден уже так давно звикли до туристів, що часто поглядають на них трохи зверхньо, копиливши губи, у той час як маловідомі, але не менш цікаві містечка чи селища завше раді гостями.
Все у ваших руках. Чому корисно бути амбідекстром
Амбідекстри демонструють унікальні здібності мозку, своїм прикладом підтверджуючи приховану людську геніальність. Найцікавіше, що її можна тренувати буквально руками. Як показали останні дослідження, людей, які від народження однаково вправно керують обома верхніми кінцівками, більше, ніж ми думаємо, і, можливо, ви – один з них.
Зроблено у Швеції: далекарлійська конячка
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Асунсьйон. Місто для сміливців і шукачів пригод…
Розташована на невисоких пагорбах, ця країна сховалася у тропічній сельві в самому центрі Латинської Америки. Тут немає пляжів і сучасних концертних холів, утім, вона вражає своєю близькістю до дикої природи. Хтось приїжджає у Парагвай дослідити територію «інді», інші – прийти в захват від давніх колоніальних будівель, ще хтось за покупками.
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Не забути парасольку і коктейль: найдивовижніші пляжі планети
Із настанням літа багато хто час від часу позирає на календар, чекаючи законної відпустки. А оскільки літній відпочинок найчастіше нерозривно пов’язаний з релаксацією біля води, аж ніяк не можна забувати про пляжі – такі жадані і водночас не схожі один на одного. Навіть якщо ви вже знаєте, куди поїхати і квитки куплені, наша добірка все одно не залишить нікого байдужим.
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Золота земля Соломона
Соломонові острови на зорі свого заселення мали репутацію далеко не найгостиннішого місця. І якщо флорентійці можуть попередити про свою підступність, архіпелаг цілком невинно простягнувся на далеку відстань в 1500 кілометрів і збурював цікавість не одного мандрівника своїм специфічним розташуванням і легендами про золото Ельдорадо.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Все, що потрібно знати про Азіаду
Спорт, аби залишатися актуальним, як і інші сфери нашого життя, має крокувати в ногу з часом і змінюватися, адже завтра ніколи не буває таким, як учора. Сьогодні Outlook, що висвітлює Азійські ігри-2017 в Ашгабаді, запускає цикл матеріалів, присвячених одному з найбільш прогресивних турнірів, який стартує вже у вересні.
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
Посол Франції Ізабель Дюмон провела урочистий прийом на честь Дня взяття Бастилії
Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон провела урочистий дипломатичний прийом на честь національного свята - Дня взяття Бастилії, а також 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Францією.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, а також про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
Закрити
Outlook facebook page