RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Східна музика суфіїв: Кавалі

Східна музика суфіїв: Кавалі

«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.

Суфії не уявляли свого життя за замкненими дверима, намагаючись подолати будь-які обмеження, хай то узи сім’ї, межі одного дому чи кордони країни. Вони мали відмовитися від комфортних умов, долаючи тягу до земного. Так кочовий спосіб життя стали трактувати як єдино можливий спосіб духовного розвитку, позбавлення від прив’язаностей до звичних речей і людей. Суфії вбиралися в шерстяний одяг («суфи»), що виглядав просто і трохи грубо, чимось нагадуючи недбало зіткану волосяницю. Звідки ми знаємо про це зараз? Звісно, із стародавніх пісень, єдиної речі, що лишилася у швидкоплинному житті після того, як її розвіяли по вітру. Один із суфійських поетів Румі говорив про це так: «Душа на Землі – у в’язниці, і вона лишатиметься там, доки живе на Землі».Фото indiaprwire.com

Суфійські Кавалі прийнято ділити на два типи. Один, що зветься Рінд, оспівує вільне життя «одним днем». Рядок за рядком суфії говорили про те, що, тільки зупинивши бурхливу діяльність і поглянувши на життя, яким воно є, можна відчути дух вічності. Ці люди, багато з яких вели духовне життя, зверталися до народів, пропонуючи філософськи відчужений погляд на світ. На їхню думку, людині властиво жити або споминами минулого, або планами майбутнього, і це заважає їм насолоджуватися життям, що протікає тепер. Послідовники напрямку Рінд допускали можливість короткочасних розваг, головним критерієм було отримання найвищого задоволення тут і тепер. Однак така філософія була піддана жорсткій критиці іншою течією – Салік. Це слово у перекладі означає «той, що іде містичним шляхом». Прочани і шукачі духовності прямували шляхом відречення від земних благ, виступали за певний аскетизм у житті, відмову від розкоші і плотських насолод. Вони виконували божественні обітниці і ритуали, що називали одним словом «радіння», під акомпанемент музичних інструментів, провідна роль з-поміж яких належала флейті нея.

Перш ніж стати суфієм, співак мав пройти особливе навчання, котре за своєю складністю можна порівняти із сучасною університетською освітою. Суфій мав досконало оволодіти знаннями теоретичної філософії, бути поінформованим в нюансах різноманітних культур, а також володіти кількома мовами (арабською, персидською та урду). До речі, щоб підтвердити знання мов, суфій складав величезний іспит, декламуючи понад п’ятсот віршів.Фото religionama.files.wordpress.com

У середовищі суфіїв пісні Кавалі вважали духовною практикою, адже в їхніх текстах зустрічалися згадки про той чи інший проміжок земного шляху, котрий проходить людина, яка бажає пізнати свій внутрішній світ. А саме Кавалі розповідають про необхідність каяття (Штауба), утримання (вара), відмови від матеріальних ресурсів (зухд), уповання на Божу справедливість (таваккул), смиренного долання злиднів (факр), терпіння (сабр) і проголошення подяки не тільки за блага, але й за випробування (шукр).

Серед найдавніших представників суфійської течії в історії лишилося ім’я Джалалладіна Румі (XIII століття). Руні був чільником ордена дервішів, у своїх віршах проповідуючи принципи людської рівності незалежно від соціального і матеріального статусу. Один з найбільш відомих літературних творів Румі під назвою «Диван» об’єднав східні жанри – касиди, газелі і рубаї. У своїх піснях Румі радив прямувати дорогою суфіїв. Що за нагорода чекає слухняних послідовників? Виконавці Кавалі говорили про душевну гармонію, котру розуміли як поєднання Божественної присутності, любові, умиротворення, надії, пристрасті, довіри, спокою і, нарешті, глибокої впевненості у своїх силах.

У кожному вірші, котрим суфії надавали музичних ритмів, звучала любов. Утім, звернення до Укоханого не передбачало освідчення, адресованого конкретній людині. Таким чином суфії зверталися до вищих сил, закликаючи добро в суспільство, бо вони вірили, що ворожнеча і ненависть походять через відсутність любові і мудрості в людини. Про це символічно співав Румі в Кавалі, що розповідає про те, як чотири друга вирішили купити виноград. Щоправда, ці люди походили з різних країн, де цей плід називався по-різному – «ангур», «узум», «стафіль» и «айнаб». Не бажаючи чути докази одне одного, друзі всерйоз посварилися. Звичайно, насправді це притча не про недалеких дружків, котрі не змогли знайти спільну мову в такому простому питанні, а про політичні і релігійні тертя в різних країнах, де кожна держава бажає дбати тільки про власні інтереси, не думаючи про інші національності. Тому наприкінці Кавалі Румі твердить: «Тоді б умить закінчилась війна: /Слова різняться – суть у них одна,/І тільки лиш мудрець неложний/ Безглуздим спорам край покласти може!»Фото unikaz.asia

Румі заснував братство мандрівних і танцюючих дервішів і тим самим започаткував суфійську традицію запального танцю під живу музику. Утім, танець у пісенному обряді Кавалі мав особливі правила: він повинен був представляти крутіння з постійним підніманням рук до неба, що символізувало молитву людини. Дервіші поставали перед випадковими глядачами релігійного дійства, вдягнені в очіпки і чорні накидки. Під час танців останні падали на землю, і дервіші лишалися у білому вбранні. При цьому чорний колір вважали символом смерті, а білий – наступним за фізичною загибеллю воскресінням душі. Поєднання танцю і мелодій суфії вважали найбільш дієвим засобом очищення емоцій, адже музика містить найщиріше і непідкупне звернення до серця людини.

Головне фото travelcalendar.ru

Вам це буде цікаво:
Гра аристократів. Крикет
Вищий світ Англії та крикет – майже як чай з молоком. Можуть існувати й порізно, та разом все-таки «смачніше». А якщо ви досі плутаєте крикет, крокет і крокети, не хвилюйтеся – зараз все пояснимо.
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Майстерклас з приготування вареників для Клубу дружин послів від проєкту OUTLOOK та кулінарного експерта Євгена Клопотенко
За ініціативи Клубу дружин послів “Ambassador’s Spouses Club” проєкт OUTLOOK організував кулінарний майстерклас з ліплення вареників від українського шеф-кухаря, співвласника ресторану “100 років тому вперед” Євгена Клопотенка.
Las Jornadas del Olivar y el Aceite: оливковий фестиваль у Баені
На карті Іспанії маленьке містечко Баена обведене у любителів оливок та оливкової олії червоним фломастером. Щороку з 9 до 11 листопада саме туди з’їжджаються гурмани з усього світу. Різноманітні заходи, екскурс в історію і величезна кількість усіляких смаколиків очікують на тих, хто ризикне розкусити кісточку диво-плоду.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Стукіт історії по голландській бруківці
Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Живий танець. Полька
У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
За підтримки Посольства Угорщини в Україні в Києві проходять концерти Дьордя Оравца, Андраша Габора Вірага та Ержебет Шевельо.
В Національній філармонії України триває проект «Магія живої музики», в рамках якого за підтримки посольства Угорщини в Україні відбувся концерт «КвінтоФест. Камерні акценти осені» та пройде щорічний концерт-присвята Ференцу Лісту.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Закрити
Outlook facebook page