RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Кабукі: тернистий шлях квітки

Кабукі: тернистий шлях квітки

Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.

Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави: подібно до того, як досвідчений актор миттєво зриває кімоно, виявляючи під купою розписаного вручну шовку нове вбрання, сентиментальна драма періоду Едо розкриває глибинні пласти японського світогляду, повертаючи глядачеві почуття причетності до національної історії.

Фото styleinsider.com.ua

Занурення в атмосферу спектаклю розпочинається з ходи акторів дерев’яним помостом ханаміті, прокладеного від лівого краю сцени через зал для глядачів. Під час спектаклю ханаміті слугує додатковою ігровою платформою, а в деяких театрах містки прокладають і з правого боку, дивуючи публіку блискуче синхронізованою тристоронньою грою. По закінченню вистави вдячні шанувальники прикрашають ханаміті квітами, тому назва помосту у перекладі звучить як «шлях квітки».

Звернення до глядача напряму вимагає філігранної техніки «гри обличчям», до надає можливість самовиразу в рамках незмінного канону. Кожен образ кабукі – це статична маска, створена багатошаровим гримом-кумадорі. Білий колір основи символізує юність, а жовто-коричневі тони асоціюються зі зрілістю і в’яненням. Характер чоловічого персонажа розкриває кольоровий малюнок, що наноситься на щоки і лоб, червоний колір втілює сміливість і благородство, чорний супроводжує магію і божественне провидіння, а синьою фарбою мітять боягузів, злостивців і демонів у людській подобі.

Фото styleinsider.com.ua

На перший погляд, личина повністю підкорює собі індивідуальність актора, закріплюючи за роллю суворий порядок жестів, інтонацій і поз, що утворюють легко впізнаване амплуа. Вибір протагоністів обмежений трьома типажами, широко розповсюдженими у фольклорі: арагото – богатир, наділений надприродною міццю, вагато – витончений кавалер і дамський догідник, дзицуготго – мудрець, що перемагає грізного ворога силою духу. Супутником протагоніста зазвичай виступає комічна постать – кумедний недотепа докеката чи кояку – маленький хлопчик, котрого грає син одного із членів трупи.

За логікою сюжету у п’єсі рано чи пізно з’явиться негідник, котрий отруює життя позитивним героям. Образи лиходіїв більш динамічні, але цілком передбачувані: дзицуаку – пройдисвіт, що прагне багатства і влади, іроаку – підступний спокусник, кугеаку – заблудний нащадок благородного сімейства.

Улюбленцями публіки зазвичай стають оннагата – виконавці жіночих ролей. Юна скромниця-мусмеката, відома куртизанка-кейсей, доброчесна дружина купця севанебо, розбещена аристократка акахіме і жорстока жінка-вамп акуфу – у жіночої природи тисячі облич, як у бодхісатви Каннон-сама, і кожне з них бездоганне у виконанні актора-чоловіка. Театрали старшого покоління часто нарікають на різкість і прямоту емансипованих японок – на їхню думку, тільки оннагата зберегли елегантні манери і грацію благородної дами.

Фото traveltheworld.com.ua

За іронією долі, театр, заборонений для прекрасної статі, започаткувала жінка – справна танцівниця синтоїстського храму О-Куні із Едо. Намагаючись полегшити сприйняття складної обрядової символіки храмових танців для простих містян, жриця супроводжувала свої виступи декламацією народних переказів, а у перерві між хореографічними номерами прима забавляла народ жартівливими піснями з еротичним підтекстом.

Завдяки покровительству молодшого сина сьоґуна Токугава Іеясу О-Куні отримала сцену на території храму Кітамо і зібрала трупу жвавих дівчат, що грали у фарсах і мініатюрах. Дії актрис спрямовували ритми сямісена й удари стукалок, а співак-розповідач висвітлював події на сцені, так що слідкувати за сюжетом п’єси могли навіть зовсім неосвічені громадяни. Сцена, що оберталася, полегшувала швидку заміну декорацій, даючи змогу тримати високий темп гри. Театр О-Кулі-сан швидко набував популярності, але розплатою за успіх стали бійки і скандали на ґрунті ревності, оскільки чимало дівиць не гребували надавати інтимні послуги своїм шанувальникам.

Після побоїща в театрі 1629 року сьоґун Іеміцу заборонив жінкам виходити на підмостки, замінивши дівчат юнаками, утім, серед знатних самураїв виявилось немало шанувальників одностатевого кохання. В епічній битві за моральність вирішили допускати на сцену тільки зрілих мужів і винести всі театри за межі міста. Нащадкам самурайських родів суворо забороняли з’являтися в аристократичному кварталі Асакуса і приводити акторів додому, але аристократи все одно пробиралися на спектаклі, наряджаючись ремісниками і торговцями.

Фото mag.japaaan.com

Через постійний тиск цензури художні засоби кабукі набули строго формального вираження. Жоден спектакль не обходиться без хрестоматійних прийомів татімаварі, міе, даммарі і ропо – захопливих поєдинків на мечах, фіксованих поз і німих сцен та драматизованого виходу зі сцени. Може здатися, що гранично зарегульована гра нестерпно нудна, але в дійсності умовний характер дії, помножений на неабиякі таланти, повертає кипучу силу артистичного темпераменту на витончені психологічні нюанси, що вислизають від уваги глядача в запалі пристрастей. Ефектні техніки пантоміми японського міщанського театру реалізовані у зворушливих крупних планах Акіри Куросави і Сергія Ейзенштейна. Безумовно, кабукі ще рано відправляти в лавку старожитностей: хто знає, які ще дива приховуються за завісою?  

Заглавное фото sakuravillage.jp

Вам це буде цікаво:
Українцю Олександру Балабанову вручили Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Слов'янський базар у Вітебську 2018"
Співочі таланти українців ширяться світом, визнаються професійними жюрі міжнародних конкурсів і несуть славу про нашу культуру далеко за її межами. OUTLOOK став свідком вручення "Золотої ліри" цьогорічному переможцю Гран-прі дитячого музичного конкурсу фестивалю "Cлов'янський базар у Вітебську" Олександру Балабанову. Під час церемонії офіційного відкриття фестивалю президент Білорусі Олександр Лукашенко вручив приз нашому маленькому артистові.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Закордонні письменники на Книжковому Арсеналі 2018
«Кілометрові» черги бажаючих потрапити на головну літературну подію України – здавалося, весь Київ захотів прикупити книг із рук самих авторів і відвідати заходи, побудовані на живому спілкуванні з ними.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Театр Арто: життя як наслідування мистецтва
Приходячи в Театр жорстокості, людина потрапляє в самий центр вистави: тут все, від чого ми ховаємося у повсякденних турботах, – свобода й ізольованість, життя на межі, злиття з юрбою до втрати себе й самотнє перебування на вершині. Драма буття заманює у свої надра, відголосок трагізму проймає публіку – і глядач, сам того не помічаючи, опиняється у пастці власного сприйняття. Усе це – про так званий «крюотичний театр» (the atredecruaute) , дітище французького драматурга і режисера, ексцентричного і шокуючого Антонена Арто.
«Frida and Diego». У Києві відкрили фотовиставку, присвячену Фріді Кало та її чоловікові
«Далі в спідниці», «Найбільший провокатор минулого століття», жінка, що епатує і вселяє впевненість у майже безмежний потенціал людини, Фріда Кало дивувала сучасників і продовжує захоплювати шанувальників її творчості і сьогодні. Зазирнути за лаштунки життя мексиканського генія тепер можуть і кияни. За підтримки Посольства Мексики в Україні в Національному музеї імені Тараса Шевченка відкрилася виставка фотографій, присвячених відносинам Фріди Кало та її чоловіка Дієго Рівера.
Заклиначі: як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі. Що це за загадкове ремесло, майстри якого споконвіку балансують на межі життя і смерті?
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Таємниці Пабло Пікассо будуть розкриті
Почавши цю весну з низки гучних прем'єр, ВОЛЯ продовжує дивувати своїх абонентів. Цього разу компанія-провайдер представила своїм абонентам прем’єру другого сезону серіалу «Геній» від каналу National Geographic.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
У Посольстві Узбекистану пройшла зустріч Ambassador's Spouses Club Kiev
Посольство Узбекистану в Україні та Ambassador's Spouses Club Kiev ознайомили українську громадськість та іноземних гостей з національним мистецтвом узбецького народу, традиціями і правилами, створених руками народних творців, ремісниками з Узбекистану.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Закрити
Outlook facebook page