RU  UK  EN
Статті  >  Дізнайся  >  Берлін. Голокост. Місця пам’яті

Берлін. Голокост. Місця пам’яті

Завдяки Єврейському форуму України і особисто його Президентові Аркадію Монастирському OUTLOOK вдалось побувати у Берліні і відвідати місця, пов’язані зі страшними злочинами Голокосту. І сьогодні, коли в Україні готуються до 75-ліття трагедії Бабиного Яру, ми вирішили згадати про місця, що досі зберігають сліди Голокосту.

На них неможливо поглянути, не відчувши душевного болю. І, хоча пам'ять про ці дні, що перемололи тисячі людських життів у м’ясорубці безчестя, болісна, нам варто згадати про це хоча б для того, щоб не допустити подібного у майбутньому. Тому, приїжджаючи у Берлін, багато мандрівників жертвують ситим спокоєм заради реальності без ілюзій – і вирушають вшанувати пам’ять жертв Голокосту.

Центральний меморіал пам’яті євреїв Європи

Неподалік від Рейхстагу і Бранденбурзьких воріт розташувався Центральний меморіал пам’яті євреїв Європи, котрі загинули у криваві часи перемоги націонал-соціалізму над здоровим глуздом. На сьогоднішній день цей меморіал відвідали понад три з половиною мільйони людей. Відкритий 2005 року, пам’ятник став результатом колосальної роботи істориків і політиків, що розслідували злочини «Третього Рейху». Утім, його заснування було справою непростою.

Берлінська журналістка Леа Рош, подорожуючи Ізраїлем, задумала побудувати пам’ятник вбитим євреям Європи після повернення на батьківщину. Німецька влада підтримала і навіть виділила ділянку землі. Правда, раніше на цьому місці була розташована рейхсканцелярія Гітлера, так звані «Міністерські сади». Провели конкурс на найкращу ідею пам’ятника –змагання виграла художниця Христина Якоб-Марс, котра запропонувала покласти на землю величезну бетонну плиту і вигравірувати імена мільйона вбитих євреїв. Ідея не здобула популярності серед людей, і в народі подейкували, що нікому не хочеться бачити в центрі Берліна «гігантську могильну плиту». 

Тому конкурс продовжили – цього разу найбільш актуальним проектом оцінили концепцію американців Пітера Ейсенмана і Ричарда Серри «Поле кам’яних стел, або Ліс каменів». У цей час в Німеччині відбувся переділ влади, і нові правлячі структури активно виступали проти спорудження пам’ятника. Вони казали, що росте друге покоління німців, не винуватих у фашистських злочинах, і не варто обтяжувати їхнє сумління і без того гнітючим почуттям вини. Твердили, що достатньо відкрити музей Голокосту і зовсім не обов’язково виносити жахливу трагедію на загальний огляд. Не витримавши тиску, Серра відмовився від власного проекту, а от Ейсенман продовжував відстоювати ідею 2700 колон з максимальною висотою чотири метри.

12 травня 2005 року Пам’ятник знищеним євреям Європи було відкрито: він розташувався неподалік від Бранденбурзьких воріт, парламентського кварталу, а також різноманітних посольств. 2711 бетонних стел тримаються одна одної, злегка нахилившись у різні боки. Південно-східна частина плит зайнята підземним Центром інформації – це виставка, що охопила 800 квадратних метрів. тут зафіксовано докладні дані про жертв Голокосту, окрім того, є безліч фотографій із сімейних архівів.

Меморіальний музей «Топографія терору»

У часи Третього рейху ця територія покривала злочини нацизму. Однак із знищенням нацистської ідеології штаб-квартиру гестапо і гестапівську в’язницю зруйнували, а на їхньому місці спорудили меморіальний музей «Топографія терору». На відміну від пам’ятників, присвяченим жертвам Голокосту, цей музей акцентує увагу на вбивцях. 800 квадратних метрів – рівно таку площу займає приголомшлива експозиція музею. Тут зосереджено все про історію СС, зокрема, докладну розповідь про злочини Третього рейху, підтверджені документальними фотографіями. Неприхована правда дуже болюча, але творці цього об’єкта якраз і розраховували оприлюднити механізм скоєння протиправних дій. Ті, хто вчитується в історії, викладені на стендах, а потім проходить підвалами гестапо і бараками для робітників, отримують повне уявлення про те, як із купки людей, зачарованих ідеєю, може спалахнути полум’я, в якому згорять мільйони невинних жертв.

Меморіал «17-й шлях»

З цієї платформи під номером сімнадцять потяги вирушали в концтабір. Вдивляючись у цифри, зафіксовані в документальних джерелах, неможливо зберігати спокій. 50 000 тисяч євреїв вивезли з Берліна в концтабори: перший состав 18 жовтня 1941 року вивозив 1013 людей, а останній – 27 березня 1945 року – містив 18. На фотографіях видно, що спочатку нацисти використовували вагони другого і третього класу, а коли знадобився додатковий транспорт, людей заштовхували просто в товарні.

У наші дні меморіал зберіг відтінки минулого – два залізничних шляхи, поруч із якими збиті таблички, що вказують на кількість євреїв, вивезених у табори смерті. Для того, щоб побачити меморіал, достатньо вийти на берлінській станції Грюневальд, пройти підземних переходом і звернути увагу на вказівник «17 Gleis 17».

Вілла-музей Ванзейської конференції

Берлінський район Ванзеє будували, призначаючи для еліти. Один із домів у тій місцевості примітили співробітники СС.1940 року служба безпеки СС придбала віллу, назвавши її гостьовим домом. Насправді тут вирішували долю євреїв. Звичайно, переслідування людей за національною ознакою траплялися і до цього, та саме після ганзейської конференції цькування отримали виправдання з боку держави. Рейнхардт Гейдріх, Адольф Ейхманн, Генріх Мюллер і ще дванадцять нацистських діячів обговорювали єврейське питання і планомірно підходили до висновку: жодна країна світу не готова прийняти таку кількість євреїв, тому нічого іншого не лишається, як створити концентраційні табори.

На даний момент музей зібрав у своїх стінах численні інформаційні докази нацистських злочинів, різноманітні стенограми, віддруковані на плакатах і в газетних вирізках. На стендах також можна роздивитися карикатури і гітлерівські пропагандистські листівки, спрямовані на підрив єврейського авторитету. Фотографії, датовані 1942-1943 роком, увічнили жорстокі миттєвості нацистських знущань. Тут все як на долоні: «Євреї копають могили», «Євреї чекають на розстріл», «Останній подих єврея».

Площа Hausvogteiplatz

Раніше площу Hausvogteiplatz називали текстильним центром королів моди. Єврейські банкіри і дизайнери відбудовували в цьому районі доми, перед оригінальністю яких тьмянів навіть екстравагантний Париж. Коли до влади прийшов Гітлер, він передусім поставив питання про чистоту арійської крові і вирішив, що всі успішні ательє слід передати німцям. У конфіскованих приміщеннях тривала робота, та неповторний модний дух було невідворотно втрачено, а сама площа скоріше слугувала нагадуванням про справи минулих днів. Нині на території Hausvogteiplatz встановили меморіальну дзеркальну піраміду. Кожна її грань, спрямована у бік тих будинків, в котрих раніше жили імениті єврейські сім’ї.

Єврейський музей

Єврейський музей у Берліні називають шедевром американського архітектора Даніеля Лібескінда. Цей ансамбль, що складається із будинку у стилі бароко і нової конструкції, було збудовано 1998 року. Відвідувачі, що входять до музею, мають докласти зусиль, щоб безперешкодно рухатися вперед, адже архітектор розташував підлогу у музеї під нахилом. А 2007 року Лібескінд запропонував проект «Скляний двір», котрий обрамляє Єврейський музей площею в 670 квадратних метрів. До речі, простір архітектурного ансамблю схожий на ритуальний єврейський курінь Сукку. 

Фото: mg.realty.mail.ru, www.abitoffthetop.com, s.yimg.com, www.zehlendorf.de, 2.bp.blogspot.com,1.bp.blogspot.com,

 

Вам це буде цікаво:
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні Outlook подорожує по найцікавіших з точки зору географії й адміністративного управління містах і країнах, що є анклавами, цілком розташованих на територіях інших держав.
У Києві пройшов фестиваль-відкриття українсько-німецького року мов
У Києві на Контрактовій площі в минулі вихідні пройшов вуличний фестиваль, присвячений відкриттю українсько-німецького року мов. Подія, яка відкрилося велопробігом і супроводжувалося інтерактивними уроками німецької мови і трансляціями з різних міст України, пройшла під егідою посольства Німеччини в Україні та Goethe-Institut.
ВІДЕО: Величний спадок Узбекистану
Завдяки Посольству Узбекистану в Україні та особисто Надзвичайному і Повноважному Послу Алішеру Абдуаліеву OUTLOOK пощастило побувати в цій гостинній країні. І сьогодні ми розповімо про унікальне місце - Мавзолей видатного полководця і політичного діяча Амір Темура.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів. А ось готуватися до контрольної з кібербезпеки або хвалитися оцінками «відмінно» з бджільництва – уже як мінімум дивно. Про ці та інші незвичайні предмети в зарубіжних школах піде мова далі.
Все у ваших руках. Чому корисно бути амбідекстром
Амбідекстри демонструють унікальні здібності мозку, своїм прикладом підтверджуючи приховану людську геніальність. Найцікавіше, що її можна тренувати буквально руками. Як показали останні дослідження, людей, які від народження однаково вправно керують обома верхніми кінцівками, більше, ніж ми думаємо, і, можливо, ви – один з них.
ВІДЕО: Загадка на півдні Франції - печера Шове
У 1994 році в горах на півдні Франції була виявлена печера, всередині якої знаходилося більше тисячі наскельних зображень, що датуються 34 століттям до нашої ери. На думку експертів, це сліди першої цивілізації на території Європи. Чудовою якістю збережених малюнків печера зобов'язана тому, що в результаті обвалення каменів вона була законсервована протягом останніх 23 тисяч років. Сьогодні OUTLOOK проведе для вас екскурсію по місцю, куди неможливо потрапити звичайній людині!
Слово – не горобець…
Слова, які ми промовляємо кожного дня, здаються нам звичайними і знайомими. Навіть виникає відчуття, що, наприклад, «шофер» був завжди. Ось тільки маленький нюанс: самим автомобілям всього лиш трохи більше ста років... Отже, не все так просто зі щоденним лексиконом. Тож чому б не згадати цікаві історії виникнення й інших слів?
Посольства Болгарії та Ізраїлю відкрили в Києві виставку, присвячену долі євреїв у Болгарії
Посольство Республіки Болгарія та Держави Ізраїль в Україні, а також Департамент культури Київської міської державної адміністрації та Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця" відкрили виставку, присвячену долі євреїв у Болгарії.
Концтабір Заксенхаузен: тисячі жителів, розтоптаних у «марші смерті»
Північніше Берліна, неподалік від німецького міста Оранієнбурга, розташований концентраційний табір, котрий протягом багатьох років приховував таємниці смерті. Заксенхаузен став місцем катувань для представників різних національностей, причому в деякі періоди кількість ув’язнених становило 60 тисяч людей.
На різдвяні ярмарки до Німеччини!
Хочете влаштувати масштабне свято для свого естетичного сприйняття, нюху та шлунка, а також отримати безліч можливостей для покупок і розваг, та ще при цьому ознайомитися з різдвяними традиціями іншої країни? Поєднати все це можна, відвідавши передноворічні ярмарки, які є невід'ємною частиною свята практично у всій Європі. Особливо на цьому тлі виділяється стримана в повсякденності, проте яскрава у свята Німеччина.
Slowlife: встигнемо все
Либонь, кожній людині, що живе в нашу стрімку добу, яка час від часу прискорюється, слід зупинитися, щоб зітхнути і перезарядити сили. Особливо часто подібні паузи необхідні жителям великих міст, оскільки там буквально весь довколишній простір ніколи не спить. Щоб знайти всередині себе заповітну кнопку «стоп», а потім і натиснути її, ми пропонуємо вам розповідь про молоду, але дуже цікаву філософію життя, котра отримала назву Slow life, що перекладається як «повільне життя».
ЕКСКЛЮЗИВ: Посли 29-ти країн взяли участь у соціальному проекті OUTLOOK до Міжнародного дня толерантності. ВІДЕО
Проект OUTLOOK, зближуючи народи й культури, прагне зробити світ добрішим, а його представників уважнішими один до одного. Ми щиро віримо, що взаємна повага – це ключ до подолання багатьох негараздів, конфліктів і непорозумінь сьогоднішнього світу.
Сила – у миротворчості: День Організації Об'єднаних Націй
Організацію Об'єднаних Націй було створено задля припинення насильства у світі, захисту прав людини і викорінення злиднів. 24 жовтня 1945 року держави-засновники ратифікували договір про створення всесвітнього органу, який отримав назву ООН.
На подіумі: Німеччина
Характерною рисою національного німецького костюма завжди вважали його самобутність і комфорт. Напевно, тому помилуватися національним одягом Німеччини в наші дні можна не лише на святах десь у селі чи в книжках з історії, але й на вулицях великих міст.
Берлін з родзинками
Місцеві одразу впізнають туристів за головами, які постійно крутяться навсібіч. І таки є місця, де це справді варто робити! Одне з них – Берлін, місто, яке з кожним днем змінюється, нові покоління приносять щось своє, і по камінчику зникають не лише залишки Берлінського муру, а й решта стін. Німецька столиця стає іншою. І її слід розглядати, придивляючись до кожної дрібниці, адже, окрім архітектурних «корон» і невичерпного арту на стінах, можна виявити непримітні «родимки» міста.
Помпеї: життя під попелом
Людська історія пам'ятає Дрезден, Хіросіму, Нагасакі. Але очолюють цей сумний список древні Помпеї – жителі, якого стали застиглими пам'ятниками не з власної волі. Місто з видом на Везувій, неподалік сучасного Неаполя, було одним з найбільш розвинених не тільки в Римській імперії, але і в Європі. Свідченням цього є те, що Помпеї лежали на торговельному шляху, який з'єднував Рим і Південну Італію.
Петра. Скарби набатеїв
Безцінний дар земель Сходу, казкове місто, висічене з червоної плоті, столиця працьовитого арабського племені набатеїв, котрі прийшли до Йорданії понад дві тисячі років тому... У Петри багато порівнянь, та жодне з них не здатне передати красу і велич цього загадкового міста. Довгі роки воно було легендою, містом-примарою, що жило в оповідях про стародавній народ і його дивовижні скарби.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Сором’язливий Ганновер
Хто він і який, той невеличкий Ганновер, що продовжує ховатися за спинами своїх популярних серед туристів німецьких братів? Місту неодноразово доводилось змінювати свої вбрання і вигляд, але від кожної пережитої епохи Ганновер зберіг по клаптику, не втративши при цьому своєї індивідуальності й цілісності.
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Закрити
Outlook facebook page