RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Баски: між Францією та Іспанією

Баски: між Францією та Іспанією

Буваючи в Іспанії, мабуть, кожен турист бодай раз чув про бажання жителів успішної Барселони і сусідніх із нею міст проголосити незалежність. Ця тема час від часу спливає і у міжнародних новинах, перетягуючи на себе загальну увагу і затьмарюючи собою історію басків – ще одного особливого народу на Піренеях.

Якщо каталонці хочуть від’єднатися передусім тому, що їхній регіон – найбагатший в країні, що заробляє як промисловістю, так і туризмом, то натомість баски, які мешкають на півночі країни, помітно відрізняються від іспанців ще й ментально і навіть генетично. Цей унікальний у своєму роді народ – постійне джерело для полеміки світових генетиків і біологів, оскільки про його походження досі тривають гарячі суперечки. Одні діячі науки, причому не конче баски, твердять, що саме жителі Басконії – перший народ, який з’явився на території Європи. Інші кажуть, що вони – нащадки африканців. Треті ж із піною на вустах називають їх піренейськими євреями.

Правда, напевне, лежить десь посередині, тому, щоб не заплутатися, краще розказати про басків те, що справді відомо і по порядку. Отже, сьогодні чисельністю майже в три мільйони вони розосереджені на самій півночі Іспанії і південному заході Франції, утворюючи неформальну державу, так звану Країну басків чи інакше Басконію. Що примітно, люди, які живуть тут, не лише називають себе передусім басками, а вже потім іспанцями чи французами, вони ще й генетично відрізняються від своїх сусідів. Окрім них ще близько 15 мільйонів людей у світі, переважно у Південній Америці, так само мають у своїй ДНК подібні хромосоми і сполуки.

Національна гордість даного етносу – «зускара», власна мова. Саме завдяки їй нечисельний і затиснутий з усіх боків іншими національностями народ зумів вистояти не тільки в часи похмурого Середньовіччя, але й двадцятому столітті, коли режим Франко в Іспанії всіляко боровся з будь-якими проявами культурного багатства і відмінностей. До речі, саме в двадцятому столітті баски стали відомі на весь світ, оскільки вони, єдині в Іспанії, довго запекло чинили опір Франко, ведучи партизанську боротьбу і заснувавши воєнізовану організацію Еускаді Та Аскатасуна чи «ЕТА», котра воювала за збереження народу. Загалом же Країна басків – хоч і горда, та досить толерантна, її жителі не менше від інших любили у всі часи спокійний неквапливий «передгірний» спосіб життя, займаючись сільським господарством, ремеслами і насолоджуючись красою довколишніх Піренеїв. Слава Богу, що практично відразу після падіння режиму Франко, «ЕТА» перейшла до перемовин, і про теракти й протистояння в Іспанії в наш час вже ніхто не згадує, а самі баски ще й допомагають каталонцям налагодити їхні відносини з Мадридом, виступаючи посередниками.

Сьогодні баски мирно уживаються із сусідами, вдовольняючись власною «віртуальною країною» і правами широкої автономії для свого регіону, оскільки тепер ніхто не утискає ні їхню мову, ні менталітет. Оскільки часи змінюються, змінюється і рід їхніх занять, багато жителів Басконії в останні десятиріччя переселилися у великі міста – Більбао, Сан-Себастьян, Віторію-Гастейс і зайнялися промисловістю, високими технологіями і бізнесом. У наші дні фермерство і життя вдалині від цивілізації вже не лишається ключовим заняттям для регіону. Тим більше, що, нормалізувавши відносини як з іспанцями, так і з французами, Басконія стала важливою туристичною точкою на карті Європи. Сюди їдуть не тільки, щоб побачити сучасні і технологічні міста з їхніми старовинними районами і вражаючими своєю красою і гармонією католицькі села, де живуть дуже набожні і спокійні люди.

Друга національна гордість самих басків після мови і головна приманка для туристів – це їхня кухня. Згідно з останніми підрахунками, саме на території Басконії розташовано найбільше у світі ресторанів з мішленівськими зірками, якщо кількість закладів розділити на площу, яку вони займають. Завдяки своєму вдалому розташуванню баски не відмовляють собі у можливостях поласувати трюфелями, морепродуктами, ніжним м’ясом, овочами і грибами. Кухня тут – це друга релігія, і вона, безумовно, заслуговує окремої статті. Як підтвердження наших слів, достатньо підняти хоча б найбільш доступну аналітику, з котрої можна дізнатися, що баски витрачають на їжу більше, ніж у будь-якому іншому регіоні Іспанії, залишаючись далеко не найбагатшими, тобто вони справді насолоджуються нею. Що цікаво, найкращі кухарі – чоловіки, і їх в народі шанують так само, як і священнослужителів чи спортсменів і діячів культури, прославляючи їхній регіон. У тамтешніх кухарів є навіть власне професійне співтовариство Txoko, куди жінкам вхід заборонений.

Важко сказати, яка пора року найкраща для відвідин Країни басків, оскільки м’який клімат робить ці землі неймовірно приємними для ознайомлення у будь-який сезон, тим більше, кожен із них по-своєму прекрасний і багатий, якщо казати про кухню. Іспанська частина Басконії має одразу три аеропорти, та й залізничне сполучення з іншими частинами країнами тут чудово налагоджено, тому не відвідати цей регіон – злочин. Значною мірою через запеклу боротьбу з зі столичною владою у минулому столітті Більбао і Сан-Себастьян не настільки популярні і розкручені, як ті ж Барселона чи Валенсія, але самі іспанці й баски вже давно знайшли спільну мову і забули минулі образи, тому тепер вони спокійно їздять один до одного в гості. Лишилося тільки й іноземцям розпочати вивчення і самої цієї країни, і її цікавих і гордих жителів. І, звичайно ж, кухні, ніде правди діти!

Цікаві факти:

 У басків свій Санта-Клаус – його звати Олентцеро. Цей милий старичок живе не на Північному полюсі, а десь серед місцевих гір, і саме він приносить дітям і дорослим подарунки на Різдво. Сам же Олентцеро любить молоко і вино, котре йому дбайливо залишають батьки малюків біля дверей дому.

 Головна футбольна команда регіону – «Атлетик» із Більбао. Навіть в наш час, коли футбол став інтернаціональним і в кожній команді грають спортсмени з усього світу, «атлетики» продовжують формувати свій склад тільки із місцевих хлопців. При цьому їхній клуб показує дуже пристойні результати як в іспанському чемпіонаті, так і в єврокубках.

 Країна басків може похизуватися різноманітними культурними і туристичними пам’ятками, та все ж одна з них стоїть окремо – це Біскайський міст чи, як його ще називають, «літаючий пором» через річку Нервйон. Його навіть внесли у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО, оскільки робота самого механізму заслуговує на справжнє захоплення. 

Фото: cdn.c.photoshelter.com, buber.net, vschicagomagazine.com,heaclub.ru

Вам це буде цікаво:
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Завдяки Посольству Палестини в Україні OUTLOOK пощастило побувати в цій дивовижній країні і познайомитися з її традиційними ремеслами. Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами Outlook!
Посольство Іспанії в Україні провело урочисті заходи у Києві...
Так, 13 грудня в Національній бібліотеці України для дітей відбулася церемонія дарування книг. Після чого в резиденції пані Посла пройшов дипломатичний прийом.
В рамках проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомила українок з мистецтвом розпису по тканині
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Пакистану в Україні Сіма Аттар приєдналася до культурно-освітнього проекту OUTLOOK і ГДІП Diplomatic Greetings і провела незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок.
У межах проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомить українок з мистецтвом розпису по тканині
9 грудня у Києві відбудеться незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок, який проведе дружина Посла Пакистану в Україні пані Сіма Аттар.
MUST- WATCH VIDEO: традиції чаювання в світі
Цей напій настільки щільно увійшов у життя людини, що іноді ми самі не помічаємо, як знову поставили чайник на плиту. Існують тисячі способів його приготування. OUTLOOK пропонує вашій увазі кращі з них.
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу. Він і тепер із благоговінням згадує її довге волосся і вважає його однією з головних умов жіночої краси..."
Без кліше
Ви можете собі уявити німця, котрий запізнюється? Або ж японця, що сидить в офісі в робочий час і плює у стелю? Ну або ж хоча б іспанця, який у поті чола працює з ранку до ночі? Навряд, оскільки виною тому стереотипи, які закріпилися за тим чи іншим народом. Сьогодні ми не тільки говоритимемо про них, а й спробуємо ці кліше спростувати.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні Outlook подорожує по найцікавіших з точки зору географії й адміністративного управління містах і країнах, що є анклавами, цілком розташованих на територіях інших держав.
Птахам хочеться тепла. Де зимують птахи
У дитинстві я міг годинами дивитись на небо, розглядаючи вервечки птахів, які відлітали у вирій. Для дитини це було справжньою магією. І нехай сьогодні на моїй книжковій полиці майже не зосталось книжок про чародійство, подорожі крилатих до тепла, в надії перезимувати, не залишають мене байдужим.
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Закрити
Outlook facebook page