RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Хвилями часу: історичні вітрильники Естонії

Хвилями часу: історичні вітрильники Естонії

Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики. Інколи старовинні вітрильники повертаються з безодні минулого, запрошуючи на борт шукачів пригод.

Естонія давно на хорошому рахунку у шанувальників бюджетного відпочинку на воді. Невисока вартість оренди яхт, затишні прибережні села і барвисті маршрути з безкоштовними стоянками в заповідних місцях паморочать очманілі голови сучасних Врангелів і Врунгелів. Коли всі острови, річки й озера сходжені вздовж і поперек, лишається линути хвилями часу, зафрахтувавши вітрильне судно тієї доби, котра до душі.

Естонські корабели досягли вершин майстерності в реставрації вітрильників. Уперше за кількасот років ув’язнені в стінах музеїв човни, шхуни і фрегати з тріумфом повернулися на водні простори, отримавши згоду на ударну працю в туристичному секторі. Титул патріарха вітрильного флоту Естонії зараз носить двощоглова шхуна Blue Sirius віком понад сто років, що належить дитячому фондові Tuletorn Fond. З року в рік історичні вітрильники красуються на літньому фестивалі «Дні моря» у Таллінні, незмінно викликаючи грім аплодисментів.

Вирішальну роль у воскресінні старих кораблів зіграли зусилля ентузіастів Товариства любителів дерев’яних кораблів «Вікан», що відтворили технології минулого за літописами і хронічками. Першим серйозним успіхом естонських реконструкторів стала участь у великому міжнародному проекті реставрації заслуженої шхуни «Хоппет», збудованої 1926 року в селі Спітхамі. 1928 року судно продали у Фінляндію, і воно майже сорок років справно перевозило в трюмах зерно і картоплю, а потім вирушило на пенсію в Стокгольм, при цьому використовуючись в навчальних і розважальних цілях.

Безцінні уроки не минулися марно. Набувши досвіду, майстри відновили до ходового стану плоскодонку «Гяттор», знайдену на острові Вормсі, заселеному шведами – потомками скандинавських завойовників, що потяглися в Естонію за лісом у V-VI століттях. Утім, варязькі гості не поскупилися на компенсацію збитків, завданих вторгненням і навчили лісовий народ премудростям суднобудування.

На далекому острові Рухну поблизу латвійського кордону мешкає легкий однощогловий ял «Рунб’ярн”, збудований в наші дні за традиційною технологією острівних шведів, а бойове хрещення судна профінансувала компанія TELE2. Зараз ял розплачується за путівку в життя екскурсіями по малих островах і місцях гніздування рідкісних видів птахів. Моонзундську протоку патрулює величезний однощогловий вітрильник, сконструйований тими ж майстрами за образом і подобою військових кораблів часів Густава Вази.

У Тарту добре відомий вітрильно-гребний човен «Турм», створений на втіху активістам історичних реконструкцій і рольового руху. Улітку на борту корабля розігруються грандіозні морські баталії з життя вікінгів. Після короткого курсу молодого бійця встряти у бій має змогу кожен, хто відчуває в собі достатньо сил давати раду сокирі, дворучникові і важким намоклим канатам. Жодної бутафорії і поблажок на малорухливий спосіб життя – зброя і обладунок реконструкторів відтворено за технологіями VII століття. Проте серед відважних воїнів інколи знаходиться парочка валькірій, що володіють мечем не гірше хлопців. А якщо вам до душі мирний відпочинок у тиші і спокої, підніміться на трап ганзейської баржі «Йимму» і вирушайте вниз по річці Емайигі через Виртс’ярв назустріч безкраїм просторам Чудського озера.

Свій драккар зберігається і в знаменитому «селі капітанів» Кясму, де виховано не одне покоління моряків. Випускники місцевого морехідного училища ставали шкіперами, заводили садиби і господарство; прикордонне селище перетворилося на жваве морське містечко, котре пізніше облюбували маститі літератори. Для натхнення служителів муз 2010 року співробітники морехідного музею Кясму збудували бойовий варязький човен «Аймар» за інструкціями з хронік. Коли з числа відвідувачів набирається група з шести міцних гребців, корабель підіймає хижий косий парус і виходить у відкрите море, розрізаючи хвилі різьбленим форштевнем з головою змія. Після прогулянки мандрівникам пропонують власноручно відчеканити монету на підтримку проекту.

Талісманом естонського історичного кораблебудування стала гафельна шхуна «Кайсамур» родом з Норвегії, спущена на воду 1939 року. Побродивши Північним морем, пошарпане штормами риболовецьке судно осіло в Каламаї і потрапило у поле зору реставраторів. Інтер’єр салону облагородили дерев’яною оббивкою і сучасними меблями, а над стрункими щоглами затріпотіли багряні вітрила торжествуючої мрії. Капітан Херккі Халдре знає назубок романи-феєрії Олександра Гріна і чудово говорить російською, тримаючи напоготові силу-силенну морських байок, пряні коктейлі з ромом і запашну юшку із щойно виловленої риби.

Протягом всього сезону навігації казковий вітрильник чергує в тихій гавані Гідропорту, запрошуючи гостей естонської столиці здійснити вояж Талліннською затокою. Коли підібрано команду, шхуна вирушає в рейс до Аландського архіпелагу у Фінляндії або до острова Готланд у Швеції. До слова, подорож під багряними вітрилами не має нічого спільного з розважальним круїзом: пасажири активно беруть участь в такелажних роботах, надраюють палубу і стоять за штурвалом, а на берег сходять вже просоленими морськими вовками.

Посвячення у матроси розпочинається з дегустації фірмового напою естонських контрабандистів часів Першої республіки. Після ударної дози кави, рому і горілки відстояти нічну вахту під дощем не так вже й складно, ще й на посиденьки з танцями в кают-компанії сили залишаться!      

Фото: 1.bp.blogspot.com, www.visittallinn.ee, www.tallinnamerepaevad.ee, static.err.ee, img-fotki.yandex.ru, www.visittallinn.ee

Вам це буде цікаво:
100 років незалежності країн Балтії. Посли Латвії, Литви та Естонії зустрічають друзів
Цього року країни Балтії - Литва, Естонія і Латвія - відзначають сторіччя проголошення незалежності. Тоді Українська Народна Республіка однією з перших визнала право балтійських народів на самовизначення. У Ризі й Талліні деякий час навіть діяли дипломатичні представництва УНР. Своєю чергою після розпаду СРСР Литва, Естонія і Латвія серед перших визнали незалежність України і встановили з нею дипломатичні відносини.
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Бельгійське мереживо: вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель. Підкоривши свавілля нитки заповітній мрії про рай, обіцяний за покору, майстерність кинула виклик безвиході і злидням – і здобула перемогу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Завдяки Посольству Палестини в Україні OUTLOOK пощастило побувати в цій дивовижній країні і познайомитися з її традиційними ремеслами. Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами Outlook!
В рамках проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомила українок з мистецтвом розпису по тканині
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Пакистану в Україні Сіма Аттар приєдналася до культурно-освітнього проекту OUTLOOK і ГДІП Diplomatic Greetings і провела незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок.
У межах проекту Diplomatic Greetings дружина Посла Пакистану познайомить українок з мистецтвом розпису по тканині
9 грудня у Києві відбудеться незвичайний майстер-клас з виготовлення шалей, сумочок і декорування подушок, який проведе дружина Посла Пакистану в Україні пані Сіма Аттар.
MUST- WATCH VIDEO: традиції чаювання в світі
Цей напій настільки щільно увійшов у життя людини, що іноді ми самі не помічаємо, як знову поставили чайник на плиту. Існують тисячі способів його приготування. OUTLOOK пропонує вашій увазі кращі з них.
Закрити
Outlook facebook page