RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Хвилями часу: історичні вітрильники Естонії

Хвилями часу: історичні вітрильники Естонії

Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики. Інколи старовинні вітрильники повертаються з безодні минулого, запрошуючи на борт шукачів пригод.

Естонія давно на хорошому рахунку у шанувальників бюджетного відпочинку на воді. Невисока вартість оренди яхт, затишні прибережні села і барвисті маршрути з безкоштовними стоянками в заповідних місцях паморочать очманілі голови сучасних Врангелів і Врунгелів. Коли всі острови, річки й озера сходжені вздовж і поперек, лишається линути хвилями часу, зафрахтувавши вітрильне судно тієї доби, котра до душі.

Естонські корабели досягли вершин майстерності в реставрації вітрильників. Уперше за кількасот років ув’язнені в стінах музеїв човни, шхуни і фрегати з тріумфом повернулися на водні простори, отримавши згоду на ударну працю в туристичному секторі. Титул патріарха вітрильного флоту Естонії зараз носить двощоглова шхуна Blue Sirius віком понад сто років, що належить дитячому фондові Tuletorn Fond. З року в рік історичні вітрильники красуються на літньому фестивалі «Дні моря» у Таллінні, незмінно викликаючи грім аплодисментів.

Вирішальну роль у воскресінні старих кораблів зіграли зусилля ентузіастів Товариства любителів дерев’яних кораблів «Вікан», що відтворили технології минулого за літописами і хронічками. Першим серйозним успіхом естонських реконструкторів стала участь у великому міжнародному проекті реставрації заслуженої шхуни «Хоппет», збудованої 1926 року в селі Спітхамі. 1928 року судно продали у Фінляндію, і воно майже сорок років справно перевозило в трюмах зерно і картоплю, а потім вирушило на пенсію в Стокгольм, при цьому використовуючись в навчальних і розважальних цілях.

Безцінні уроки не минулися марно. Набувши досвіду, майстри відновили до ходового стану плоскодонку «Гяттор», знайдену на острові Вормсі, заселеному шведами – потомками скандинавських завойовників, що потяглися в Естонію за лісом у V-VI століттях. Утім, варязькі гості не поскупилися на компенсацію збитків, завданих вторгненням і навчили лісовий народ премудростям суднобудування.

На далекому острові Рухну поблизу латвійського кордону мешкає легкий однощогловий ял «Рунб’ярн”, збудований в наші дні за традиційною технологією острівних шведів, а бойове хрещення судна профінансувала компанія TELE2. Зараз ял розплачується за путівку в життя екскурсіями по малих островах і місцях гніздування рідкісних видів птахів. Моонзундську протоку патрулює величезний однощогловий вітрильник, сконструйований тими ж майстрами за образом і подобою військових кораблів часів Густава Вази.

У Тарту добре відомий вітрильно-гребний човен «Турм», створений на втіху активістам історичних реконструкцій і рольового руху. Улітку на борту корабля розігруються грандіозні морські баталії з життя вікінгів. Після короткого курсу молодого бійця встряти у бій має змогу кожен, хто відчуває в собі достатньо сил давати раду сокирі, дворучникові і важким намоклим канатам. Жодної бутафорії і поблажок на малорухливий спосіб життя – зброя і обладунок реконструкторів відтворено за технологіями VII століття. Проте серед відважних воїнів інколи знаходиться парочка валькірій, що володіють мечем не гірше хлопців. А якщо вам до душі мирний відпочинок у тиші і спокої, підніміться на трап ганзейської баржі «Йимму» і вирушайте вниз по річці Емайигі через Виртс’ярв назустріч безкраїм просторам Чудського озера.

Свій драккар зберігається і в знаменитому «селі капітанів» Кясму, де виховано не одне покоління моряків. Випускники місцевого морехідного училища ставали шкіперами, заводили садиби і господарство; прикордонне селище перетворилося на жваве морське містечко, котре пізніше облюбували маститі літератори. Для натхнення служителів муз 2010 року співробітники морехідного музею Кясму збудували бойовий варязький човен «Аймар» за інструкціями з хронік. Коли з числа відвідувачів набирається група з шести міцних гребців, корабель підіймає хижий косий парус і виходить у відкрите море, розрізаючи хвилі різьбленим форштевнем з головою змія. Після прогулянки мандрівникам пропонують власноручно відчеканити монету на підтримку проекту.

Талісманом естонського історичного кораблебудування стала гафельна шхуна «Кайсамур» родом з Норвегії, спущена на воду 1939 року. Побродивши Північним морем, пошарпане штормами риболовецьке судно осіло в Каламаї і потрапило у поле зору реставраторів. Інтер’єр салону облагородили дерев’яною оббивкою і сучасними меблями, а над стрункими щоглами затріпотіли багряні вітрила торжествуючої мрії. Капітан Херккі Халдре знає назубок романи-феєрії Олександра Гріна і чудово говорить російською, тримаючи напоготові силу-силенну морських байок, пряні коктейлі з ромом і запашну юшку із щойно виловленої риби.

Протягом всього сезону навігації казковий вітрильник чергує в тихій гавані Гідропорту, запрошуючи гостей естонської столиці здійснити вояж Талліннською затокою. Коли підібрано команду, шхуна вирушає в рейс до Аландського архіпелагу у Фінляндії або до острова Готланд у Швеції. До слова, подорож під багряними вітрилами не має нічого спільного з розважальним круїзом: пасажири активно беруть участь в такелажних роботах, надраюють палубу і стоять за штурвалом, а на берег сходять вже просоленими морськими вовками.

Посвячення у матроси розпочинається з дегустації фірмового напою естонських контрабандистів часів Першої республіки. Після ударної дози кави, рому і горілки відстояти нічну вахту під дощем не так вже й складно, ще й на посиденьки з танцями в кают-компанії сили залишаться!      

Фото: 1.bp.blogspot.com, www.visittallinn.ee, www.tallinnamerepaevad.ee, static.err.ee, img-fotki.yandex.ru, www.visittallinn.ee

Вам це буде цікаво:
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Валга. Місто на перехресті
Люди, які люблять подорожувати, зазвичай відвідують одні й ті самі місця. Париж, Венеція, Рим, Краків, Дрезден уже так давно звикли до туристів, що часто поглядають на них трохи зверхньо, копиливши губи, у той час як маловідомі, але не менш цікаві містечка чи селища завше раді гостями.
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
100 років незалежності країн Балтії. Посли Латвії, Литви та Естонії зустрічають друзів
Цього року країни Балтії - Литва, Естонія і Латвія - відзначають сторіччя проголошення незалежності. Тоді Українська Народна Республіка однією з перших визнала право балтійських народів на самовизначення. У Ризі й Талліні деякий час навіть діяли дипломатичні представництва УНР. Своєю чергою після розпаду СРСР Литва, Естонія і Латвія серед перших визнали незалежність України і встановили з нею дипломатичні відносини.
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Бельгійське мереживо: вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель. Підкоривши свавілля нитки заповітній мрії про рай, обіцяний за покору, майстерність кинула виклик безвиході і злидням – і здобула перемогу.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Закрити
Outlook facebook page