RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Загублений острів Яп. Земля великих грошей

Загублений острів Яп. Земля великих грошей

Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...

...розгул інфляції, що перетворив великі гроші світу на забаву для туристів.

Кому тільки не приписують мікронезійські туристи винахід кам’яних грошей! У фокусі то космічні прибульці, то зниклий народ велетнів, що населяв міфічний континент Лемурія – нудьгуючий обиватель має обирати легенду на свій смак. Тим часом достеменно відомо, що екзотична валюта, котру тут називають раі, з’явилася близько п’ятисот років тому у період розквіту неолітичної культури Каролінських островів.Yap_Island_2C_FSM_03.jpgФото discover.silversea.com

Цивілізація, здатна звести монументальне місто Нан-Мадол на штучних островах, поза сумнівом, володіла складною багатоукладною економікою, для обслуговування якої був необхідний еквівалент, що рідко зустрічається у природі. Європа споряджала експедиції за золотом, а япські мореплавці розвідали велике родовище мінералу арагоніту в коралових скелях віддаленого острова Палау. Красивий камінь з перламутровим відливом, як у мушель гаурі, що слугували розмінними монетами у дрібних угодах, запаморочив голови острів’янам, і на Палау жваво застукали кам’яні сокири, та «рубати валюту» виявилося дуже непросто.

Місцеві вожді обклали добування арагоніту суворою даниною і змушували гостей з Япу виконувати важкі господарські роботи заради доступу до покладів стратегічного ресурсу. Часу на промисел лишалося небагато, і старателі працювали від світанку до заходу сонця. Поки одні довбали неприступні скелі, з мавпячою спритністю дряпаючись крутими схилами, інші обтесували камені гостро заточеними черепашковими ножами, надаючи осколкам форму диска з круглим наскрізним отвором для перенесення на бамбуковій жердині. Перекусити вдавалося не щодня, та й те доводилося вдовольнятися скудним раціоном із молюсків і пагонів їстівної рослини таро. А ще ж попереду був важкий зворотній шлях довжиною в чотириста кілометрів на перевантажених вутлих суденцях. Багато човнів перекидалися й тонули: підупалі веслувальники не могли дати раду високим хвилям.12794731_1108255055885431_6375135617952705398_o.jpg
Фото onceinalifetimejourney.com

Не дивно, що раі, здобуті ціною людських життів, шанували як святиню: сидіти чи стояти на лежачому камені суворо забороняли, а володіти такими грошима мали змогу тільки представники двох найвищих каст. Найціннішим екземплярам присвоювали імена, а укладання угод за їхньою участю супроводжувалося урочистими церемоніями і танцями.

Номінал раі залежав не тільки від габаритів диска, але й від індивідуальної історії, пов’язаної із видобуванням, транспортуванням і послужним списком транзакцій кожного каменя, котрий назубок знав кожен острів’янин. Також мав значення статус власника: монета, що побувала в руках вождя, різко додавала в ціні. За кам’яний диск діаметром півтора-два метри давали човна чи наділ землі, а більші за розміром раі допомагали засватати знатну наречену. Традиції викупу молодої за кам’яні гроші дотримуються й дотепер, але молодь навряд чи сприймає звичаї предків всерйоз.

Фото i.huffpost.com

Раі зберігали на спеціально облаштованих майданчиках-банках поруч із общинними будинками. Коли всіх грошових знаків обмаль, крадіжка втрачає сенс, так навіщо закріпачувати себе переміщенням важких кам’яних глиб від хижі до хижі? Більше того, аборигени непогано зналися на механізмі роботи криптовалют: втрачені під час корабельних аварій диски успішно заміняли розповіді свідків добування каменя і довгі історії транзакцій, збережені в народній пам’яті. Найвідоміший банк раі розташований на атолі Рулунг неподалік від міста Колонія – столиці Япу. Тут виставлені величезні монети діаметром близько чотирьох метрів, виготовлені наприкінці століття. На Япі вже тоді лютувала інфляція, спровокована однією-єдиною людиною.

Засуджений за вбивство в рідній Джорджії капітан Девід О’Кіфі ховався від правосуддя, курсуючи просторами Тихого океану на рибальському судні, доки 1871 року не зазнав лиха поблизу Япу, де його підібрав тамтешній чаклун. Прийшовши до тями, підприємливий моряк миттєво зметикував, як підзаробити на наївних тубільцях. Для початку хитрун забезпечив япських чоловіків каменотесними знаряддями, і на «монетний двір» хлинули небачені потоки сировини. Окрилені майстри на радощах наштампували тонни нових монет, котрі кортіло переправити на Яп, а човнів катастрофічно бракувало. Ось тут і нагодився О’Кіфі зі своєю пропозицією, від якої не змогли відмовитися племінні старійшини – американець підрядився перевозити раі в обмін на морські огірки і копру.Фото quinsprogress.files.wordpress.com

Невдовзі острів охопила грошова лихоманка, між Палау і Япом безперервно курсував жвавий пароплав, а О’Кіфі стрімко багатів, перепродуючи в Гонконг дефіцитні продукти. Аборигени розкошували при вигляді шаленого багатства, але казка скінчилася так само зненацька, як і почалася. Грошей стало набагато більше, ніж товарів, багаті сім’ї разом зубожіли, лишившись на попелищі надій з непотрібними грудами каменів, котрі тепер годилися хіба що на загорожі.

1890 року Німеччина викупила «острів невезіння» в Іспанії, так що розбиратися з інфляцією довелося вже німецькій адміністрації. Виробництво раі довелося обмежити на державному рівні, а валютні надлишки були безцеремонно вилучені для будівництва доріг. До отримання Мікронезією незалежності Япський архіпелаг тричі міняв господарів, розгубивши майже половину кам’яних грошей, що лишилися на крутих віражах історії. Сучасні острів’яни віддають перевагу американським доларам, а для фотосесій артефактів точно вистачить: за останніми даними, на Япі налічується понад 13 тисяч раі.

Головне фото gomadnomad.com

Вам це буде цікаво:
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Закрити
Outlook facebook page