RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Канадські хмарочоси: не тільки вгору, але і вниз

Канадські хмарочоси: не тільки вгору, але і вниз

Навряд чи знайдеться така людина, особливо восени, під час перших холодів, котра б не скасувала свою зустріч чи прогулянку, побачивши не найкращу погоду за вікном, оскільки вдягатися, утеплятися, чекати на холоді транспорт – це цілий атракціон, і взагалі краще закутатися у плед і почитати книжку.

. Що ж тоді казати про канадців – над ними природа взагалі не зглянулася зі своїми суворими зимами і справжніми сніговими бурями. Утім, канадці якраз зустрічі не скасовують, більше того ходять на них легко вдягненими навіть узимку. Як їм це вдається – далі в Outlook.

Напевно навіть любителі свіжого повітря і загартовування навряд чи прийдуть у захват від канадської зими, оскільки мінус 30 – це цілком така звичайна температура, а дуже часто буває й нижче. А якщо додати до неї ще й тижневі снігопади з пронизуючим до кісток вітром, вже мурашки по шкірі, чи не так? Щоб життя на вулицях не ставало грою на виживання, а транспорт не ковзав по льодяних трасах, муніципалітети великих канадських міст ще в середині минулого століття почали розробляти проекти із захисту своїх громадян та інфраструктури від негоди. Оскільки ні тоді, ні тепер люди не навчилися керувати погодою, практично водночас і в Торонто, і у Монреалі в 1950-х було ухвалено рішення будувати підземні простори, обладнані для повноцінної життєдіяльності всього міста.

На перший погляд здається, що в цій канадській ідеї не було нічого унікального – людство споконвіку ховалося від небезпеки під землею, однак еволюція якраз таки і вивела всіх нас на поверхню. Утім, той, хто бодай раз на власні очі побачив підземні частини канадських мегаполісів, зрозуміє, що цей хід вниз – точно не деградація, а максимально практичний крок. Будувати андеґраундові Торонто і Монреаль почали практично одночасно з будівництвом метро в цих містах. Міська влада в 1960-х продавала підземні ділянки під торгові площі чи здавала їх в довгострокову оренду за дуже низькою ціною, приваблюючи потенційних орендарів. Ними переважно стали великі компанії, готелі, і, звісно, магазини. Найважливіша умова укладання угоди – власник торгової площі під землею мав вкласти кошти у будівництво виходів на поверхню. Робота закипіла, і вже в 1970-х монреальці розпочали не лише пересуватися містом за будь-якої погоди під землею, але й буквально днями не виходили звідти на поверхню!

Густа мережа з 30-ти кілометрів офісів, станцій метро, магазинів, адміністративних будівель, вокзалів, кінотеатрів і всього, що тільки є в сучасному місті – це нинішній підземний Монреаль. Ці лабіринти з комфортною температурою, власним транспортом і можливістю опинитися за кілька хвилин за допомогою ліфтів у практично будь-якому хмарочосі, називаються RESO, що є омонімом французького слова «réseau», котре означає «мережа» (не будемо забувати, що Монреаль – це друге за кількістю населення франкомовне місто планети після Парижа). Уся ця краса влаштована максимально зрозуміло і доступно – її системи навігації не раз відзначали преміями, оскільки навіть іноземці, спустившись сюди раз чи другий, починають орієнтуватися і розуміти, куди їм треба йти. Холодної пори року щонайменше 500 людей користуються RESO щодня, оскільки потрапити сюди можна майже з будь-якого житлового комплексу чи адміністративної будівлі. Для міста це складний проект, збудований із залученням приватних інвестицій тих же бізнесменів, що орендували хто на 50, хто на 100 років торгові площі, обійшовся не так вже й дорого. А сьогодні він і поготів приносить прибуток, оскільки дає змогу економити масу грошей, котрі зазвичай витрачають на очистку доріг від снігу і ліквідацію аварійних ситуацій взимку – тепер ці суми йдуть на інші проекти.

У Торонто, найбільшому місті країни, будівництво свого підземного міста трохи застопорилося в 1960-х, зате справжній бум стався через двадцять років, коли за короткий час площа андеґраунду зросла на 20 кілометрів. Його назва – PATH, що перекладається як «хід», і будівництво деяких його дільниць триває і зараз, адже успіх монреальського проекту так надихнув владу Торонто, що вона вирішила не тільки наздогнати, але й обігнати колег за розмірами і якістю. Цей мурашник офіційно вважається найбільшим у світі, а самі містяни пишаються ним найбільше, тому ведуть сюди туристів будь-якої пори року, навіть влітку. Хоч спека не так сильно впливає на життя канадців, прохолода лабіринтів PATH приваблює, тим більше, що практично всі найкращі бари, клуби, кафе і ресторани мегаполіса мають тут свої «філіали», і можна спуститися сюди прямо з готелю, оминаючи трафік, і так само дістатися назад. Згідно з планами архітекторів, підземне місто виросте практично вдвічі і зв’яже передмістя з центром вже до 2050 року.

Звичайно, наявність подібних просторів дуже впливає на ритм і спосіб життя і Торонто, і Монреаля, і для приїжджих все це може видаватися дивним, особливо, якщо приїхати сюди в теплий сезон. Однак варто тільки висунути носа на вулицю, скажімо, в середині січня, як відразу оціниш всі переваги цих комфортабельних підземель. Проекти довели своє право на життя і стали найважливішими об’єктами інфраструктури, тому зараз про подібні лабіринти розмірковують вже і в Оттаві з Ванкувером. 

Вам це буде цікаво:
Ми там були: Прага
Де віднайти найвужчий у Чехії готель «Clementin» завширшки всього близько 3 метрів, як вибрати між Pilsner Urquel, Krušovice і Gambrinus, коли годувати золотих коропів і чому 91-ий трамвай не такий як усі? Про це і не тільки дізналася Ельвіра Матросова. І, попри те, що це місто стоїть на Влтаві (дослівно wilth-ahwa – дика вода), воно аристократичне, стримане, спокійне, хоча і далеке від пуританства. Аромат хмелю, здоби і кави навкруги – незаперечна ознака того, що Прага з радістю стане потурати всім туристичним слабостям. Тож тримайтеся!
Архітектура чи мистецтво: нові грузинські будівлі
Грузія, що трохи більш як десять років тому стала на шлях серйозних перетворень і домоглася відчутних успіхів, помітно змінилася не лише внутрішньо, але й зовні. Архітектори з різних країн світу попрацювали тут на совість і створили по всій її території безліч важливих і унікальних об’єктів, що втілюють зміни, які відбулися. Саме про нову грузинську архітектуру ми сьогодні і розповімо.
Замість Риму та Афін: наймолодші міста планети
Старовинні міста з їхніми пам’ятками архітектури, традиціями й атмосферою – це, безумовно, знахідка для туриста, оскільки саме в них можна багато дізнатися про ту чи іншу країну і її жителів, краще зрозуміти їх. Утім, серед мандрівників можна виділити й іншу групу за інтересами – любителів урбанізму і сучасного містобудування. Спеціально для них – наш сьогоднішній матеріал, присвячений наймолодшим містам планети, хоча і шанувальники старовини неодмінно знайдуть у них щось цікаве для себе.
Святині мусульманського світу: мечеті з історією
Мечеть – це молитовна будівля з куполом. Поруч примикають вежі-мінарети – їх може бути не більш ніж дев’ять; заходячи всередину, паломник звертає увагу на стародавні письмена – уривки з Корану. Лише слова арабською прикрашають стіни: образотворче мистецтво тут заборонено. Сьогодні ми поговоримо про найбільш незвичні скарби мусульманського світу.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники. Втім, милуючись черговим її хитросплетенням ліній або алюзивністю сюжету, пам’ятайте, що за фасадом зовнішнього лиску, як завжди, стоять до болю знайомі суперечки з нетерплячими замовниками, неприємні сюрпризи від стихії та загублене здоров’я художників-виконавців.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Монсеррат: у гості до янголів
Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
Посольство Палестини в Україні і особисто Надзвичайний та Повноважний Посол Мохаммед Аль-Асcад організували поїздку до Палестини для журналістів, серед яких була і команда OUTLOOK. Ми запускаємо серію відеосюжетів про те, чим може похвалитися і здивувати ця країна. Починаємо з Віфлеєму!
Снігова королева б позаздрила...
Замість підлоги з підігрівом – ковзанка. Як альтернатива махровому халату – шапка-вушанка і пуховик. Відпочити у стилі «Північний полюс» пропонують еко-готелі та кафе в Канаді, Румунії і навіть спекотному Дубаї...
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Янг-Стріт: історія одної вулиці
Люди, котрі вперше приїхали до Торонто, мають всі шанси попастися на вудочку місцевих сюрпризів. Наприклад, вам можуть запропонувати: «Чи не бажаєте доїхати до пункту призначення через вулицю Янг-Стріт?» А коли ви погодитесь на цю авантюру, вас перепитають: «Ви що, зібрались проїхати по всій вулиці?» І коли зніяковілий мандрівник вникне в деталі, він виявить: довжина зачарованої вулиці під назвою Янг – 1896 кілометрів. А якщо ви виявите ще трохи допитливості і вирішите почитати історію найдовшої вулиці на світі, вас чекає захоплююча подорож у світ індіанців, європейських завойовників і зіткнення культур. Отже, починаємо…
Символ Канади - Кленовий сироп. Що це таке і з чим його їдять?
Поряд з фаст-фудом, колою і пластівцями з молоком, продуктом, про який нав’язливо згадують мало не в кожному американському фільмі, є кленовий сироп. Ним «приправляють» млинці, оладки, кекси, тости... Загалом, все, що зроблено з борошна. На прилавки ж європейських супермаркетів він потрапив зовсім недавно, одразу загнавши в глухий кут покупців, які прагнуть скуштувати недоступні раніше страви з медово-деревним смаком, але не знають, як їх приготувати.
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Знай наших: Христя Фріланд
У сьогоднішньому продовженні нашої рубрики про знаменитих українців, що змінюють світ тут і зараз, ми розкажемо про неймовірно енергійну Христю Фріланд – журналіста, письменника, а тепер вже й успішного політика. Етнічна українка, що відмінно володіє «рідною мовою», – чудовий приклад того, що людина, якщо вона сама того хоче, може розвиватися у багатьох сферах.
ФОТОПРОЕКТ: Варшава звисока
Ми ловили перші останні промені осіннього сонця на майже порожніх варшавських вуличках в неділю. Коли сонце сховалося за хмарочосами - ми піднялися на найвищий з них, щоб побачити захід.
Керований хаос: архітектор Заха Хадід
В англійській мові є чудовий неологізм, синонім успішності – «селфмейдмен», котрий можна перекласти як «людина, що зробила себе». Саме такою людиною, безумовно, є знаменитий архітектор Заха Хадід. Ми розкажемо про її непростий життєвий і творчий шлях її ж словами.
Закрити
Outlook facebook page