RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Смачна Японія: скуштувати країну на зуб

Смачна Японія: скуштувати країну на зуб

Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків.

Насправді в національних стравах зосередилася часточка душі народу, його історії і культури. А Японія для європейців – це інший світ, екзотичний і привабний. Її традиції і культура геть чужі, тому такі цікаві. Національна японська кухня з неабияким успіхом завойовує всі континенти, де знову і знову з'являються ресторани в колориті цієї країни. Та, виявляється, це лише віддалений відгомін справжньої японської кухні, адаптований до наших реалій. Тому, щоб по-справжньому відчути Японію, потрібно скуштувати традиційні страви її національної кухні, так би мовити, з перших рук.

Звісно, для цього слід вибирати саме страви, яких немає у жодній іншій країні світу. У цьому плані в Японії є чим поживитися, адже її автентична кухня особлива навіть у порівнянні з найближчими азійськими країнами. Крім того, цікавить нас не лише сама їжа, але і способи її подачі та споживання, що розкривають таємниці загадкової японської душі.Фото newpix.ru

Національна японська кухня – це особлива філософія. Починається вона з поваги й трепетного ставлення до самої їжі, спрямованого на максимальне збереження її первинного стану. Споживання їжі для японця – це особлива розмірена церемонія, тому краса подачі страв тут важлива не менше, ніж їхні смакові якості. Також «на чолі японського столу» стоять вимоги до корисності їжі. Саме завдяки цьому японці живуть довго, зберігаючи протягом усього життя бадьорість і високу працездатність.

Почнімо нашу гастрономічну подорож Країною вранішнього сонця зі страви, котра стала її символом. Суші – здавалося б, прості грудочки рису з начинкою з морепродуктів. Але навряд чи ви знаєте, що це таке. Те, що подають в сушіторіях, розкиданих по всьому світу, лише віддалено нагадує за смаком справжні суші. Це спотворена версія «японських грудочок».

Справжні суші (а мовою оригіналу «сусі») обов'язково слід готувати із сирих морепродуктів. Тому, навіть опинившись у Токіо, не поспішайте куштувати суші в ресторані з яскравими вивісками в центрі міста – це спецефекти для наївних туристів. На думку японців, суші можна готувати тільки поблизу моря. Далеко від моря – це суші, приготовлені з порушенням правил, і до того ж не такі свіжі, якими мають бути. Однак сирий набір морепродуктів – це ще не все. Для суші використовують також особливі сорти рису, які піддають правильній обробці. А експорт японського рису вельми обмежений, і справжні секрети його приготування відкривають лише обраним кухарям. Тож ось вам ще один доказ того, що в нас ніде апріорі не можна купити гідних суші.

Ідеальні автентичні суші в Токіо можна скуштувати тільки в порту Цукідзі. Тут розкинувся великий рибний ринок і безліч суші-ресторанчиків. Похід на сам ринок теж може стати неабиякою розвагою – яких тільки морепродуктів тут не знайдеш, та ще й за низькими цінами. Але для гарного улову треба встати із сонцем. Ринок працює з 4-ї ранку і до першої години дня.

Один з найкращих ресторанів Цукідзі – «Sushi Dai». Рибу тут отримують безпосередньо в порту вночі. Тому замовляти столик варто на ранок. Адреса ринку Цукідзі: 5-2 Tsukiji, Chūō-ku. Зважайте: все зачинено щонеділі, в національні свята, а також у другу та четверту середи місяця.

Суші-трапеза, всупереч серйозному ставленню японців до їжі, не вирізняється особливою церемоніальністю. Пояснення цьому знаходимо у витоках. Суші – їжа, яку вигадали самураї в епоху Едо (1603–1868). Хоч у цей період в Японії закріпився диктаторський режим, в історії країни Едо відзначено як епоху розквіту японської духовності. Саме в ті роки виникла і сформувалася національна ідея, а література переживала свій золотий вік. Панівним класом тоді були військові – самураї. І появою суші ми зобов'язані саме їм.Фото hstatic.cntraveller.ru

У самураїв, завжди готових до бою, не було часу на розкішні трапези. Тому вони примудрялися швидко приготувати корисну закуску, щоб буквально на ходу з'їсти й миттєво насититися. Це і були всесвітньо відомі суші – такий собі давньояпонський фастфуд.

Японський етикет у цьому питанні дещо дискримінує жінок. Нам належить їсти будь-які види суші та сашимі тільки спеціальними паличками (називають їх «хаші»), тоді як чоловік «священну» їжу може брати просто руками. Роли, які в Японії насправді не дуже популярні, їдять лише за допомогою хаші. Але головне – взяти суші за край і занурити в соус саме з боку риби, інакше навіть через таку дрібницю смак буде безнадійно зіпсований.

Японці ввічливо заплющать очі на порушення етикету, однак спотворення смаку трепетно приготовленої для вас їжі ніколи не пробачать.

Обов'язковим пунктом японського гастротуру має стати розкішний ресторан. Адже всупереч поширеній помилці про те, що Париж – кулінарна столиця світу, нею, судячи з кількості мішленівських зірок, насправді є Токіо. Адже такої кількості ресторанів вищого класу не знайдеш у жодному іншому місті світу. І «Nihonryori RyuGin» у цьому плані ідеальний.

Кулінарні критики тут часті гості. І багато страв ресторану потрапляють у топи світових рейтингів. Це, приміром, «Дика качка з ароматом соломи». Найкращі сашимі у світі теж тут – це сашимі з вугром від шеф-кухаря. Також ви не прогадаєте, замовивши будь-який із сетів.

«Nihonryori RyuGin» – невеличкий ресторан, який скромно причаївся на розі Ропонгі (найфешенебельнішого токійського району). Навіть своїм розміщенням «RyuGin» розкриває ще одну грань японської суті – пафос зі справжньою розкішшю не має нічого спільного. Цей заклад не дивуватиме вас екстравагантним інтер'єром: усе виконано дуже просто, однак вишукано.

Дракон – своєрідний символ ресторану («Ryu» означає дракон). Тому його перлина – рідкісна колекція тарілок у класичному національному стилі із зображеннями драконів. Це особиста власність шеф-кухаря ресторану.Фото uberchef.ru

Сам же шеф-кухар Сейджі Ямамото – світова знаменитість. І славиться він якраз тим, що, майстерно розвиваючи традиції класичної японської кухні, створює нове. Страви Сейджі є відображенням історії та майбутньої слави кухні Японії. Пан Ямамото вважає її символом багатства своєї країни. А страви зі свіжими і необробленими інгредієнтами – справжнім святом. Сам же він щасливий, що має можливість відібрати найкращі з них для створення делікатесів, якими зможе пишатися країна. Та обіцяє, що ви втратите дар мовлення від захвату, лише відчувши аромат цих страв...

Адреса: Side Roppongi Bldg, 1st Floor 7-17-24 Roppongi, Minato. Технічні нюанси. Ресторан невеликий, щоб туди потрапити, обов'язково замовляйте столика заздалегідь. Замовлення «а-ля карт» (вільне замовлення з усіх страв меню) діє обмежено – всього півгодини на добу з 21.00 до 21.30.

Дізнавшись про основи японської кухні, можна скуштувати й екстремальної екзотики. Страви з риби фугу – справжній гастрономічний екстрим. Вона містить смертельну отруту, яку усувають при готуванні, тому від цього залежить ваше життя. Для дегустації фугу вибирайте ресторани, які мають спеціальну ліцензію.Фото uberchef.ru

Серед інших екзотичних страв є мариновані комахи, варення з цукром і бджолиними личинками, смажена сарана в соєвому соусі, крекери з рису і чорних ос тощо.

Також обов’язково перехиліть за трапезою кілька горняток саке. Насправді це прозоре рисове вино, а не горілка.

Гастрономічна подорож Японією буде неповною, якщо ви насамкінець не відвідаєте чайну церемонію. Її можна порівняти з виставою, котра ввібрала не тільки культурні традиції Країни вранішнього сонця, а й релігійне світовідчуття буддійських ченців. Тож це не просто чаювання, а медитативна практика, яка стане для європейського туриста справжнім східним перформансом і насолодою для душі.

Такі заходи проводять у багатьох закладах, але автентичні – в спеціальних чайних будинках. Потрапити звичайному туристові на таку багатогодинну камерну церемонію зась. Однак усіх охочих запрошують на Велику чайну церемонію, яку проводять щороку в Архітектурному музеї Токіо. Це своєрідний фест, який об'єднує всі чайні школи. Заходи тривають 2 дні та відбуваються в останні вихідні вересня.

Ще один пункт кулінарних турів до Японії – гастрономічні фестивалі. Проводять їх в осінньо-зимовий сезон. У жовтні – свято дивовижних грибів. Грудень – час виставок новорічних ласощів, різні варіації яких готують з рису. А лютий – пора «бобових розваг» для розгону злих духів. Ці овочі в Японії символізують щастя.

Головне фото cdn.fishki.net

Вам це буде цікаво:
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Ukrainian Fashion Week: сенсові акценти інсайдерів та учасників
В столиці України відбувся традиційний тиждень моди. Його розклад наповнили 64 дизайнерських бренда, 45 шоу та презентацій, 5 спеціальних проектів і не тільки.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Східний макіяж як традиція: Чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином.
Граємо в ашички
Альчики, асики, ашички, кажик, бабкию.. У цієї гри багато назв і одна велика любов до неї не одного покоління в Середній Азії. За старими переказами, любив проводити за нею час герой народних казок Ходжа Насредін. Грали в неї султани і купці, прості люди і діти. Для самих маленьких вона була популярною розвагою аж до кінця минулого століття, поки нові технології не витіснили дворові ігри.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Гастрономічний туризм: через їжу до культури
Не варто поблажливо ставитися до гастротурів як до новомодної вигадки. Гастрономічний туризм – один із аспектів світової науки. Її світило вчений Ерік Вольф, котрий 2001 року заснував Міжнародну асоціацію гастрономічного туризму, твердить: їжа – це квінтесенція нації, її менталітету, характеру і, звісно, історії.
Колоритний континент. Красиві племена Африки
Повсякденне життя африканських племен може видаватися дивним навіть для мешканців цього континенту. І тільки природа і допитливі мандрівники лишаються наодинці з колоритом і незвичністю побуту етносів за межею мегаполіса.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
У Києві вп'яте відзначать Міжнародний день Йоги
Посольство Індії спільно зі школами та студіями йоги в Україні організовують масштабний «Фестиваль Йоги» в суботу, 22 червня 2019 року в Маріїнському парку м. Києва. Давня індійська традиція Йоги є безцінним даром усьому людству, який допомагає досягти єдності між тілом та розумом; думками та діями...
Закрити
Outlook facebook page