RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Мистецтво тату: заворожлива магія натільних малюнків

Мистецтво тату: заворожлива магія натільних малюнків

30.11.2016 | мистецтво
Історія цього мистецтва налічує близько 6 тисяч років. Примітно, що своїм народженням модне нині ремесло завдячує випадку… Одного дня хтось із первісних людей помітив, що після того, як на місце опіків і порізів потрапляє будь-який натуральний барвник, на шкірі з’являються дуже стійкі малюнки.

Починаючи з цього моменту, люди почали наносити неглибокі пошкодження навмисно, щоб прикрасити себе орнаментами і виділитися з-поміж інших. Найдавніші зразки татуювань дослідники знайшли при розкопках священних єгипетських пірамід.

У наш час татуювання несуть в собі дедалі менше сенсу, будучи просто модною фішкою. Часто можна почути фразу: «Хочу набити тату, але не можу придумати, де і яке». Та до такої важливої справи не завжди був настільки легковажний підхід…

Починаючи з часів первісних людей, малюнки відображали світогляд людини. Об’єднуючись у племена, всі намагалися продемонструвати свою приналежність до певної соціальної групи. І цю функцію чудово виконувало тату. Крім того, деякі орнаменти наділялися магічними властивостями і слугували маскуванням під час полювання. Не втратило своєї популярності мистецтво і в епоху тотемізму, коли племена вірили у магічні сили конкретного духа-предка, котрий захищає їх протягом всього життя. Його зображення чи ім’я наносили на тіло – таким чином захисник був завжди поруч з людиною. У деяких народів татуювання використовували навіть як своєрідний метод таємного листування: для цього потрібне послання наносили на поголену голову полоненого чи раба, а згодом, коли його волосся відростало і надійно приховувало текст листа, його відправляли у місце призначення.

Величезне значення мали не лише малюнок і розташування тату, але і його колір. Наприклад, у племенах Діак з Борнео були переконані, що в раю все світле стає темним і навпаки. Враховуючи це, там було прийнято робити татуювання виключно темних кольорів і відтінків. Вважали, що після смерті вони стають світлими й освітлюють дорогу в рай. Використовували натільні малюнки і як покарання: у Стародавньому Китаї за допомогою наколотого зображення на обличчі помічали військовополонених і рабів, що значно ускладнювало їхню втечу і спрощувало упізнання. З цією ж метою тату використовували стародавні греки і римляни.

Вражає уяву географія поширення цього арту: свої тіла покривали татуюваннями практично всі білошкірі народи, тоді як у чорношкірих їх замінювало шрамування. Найбільшого розквіту культура отримала в Японії. Там тату мало божевільну популярність серед гейш, котрим за їхньою допомогою вдавалося обходити заборону на оголення. Різнокольорові візерунки на шкірі здавалися імітацією одягу. Не татуйованими лишалися тільки обличчя, долоні і ступні. Мало того, саме японські майстри першим почали малювати на тілах тривимірні зображення: замість плоских фігур вони стали набивати надзвичайно реалістичні малюнки. Велику популярність мистецтво в Країні вранішнього сонця мало серед членів мафії Якудза та інших злочинців. В Африці татуювання були популярні як серед представників сильної статі, так і слабкої. У більшості племен на шкірі робили надрізи, котрі натирали смолою. Жінкам було прийнято наносити татуювання, котрі вказували на їхній соціальний статус і сімейне положення. Чоловічі ж натільні малюнки зазвичай характеризували їхнього власника як сміливого воїна і спритного мисливця.

У Європу культуру малюнка на тілі привіз Джеймс Кук у XVIII столітті. Точніше, привіз він полінезійця, повністю вкритого зображеннями. Та саме з цього моменту тату стало набувати популярності в цій частині світу. Існує й інша версія, згідно з якою тату в Європу прийшло з австралійського острова Самоа, де воно і до наших днів вважається ознакою високого соціального положення людини.

Украй важливим моментом для історії тату став 1981 рік, коли американець Самюель О’Рейлі винайшов електричну машинку для набивання, котра замінила саморобні пристрої та інструменти, які використовували раніше. Спочатку вся Європа й Америка ходили зі стандартним набором картинок на тілі, та у 50-60х роках XX століття почалася нова ера у мистецтві. Спираючись на світові традиції (Полінезія, Далекий Схід, американські індіанці), нові майстри натільних малюнків почали сміливо експериментувати. З’явилися нові школи, стилі, прийоми, напрямки. Техніка нанесення тату значно розширила свої можливості. У салони стали частіше звертатися кумири тодішньої молоді, і шанувальники стали їх наслідувати. Індустрія отримала потужний поштовх. Починаючи з 1976 року, коли в Нью-Йорку відбувся перший фестиваль прибічників даної культури (тату-конвенція), такі заходи проводять у багатьох містах Старого і Нового Світу кілька разів на рік. У різноманітних номінаціях визначають і нагороджують переможців, перетворюючи кожне таке свято на яскраве художнє дійство.  

Вам це буде цікаво:
Квіти по-українському. Катерина Білокур
У будь-якій творчості є формати і правила: потрапивши «в мейнстрімовий струмінь», митець не голодуватиме. Проте за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролюються і коригуються, про індивідуальність узагалі можна забути. Напевно, на зло системі і з'являються самородки, праця яких стає безсмертною. Про одного з таких, художницю Катерину Білокур, сьогодні згадує OUTLOOK.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
У вирі життєвих подій ми часто прагнемо досягти успіху, забуваючи про дрібниці, які приносять задоволення і роблять нас щасливими. Ця історія про людину, котра відбулася в професії, але вчасно зупинилася, щоб реалізувати свою давню мрію...
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.
В Києві за підтримки Посольства Австралії відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана»
В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії у Києві відкрилась виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті зі своїми неймовірними роботами.
Євробачення в цифрах і фактах
Минулої суботи в столиці України Києві відбувся фінал Євробачення – головного пісенного конкурсу Старого Світу. Поки меломани насолоджувалися гостинним і зеленим Києвом, а самі виконавці виступали в грандіозному шоу, Outlook, щоб підготував найцікавіші факти про легендарний конкурс із більш як 60-річною історією.
А зараз вилетить пташка. Історії створення відомих фото
Неможливо уявити, яку кількість знімків зробило людство за більш як півторастолітню історію фотографії. Та серед них є і знакові, відомі всім не так своєю художньою цінністю, як значимістю зображеного моменту або переданого настрою. Саме про такі легендарні кадри далі в Outlook.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Посол Єгипту відкрив виставку сучасного мистецтва «Egyptian Vision»
3 квітня Посол Єгипту в Україні, Й.В. пан Хоссам Ельдін Алі, у МВЦ «Музей історії Києва» відкрив виставковий проект сучасного образотворчого мистецтва “Egyptian Vision” ("Єгипетське бачення"), присвячений 25-річчю встановлення єгипетсько-українських дипломатичних відносин.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів. Господар закладу, Карл Густавович Фаберже, напевно бачив у цьому хаосі наближення кінця своєї кар'єри. Однак, можливо, і потай сподівався на друге життя власної спадщини. Якби він знав, що так воно й станеться, – навряд чи маестро так швидко втратив би душевні сили...
У Києві стартував Тиждень Іспанського кіно
30 березня за підтримки посольства Іспанії в Україні в Культурному центрі Кінотеатр «Київ» відкрився XV Тиждень іспанського кіно. Офіційне відкриття кінематографічного калейдоскопа відвідали дипломати Посольства Іспанії в Україні, представники української кіноіндустрії, громадськість, ЗМІ.
У Києві за підтримки Посольства Аргентини відбувся концерт «Зірки світового танго»
27 березня у Київському національному академічному театрі оперети відбувся концерт «Зірки світового танго» за участю зірок аргентинського танго Нері Піліу, Шанини Кіньонес, Соланж Акости і Макса Ван Де Вурда під акомпанемент «Tango Spleen Orquesta» (Італія).
Посольство Туреччини відкрило в Києві виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру"
Посольство Туреччини в Україні та особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Йонет Дж. Тезель відкрили в Національному музеї імені Тараса Шевченка виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру" художника Хікмета Барутчугіля.
Хайлі Кінг і її картини: Нова Зеландія на межі прекрасного
Художниця з Нової Зеландії Хайлі Кінг працює під брендом FLOX. Її яскраві картини, що відображають красу дикої природи, відомі у всьому світі. Барвисті птахи, мальовничі ландшафти, чарівні тварини ніби нагадують про стародавнє коріння, з якого зароджувалася цивілізація.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
"ЗА ГОДИНУ ДО" балету
OUTLOOK продовжує серію матеріалів «За годину до» і, спеціально до Всесвітнього дня танцю ми пробралися за куліси Національної опери України і дізналися, як готується до виступу артистка балету Ксенія Іваненко. Представляємо вашій увазі закулісся балету "Весілля Фігаро".
Закрити
Outlook facebook page