RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Національні напої:нуль градусів і море енергії

Національні напої:нуль градусів і море енергії

Автор: 02.12.2016 | традиції
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні, ті, що відштовхуються від особливостей клімату й умов країн, мають гарні поживні властивості.

Було б надто просто, якби в Африці пили чай, а в Італії – граніту (літній напій із м’яти, лимона і полуниці) тільки для того, щоб втамувати спрагу. Національні напої створювали з тією метою, щоб за мінімальних витрат людина могла поповнити енергію і поновити сили для подальших життєвих звершень. У давнину часто це була, звісно, важка фізична праця.

Саме тому всі безалкогольні національні напої містять поживні речовини – цукор, соки, білки, а іноді навіть жири рослинного чи тваринного походження. Крім того, у більшості таких напоїв є молочні/яблучні кислоти, а також присутні процеси дріжджового чи молочнокислого бродіння. Усі ці компоненти позитивно впливають на нервову систему людини, приносячи нам заспокоєння, і досконало тамують спрагу. Ми розкажемо про найбільш оригінальні з них.

Шербет – гримуча суміш родом зі Сходу

Всупереч загальноприйнятій вимові «щербет», цей дивовижний напій насправді називається «шербет». Він – гордість Близького Сходу і Південної Азії, котрий в наших краях готують чомусь на свій манер, перетворюючи на десерт. Так що скуштувати справжній шербет можна тільки на його батьківщині.

Якому саме народові належить авторство, збагнути складно, оскільки навіть етимологію слова неможливо прослідкувати. Цю назву вважають автентичною і для арабської, і для турецької, і для персидської, і для турецької мов. Але трепетне ставлення до шербету на Сході очевидно. Наприклад, в Туреччині (тоді ще Османській імперії) інгредієнти для нього вирощували в садах при палаці султана під особливим контролем фармацевтів. 

Шербет – це суміш із соків шипшини, локриці, кизилу з додаванням пелюстків троянди і пряностей, а також цукру і морозива. Та, власне, варіацій його виконання існує безліч завдяки багатству різновидів східних спецій і пряностей. У шербет можуть додавати ще гібіскус, сандал, апельсин, лимон, баіль, фалсу і т. і. У Центральній Азії ці суміші доповнюють ще й кава і шоколад. А в Єгипті особливу популярність має шербет із додаванням духмяних квітів фіалки.

Варто зауважити, що і тут його можуть подавати як тверду масу, котру їдять ложкою. Та первинно в стародавні часи шербет виник як прохолоджувальний напій з такою кількістю корисних речовин, що міг навіть заміняти трапезу.

Атоле – найдавніший напій, шанований майя

Атоле – національний напій, традиційний для країн Центральної Америки, Коста-Рики, Гватемали, Ель-Сальвадору, Гондурасу та ін.. Але особливо популярний він у Мексиці: практично кожен мексиканець снідає ситним густим атоле, котрий можна назвати своєрідним кукурудзяним киселем. Придумали цей напій давні народи, котрі населяли американський континент задовго до того, як його відкрив Колумб. Ще у народностей майя було сотні варіантів приготування атоле. Сьогодні він неодмінний атрибут свята Дня мертвих у Мексиці. У різдвяному варіанті це чампуррадо – його готують на молоці і додають розтоплений шоколад. Смак виходить специфічний , бо місцевий шоколад має особливу гіркість і пряність.

Спочатку атоле був в’язким розчином кукурудзи і води, котрий варили з невеликим додаванням цукру і подавали до столу якомога більш гарячим. У доіспанський період в атоле додавали гіркий перець і різноманітні трави, і тільки іноді – мед і фрукти. Європейці ж, адаптувавши питво під свої смаки, зробили його більш м’яким, почавши готувати атоле на молоці зі значним додаванням тростинового цукру. Ще один автентичний варіант атоле – танчукуа. Його готують зі значною кількістю перця й аніса. Незмінним лишається одне – кукурудзяне борошно. І не дивно: в цих краях кукурудза – головна аграрна культура.

У наш час атоле надзвичайно популярний: в Центральній Америці його готують практично щоранку на кожній кухні, неодмінно подають в кафе, а у промисловості навіть випускають готову суміш для його приготування.

Лассі: збадьорюючі ласощі

В Індії, звичайно, дуже люблять чай (у місцевому варіанті його готують зі спеціями і молоком), у великій кількості п’ють фреші і, безумовно, кокосове молоко – на кожному кроці продають трубочки для нього, а самі кокоси можуть буквально впасти вам на голову. Та найбільш незвичний і колоритний безалкогольний національний напій тут називається лассі.

Лассі придумали у Пенджабі (північно-західний штат Індії), а зараз він вважається народним не тільки в Індії,але й у Пакистані. Основа цього напою –домашній живий йогурт. У початковому варіанті до нього додають воду, сіль, спеції (переважно – насіння купину) і доводять до готовності шляхом швидкого збивання. Пізніше до нього почали додавати цукор або мед, м’якоть манго, дині, папайї – і вийшов смачний десертний варіант. А ось на індійське свято Холі лассі готують взагалі за особливим пікантним рецептом: до йогуртової суміші додають мигдаль і екстракт конопель.

Аоджиру – набратися сил 

Аоджиру – це мало кому відомий національний безалкогольний напій Японії. Країна вранішнього сонця, як завжди, загадкова і водночас практична. Цей зелений напій на вигляд і смак не вирізняється особливим естетизмом. Ну, уявіть собі, який вигляд має капустяний сік з домішками інших овочевих соків і специфічних пряностей! Важливий не його смак, а корисна поживність. Він був спеціально винайдений військовим лікарем для того, щоб стати сумішшю, яка оптимально живить людину, так що це певний сурогат всіх видів користі, котрі тільки може дати людині напій. У Японії аоджиру, втім, швидко став улюбленим народним напоєм.   

   Фото st.oede.by, aojiru-first.com, img.patrika.com, no2politics.com, icookgood.ru, s-media-cache-ak0.pinimg.com, s-media-cache-ak0.pinimg.com, 3.bp.blogspot.com, labsalliebe.com

Вам це буде цікаво:
У Києві пройшов фестиваль Кореяда-2017
Познайомитися ближче з дивовижною і різноманітною корейською культурою змогли жителі і гості столиці в рамках Всеукраїнського фестивалю корейської культури і мистецтва «Кореяда-2017», який пройшов 14-15 червня в Українському домі.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Дружина Посла Індії провела зустріч Ambassadors Spouses Club і показ національного одягу
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Індії в Україні Анаміка Бхарті провела зустріч клубу дружин послів Ambassadors Spouses Club, в рамках якої пройшов показ традиційного індійського одягу і дружній обід.
У Києві пройде фестиваль корейської культури «Кореяда»
14-15 червня в Києві за сприяння Посольства Республіки Корея в Україні, Корейського культурного центру, Всеукраїнської Асоціації корейців, Ради національних спільнот, Фонду зарубіжних корейців пройде Всеукраїнський фестиваль корейської культури та мистецтва «Кореяда-2017».
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Амазонки з племені мосо: заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме. У їхній мові немає слів «чоловік» і «дружина», утім, немає і багатьох інших, таких як «ревнощі», «війна» і «зрада», і на долю вони не скаржаться.
ВІДЕО: Ukrainian Embroidery. Step in Time
OUTLOOK як проект, що працює в сфері культурної дипломатії і прагне відкривати Україну для світу і світ для українців, приєднався до масштабної події, яка проходить в ці дні в Києві - пісенного конкурсу Євробачення 2017. За ініціаитиви Міністерства інформаційної політики України ми провели для іноземних журналістів, які приїхали висвітлювати це грандіозне шоу, показ старовинних і сучасних українських костюмів «Ukrainian Embroidery. Step in Time ». Так само, як і століття тому, в наш час вишивка залишається невід'ємною частиною стилю українців. Орнаменти різняться по регіонах колористикою, але не своєю символікою. Сьогодні ми пропонуємо вам ролик про подію, що продемонструвала тенденції, які не втрачають своєї актуальності з часом ...
«Ukrainian Embroidery. Step in Time». Проект OUTLOOK провів показ стародавніх та сучасних українських костюмів для іноземних журналістів
У травні цього року увага всієї Європи прикута до України, до її серця - Києва. У нашу столицю приїжджають гості, щоб взяти участь і стати свідками грандіозного шоу пісенного конкурсу Eurovision 2017. І ми знову і знову з радістю і посмішкою зустрічаємо почесних гостей. OUTLOOK як проект, що працює в сфері культурної дипломатії і прагне відкривати Україну для світу і світ для українців приєднався до цієї масштабного події.
"Козлодрання"
«Дерти козла руками» – національна забава таджицьких чоловіків, яка, втім, користується величезною популярністю у всій Центральній Азії. Як правило, потягати того самого козла збирається кілька десятків, а то й сотня спритних вершників. Товкотнеча під час видовища виходить така, що люди падають з коней, втрачають свідомість і навіть калічаться. І хоча гравці докладають усіх зусиль, аби захистити ноги та голови, все одно удари й синці для них – звичайна річ.
Ніхонгамі: жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
ВІДЕО: OUTLOOK SHOW. Fashion of the Nation
Національний наряд один з традиційних символів культури. Різноманітні кольори, елементи декору і стиль оформлення передають неповторний характер кожної нації. Познайомитися з особливостями традиційної моди українцям вдалося завдяки проекту OUTLOOK, Інституту міжнародних відносин, Фонду розвитку ІМО, а також 22-ом посольствам іноземних держав, акредитованим в Україні. Сьогодні пропонуємо вам насолодитися барвистим відео, в якому в одному танці сплелися різні культури, традиції та історія ...
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші, чиє походження й досі не можуть розгадати науковці.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Дивовижні вироби з гарбуза
Коли говорять про пляшку - мають на увазі гарбуз. Думаючи про музичний інструмент рубаб - згадують гарбуз. Купуючи люстру - як варіант також розглядають гарбуз. І коли вибирають клітку для папуги - то знову-таки мова йде про гарбуз. Цей баштанний овоч в Узбекистані має широке використання і не тільки у вигляді каші ... Завдяки посольству Узбекистану OUTLOOK пощастило побувати в цій привітній країні і познайомитися з дивовижними місцевими ремеслами.
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів. Про існування цього ремесла тисячі років тому свідчать експонати, що зберігаються в музеях і приватних колекціях, а також дослідження археологів та істориків.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами Outlook!
Закрити
Outlook facebook page